Угорщина

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Хмельницький національний університет

Реферат на тему:

 

«Угорщина»

 

2009

План

1. Основні відомості та економічна оцінка природного потенціалу Угорщини

2. Демографічний потенціал Угорщини

3. Загальна характеристика економіки Угорщини

4. Фінансово-кредитна системи Угорщини

5. Відносини Угорщини з Україною

1. Основні відомості та економічна оцінка природного потенціалу Угорщини

 

Офіційна назва – Угорська Республіка.

Географічне розташування – знаходиться у Центральній Європі (між 45,48' та 48,35' градусами північної широти і 16,05' та 22,58' градусами східної довготи). Межує з Україною (спільний кордон – 103 км), Румунією (443 км), Сербією та Чорногорією (151 км), Хорватією (329 км), Словенією (102 км), Австрією (366 км), Словаччиною (515 км).

Площа території – 93,03 тис. кв. км (109 місце у світі).

Адміністративний поділ – 19 областей. Будапешт має особливий статус.

Чисельність населення – 10,196 млн. мешканців (80 місце у світі).

Столиця – Будапешт (1,739 млн. мешканців).

Інші великі міста: Дебрецен (208,9 тис. мешканців), Мішкольц (181,2 тис.),

Сегед (171,6 тис.), Пєч (163,1 тис.), Дьйор (133,1 тис.).

Державна мова – угорська.

Грошова одиниця – форинт (1 форинт = 100 філлерам).

Релігія – католицизм.

Членство у міжнародних організаціях – ООН, ОБСЄ, НАТО (з 12 березня 1999 року), РЄ, МВФ, МБРР, СОТ, Організація економічного співробітництва і розвитку, Міжнародне енергетичне агентство та інші. З 1 травня 2004 року – являється повноправним членом ЄС.

Угорська Республіка – держава в Центральній Європі.

Угорщина – парламентська республіка. З 20 серпня 1949 р. По 18 жовтня 1989 р. – Угорська Народна Республіка. Діє конституція від 18 серпня 1949 р. – Основний закон Угорської держави – зі змінами від 19 квітня 1972 року, грудня 1983 року, 18 жовтня 1989 року і 17 квітня 2002 року.

Площа країни – 93,03 тис. кв. км., що складає один відсоток від загальної площі Європи. Угорщина межує на півночі з Словаччиною, Австрією, на сході – з Україною та Румунією, на півдні – з Румунією, Сербією та Хорватією, на заході – з Австрією. Найбільша протяжність території республіки з півночі на південь – 268 км, зі сходу на захід – 528 км.

Рельєф

Угорщина розташована в центральній частині Європи, в Карпатському басейні, обмежена відрогами Альп, Карпат та Дінар. Країна займає північну частину Середньодунайської рівнини. Дві третини території займає низовина, висота якої не досягає 200 м над рівнем моря. Науковці виділяють в Угорщині шість крупних рельєфів. Альфьольд (Велика Середньодунайська низовина) знаходиться у середній та східній частинах Угорщини. Її плоска поверхня в межиріччі Тиси і Дунаю і на північному сході має висоту 150–200 м, а в інших районах близько 100 м. Низовина є найбільшою в країні і займає приблизно половину усієї території. Центральна частина Кішальфьольду (Малої Середньодунайської низовини) – «західних воріт» – утворює конусоподібну рівнину, яка виникла завдяки велетенським наносам Дунаю. З південної частини, з країв, вона зруйнувалася під впливами вітрів, води та інших різноманітних геологічних процесів. Кішальфьольд має висоту 120–180 м, і належить Угорщині тільки своєю південною частиною. На заході. вона обмежена передгір'ями Альп, висотою 500–800 м.

Внутрішні води

Угорщина розташована на водозбірній площині Дунаю. Проточні води з навколишніх гір стікають в Альфьольд – найнижчу частину на території, а потім потрапляють у Дунай. Уся річкова мережа Угорщини належить басейну Дунаю, який протягом 140 км тече уздовж кордону з Словаччиною, а потім протягом 270 км перетинає країну із півночі на південь. Протяжність головної річки країни складає 417 км (довжина усього Дунаю – 2860 км).

