КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Регіональна економіка»

Тема: «Регіональна економіка сільського господарства України»


ЗМІСТ

ВСТУП

1 Продукція сільського господарства України (1990, 1995, 1996, 1997-2005) (діаграми)

2 Земельна площа і площа сільськогосподарських угідь по регіонах (карта, діаграми)

3 Посівні площі сільськогосподарських культур по регіонах (карта, діаграми)

4 Перелік регіонів першої «сімки» по валовому збору: зерна, цукрового буряка, насіння соняшника, картоплі, овочів

5 Перелік регіонів першої «сімки» по наявності поголів’я худоби (велика рогата худоба, свині, вівці та кози), виробництву м’яса, молока, яєць

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


ВСТУП

 

Україна – самостійна суверенна держава українського народу. Вона є однією із найбільших країн Європи, її площа 603,7 тис. км2., що становить 0,4 % площі земної суші. Земельні ресурси виступають територіальною базою розміщення народногосподарських об’єктів, системи розселення населення, а також основним засобом виробництва. Всі землі України не залежно від їх цільового призначення, господарського використання і особливостей правового режиму відносяться до земельних ресурсів і складають єдиний земельний фонд держави.

За рівнем розвитку, природо-ресурсним та соціально-економічним потенціалом Україна належить до середньо розвинутих країн світу з перехідною економікою. Проте вона співмірна з такими найбільшими країнами Європи, як Німеччина, Великобританія, Франція, Італія.

Україна мало поступається названим державам за потенціалом виробництва багатьох видів промислової продукції, зокрема сталі, залізної руди, мінеральних добрив. Переважає Італію у виробництві електроенергії, посідає 2 місце у Європі за видобутком вугілля. За сільськогосподарським потенціалом і пов’язаними з ними галузями агропромислового комплексу посідає у Європі 1 і 2 місце по виробництву зерна, цукрових буряків, цукру-піску, молока і ін.

Земля – один з найбільш універсальних природних ресурсів, необхідний для всіх галузей господарства, і одночасно – предмет та засіб праці. Загальний земельний фонд України становить близько 603,6 тис. км2, з яких 71,2% становлять сільськогосподарські землі, головним чином сільськогосподарські угіддя, якими зайнято майже 70% території України (у тому числі: рілля – 55,1%, багаторічні насадження – 1,7%, сіножатні і пасовища – 12,5%). Лісами вкрито 17,2% загальної площі держави, під забудовами знаходяться 3,8%. Майже 4% території України вкрито водою, 1,5% зайнято болотами. Інші землі (яри, піски, зсуви, радіоактивно забруднені території тощо) займають 4,1% загальної площі України.

Структура сільськогосподарських угідь значно впливає на регіональні особливості розміщення сировинної бази агропромислового комплексу. Саме тому вони викликають особливий інтерес. Показник забезпеченості населення сільськогосподарськими угіддями вважають найбільш об’єктивним при економічних оцінках земельних ресурсів. В Україні він складає 0,8 га на одного жителя, з них 0,65 га становить рілля.

Сільськогосподарські угіддя сконцентровані на території нерівномірно. Їх площа зростає від 37% у гірсько-лісовому регіоні Карпат до 90% у степах. На орні землі (ріллю) у структурі сільськогосподарських угідь припадає близько 76%, що свідчить про високу розораність території України. За цим показником Україна займає перше місце в Європі.

Розподіл земельного фонду України за землекористувачами: державні та колективні сільгосппідприємства, кооперативи, акціонерні товариства, фермерство – 77,3% земельного фонду; лісогосподарські підприємства – 11,9%; підприємства промисловості, транспорту, зв’язку та ін. – 3,5%; землі держаної власності – 5,5%, всі інші – 1,8%. Найвища залученість земель у господарство є у Львівській, Донецькій, Тернопільській областях; найвища сільськогосподарська освоєність території – Запорізька (88,3%), Миколаївська(86,6%), Кіровоградська (85,7%), Дніпропетровська (82,8%), Одеська (83,2%) та Херсонська (81,4%) області.

