Навигация
2.1 Комплекс мовних вправ
У дітей логопедичних груп, як правило, інтелект нормальний. Вони критичні до своєї мови, більшість з них мають наполегливе прагнення до виправлення мовного недоліку. Але в частини дітей, в порівнянні з віковою нормою, спостерігається зниження пізнавальної діяльності та процесів, що входят до її структури: меньший об'єм запам'ятовування й відтворення матеріалу, нестійкість уваги, швидка відволікаємість, виснажуваність психічних процесів, зниження рівня узагальнення та осмислення дійсності; в них утруднена розгорнута зв'язна мова. З боку емоційно-вольової сфери також спостерігається ряд особливостей: підвищена збудливість, дратівливість або загальна загальмованість, замкнутість, образливість, плаксивість, багатократна зміна настрою тощо.
Психолого-педагогічна корекція мови у дітей логопедичних груп повинна включати комплекс заходів, направлених на усунення несприятливої дії вказаних вище соціальних чинників, на поліпшення загального психічного стану дитини, на формування в неї інтересу до мовного спілкування та необхідних навиків поведінки, на організацію правильного мовного виховання. Ефективність психолого-педагогічної корекції багато в чому визначатиметься спеціальними заняттями з дітьми [20].
Програма психокоректувального заняття включає декілька груп вправ та здійснюється на основі даних обстежень.
На першому етапі відпрацьовується мовне (фонаційне) дихання. Тренування починається з приведення дитини в стан спокою та розслаблення м'язів плечей, грудної клітини та рук, що можливо в будь-якому з трьох положень: стоячи,сидячи, лежачи.
1. Робиться швидкий безшумний вдих, що переходить в тривалий та спокійний видих. Від наповнення легенів повітрям під час вдиху наголошується рух стінки живота та нижніх ребер вперед й в сторони; на видиху вони поступово займають своє вихідне положення.
2. Видих прямує до місць активної артикуляції та фокусується в одній точкі – на губах. Для досягнення, а потім закріплення цього навику губи злегка витягуються вперед, не змінюючи свого положення. При цьому тривало та злито (3-6 разів) виголошуються спеціально підібрані звуки, склади, слова та фрази типа «у», «о», «ух» « вухо», «вже», «урок», «заснути», «утюг»,«уют», «хто від кого, той в того», «чужу біду руками розведу», «дружба дружбою, служба службою», «за працю шанують», «очі вух вірніші», «винувату голову меч не січе».
3. Розрізнення немовних звуків, заздалегідь записаних на магнітофонну плівку або створених психологом. Дитину просять визначити, що імітує психолог своїм голосом. Це може бути, наприклад «стук годинника», «крик ворони», «дзижчання жука», «писк комара» тощо.
4. Розвиток фонемного аналізу. Дитя просять визначити, який одинарний звук він чує в словах «сад», «маска», «ліс» тощо, та підняти руку якщо чує звук «с». Далі дитина визначає місце звуку, наприклад «с», в словах «ніс», «пояс», «пісня». Після цього дитині пропонується придумати слова, що починаються з певної букви та містять три-чотири звуки.
Завершальна вправа полягає в тому, що психолог виголошує слова-квазіомоніми, які містять звук, що виправляється, а дитя малює відповідний предмет (або підбирає відповідну картинку). Пропонуються наступні слова: «вуха-вужі», «дах-щур», «ведмедик-миска», «ложки-ріжки», «рак-лак», «пілот-пиріг» і тому подібне [23].
5. Розвиток загальної моторної активності, цілеспрямованості та динамічної скоординованності рухів. Дитину просять кілька разів (3-5) хлопнути м'ячем об підлогу, при цьому треба лічити. Потім, відштовхнувши м'яч від одного краю столу, спробувати зловити його з іншого краю. Далі дитя просять проскочити по черзі на правій й лівій нозі, наприклад від столу до дверей. Вправа повторюється, але вже з розворотом у стрибку. Після цього, залежно від віку, дитину просять за словесною інструкцією психолога або наслідуючи його, довільно напружувати м'язи шиї, плечей, рук, а потім розслабляти їх, вільно нахиляючи голову, похитуючи руками й разслабити грона рук.
6. Розслаблення артикуляторних мишц. Дитина, наслідуючи психолога, пробує довільно напружувати мишци щелеп, губ, язика з упором в тверде піднебіння, м'якого піднебіння шляхом позіху, обличчя (нахмурення брів, зажмурювання очей), потім розслабляти м'язи рота, нижньої щелепи, губ. Оба стана дитина намагається витримати від 3 до 5 сек.
