1.1. Залежність характеру сімейних стосунків від типу сім’ї
Народилася дитина… Із першої секунди вона вдихнула маленький ковточок повітря і першим криком розпочалося її життя теплим світанком душі – дитинством. І цей ніжній подих дитинства назавжди залишається у душі кожної особистості. Так гармонійно і милозвучно розпочинається життя людини, і вона свої перші кроки, своє перше слово, свою першу казку вимовляє у сім’ї.
Сім’я – це найважливіше середовище формування особистості і найголовніший інститут виховання. «Усе – і хороше, і погане людина отримує в сім’ї», «Усі ми родом з дитинства»[1].
Сім’я – це маленька мікрогрупа, це наш дім і ми у нім, це те середовище, де завжди на нас чекають, де нас люблять по справжньому і де нас підтримають і поспівчувають. Саме у сім’ї ми робимо перші кроки життя і сходинка за сходинкою крокуємо у незвідану даль майбутнього, і не рідко зустрічаємось із добром і злом, переживаємо злети і падіння, радіємо щастю і плачемо від печалі, такі моменти бувають на життєвому шляху у кожної людини і у кожній сім’ї часто переплітається біла і чорна лінія буденних днів.
І так кожна молода людина, переступає через гори і радіючи світлим ранкам створює свою сім’ю і дбає про добрі і щирі сімейні стосунки.
Сімейні стосунки, їхня гармонія і щирість у великій мірі залежить від того, якого типу є сім’я. На сьогоднішній день, сучасні сім’ї можна класифікувати за різними параметрами, але варто зазначити, що повної єдності у цьому питанні у науковій літературі немає.
У психології, молоду сім’ю класифікують за складом сім’ї. Дослідники, працюючи над цим питанням, поділили їх на повні сім’ї (це сім’я, де проживає обоє батьків і діти). У цій сім’ї панує атмосфера комфорту, сімейного вогнища, де обоє батьків беруть участь у вихованні своїх дітей, де діти відчувають ніжну ласку мами, та теплу руку й сильне плече батька. У даній сім’ї дитина почуває себе захищеною, вона не є обділена у батьківській чи материнській любові, підтримці, якщо це звичайно дбайлива і благополучна сім’я.
Також виділяють неповні сім’ї, які характеризуються присутністю у сім’ї одного із батьків і дітей, або ж з бабусею, дідусем та онуками. У даній сім’ї як правило, дитина відчуває відсутність одного із батьків. Дуже часто така дитина може бути роздратованою, в неї може виникнути комплекс неповноцінності, тому що зазвичай вона може почути неприємну репліку чи вислів від оточуючих, а також близькі їй люди можуть «пришивати ярлики», згадуючи того із батьків, хто є відсутнім. Дуже часто можна почути, от ти такий, як твій батько, або ж як твоя мати. І це може завдати душевного болю у житті дитини.
Нуклеарні сім’ї (які складаються з двох поколінь – батьків та дітей). У сім’ї, де проживає декілька поколінь, дуже часто можна зустріти суперечливість або невизначеність інтересів, поглядів сучасності та минулого. Сім’ї, в яких трапляється така розходженість, дуже часто страждають від систематичних непорозумінь, які інколи можуть призвести до конфлікту, який уже важче розв’язати.
Складні сім’ї (складаються з трьох або більше поколінь та, можливо інших родичів); виділяють сім’ї повторного шлюбу (де один або обидва подружжя знаходяться у повторному шлюбі).
Варто звернути увагу на класифікацію, в якій за основу береться кількість дітей у сім’ї.
Виділяють бездітні сім’ї. Сім’я, у якій немає дітей, дуже часто страждає і переживає в наслідок такого явища, таму що кожна людина створюючи сім’ю в майбутньому планує її і прагне до відтворення і народження рідної кровинки, яка додає великої наснаги і любові до життя. У сім’ї, де немає дітей, двоє молодих людей як правило втрачають сенс життя, інколи звинувачують один одного у цій проблемі, і дуже часто це призводить до суперечок, що породжує конфлікт. І буває так, що подружжя не бачачи дальше разом спільного життя розривають шлюб і сім’я розпадається.