Проте особливе значення має продуктивність земель, яка залежить від природної родючості ґрунтів. У структурі ґрунтового покрову України домінують різновиди чорноземів, поширені майже на 55% площ орних земель. 10% орних земель займають опідзолені й деградовані чорноземи, 9% – каштанові, 7% – підзолисті, 6,7% – сірі лісові, 2,5% – солонцюваті, 2% – лужні та ін. В Україні зосереджено 25% покритих чорноземом площ світу[1].


1 Продукція сільського господарства України (1990, 1995, 1996, 1997-2005) (діаграми)

Рис.1.1 - Територіальна спеціалізація сільського

господарства України [10]

Рис.1.2. – Динаміка виробництва продукції сільського господарства України [16]

 


Рис.1.3 – Динаміка виробництва окремих видів продукції сільського господарства України

(тваринництво) [16]


Рис.1.4 – Динаміка виробництва окремих видів продукції сільського господарства України

(рослинництво) [16]


Рис.1.5 – Динаміка темпів росту продукції сільського господарства України [16]


Стан сільського господарства у січні–вересні 2007 року[2]

Обсяг продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств за січень-вересень п.р. проти відповідного періоду 2006р. скоротився на 5,1%, у т.ч. в аграрних підприємствах – на 6,4%, у господарствах населення – на 4,4%, що обумовлено зменшенням виробництва продукції рослинництва, особливо зернових культур.

Рослинництво. За 9 місяців п.р. обсяг виробництва продукції рослинництва порівняно з відповідним періодом 2006р. скоротився на 8,9%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – на 14,1%, у господарствах населення – на 5,7%.

Хід збирання врожаю станом на 1 жовтня 2007р. характеризується такими даними (у порівнянні з 2 жовтня 2006р.):

Таблиця 1.1

Хід збирання врожаю 2007 року

Валовий збір Зібрана площа Урожайність
тис.т 2007р. до 2006р. тис.га 2007р. до 2006р.

ц

з 1 га

2007р. (+, -)

до 2006р.

+, — у % +, — у %

Зернові та зернобобові культури (вкл. кукурудзу)1

25454,9 –4893,7 83,9 12060,6 –598,7 95,3 21,1 –2,9
 у тому числі

 пшениця (озима та яра)2

14532,1 150,7 101,0 5927,6 552,3 110,3 24,5 –2,3
 кукурудза на зерно 2636,8 1481,8 228,3 686,4 363,2 212,4 38,4 2,7
 просо 78,7 –45,4 63,5 74,6 –26,5 73,8 10,5 –1,8
 гречка 194,0 –53,6 78,3 237,1 –69,7 77,3 8,2 0,1
 Рис 56,4 22,4 166,0 10,4 4,0 162,5 54,1 1,5

Соняшник1

2680,9 –612,9 81,4 2014,8 –201,5 90,9 13,3 –1,6
Цукрові буряки (фабричні) 3745,3 –3148,6 54,3 126,4 –124,0 50,5 296 21
Картопля 18908,5 –289,9 98,5 1427,3 –17,9 98,8 132 –1
Овочі відкритого ґрунту 4783,4 –788,1 85,9 354,1 1,7 100,5 135 –23
Плоди та ягоди 1055,5 221,9 126,6 147,9 3,5 102,4 71,3 13,5

На початок жовтня п.р. виробництво зернових культур (включаючи кукурудзу) склало 25,5 млн.т (у початково оприбуткованій вазі), що на 16% менше порівняно з початком жовтня 2006р., в т.ч. сільськогосподарськими підприємствами намолочено 19,5 млн.т (на 15% менше), господарствами населення – 6,0 млн.т (на 19% менше).

Аграрними підприємствами зібрано 2,1 млн.т насіння соняшнику при середній урожайності 14,0 ц з 1 га (торік – відповідно 2,6 млн.т та 15,0 ц); цукрових буряків – 3,5 млн.т, що на 42% менше проти минулорічного (при зростанні урожайності до 303 ц з 1 га проти 280 ц – торік, зібрані площі майже вдвічі менші, ніж на початок жовтня 2006р.).

З урахуванням трансформації посівних площ на початок жовтня п.р. аграрним підприємствам (крім малих) залишалося зібрати 1,6% площ зернових та зернобобових культур (без кукурудзи), що підлягають до збирання (на початок жовтня 2006р. – 1,5%), кукурудзи на зерно – 74,7% (90,7%), соняшнику – 42,6% (42,9%), цукрових буряків (фабричних) – 76,7% (67,1% – торік).

