Зміст
1. Перебування ринку праці на Україні................................................ 2
2. Особливості ринку праці Чернівецької області................................ 5
2.1 Тенденції ринку праці...................................................................... 6
2.1 Особливістю буковинського ринку................................................. 7
1. Перебування ринку праці на Україні
Регіональна політика, об'єднуючи різні по пріоритетності напрями, повинна ґрунтуватися на чіткому розділенні повноважень центральних і місцевих виконавських органів влади, діяльність яких забезпечила б підвищення рівня соціально-економічного розвитку регіону, ефективне використання його трудового потенціалу і збалансованість територіального ринку праці.
За даними підприємств, установ і організацій, кількість вільних робочих місць і вакантних посад на початок поточного року склала 166,5 тис., що на 20,0% більше, ніж в 2003 році. Але ситуація на регіональних ринках праці залишається досить напруженою. У ряді регіонів вона наближається до кризисного стану, для якого характерна відсутність механізму «саморегулювання», поява тенденцією до стихійного «самовідтворення», низька сприйнятливість до зовнішніх впливів і антикризових заходів. Оздоровленню таких регіональних ринків праці перешкоджають інерційні процеси: повільна ротація безробітних; обмежена пропозиція робочих місць, збільшення тривалості безробіття.
Група регіонів з найбільш високим фіксованим рівнем безробіття залишається досить стабільною: у неї входить Тернопільська, Чернівецька, Рівненська, Черкаська області. Так, в Тернопільської області ситуацію на ринку праці можна охарактеризувати як загрозливу: потреба підприємств в працівниках постійно знижується, кількість безробітних у відсотках до працездатного населення найбільша в Україні - 7,9%, а рівень працевлаштування один з найнижчих в Україні - 2,3%. Не набагато краще виглядає ситуація в Чернівецькій і Рівненській областях.
Близький до середньому по країні рівень безробіття наголошується в Київській, Дніпропетровській, Хмельницькій, Миколаївській областях. Найнижчий рівень безробіття мають Одеська, Донецька і Луганська області.
Про посилення регіональної диференціації на ринку праці свідчить вагання кількості безробітних на 1000 населення від 12,96 осіб в Одеської області до 42,86 в Тернопільській. Навантаження на одне вільне робоче місце в Тернопільської області в 15,5 разів перевищує цей показник по Донецької області. У 2004 році доля працюючого населення у віці 15-70 років по відношенню до населення відповідного віку в середньому по Україні склала 56,9%. У регіональному ж розрізі цей показник вимірюється від 47,98% на Тернопільщині до 60,44% на Полтаві.
Таким чином, на загальному фоні поліпшення ситуації на ринку праці в цілому по Україні зберігаються негативні тенденції посилення диференціації регіонів. По узагальненому показнику саме краще перебування на ринку праці після міст Києва і Севастополя в таких промислових областях, як Донецька і Луганська. На останніх місцях з величезним відривом від лідерів знаходяться Тернопільська, Сумська і івано-франківська області.
Однією з можливих доріг подолання цієї тенденції є об'єднання зусиль регіональних органів влади з профспілками і працедавцями для створення властивою розвиненим країнам так званої системи «трипартизму», тобто системи взаємодії працедавців, профспілок і держави для узгодження інтересів всіх сторін. Проте в Україні переважна більшість профспілкових об'єднань недооцінюють важливість своїх функцій як соціальних партнерів. Тому система колективних переговорів як спосіб вирішення назрілих проблем у сфері трудових стосунків все ще не знаходить адекватної реалізації. Профспілки не виконують своєї основної функції - запобігання страйкам шляхом проведення переговорів на належному професійному рівні з метою врегулювання конфліктних ситуацій між працедавцями і що працюють. У розвинених країнах соціальне партнерство є необхідним елементом колективно-договірного регулювання соціально-трудових стосунків, при цьому держава грає активну роль в створенні сприятливих умов для соціальної співпраці і представляє інтереси всіх членів суспільства. Власне цим пояснюється ефективне функціонування і подальше вдосконалення механізму регулювання соціально-трудових стосунків в розвинених країнах світу.