Однодітні сім’ї. У сім’ї, де виховується одна дитина, як правило батьки усю свою ласку, любов, тепло дають своїй дитині, задовольняють усі її інтереси, потреби, дуже часто виконують певні її завдання, які б вона могла виконати сама. Зазвичай, батьки возвеличають свою дитину, говорячи їй, що вона є найкращою серед усіх. І у дитини вибудовується підвищена самооцінка, вона може зневажливо, байдуже, а інколи і егоїстично ставитися до інших.
Малодітні сім’ї (де є двоє дітей). У сім’ї, де виховується двоє дітей, психологи говорять, що між дітьми зароджується любов один до одного. Діти один одному допомагають, діляться, підтримують. Виховавши такі відносини ще у сім’ї, вони свою щирість, підтримку будуть дарувати і іншим людям.
Багатодітні сім’ї (з трьома та більше дітьми). Сім’я, у якій виховується троє і більше дітей, зазвичай називається дружньою сім’єю, тому що між членами сім’ї існує тісний зв’язок і підтримка кожного із них. Але дуже часто у сім’ї, де виховується троє і більше дітей, батьки не приділяють їм особливої уваги, вважаючи, що є старший брат (сестра) і допоможе меншому. Буває і так, що батьки, виховуючи своїх дітей, скаржаться на те, що кожен із них різний: один добрий, інший розбишака, а третій - спокійний, врівноважений. І при цьому мати, чи батько говорять, що кожного із них виховують однаково, не беручи до уваги те, що припускають помилку, забувши, що кожна дитина є індивідуальною, неповторною особистістю і до кожної дитини необхідно підібрати окремий підхід, щоб достукатись до дитини, щоб правильно її виховати.
Наукове і практичне значення має класифікація сімей за віком подружжя. Перший рік існування сім’ї характерний для молодожон; вік до 28 років обох подружжів – властивий для молодої сім’ї; приблизно до 50-річного віку – сім’ї середнього подружнього віку; старше 50-річного віку – сім’ї старшого подружнього віку.
За географічною ознакою виділяють міські та сільські сім’ї.
За особливими характеристиками, умовами життя можна виділити студентські сім’ї. Дуже часто двоє молодих людей, які ще навчаються, а їх називають студентами, створюють сім’ю, яка отримує назву студентська.
Як правило, ні з однієї, ні з другої сторони немає повного джерела звідки би формувався сімейний бюджет. І зазвичай таких молодих людей утримують батьки. І дуже часто їм може не вистачати коштів, можуть бути випадки, які торкають проблему житла. Навчаючись, молоді люди рідко бачаться, мало прислухаються один до одного, мало допомагають, підтримують один одного у скрутний момент. І як правило такі необдумані моменти і несподівані подарунки сімейного життя можуть призвести до неочікуваних результатів.
Виділяють сім’ї військових; сім’ї біженців; сім’ї, які перебувають у громадському шлюбі (їх ще називають позашлюбними сім’ями, маючи на увазі відсутність офіційної реєстрації); пробний шлюб – це експериментальна і проблематична форма позашлюбної сім’ї, але, судячи з практики інших країн, вона з часом стане поширеним і звичним явищем; сюди також відносять дистантичну сім’ю (члени якої в силу певних умов життя живуть окремо).
Для аналізу психологічного сімейного клімату сім’ї також класифікують за різними критеріями. За ознакою координації зусиль подружжя поділяють на колективістські сім’ї, в яких партнери вважають однаково необхідний успіх у роботі, навчанні, самоствердженні обох з них і можуть при необхідності жертвувати власними інтересами заради партнерства.
Традиційні сім’ї, в яких пріоритетними вважаються інтереси чоловіка як голови сім’ї.
Індивідданістські, в яких кожен з подружжя турбується, в першу чергу про власну кар’єру та ділові успіхи.