Озимі на зерно і зелений корм (крім ріпаку) під урожай 2008 року аграрними підприємствами (крім малих) посіяно на площі 3,94 млн.га (99,6% минулорічного рівня), з яких 3,87 млн.га (98,2%) – посіви на зерно.

Тваринництво. У січні-вересні 2007р. обсяг виробництва продукції тваринництва порівняно з відповідним періодом 2006р. зріс на 0,2%, у т.ч. в аграрних підприємствах – на 5,4%, а в господарствах населення – скоротився на 2,5%.

Зростання загального виробництва м’яса відбулося за рахунок збільшення обсягу реалізації худоби та птиці на забій в сільськогосподарських підприємствах (на 23%). У структурі їхньої реалізації частка птиці становила 53% (у 2006р. – 54%), великої рогатої худоби – 23% (26%), свиней – 23% (21%). У той же час, відношення загального обсягу вирощування худоби та птиці до реалізації тварин на забій склало 100% (торік – 109%).

Таблиця 1.2

Виробництво основних видів продукції тваринництва

Усі категорії

господарств

Аграрні

підприємства

Господарства

населення

Частка

населення, %

січень-вересень

2007р.

у % до

січня-вересня 2006р.

січень-вересень

2007р.

у % до

січня-вересня 2006р.

січень-вересень

2007р.

у % до

січня-вересня 2006р.

січень-вересень

2006р.

січень-вересень

2007р.

М’ясо3, тис.т

1871,6 109,8 910,0 122,9 961,6 99,6 56,6 51,4
Молоко, тис.т 9719,4 92,8 1758,6 87,8 7960,8 94,0 80,9 81,9
Яйця, млн.шт. 10972,3 98,1 5513,9 97,8 5458,4 98,3 49,6 49,7

За 9 місяців п.р. проти відповідного періоду 2006р. аграрні підприємства зменшили продаж населенню молодняку свиней – на 150 тис. голів (на 17%), птиці – на 4,6 млн. голів (на 9,5%), а великої рогатої худоби – збільшили на 9,6 тис. голів (на 4%).

За розрахунками, на 1 жовтня 2007р. загальне поголів’я великої рогатої худоби склало 6,4 млн. голів (на 8% менше, ніж на 1 жовтня 2006р.), у т.ч. корів – 3,3 млн. (на 9% менше); більше було свиней – 8,3 млн. (на 2%); залишилася практично на минуло-річному рівні чисельність птиці всіх видів (196,7 млн.) та овець і кіз (1,9 млн. голів).

Станом на 1 жовтня п.р. в аграрних підприємствах (крім малих) було в наявності кормів усіх видів 3,1 млн.т кормових одиниць, що на 19% менше, ніж на відповідну дату 2006р., у т.ч. концентрованих – 1,1 млн.т к.од. (на 15% менше). У розрахунку на одну умовну голову великої худоби припадало по 7,5 ц к.од. кормів усіх видів, у т.ч. концентрованих – по 2,6 ц к.од. (на 1 жовтня 2006р. – відповідно 8,9 ц та 3,0 ц к.од.).

Реалізація сільськогосподарської продукції. Загальний обсяг реалізованої аграрними підприємствами власно виробленої продукції за січень–вересень 2007р. порівняно з відповідним періодом 2006р. зменшився на 3%, у т.ч. продукції рослинництва – на 14%, проте обсяг продукції тваринництва збільшився на 11%. Середні ціни продажу продукції аграрними підприємствами за всіма напрямами реалізації за січень–вересень 2007р. порівняно з відповідним періодом 2006р. зросли на 29%, у т.ч. на продукцію рослинництва - на 53%, тваринництва – на 9%.

Таблиця 1.3

Реалізація основних видів продукції аграрними підприємствами

у січні–вересні 2007 року

Обсяг реалізованої

продукції

Середня ціна реалізації

Довідково:

вересень 2007р.

тис.т

у % до

січня-вересня 2006р.

грн. за т (тис.шт.)

у % до

січня-вересня 2006р.

