2.2 Результати дослідження рівня тривожності у школярів
За методикою Спілбергера був виявлений рівень ситуативної та особистісної тривожності. Результати тестування наведені у таблиці (додаток 1).
Коротко охарактеризуємо кожного досліджуваного жіночої статі згідно бланку шкал ситуативної тривожності. У експерименті брало участь 9 дівчаток.
Отже, ми бачимо що дівчаток, які мають низький рівень ситуативної тривожності 44.4%, помірна тривожність у 44.4%, високу тривожність мають 11.2 %.
Відсоткове співвідношення можемо побачити у таблиці (додаток2).
Можна зробити висновок, що однакова кількість дівчаток мають низький та помірний рівні ситуативної тривожності (по 4 дівчинки), з високою тривожністю 1 учениця. В основному дівчатка були спокійними, радісними, сильно збуджених не було, розгніваних теж.
Перейдемо до чоловічої статі того ж самого бланку шкал. У експерименті брало участь 8 хлопчиків.
Отже, бачимо, що серед хлопчиків високий рівень ситуативної тривожності мають 25% учнів, помірний 65.5%, з низьким рівнем – 12.5%.
Отож, за результатами дослідження зробимо висновок, що 50% хлопчиків мають високий рівень особистісної тривожності та 50% мають помірний рівень. З низьким рівнем особистісної тривожності хлопчиків не виявлено.
За двома бланками шкал високий рівень ситуативної та особистісної тривожності мають два учні – _____________ Помірна ситуативна та особистісна тривожність у 6 учнів, це – _______________________. З низьким рівнем виявлено лише одну дівчинку - ________________
Загальний середній бал за запитальником Спілбергера:
Ситуативна тривожність у дівчаток – 32.8 бали
Ситуативна тривожність у хлопчиків – 43 бали
Особистісна тривожність у дівчаток – 38.3 балів
Особистісна тривожність у хлопчиків – 45.5 балів
За результатами можна зробити такий висновок: у хлопчиків рівень тривожності вищий, ніж у дівчаток. Отже, моя гіпотеза, яка була запропонована на початку дослідження підтвердилася, але це результати згідно першої методики.
Перейдемо до наступної методики дослідження рівня тривожності за Кондашем.
Результати тестування наведені у таблиці (додаток 3).
Коротко охарактеризуємо кожного досліджуваного, почнемо з дівчаток.
Таблиця результатів у відсотковому співвідношенні наведена у додатку 4.
Перейдемо до результатів тривожності за методикою Кондаша серед хлопчиків.
Отже, за результатами дослідження можна зробити висновок, що серед хлопчиків є такі, які мають високий рівень тривожності. Таких учнів четверо. В учня ________ високий рівень самооціночної тривожності, у___________ – шкільної, у __________ – самооціночної, у ___________.- міжособистісної тривожності.
Загальний середній бал за методикою Кондаша:
Загальна тривожність у дівчаток – 39.4 бали
Загальна тривожність у хлопчиків – 49.3 бали
Шкільна тривожність у дівчаток – 13.3 бали
Шкільна тривожність у хлопчиків – 16.26 балів
Самооціночна тривожність у дівчаток – 11.9 балів
Самооціночна тривожність у хлопчиків – 15.8 балів
Міжособистісна тривожність у дівчаток – 13.8 балів
Міжособистісна тривожність у хлопчиків – 17 балів
Як бачимо з вищезазначеного, рівень тривожності у чоловічої статі вищий. І за другою методикою моя гіпотеза також підтвердилась.
Висновок до ІІ розділу
Мною було проведено дослідження учнів 5 класів (10-11 років). Виявлено, що в даній групі хлопчиків з високим рівнем ситуативної тривожності за методикою Спілбергера виявлено два хлопчики, що становить 25%, і одна дівчинка 11.2%, з високим рівнем особистісної тривожності 4 хлопчики 50% та дві дівчинки - 22.2%; за методикою Кондаша – хлопчиків та дівчаток з високою загальною тривожністю – не виявлено. Шкільна тривожність висока у 12.5% хлопчиків та 10% у дівчаток. Самооціночна висока у 25% хлопців у дівчаток не виявлено. Міжособистісна тривожність висока у 12.5% хлопчиків, дівчаток з високою тривожністю не виявлено. Отже, з високою ситуативною тривожністю виявлено вдвічі більше хлопців, ніж дівчат. Аналогічні дані і стосовно особистісної тривожності. А серед дівчаток не виявлено осіб із високим рівнем самооціночної тривожності, в той час, коли хлопців – 25%, також немає дівчаток з високим рівнем міжособистісної тривожності (хлопців – 12.5%).
В цьому віці хлопчики більш тривожні, ніж дівчатка. Це пов’язано з тим, з якими ситуаціями вони пов’язують свою тривогу, як вони її пояснюють, що для них є небезпечним. Як бачимо, з даного дослідження у хлопчиків набагато вища самооціночна та міжособистісна тривожність.
Діткам з високим показником тривожності потрібно формувати почуття впевненості, а для низькотривожних – пробудження активності, зацікавленості, почуття відповідальності.
Висновки
Проблема тривожності є однією із найбільш актуальних проблем у сучасній психології. Серед негативних переживань людини тривожність займає особливе місце, дуже часто вона призводить до зниження дієздатності, продуктивності діяльності, до труднощів у спілкуванні. У стані тривоги ми, як правило, переживаємо не одну емоцію, а деяку комбінацію різноманітних емоцій, кожна з яких надає впливу на наші соціальні взаємовідносини, на наш соматичний стан, не сприймання, мислення, поведінку. При цьому слід враховувати, що стан тривоги у різних людей може проявлятися різними емоціями.