За типом лідерства або головування у сім’ї можна виділити авторитарні сім’ї, в яких явно лідирує і демонструє свою владу одна особа з подружжя, а інша у більшості випадків погоджується з таким становищем; еганітарні або бархатні сім’ї, в яких існує досить рівний розподіл сфер лідерства і немає помітної боротьби за владу; сім’ї з невизначеними сферами лідерства і конфліктами на цьому грунті.
Для соціальної і психотерапевтичної роботи з сім’ями важливу роль відіграє їх класифікація за параметром того стану, який називають психічним здоров’ям сім’ї. Тут виокремлюють здорові сім’ї, невротичні сім’ї, в яких існують постійні конфлікти на ту саму тему, хронічні невирішені проблеми стосунків, незадоволеність когось із членів сім’ї своєю сімейною репутацією, загальна нервова атмосфера, віктемогенні сім’ї, в яких існує тенденція роботи когось із членів сім’ї «цапом відбувайлом», використовувати слабкощі членів сім’ї, де немає надійної захищеності кожного із них.
В деяких роботах, переважно психотерапевтичного спрямування, сім’ї поділяють на два таких типи як нормально функціональні сім’ї, в яких більш-менш нормально забезпечуються всі сімейні функції; дисфункціональні сім’ї, в яких окремі функції виконують незадовільно, породжуючи проблеми у сімейних стосунках.
Існують окремі класифікації більш художнього характеру, наприклад, у письменниці Т.Афанасьєвої, яка називає такі типи сім’ї:
- «дім – фортеця», в якому добре налагоджений побут і теплі, здорові стосунки між членами сім’ї;
- «дім – служба», де немає справжньої інтимності між подружжям, а уявність злагоди і побут підтримуються через почуття обов’язку;
- «дім – готель», де немає міцних подружніх зв’язків, сім’я фактично існує формально і основні інтереси подружжя знаходяться поза сім’єю.
Прохарактеризувавши класифікацію сімейних стосунків, варто сказати про те, що кожен момент даної класифікації відіграє важливу роль у сучасних сімейних стосунках і впливає на взаєморозуміння і взаємо підтримку один одного і їхнього ставлення один до одного.
Ще слід відмітити, що любов до сім’ї з усіх благородних людських почуттів є найчастішим і найміцнішим, і воно великою мірою благотворно впливає на життя кожного з нас[2].
... то тепер доведено — вони просто необхідні і чоловікові. І головне при цьому не техніка, а щирість. 2. Батьківські стосунки і психологічні проблеми у вихованні дітей Формування особи людини відбувається не в ідеальних умовах. Якими б хорошими людьми не були батьки подружжя, вони мають ті або інші недоліки характеру і стилю поведінки, які так чи інакше можуть передаватися дітям в процесі сі ...
... завжди залишається людиною, і та крихта розуму, яка може в неї бути, мало важить або й зовсім мовчить, коли бурхають пристрасті і витісняють усі інші людські почуття». РОЗДІЛ ІІ. Стилістичні особливості роману Гете «Страждання молодого Вертера» 2.1 Зовнішнє та внутрішнє дійство в сюжеті «Вертера» У своєму романі «Страждання молодого Вертера» Гете показує історію великої любові, яка ...
... . Час роботи досліджуваних з опитувальниками не було обмежено, вони мали можливість задавати додаткові запитання, якщо було щось незрозуміле. 2.2 Результати дослідження подружньої сумісності на основі запропонованих методик 2.2.1 Дослідження особливостей задоволеності шлюбом Для дослідження особливостей задоволеності шлюбом було досліджено 10 подружніх пар, які було розподілено в таблиці ...
... є допомога сімейного консультанта чи психотерапевта. 4. У межах сімейного консультування і психотерапії існують різні підходи до надання психологічної допомоги сім’ї. 2. Особливості психодіагностичної і психокорекційної роботи з подружніми конфліктами у молодих сім’ях 2.1 Психодіагностика у сімейному консультуванні як методична основа дослідження Одна із гострих проблем сімейного ...
0 комментариев