7. Розвиток мовного дихання (нижнереберного типу з тривалим та інтенсивним видихом). Психолог з метою контролю кладе руку на нижні відділи грудної клітки дитини та відпрацьовує ритмічне глибоке дихання за допомогою гри «Рятувальний жилет». Під час вдоха - «жилет надувається» - нижні відділи грудної клітки та стінка живота висуваються назовні й вшир; під час видиху – «витягнули пробку» - брюшні м'язи та грудна клітка повільно втягуються до вихідного положення. Далі виконується ця ж вправа, але на видиху дитя намагається виголошувати звук «ф» (протягом 4-6 сек). Для подовження й інтенсивності видиху дитина імітує гру на духових інструментах: «дме в свисток або ріжок», «грає на губній гармошці». Тривалість видиху доводиться до 6-8 сек [26, с. 103].
Наступні ігри та вправи допомагають навчити дітей правильній вимові певних звуків в словах, допомогти їм чисто, виразно вимовляти слова з цими звуками.
Магазин
Наочний матеріал: іграшки, в назвах яких є звуки м - мь, п - пь, б- бь (матрьошки, машина, ведмедик, поїзд, гармата, Петрушка, барабан, балалайка, Буратіно, собака, білка, лялька та інші).
Педагог розставляє на столі іграшки та пропонує дітям пограти. “Я буду продавцем”, - говорить він і перепитує: «Ким я буду?». Діти відповідають. «А ви будете покупцями. Ким ви будете?» - «Покупцями», -відповідають діти. «Що робить продавець?» - «Продає». – «Что робить покупець?» - «Купує». Вихователь показує іграшки, які він збирається продавати. Діти називають їх. Потім педагог запрошує до столу одну дитину і запитує, яку іграшку вона хотіла б купити. Дитина називає, наприклад, ведмедика. Вихователь погоджується продати, але пропонує попросити ввічливо, при цьому слово будь ласка виділяє голосом. Вихователь дає іграшку і одночасно може запитати дитя, для чого йому потрібна ця іграшка. Дитя відповідає та сідає на місце. У магазин запрошується наступний. І так до тих пір, доки всі предмети не будуть розпродані.
Вихователь стежить за тим, аби діти правильно виголошували звуки м мь, п - пь, б- бь в словах, виразно вимовляли слова з цими звуками.
На прогулянку в ліс
Наочний матеріал: іграшки (собака, слон, лисиця, заєць, коза, гусак, курча, курка, корзина, блюдце, стакан, автобус та інші, в назвах яких є звуки с (сь), з (зь), ц.
Вихователь виставляє іграшки на столі та просить дітей назвати їх. Потім він пропонує дітям відправитися на прогулянку в ліс й узяти з собою іграшкових тварин. Малята вибирають потрібні іграшки, називають їх, садять в машину і відвозять у визначене заздалегідь місце. Педагог стежить, аби діти вірно відбирали предмети, виразно і голосно називали їх, правильно виголошували при цьому звуки с (сь), з (зь), ц [26, с. 152].
Похожие работы
... які можуть сприяти реалізуванню вище зазначених цілей на практиці. РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ВПЛИВУ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР ТА ІГРОВИХ ПРИЙОМІВ НА ЗБАГАЧЕННЯ, УТОЧНЕННЯ ТА АКТИВІЗАЦІЮ СЛОВНИКА У ДІТЕЙ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ НА ЗНМ ІІ РІВНЯ, ОБУМОВЛЕНИЙ МОТОРНОЮ АЛАЛІЄЮ 2.1 Визначення показників сформованості активного та пасивного словника у дітей Експериментальне дослідження здійснювалось у ...
... й зрозумілими символами. Завдяки цьому звуки засвоюються природним шляхом, без натиску й перевантажень, корекційно-навчальний процес стає цікавим і доступним для всіх дітей-логопатів. Розділ II. Використання символів на логопедичних заняттях Дитині значно легше засвоїти поняття, коли воно не тільки показане логопедом на собі, а й позначене зрозумілим, близьким для дитини образом, легким для ...
... іально-реабілітаційного центру; Об'єкт дослідження — логопедична реабілітація в умовах соціально-реабілітаційного центру. Предмет дослідження — подолання порушень мовлення у дітей в умовах соціально-реабілітаційного центру. Методи дослідження: історико-теоретичний аналіз і синтез зарубіжного й вітчизняного досвіду для обґрунтування теоретичних положень з проблеми подолання мовленнєвих порушень ...
... . 2.2 Кількісний і якісний аналіз експериментального дослідження Оцiнити ефективнiсть i результативнiсть розробленого комплесу діагностичних завдань для виявлення особливостей адаптації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення до навчання у школі, можна тiльки через ґрунтовну психологічну дiагностику дитини. Тому по завершеннi констатуючого і формуючого експерименту нами був пі ...
0 комментариев