Властивості, функції і види стереотипів
Роль соціальних стереотипів у сприйнятті людиною людини
Зміст і ефекти міжособистісного сприйняття, їх вплив на нього
Вікові і індивідуальні особливості сприйняття людини людиною
Професійні особливості сприйняття людини людиною
Методика «Q-сортування» тенденцій поведінки в групі
Навигация
Професійні особливості сприйняття людини людиною
Соціальні стереотипи і їх роль у сприйманні людиною людини
62594
знака
0
таблиц
0
изображений
2.4 Професійні особливості сприйняття людини людиною
Неодмінною умовою перетворення кожної людини в суб'єкт пізнання інших людей є діяльність, включаючись в яку людина виявляється пов'язаним з цими людьми безліччю певних відносин.
Зазвичай в ситуаціях безпосередньої взаємодії людей завжди вирішується якесь певне завдання. І для кожного з учасників взаємодії в інших партнерах по діяльності важливі, перш за все, ті компоненти їх вигляду і поведінки, які найбільш значимі для рішення завдання діяльності. Відображення цих компонентів в зовнішності і поведінці один одного учасниками діяльності включає два взаємопов'язаних моменти: по-перше, безпосереднє розрізнення і розпізнання їх серед інших компонентів образу і в загальній картині поведінки і, по-друге, інтерпретацію того психологічного змісту, який, як здається учасникам діяльності, укладено в цих компонентах-сигналах і має відношення до розв'язуваної задачі. Зрозуміло, що індивід може отримувати інформацію про іншу людину не тільки шляхом безпосереднього сприйняття його зовнішнього вигляду і поведінки, але й через мову. У цьому випадку слова виступають як код реальних ознак зовнішнього вигляду іншої людини, пережитих їм станів, його дій, намірів, думки. Оскільки в кожному конкретному виді безпосередньої взаємодії людей (спілкування педагога і школяра, контакт лікаря і хворого) для вирішення завдання діяльності мають значення певні компоненти вигляду і поведінки, в які спілкуються осіб створюється установка на відображення і осмислення в іншій людині, насамперед цих компонентів.
Таким чином, сприйняття людьми один одного, виконуючи в діяльності, яка їх об'єднує, пізнавальну і регулятивну роль, разом з тим саме виявляється під сильним впливом цієї діяльності: факт впливу професійної установки на формування у людини образу сприйняття іншої особистості чітко дає себе знати і тоді , коли люди взаємодіють в інших, ніж ця діяльність, умовах. Створюючи стійкий образ і фіксуючи зміни в цій людині і її поведінці у зв'язку з певними причинами, сприйняття дає особистості можливість діяти в спілкуванні доцільно.
3. Методики соціально-психологічної діагностики
Надзвичайно складна природа процесу міжособистісного сприйняття змушує з особливою ретельністю досліджувати проблему точності сприйняття людини людиною. Це питання пов'язане з рішенням більш загальної теоретико-методологічної проблеми: що взагалі означає «точність» сприйняття соціальних об'єктів. При сприйнятті фізичних об'єктів ми можемо перевірити точність сприйняття, зіставивши його результати з об'єктивною фіксацією, вимірюванням деяких якостей і властивостей об'єктів. У разі пізнання іншої людини враження, отримане про нього сприймаючим суб'єктом, нема з чим порівняти, тому що відсутні методики прямої реєстрації численних якостей особистості іншої людини. Звичайно, певну допомогу можуть в даному випадку зробити різні особистісні тести, але, по-перше, не існує тестів для виявлення і вимірювання всіх характеристик людини (отже, зіставлення якщо й можливо, то тільки за тими характеристиками, для яких існують тести), по друге, як це вже зазначалося, тести не можна розглядати як єдиний інструмент дослідження особистості, оскільки їм притаманні ті чи інші обмеження. [Андр,86]
Аналогічна проблема виникає і в тому випадку, коли використовується метод експертних оцінок. В якості експертів вибираються люди, які добре знають тієї людини, яка виступає об'єктом сприйняття. Їх судження про нього («експертні оцінки») зіставляються з даними суб'єкта сприйняття. У порівнянні з тестами експертні оцінки володіють важливою перевагою: тут ми маємо справу з критерієм, практично не лімітує вибір параметрів міжособистісного сприйняття (Жуков, 1977. С. 31), як це має місце у випадку застосування тестів. Ці експертні оцінки відіграють роль того зовнішнього критерію, який представляє собою «об'єктивні дані». Але і в цьому випадку ми по суті маємо знову два ряди суб'єктивних суджень: суб'єкта сприйняття та експерта (який теж виступає суб'єктом сприйняття, і, значить, його судження аж ніяк не виключають елементу оцінки).
