Дитяча проституція в Україні

4.         Дитяча проституція в Україні

Якщо говорити про Україну, то існування і розвиток проституції пов’язаний із розвитком проституції у царській Росії. 1843 року проституція тут була легалізована, але займатися цим ремеслом дозволялося дівчатам із 17 років. Молоді повії прагнули бути старшими, а старші жінки намагалися здаватися молодшими, бо знали, що є попит на малолітніх. Повіям видавали жовтий квиток і брали на облік. За всеросійським переписом 1889 року було зареєстровано 17 603 проститутки. Серед них більше половини засвідчили, що працювали в цій сфері до 18 років, а четверта частина — до 16. Ще тоді жінки вказали на причини: перший сексуальний контакт із застосуванням грубого насильства, бідність, вплив подруги або старшої сестри, потреба у грошах на випивку. І сьогодні ця тенденція має місце. Дослідження й опитування, проведені в різних країнах, показали: 75—80 % повій були примушені до сексу в ранньому віці, зґвалтовані або зраджені в сім’ї; інші брали приклад із матері, сестри чи подруги; а деякі шукали гроші для наркотиків й алкоголю. У кінці XIX століття в Росії розвинувся аболістичний рух, який привів до змін у законодавстві щодо проституції: мінімальний вік для можливої роботи повією — 21 рік. Уже тоді зрозуміли, що це ненормально, коли молоді жінки залучені до проституції. Однак Перша світова війна, революція, голод, розруха призвели до збільшення сиріт. Часто ці діти опинялися на вулиці, а опинившись на вулиці, шукали заробітку: жебракували, крали, надавали секс-послуги. Побільшало проституток. Тому в 1919 році при Наркомі соціального забезпечення створили комісію з боротьби з проституцією: робота передбачала залучення до праці й підвищення освітнього рівня проституток. А 1921 року Дзержинський переконав Леніна у потребі боротьби з безпритульністю. Були створені спеціальні заклади освітнього типу, колонії, військові училища. На той час армія безпритульних дітей складала 5 мільйонів. У 30-ті роки в країні вже проводили масові облави на проституток. Примусово, без права повернення, їх направляли на роботи у створені для цього поселення. Дітей також направляли у будинки закритого типу: напіввійськові-напівтюремні заклади. Та Друга світова війна відволікла увагу на військові події. Так було до 60-х років: у 1961 році до Кримінального кодексу СРСР увели статтю про кримінальну відповідальність за організацію проституції та втягування неповнолітніх у проституцію. Таким чином держава визнала існування цієї проблеми. У наш час на дитячу проституцію існує попит: залучають і дівчат, і хлопців. Дівчата працюють повіями з 14—15 років, хоча існують випадки залучення дітей і в 5—7 років. Як засвідчило останнє дослідження, працюють і 13-річні хлопчики. У Києві відомі випадки, коли хлопчиків 12—14 років продавали для комерційного сексу біля гей-клубів. Загалом же дітей, залучених у проституцію, — 10—30 % від загальної кількості повій. Дітьми цікавляться педофіли. Неуспішні чоловіки, ті, з яких у дитинстві знущалися, насміхалися, і які не можуть знайти нормальний контакт із жінкою чи з чоловіком, шукають фізично й морально слабших партнерів. Ними стають діти: доступні, менші, їх можна принизити, вдарити. Дитячій проституції сприяє і поширення СНІДу, бо шукачі сексу на стороні бояться бути інфікованими і вважають дитину здоровішою. Насправді ж діти більше вразливі до хвороб, аніж дорослі. І нарешті, азіатські чоловіки мають хибне уявлення, що секс із молодою дівчиною, особливо незайманою, дає сили, енергію й здоров’я. В Україні до проституції залучають безпритульних дітей. У Києві працювала благодійна їдальня. До неї почали приїжджати машини, сутенери силою і погрозами забирали 12—14-річних дітей і вивозили їх на Кільцеву дорогу займатися проституцією. Причиною дитячої проституції стає й насильство вдома, незаконна експлуатація дитячої праці батьками, коли вони свідомо виштовхують дитину заробити на пляшку. Боячись повертатися додому, діти шукають способів вижити на вулиці. Відомі також випадки, коли самі батьки продавали дітей, мовляв, іди, покатайся з дядями на машині, бо “дядя” привіз горілку. Інший випадок, коли на дорогу виставляли п’ятикласницю-сироту свої ж односельці. Або коли студентка, не маючи коштів для оплати навчання, організувала набір “на роботу” дівчат без комплексів. Сексуальні послуги неповнолітніх дешевші. Якщо в дорогих готелях повії коштують 200 доларів, то дитину можна купити за 5 доларів. Ці діти працюють у найнебезпечніших місцях: на вокзалах, великих кільцевих дорогах Одеси, Криму, навколо Києва, на трасах, зупинках дальнобійників, у саунах і квартирах. Крім дітей вулиці, які шляхом продажу власного тіла намагаються вижити, продають себе й діти із благополучних родин. Так вони прагнуть здобути гроші на якусь річ. Так, у Японії серед підлітків існує суперництво, в кого найкрутіша модель стільникового. Батьки не дають на такі речі грошей, ось вони і знайшли свій спосіб заробити: сідають у кафе, починають посміхатися старшим чоловікам, показуючи, що не проти контакту, а потім домовляються про вартість послуги. У Київському міському притулку для неповнолітніх, який належить Міністерству внутрішніх справ (до них надходять київські діти вулиці, діти, які були продані або втекли), 80—85 % дітей мають венеричні хвороби. Отже, вони вже мали сексуальні стосунки. Якось із притулку втекло кілька дівчат. Виявилося, подруга розповіла, що за 5 хвилин можна заробити нормальні гроші, отже, смачно поїсти в МакДональдсі. Чому дівчата погодилися? Справа в тому, що діти вулиці вже були битими, голодними, терпіли знущання, тому додатковий фізичний біль для них — не такий страшний, порівнюючи з грошима, які вони можуть отримати. Цих діток важко реабілітувати. Вони не знають про венеричні хвороби й психічні розлади. Тому сьогодні головне завдання наших служб — вилучати дітей із вулиці. А ще треба відроджувати духовні цінності українців, піднімати мораль молоді. У статті використана інформація, надана Ольгою Володимирівною ШВЕД — представником міжнародної організації “Ecpat International” для регіону СНД. Організація працює над ліквідуванням дитячої порнографії і торгівлі дітьми з метою сексуальної експлуатації.