Тривожність – індивідуальна психологічна особливість, яка здатна в підвищеній схильності відчувати неспокій в різноманітних життєвих ситуаціях.
Тривожність може породжуватись як реальним неблагополуччям особистості в більш значних областях діяльності і спілкуванні, так і існувати всупереч об’єктивно благополучному положенню, являючись наслідком певних особистісних конфліктів, порушень в розвитку самооцінки.
Певний рівень тривожності - природна і обов’язкова особливість суб’єкта. У кожної людини існує свій оптимальний чи бажаний рівень тривожності – це так звана корисна тривожність. Оцінка людиною свого стану в цьому відношенні є для нього суттєвим компонентом самоконтролю і самовиховання.
Однак підвищений рівень тривожності є суб’єктивним проявом неблагополуччя особистості.
Тривожність надає суттєвого впливу і на самооцінку дитини.
Підвищений рівень тривожності у дитини може свідчити про його недостатнє та емоційне пристосування до тих чи інших соціальних ситуацій. Це породжує невпевненість у собі.
Таким чином, питання вивчення дитячої і підліткової тривожності займає значне місце у сучасній психології.
Отже, підійшовши до завершення моєї курсової роботи, можна зробити висновок, що я досягла поставленої мети, а саме, виявила відмінності рівня тривожності в учнів 5 класів в залежності від статі. Я вирішила завдання, які ставила перед собою на початку дослідження: визначила основні фактори, які є причиною тривожності, дослідила рівень особистісної та ситуативної тривожності у школярів за допомогою методик Спілберегера та Кондаша. Також моя гіпотеза підтвердилась. В даній групі хлопчики мають вищий рівень тривожності, ніж дівчатка.
І я вважаю, що ця тема є актуальною, і такою, яка не повинна залишатись поза увагою науковців, психологів, педагогів, вихователів.
Література
1. Александровский Ю.А. Познай и преодолей себя: (Наедине со всеми…) – М.:Профиздат, 1992.-224с.
2. Воспитание школьников. Журнал. М.:2006. №9 - 45с.
3. Захаров А.И. Как помочь нашим детям избавиться от страха.- С.Пб.: Гиппократ, 1995. – 126с.
4. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. – СПб.:Питер, 2003. – 503с.: (серия “Мастера психологии”).
5. Кондрашова Л.В. Превентивная педагогика: Учеб.пособие.-К.:Вища шк., 2005.- 231с.
6. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч.посібник. – 5- те вид., стер. – К.: Вища шк., 2006. – 487с.
7. Панок В. Основи практичної психології. – 3-тє вид., стер. – К.:2006. – 522с.
8. Популярная психология: Хрестоматия: Учеб.пособие для студентов пединститутов /сост.В.В. Мироненко. – М.: Просвещение, 1990. – 399с.
9. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии/Под ред.А.А. Крылова, С.А.Маничева. – 2-е издание., доп. и перераб. – СПб.:Питер, 2007. – 560с.
10. Практична психологія та соціальна робота.Журнал. К.:2006. - №12 – 43с.
11. Практичному психологу. Журнал. К.:2006. - №10 – 46с.
12. Психология. Словарь/Под.ред.А.В. Петровского и М.Г. Ярошевского, 2-е изд., испр.и доп., М.:Политиздат. 1990.
13. Психологія/За ред. Члена – кореспондента АПН України Ю.Л.Трофімова.-К.: 2001. – 558с.
14. Психолог. Журнал/За ред.О. Главник. – К.:2002. - №12 – 53с.
15. Психолог. Журнал/За ред.Т. Шаповал. – К.:2006. №13 – 43с.
16. Психолог. Журнал/За ред.Т. Шаповал. – К.:2005. №2 – 28с.
17. Психолог. Журнал/За ред.Т. Шаповал. – К.:2004. №10-11 – 63с.
18. Психолог. Журнал/За ред.Т. Шаповал. – К.:2003. №13 – 31с.
19. Рабочая книга школьного психолога/Под ред. И.П Дубровиной. – М.:1991
20. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. Учеб.пособие: В 2 кн. – М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2004. – КН.2. – 480с.
21. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 232с.
... й способи усунення цих причин наступні: консультація у відповідного фахівця; використання корекційних програм, спрямованих на загальний розвиток дитини. 4 Діагностика рівня й змісту адаптації п’ятикласників до нових умов навчання Методичний коментар Період адаптації в 5-м класі є одним з важких періодів шкільного навчання. Це обумовлено сукупністю тих змістовних змін, що відбуваються в ...
... та їх аналізу ми можемо стверджувати, що наша гіпотеза підтвердилася та сформувати слідуючи висновки: 1. проведені дослідження дозволяють виявити психологічні причини дезадаптації молодших підлітків у між особистісних стосунках. 2. формуванню та розвитку міжособистісних стосунків молодших підлітків сприяє сукупність факторів середовища, серед яких стиль та система сімейного виховання, умови мі ...
... в конфлікті, оцінки конфлікту і індивідуальних особливостей поведінки людей в конфлікті. Розділ 2. Дослідження структури представлень підлітків про міжособові конфлікти 2.1 дослідження представлень підлітків про зміст і структуру міжособових конфліктів Перша серія дослідження складалася з трьох частин. У першій частині виявлялися уявлення про конфлікт методом "Вільного семантичного ...
... тривожність, агресивність і ін.). Люди з реалістичним рівнем домагань відрізняються упевненістю в своїх силах, наполегливістю в досягненні мети, більшою продуктивністю, критичністю в оцінці досягнутого. 1.1 Самооцінка і рівень домагань як предмет психологічних досліджень у вітчизняній психології До проблеми самооцінки і рівня домагань зверталися багато вітчизняних психологів. Самооцінка – ...
0 комментариев