Проте і тести, і експертні оцінки в певних випадках приймаються в якості зовнішнього критерію, хоча їх застосування не знімає основні труднощі. Ця трудність - відсутність можливості перевірити точність сприйняття іншої людини шляхом прямого зіставлення з даними об'єктивних методик - змушує шукати інші підходи до самого розуміння проблеми та шляхів її вирішення.
Один з таких шляхів - осмислення всієї сукупності «перешкод», що стоять на шляху міжособистісної перцепції. До таких «перешкод» можуть бути віднесені всі розглянуті нами механізми, ефекти, що виникають у цьому процесі. Звичайно, знання того факту, що враження про людину категорізуються в основному на основі минулого досвіду або що при формуванні їх діє ефект первинності, непрямим чином допомагає у встановленні неточності міжособистісного сприйняття. Однак знання цих механізмів може лише вказати на факт такої неточності, але не допомагає у визначенні міри її.
Те ж стосується й іншого ряду засобів, а саме - до більш пильного вивчення перцептивних здібностей суб'єкта сприймання. У цьому випадку можна встановити (і зробити це досить точно), яке співвідношення характеристик сприймає і об'єкта сприйняття. В експериментах по міжособистісної перцепції встановлюються чотири групи факторів: а) змінні, за допомогою яких суб'єкт сприймання описує самого себе, б) раніше знайомих особистостей, в) відносини між собою і об'єктом сприйняття, нарешті г) ситуаційний контекст, в якому здійснюється процес міжособистісної перцепції . Якщо співвіднести між собою ці чотири групи факторів, можна принаймні визначити, в який бік властиво зміститися сприйняттю в кожному конкретному випадку. Важливим чинником підвищення точності сприйняття іншої людини є отримання від нього зворотного зв'язку, що допомагає відкоригувати образ і сприяє більш точному прогнозу поведінки партнера по спілкуванню (Соловйова, 1992 ).
Похожие работы
... ефективна тактика бесіди насправді викликає до неї тільки неприязнь тих, хто намагається довірити їй свої проблеми. В широкому розумінні слова під соціально-психологічним тренінгом (СПТ) розуміється практика психологічного впливу, яка базується на активних методах групової роботи. При цьому мається на увазі використання своєрідних форм навчання знанням, умінням і технікам в сфері спілкування, ді ...
... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується методика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...
... ї соціалізація розглядається у взаємозв'язку з розвитком, вихованням і самовихованням особистості як суб'єкта соціальних відносин. Одним з перших у вітчизняній педагогіці порушив питання про соціалізацію як передумову виховання особистості В. Сухомлинський. Ще тоді, коли проблема соціалізації особистості вважалась „закритою" галуззю радянської педагогічної науки, він писав: „Суспільна сутність ...
... отримують комфорт та затишок від релігії, можуть отримати підтримку від духовних аспектів помирання та деякі відповіді на питання, що станеться після смерті. Особливого висвітлення потребує проблема соціально-психологічної роботи з людьми, які стали інвалідами внаслідок важкої хвороби або травми. За дослідженнями психологів сам процес інвалідізації можна розглядати як кризову ситуацію, в якій ...
0 комментариев