Малюнок 1. - Рейтинг регіонів України за станом на ринку праці
У таблиці 1 приведені загальні результати рейтингової оцінки регіонів України по рівню життя. Згідно загальній інтегральній оцінці, яка враховує показники демографічного розвитку, рівня доходів і стану ринку праці, регіони України можна розділити на три групи. У першу групу з найвищим рейтингом увійшли Київська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька і Одеська області. У найгіршому положенні знаходяться Тернопільська, Черкаська, Херсонська і Житомирська області.
Таблиця 1. - Рейтинг регіонів України по рівню життя
Місце | Загальний рейтинг регіонів за якістю життя | Рейтинг по рівню демографічного розвитку | Рейтинг по ситуації на ринку праці | Рейтинг по рівню доходів населення |
1 | м. Київ | Закарпатська | м. Київ | м. Київ |
2 | м. Севастополь | Рівненська | м. Севастополь | Дніпропетровська |
3 | Дніпропетровська | м. Київ | Донецька | Запорізька |
4 | Донецька | Івано-франківська | Луганська | Донецька |
5 | Київська | Волинська | Дніпропетровська | Київська |
6 | Запорізька | Чернівецька | Одеська | м. Севастополь |
7 | Одеська | Львівська | Київська | Полтавська |
8 | Закарпатська | Тернопільська | Харківська | Харківська |
9 | Харківська | м. Севастополь | Запорізька | Одеська |
10 | Луганська | Республіка Крим | Республіка Крим | Миколаївська |
11 | Республіка Крим | Одеська | Миколаївська | Луганська |
12 | Миколаївська | Херсонська | Хмельницька | Рівненська |
13 | Львівська | Хмельницька | Полтавська | Черкаська |
14 | Полтавська | Вінницька | Чернігівська | Чернігівська |
15 | Волинська | Миколаївська | Закарпатська | Івано-франківська |
16 | Рівненська | Житомирська | Сумська | Львівська |
17 | Чернігівська | Запорізька | Львівська | Республіка Крим |
18 | Хмельницька | Дніпропетровська | Кіровоградська | Кіровоградська |
19 | Кіровоградська | Київська | Вінницька | Сумська |
20 | Сумська | Харківська | Волинська | Волинська |
21 | Чернівецька | Кіровоградська | Житомирська | Закарпатська |
22 | Івано-франківська | Черкаська | Херсонська | Чернівецька |
23 | Вінницька | Донецька | Чернівецька | Житомирська |
24 | Житомирська | Полтавська | Рівненська | Вінницька |
25 | Херсонська | Луганська | Івано-франківська | Херсонська |
26 | Черкаська | Сумська | Черкаська | Тернопільська |
27 | Тернопільська | Чернігівська | Тернопільська | Хмельницька |
... використовується робоча сила, залежить ріст продуктивності праці, вивільнення кадрів (фактичне і умовне). Управління трудовими ресурсами і зайнятістю в регіоні, як цілісна система, включає невиробничу і внутрівиробничу ланку. Слід відзначити, що оцінка ситуації на регіональних ринках праці лише з позиції спаду виробництва чи зростання безробіття в сучасних умовах є низько результативною. Це ві ...
... населення — потенціал живої праці, який мають регіони на певний момент часу. Їх відтворення і раціональне використання є одним з найважливіших напрямів регіональної економічної політики, дотримання якого націлює управління на вирішення таких завдань: —створення умов для повного здійснення громадянами конституційного права на працю; —забезпечення рівних можливостей у виборі професії та роду ...
... -методичних центрів ПТО, маркетинґові служби ПТНЗ). Комплексний підхід у спільній роботі вищезазначених структур ринку праці і ринку освітніх послуг передбачає розробку проекту дій, розробку прогнозно-аналітичного обґрунтування і впровадження методичного забезпечення. Розробку методичного забезпечення прогнозування професійно-кваліфікаційної структури робочої сили та додаткової потреби в кадрах ...
... центрального банку, що дозволить, зокрема, стимулювати інвестиційну і ділову активність і в такий спосіб збільшити зайнятість у країні. Ще один розповсюджений теоретичний підхід до механізму функціонування ринку праці представлений школою інституціоналістів (Дж.Данлоп, Л.Ульман і ін.) Основна увага в ній приділяється професійним і галузевим розходженням у структурі робочої сили і відповідних ...
0 комментариев