Східна половина Угорщини лежить у басейні головної лівої притоки Дунаю – Тиси. Друга за довжиною річка Угорщини тече 598 км територією республіки. Мертві русла Тиси в Альфьольді нагадують про потужні роботи з регулювання режиму течії ручки, здійснені угорцями у минулому столітті.

З правих приток Дунаю в межах Угорщини найбільш великі – Раба, Шіо, Драва. Густота річкової мережі порівняно невелика, деякі райони (наприклад, межиріччя Дунаю і Тиси) майже позбавлені поверхневих водостоків. Ріки характеризуються великими коливаннями водоносності і висоти рівня; для захисту від повеней в Угорщині збудовано близько 4000 км дамб.

Варто відзначити крайню мінливість термінів початку та тривалості льодового покриву. Посушливий клімат викликав необхідність у будівництві великих зрошувальних систем. На річці Тиса на півдні від м. Тисалек є зрошувальні канали.

Озер в Угорщині не так багато і вони здебільшого невеликі за розмірами. З 1200 природних та штучних озер, Балатон – найвідоміше у світі та найбільше за розмірами. Його довжина – 77 км, ширина – від 14 км, а площа – приблизно 598 кв. км.

Клімат

Оскільки країна знаходиться в зоні змішування східноєвропейського континентального, західноєвропейського морського та субтропічного кліматів, то погода в Угорщині мінлива. Метеорологи вважають, що клімат в Угорщині помірний, континентальний. Середня температура липня від 20° до 22,5° С, січня від -2° до -4 °С. Середня річна температура 9–11 °С. Кількість опадів зменшується від 900 мм на рік на південному заході країни до 450 мм у центрі і на сході на Великій Середньодунайській низовині, де бувають сильні посухи. Максимум опадів припадає на початок літа, другий максимум – на осінь. На рік припадає близько 2 тис. сонячних годин. Швидкість вітру у середньому складає 2,6 м/с.

Рослинність

У минулому значна частина території Угорщини була вкрита лісами. Суцільний покрив мішаних широколистяних, букових лісів існував на захід від Дунаю. Мала Середньодунайська низовина і райони Східної Угорщини мали рослинність лісостепового типу. Райони Великої Середньодунайської низовини були вкриті степовою рослинністю; вони відомі під назвою «порожня», або «пушта» (Хортобадь, Бугац та ін.). Сучасний рослинний покрив Угорщини сильно видозмінений людиною. Значна частина території розорана. Лісами вкрито 13,5% площі, головним чином, схили гір вище 300–400 м. У деяких гірських районах і на піщаних пагорбах на схід від Дунаю людиною створені штучні лісонасадження. Тваринний світ

В Угорщині поширені зайці, польові миші, ховрашки, лисиці, їжаки, різні степові і лісові птахи (жайворонки, дрозди, дятли, сови). На берегах озер, які поросли очеретом гніздяться водоплавні і болотні птахи, у тому числі біла чапля, лелека.

У водоймах різноманітні види риб: судак, лящ, щука, короп та інші Природні райони: Велика Середньодунайська низовина (Альфьольд) – рівнина, що займає значну частину всієї площі Угорщини. Північний гірський район – ряд гірських масивів (300–1000 м), верхні частини схилів яких, вкриті широколистяними лісами, нижні – переважно садами і виноградниками. Розвинута Мала Середньодунайська низовина (Кішальфьольд). Тут переважають поля, багато лугів і пасовищ. Задунайське середньогір'я – ряд ізольованих масивів у правобережній частині Угорщини. У верхній частині схилів лісу з дуба, бука, липи. Мезефьольд – плато на правобережжі Дунаю. Південно-західна Угорщина – сильно розчленована плато з окремими ізольованими масивами.