ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ТВОРЧІСТЬ. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ. ЗАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ТВОРЧОСТІ. СТРУКТУРА ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК МИСЛЕННЯ ТА ТВОРЧІХ ЗДІБНОСТЕЙ. ВЗАЄМОДІЯ ІНТИЛЕКТА ТА ТВОРЧІХ СПРОМОЖНОСТЕЙ, КОНЦЕПЦІЯ РЕДУКЦІЇ ТВОРЧІХ ЗДІБНОСТЕЙ ДО ІНТЕЛЕКТУ
ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІКОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТУДЕНТІВ (18–23 РОКІВ)
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ У СТУДЕНТІВ
Сьогодні творчість стає необхідним інструментом професійного та буденного існування
ФОРМУЮЧІ МЕТОДИКИ «Не може бути» (Рогов)
Експериментальне дослідження
АНАЛІЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ
Навигация
Формування творчого потенціалу у студентів 1–4 курсу
Формування творчого потенціалу у студентів 1–4 курсу
86101
знак
9
таблиц
18
изображений
Міністерство освіти та науки України
Краматорський економіко-гуманітарний інститут
Кафедра психології
КУРСОВА РОБОТА НА ТЕМУ
Формування творчого потенціалу у студентів 1–4 курсу
Студентки групи Пс – 07 -1д
Ткаченко А.С.
Краматорськ, 2010
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретична основа формування творчого потенціалу у студентів
1.1 Визначення поняття творчості. Основні показники творчих здібностей, загальні проблеми дослідження механізмів творчості. Структура творчої діяльності
1.2 Взаємозв'язок мислення та креативних здібностей, взаємодія інтелекту та творчих спроможностей, концепція редукції творчих здібностей до інтелекту
1.3 Психологічна характеристика вікових особливостей студентів (18-23 років);
1.4 Особливості формування творчого потенціалу у студентів
Висновок
Розділ 2. Методики дослідження творчого потенціалу студентів
2.1 Загальна характеристика методів та методик дослідження творчого потенціалу студентів;
2.2 Методики для діагностики творчого потенціалу студентів
2.3 Формуючі методики
Висновок
Розділ 3. Експериментальне дослідження творчого потенціалу студентів гуманітарного факультету
3.1 Організація експериментального дослідження
3.2 Експериментальне дослідження
3.1.1 Констатуючий експерімент
3.1.2 Формуючий експерімент
3.1.3 Контрольний зріз
3.3 Аналіз експериментальної роботи за допомогою математичної статистики
Висновок
Література
Додатки
Вступ
Актуальність проблеми викликана потребою психологів та викладачів у досконалих методах психолого-педагогічного впливу на особистість студента з метою розвитку творчого потенціалу.
В молодості людина найбільш здібна до творчої діяльності, формулювання евристичних гіпотез, максимально працездатна, тому прогрес в різних областях наукового знання багато в чому пов'язаний з діяльністю молоді.
Проблема творчості стала в наші дні настільки актуальною, що по праву вважається «проблемою століття». Творчість далеко не новий предмет дослідження. Вона завжди цікавила мислителів всіх епох і викликала прагнення створити «теорію творчості».
З. Фрейд вважав творчу активність результатом сублімаціі (зміщення) статевого потягу на іншу сферу діяльності. А. Адлер вважав творчість способом компенсації комплексу неповноцінності. Найбільшу увагу феномену творчості приділив К. Юнг, бачила в ньому прояв архетипів колективного неосознанного. Р. Ассаджіолі вважав творчість процесом сходження особистості до «ідеального Я», у спосіб її самораскриття [15].
Творчість - це "здатність створювати будь-яку принципово нову можливість" (Г.С. Батіщев).
Головну роль у детермінації творчої поведінки відіграють мотивації, цінності, особистісні риси (А. Танненбаум, А. Олох, Д.Б. Богоявленская, А. Маслоу та інші)
Психологи гуманістичного спрямування (Г. Олпорт та А. Маслоу) вважали, що початкове джерело творчості - мотивація особистісного росту, не підкоряється гомеостатичному принципу задоволення; по Маслоу - це потреба в самоактуалізації, повної та вільної реалізації своїх здібностей і життєвих можливостей.
Уоллес (1926) описав чотири послідовних етапи творчого процесу:
1. Підготовка: Формулювання завдання та початкові спроби її вирішення.
2. Інкубація: Відволікання від завдання і переключення на інший предмет.
3. Просвітлення: Інтуїтивне проникнення у суть завдання.
4. Перевірка: Випробування, або реалізація рішення.
На рубежі XIX - XX століть, як спеціальна галузь досліджень, почала складатися «наука про творчість», «теорія творчості» або «психологія творчості».
Ситуація науково-технічної революції другої половини ХХ – початку ХХІ століття створила умови, що відкривають новий етап розвитку досліджень творчості (Петровський, Ярошевський).
Актуальність вивчення психології творчості і наукової творчості, зокрема, виникли у зв'язку з потребою оптимізації та інтенсифікації принципів організації наукової діяльності та управління нею.
Творчість визначається як діяльність людини, що створює нові матеріальні і духовні цінності, що володіють новизною та громадською значимістю, тобто в результаті творчості створюється щось нове, до цього ще не існуюче.
Творчі здібності або креативність (від лат. "Creatio" - творення) - це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це спрямованість на відкриття нового і здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду (по Е. Фромму).
Існує безліч наукових підходів до проблеми дослідження творчих здібностей.
Творчість - це "здатність створювати будь-яку принципово нову можливість" [16].
У тому числі відмінною ознакою інтелектуальної творчості є удосконалення способів вирішення вже відомих проблем. У дослідженні А.Г. Виноградова було показано, що здатність відкривати способи власної діяльності в різних типах проблемних ситуацій є наслідком організації індивідуального понятійного знання, яке може виступати в якості одного з джерел індивідуальних розходжень у здатності до творчості (Виноградів, 1990 ).