ІI. Школярі: особливості виховання

Чинники, що впливають на виникнення дитячої проституції у дітей підлітків

Основне завдання освіти - дати кожній дитині, з урахуванням його психофізичних можливостей, той рівень освіти і виховання, який допоможе йому не загубитися в суспільстві, знайти своє місце в житті, а також розвинути свої потенційні здібності.

Кількість школярів, яких виділяють, як що вчаться з девіантною поведінкою, на жаль, з кожним роком зростає, тому що збільшується число провокуючих чинників, сприяючих формуванню поведінки, що відхиляється.

Дана проблема вже перестала бути тільки психолого-педагогічною. Вона стала соціальною. І свідоцтвом тому є ухвалення протоколу до Конвенції про права дитини. У ній записано, що профілактика бездоглядності і правопорушень - це система соціальних, правових, педагогічних і інших мерів, направлених на виявлення і усунення причин і умов, сприяючих бездоглядності, безпритульності, правопорушенням і антигромадським діям неповнолітніх.

У систему профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх входять комісії у справах неповнолітніх і захисту їх прав, органи управління соціальним захистом населення і органи управління освітою, установи опіки і опікування, організації охорони здоров'я, служби зайнятості і органи внутрішніх справ. Проте для того, щоб профілактична діяльність тих або інших служб була ефективною, необхідно усвідомити, що поведінка, що відхиляється, має складну природу, обумовлено різноманітними взаємодіючими чинниками.

2. Вікові статеві особливості дітей і підлітків 8-18 років

У юнацькому віці кожному неминуче доводиться усвідомити свої сексуальні устремління і сформувати своє відношення сексуальної чутливості, що зародилася, – це важливий компонент юнацької самосвідомості. Відносини молодих людей до своїх сексуальних устремлінь може бути різним:

1.    Перебільшення фізичних аспектів сексуальності, розрядка сексуальної напруги за допомогою цинічних розмов, сальних анекдотів і тому подібне;

2.    Аскетизм, підкреслено презирливе відношення до сексуальної чутливості як до чогось низовинного, прагнення подавити в собі сексуальний потяг;

3.    Інтелектуалізм, коли сексуальну чуттєвість вважають «нецікавою», примітивною і тим самим намагаються позбавитися від неї;

4.    Розрядка сексуальних потягів в онанізмі (професор сексології Свядощ вважає, що «помірний онанізм (мастурбація) в юнацькому віці зазвичай носить характер саморегуляції статевої функції, сприяє зниженню підвищеної статевої збудливості і є нешкідливим. Але надмірний онанізм може ослабити організм і тому слід уникати чинників, сприяючих статевому збудженню»).

5.    Початок статевого життя слідство: а) появи закоханості, або б) сильних сексуальних бажань, або в) як засіб доказ своєї дорослості, як засіб самоствердження і підвищення свого престижу в очах однолітків.

Визначення дитячої проституції як феномена:

1) Вікова градація виходячи із загальних законів становлення сексуальної свідомості і фізіологічної статевої зрілості можна умовно виділити три вікові групи дівчаток-повій:

а) дівчатка від 8 до 11 років. У нормі цей вік характеризують понятійна стадія сексуальної свідомості, статева незрілість, конвенційний (договірною) рівень моральності, тобто поняття "Що таке добре, що таке погано" нав'язує або активно виховує навколишнє соціальне середовище;

б) дівчатка 11-14 років. У нормі цей вік характеризують романтична стадія сексуальної свідомості, період пубертату, активного статевого дозрівання, що супроводжується високою гормональною насиченістю крові, формуванням вторинних статевих ознак, пробудженням лібідо, конвенційний рівень моральності;

в) дівчатка 14-16 років. У нормі цей вік характеризують еротична стадія сексуальної свідомості, закінчення юнацтва і вступ до дітородного віку, автономний рівень моральності, тобто здатність самостійно рефлексувати, оцінювати і осмислювати, позитивні і негативні чинники соціального середовища. Через характерний для юнацького максималізму вік оцінки і результати рефлексії не завжди адекватні.

Таким чином вивчивши чинники, що впливають на відхилену поведінку дітей підлітків, я виділила основні, найбільш значущі: біологічні, психологічні, соціально-психологічні. Велику роль в розвитку дитини грають взаємини в сім'ї. Для того, щоб дізнатися причини появи проституції, треба спочатку вивчити чинники по яких відхиляється дитяча поведінка від норми. Величезне значення мають вікові статеві особливості дітей і підлітків від 8 до 18 років. Відношення молодих людей до своїх сексуальних устремлінь грають велику роль в розвитку психологічних відносин між однолітками і іншими людьми.

III. Підліткова проституція