Мінстерство внутрішніх справ України
Київський національний університет внутрішніх справ
Навчально-науковий інститут підготовки кадрів кримінальної міліції
Кафедра теорії держави і права
Курсова робота
на тему:
«Дії нормативно-правових актів»
КИЇВ-2009
Зміст
Вступ
1. Нормативно-правовий акт, його ознаки та класифікація
1.1 Закон, як нормативно-правовий акт, його значення та дія
1.2 Підзаконні нормативно-правові акти України: поняття види
2. Межі дії НПА в часі
3.Дія нормативно-правового акта у просторі
4.Дія НПА за колом осіб
5. Принцип вступу закону в дію. Зворотна сила закону
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Всі нормативно-правові акти мають визначені, тимчасові, територіальні обмеження (кордони) свого існування і дії, а також розповсюджуються на визначене коло осіб (суб’єктів права). Для практики безпосереднє значення має проблема межі дії нормативних актів. Вона включає в себе чотирі питання: На які суспільні відносини даний акт розповсюджується; З якого моменту і по який нормативний акт має юридичну силу; На яку територію він розповсюджує свій регулюючий вплив; Які його адресати. Нормативні акти регулюють різні за своїм характером відносини.
Актуальність цієї теми полягає в значені нормативно-правового акту, можливості впливу його нарізні сторони розвитку держави та врегулювання суспільних відносин. Наприклад, акти, розраховані на врегулювання майнових і пов’язаних з ними не майнових відносин, не мають сили у відносинах між державними органами, і навпаки. Іншими словами, тільки в якості вийнятку (в ситуації так званого субсидіарного застосування права) норми однієї галузі можуть розповсюдити свої дії на відносини, що регулюються нормативними актами іншої галузі права. В предмет правового регулювання входять вольові суспільні відносини, що виключають дію актів по відношенню до події або інших станів в яких не може брати участь воля людини. Такого роду обставини можуть виступати тільки в якості юридичних фактів, тобто закон може пов’язати з ними настання юридичних наслідків, але вплинути на їх хід норми права безсилі. Законодавець виключає притягнення до відповідальності за образи думок, вважаючи таку практику реакційною.
Фундаментальні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених дають уявлення про істотні переваги нормативно-правового акту перед іншими джерелами права, його юридичні властивості, особливості та дії (в просторі, за колом осіб, в часі); момент набуття чинності та момент припинення його дії, а також зворотна сила закону, аналізували сучасні вітчизняні дослідники: В. Колісник, В. Котюк, О. Михайленко, В. Прилуцький, С. Шевчук, Копейченков В.В.
Деяким проблемам значення місця і ролі нормативно-правового акту в політичному, економічному житті суспільства були присвячені роботі зарубіжних вчених: С. Алексєєва, Венеєв Ю.А., Тихомиров Ю.А., Слободчиков Н.А., Василевич Г.А. Бахрах Д.Н., Блім М.І., Тиллє А.А., Гаврилов Е.П., Маков В.П., Межведев А.М.
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є з`ясування місця й ролі нормативно-правового акту в житті держави. Дослідження проблематики юридичної сили, набуття чинності та моменту припинення дії дає змогу більш предметно аналізувати нові для вітчизняної науки, але, надзвичайно актуальні й складні питання його врегулювання відносин в державі законом, його виконання, дотримання наказів, інструкцій тощо.
Ця мета конкретизована у комплексі науково-дослідницьких завдань. До них належать:
- з`ясувати основні етапи правотворчості НПА;
- розкрити поняття, ознаки види нормативно-правового акту. Чим НПА відрізняється від інших джерел права;
- розкрити поняття закону та підзаконного акту, його ознаки;
- з’ясувати основні напрями дії НПА;
- звернути увагу на зворотню силу закону;
Об`єктом дослідження – дія нормативно-правового акту.
Предметом дослідження є статус та значння закону та підзаконного актів, їх значний вплив на діяльність суспільства, здійснення реалізації НПА для формування демократичної, соціальної-правової держави та громадянського суспільства.
Методологічна основа дослідження. Методологія науки дає можливість наукового обґрунтування організації та функціонування нормативно-правовових актів.
Філософсько-методологічною основою дослідження є принципи, закони, категорії діалектики.
Системний метод застосовувався при аналізі понять «нормативно-правовий акт», «закон», «підзаконний акт». Методом порівняльно-правового аналізу досліджувались питання пов’язані з значимістю закону і підзаконного акту іх дієвістю і важливістю в демократичних країнах. Крім загальних методів використовувались й спеціальні, до яких належить історичний метод соціологічних досліджень. Історичний метод дає змогу виявити суспільну думку, оцінку реалізації НПА. Соціологічний метод вданній роботі виконує дійсний вплив законів, підзаконних актів на поширення їх дії в суспільстві та їх значення.
Структура й обсяг роботи. Відповідно до мети завдань, об’єкта й предмета дослідження курсова робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків (обсяг), та переліку використаних джерел (найменування).
... характер, принимаются республиканскими органами государственного управления коллегиально в форме постановлений. Правление Национального банка Республики Беларусь принимает нормативные правовые акты в форме постановлений. Принимаемые министерствами, иными республиканскими органами государственного управления, Национальным банком Республики Беларусь иные нормативные ...
... , что должны соответствовать закону, если это предполагается самим законом или вытекает из требования практики управления общественными делами. Особой разновидностью являются локальные нормативно-правовые акты, которые создаются, чтобы действовать в конкретных организациях, учреждениях и на предприятиях, либо предназначены для опр.» деленного круга лиц, на определенной территории. Например, ...
... подготовительных мер , сязанных с реализацией содержащихся в них правовых положений, требуется гораздо больше времени и усилий, чем это необходимо в отношении менее ёмких и сложных нормативно – правовых актов. Важное значение имеют не только сроки, но и способы “вступления в силу” или “введение в действие” нормативно - правовых актов. В подовляющем большинстве случаев в настоящее время нормативно ...
... власти Российской Федерации в пределах их компетенции с целью развития, дополнения и даже иногда конкретизации законов. Теперь о каждой группе нормативно-правовых актов более подробно. Конституция РФ является основным нормативно-правовым актом в Российской Федерации, имеет статус закона и обладает высшей юридической силой по отношению ко всем другим законам и нормативно-правовым актам в ...
0 комментариев