За Г.С Батіщєвим важливу роль в інтелектуальній творчості відіграє можливість трансформувати інтуїтивні, виражені в незвичайному, часто досить смутному вигляді, суб'єктивні представлення у придатній для людського спілкування форми (словесно-мовній, категоріальні, комунікативні)
Поняття природи творчості пов'язане з питанням про критерії творчої діяльності. Творчість може бути розглянута в різних аспектах: продукт творчості - це те, що створено! Процес творчості - як створено! Процес підготовки до творчості - як розвивати творчість [9].
Продукти творчості - це не тільки матеріальні продукти - будівлі, машини і т. д., але й нові думки, ідеї, рішення, які можуть і не знайти відразу ж матеріального втілення. Іншими словами, творчість-це створення нового в різних планах і масштабах.
При характеристиці сутності творчості важливо враховувати різноманітні фактори, які притаманні процесу створення.
Творчість має такі ознаки:
ü Технічні;
ü Економічні (підвищення рентабельності);
ü Соціальні (забезпечення умов праці);
ü Психолого-педагогічні (розвиток в творчому процесі психічні та моральні якості, естетичні почуття, інтелектуальні здібності людини, придбання знань).
Творчість є цілеспрямованою, завзятою, напруженою працею. Вона вимагає розумову активності, інтелектуальних здібностей, вольових, емоційних рис і високої працездатності.
Творчість характеризується як вища форма діяльності особистості, що вимагає тривалої підготовки, ерудиції та інтелектуальних здібностей. Творчість є основою людського життя, джерелом всіх матеріальних і духовних благ [45].
Інтелектуальна обдарованість є лише однією з умов для творчої активності особистості, де основну роль в активації творчої діяльності відіграють мотивація, цінності та особистісні риси (так званий "креативний тип особистості).
Творчий потенціал є незалежним від інтелекту фактором. Зокрема, Е. Торренс в теорії "інтелектуального порогу" співвідносить ці фактори в такий спосіб: якщо IQ нижче 115-120, інтелект і креативність утворюють єдиний фактор, якщо IQ вище 120, творча здатність стає незалежною величиною, тобто немає креативів з низьким інтелектом, але є інтелектуали з низькою креативністю [5].
Об'єкт дослідження – творчий потенціал студентів з 1 по 4 курс (18- 23р.).
Предмет дослідження – методи формування творчого потенціалу студентів з1 по 4 курс.
Задачі дослідження:
1. Теоретичний огляд актуальної проблемі розвитку творчого потенціалу студентів;
2. Підбір методів та методик діагностики та корекції творчого потенціалу студентів;
3. Організація та проведення експериментального дослідження серед студентів;
4. Аналіз експериментальної роботи;
5. Формування висновків та рекомендацій.
Мета дослідження – вивчити проблеми формування творчого потенціалу студентів 1-4 курсу та поліпшити показники.
Методи дослідження - у дослідженні проведені констатуючий, формуючий та контрольний експерименти. Для діагностики творчих здібностей студентів гуманітарних факультетів застосовувалися такі методики: «Діагностика рівня креативності» (П. Торренса), «Діагностика креативності особистості» (Е.Е. Туніка), «Діагностика соціальної креативності» (В.Н. Дружинін), «Самооцінка творчого потенціалу» (Н.П. Фетискин), «Оцінка рівня творчого потенціалу особистості» (Є.І. Рогов), «Діагностика вербальної креативності» (С. Медніка), «Методика діагностики обдарованості» (А.А. Лосев).
Для корекційно-формуючої програми був проведений тренінг на розвиток творчого потенціалу студентів який складався з вправ та ігор Рогова Є.І. Також застосовувався такий метод як бесіда для налаштування стосунків з респондентами.
Експериментальна база – дослідження проведені у Краматорському Економіко-Гуманітарному Інституті та у Слав’янському Педагогічному Інституті серед студентів 1-4 курсу (18–23 роки) у кількості 40 чоловік. Студенти були поділенні на 2 групи: контрольна (20 чоловік) та експериментальна (20 чоловік).
Практична значимість – визначається тим, що на основі дослідження розроблені рекомендації для практичних викладачів та батьків.
Методологічною основою дослідження є ведучі принципи вітчизняної та зарубіжної психології: єдність свідомості і діяльності, принцип розвитку через навчання і діяльність.
РОЗДІЛ 1. Теоретична основа діагностики творчих здібностей студентів
Похожие работы
... і, протилежності і намагаються бачити за ними глибинну єдність, прагнуть до інтеграції дійсності; мають цілісну життєву філософію, набір цінностей, які є основою буття. 2.2 Шляхи формування творчої особистості В умовах незалежності та розбудови Української держави надзвичайно велике значення має розвиток суспільного виробництва. Але ж він знаходиться у прямій залежності від знань і умінь ...
... ефективно , і, хоча, має великий потенціал, показники які виступають передумовою подальшого розвитку потенціалу підприємства не на належному рівні. По-четверте було проведено аналіз впливу факторів на підвищення ефективності використання трудового потенціалу підприємства, для цього було обрано два показника – рівень фонду оплати праці та продуктивність праці. Аналіз показав , що на збільшення рі ...
... менеджменту Затверджено на засіданні кафедри менеджменту Протокол № __ від __________ 200_ р. Завідувач кафедри _______________ЗВІТ З НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ на тему: ___________________________________________________ Виконавець: Студент групи _________ _______________________ підпис (Прізвище, ім’я, по-батькові) Науковий керівник, _______________________ ( ...
... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується методика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...
0 комментариев