грн. за т (тис.шт.) у % до серпня 2007р.
Зернові культури 8349,1 73,7 806,2 162,1 924,0 106,5
 у т. ч. пшениця 4877,3 82,0 760,0 148,9 862,3 107,2
Насіння соняшнику 1508,2 124,7 1566,7 159,6 1989,0 113,4
Цукрові буряки 949,3 47,3 152,3 84,4 152,3 125,0

Худоба та птиця

(у живій вазі)

910,0 122,0 6165,6 95,6 7536,2 107,5
 у тому числі
 велика рогата худоба 231,0 114,2 5472,5 101,0 6111,1 100,7
 свині 201,8 135,2 7273,3 83,7 9213,1 103,3
 птиця 472,6 121,2 6051,7 98,5 7607,3 112,9
Молоко та молочні продукти 1424,5 89,2 1512,2 148,7 1777,1 112,9
Яйця, млн.шт. 4766,6 98,2 233,1 130,0 311,0 121,0

 

Надходження продукції тваринництва на переробні підприємства. За 9 місяців п.р. від усіх категорій сільськогосподарських товаровиробників на переробні підприємства надійшло 534 тис.т худоби та птиці (у живій вазі), що на 29% більше, ніж за 9 місяців 2006р., та 4,6 млн.т молока (на 5% більше). Крім того, переробними підприємствами перероблено 414 тис.т власно вирощеної худоби та птиці (на 24% більше, ніж торік). Частка господарств населення у загальному обсязі закупленої переробними підприємствами худоби та птиці порівняно з минулорічним періодом зросла з 37,8% до 38,9%, молока – з 60,6% до 63,9%.

Наявність зерна. Станом на 1 жовтня 2007р. на підприємствах, що здійснюють зберігання, переробку зернових культур, та в сільськогосподарських підприємствах (крім малих) було в наявності 14,2 млн.т зерна (на 5% більше проти 1 жовтня 2006р.), у т.ч. 8,4 млн.т пшениці (на 15% більше). Безпосередньо в аграрних підприємствах було в наявності 7,2 млн.т зерна (на рівні минулорічного), у т.ч. 4,1 млн.т пшениці (на 20% більше). Зернозберігаючі та зернопереробні підприємства мали в наявності 7,0 млн.т зерна, у т.ч. зернозберігаючі – 4,7 млн.т.

Середня закупівельна ціна зернових культур, яку пропонували зберігаючі та переробні підприємства, у січні–вересні п.р. становила 822 грн. за т, з них на пшеницю – 792 грн. за т (торік – відповідно 534 грн. та 551 грн. за т).


Информация о работе «Регіональна економіка сільського господарства України»
Раздел: География
Количество знаков с пробелами: 39096
Количество таблиц: 12
Количество изображений: 25

Похожие работы

Скачать
43113
0
1

... на території конкретної адміністративно-територіальної одиниці має відповідати державним інтересам. Однак лише невелика частина регіональних інтересів автоматично реалізується через загальнодержавну політику. Саме тому регіональна економічна політика повинна зайняти чільне місце серед засобів управління економікою держави. 2. Концепція державної регіональної економічної політики в Україні та ...

Скачать
229304
7
1

... населення — потенціал живої праці, який мають регіони на певний момент часу. Їх відтворення і раціональне використання є одним з найважливіших напрямів регіональної економічної політики, дотримання якого націлює управління на вирішення таких завдань: —створення умов для повного здійснення громадянами конституційного права на працю; —забезпечення рівних можливостей у виборі професії та роду ...

Скачать
110677
0
0

... умов життєдіяльності населення цієї території, Особливо важливе значення районне планування має для санаторно-курортних зон, сільських адміністративних районів, приміських зон великих міст. РОЗДІЛ 2. РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА І РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА   2.1 Сутність механізму реалізації державної регіональної економічної політики   Механізм реалізації державної регіональної економічної політики — ...

Скачать
65849
0
4

... ірності та принципи, що лежать в основі розвитку і розміщення соціальної інфраструктури; систематизовано фактори, що визначають формування, використання і розвиток соціальної інфраструктури на державному і регіональному рівнях в умовах ринкових відносин. Розвиток методології дозволяє на підґрунті накопиченого досвіду визначити ряд зв’язків і наслідків, що з них випливають, та попередити деякі ...

0 комментариев


Наверх