Навигация
Світовий досвід соціального захисту людей похилого віку, безробітних та інвалідів
42724
знака
2
таблицы
1
изображение
5. Світовий досвід соціального захисту людей похилого віку, безробітних та інвалідів
Пенсійна система у кожній країні - це важлива складова програм соціального захисту громадян. Від стабільності та ефективності системи залежить добробут окремих громадян та рівень стабільності у суспільстві загалом.
Сучасний світовий досвід свідчить про те, що за кордоном функціонують різні моделі пенсійного забезпечення. Причому моделі, побудовані за “розподільчим” або “накопичувальним” принципом в чистому вигляді, зустрічаються надто рідко, тому що як солідарна система, так і система індивідуальних пенсійних рахунків мають свої переваги і вади. Пенсійні системи більшості країн включають в себе різні інститути соціального захисту: державне соціальне забезпечення, особисте пенсійне страхування, обов’язкове соціальне страхування та інші. Між собою ці системи розрізнюються тим, який з цих інститутів домінує [9].
У колишніх країнах соціалістичного табору використовуються різні моделі пенсійного забезпечення. Їх можна згрупувати за такими типами:
1. Пенсійна реформа на зразок чилійської. Цю модель застосував лише Казахстан, де пенсійні внески сплачуються лише працівниками. Розміри пенсій залежать від суми сплачених внесків та нарахованого інвестиційного доходу. Спочатку планувалося, що внески сплачуватимуться до недержавних пенсійних фондів, але в останній момент було прийняте рішення про створення пенсійного фонду, управлінням яким здійснює держава. На початковому етапі пенсійної реформи більшість казахських громадян вибрало саме цей фонд, але з часом все більше громадян переходить до недержавних пенсійних фондів. Упродовж усього часу існування нової пенсійної системи урядом висловлювалися наміри щодо закриття державного фонду.
У Казахстані не вщухають дискусії з приводу того, чи будуть пенсії в новій системі достатніми, і скільки доведеться доплачувати переважній більшості пенсіонерів до розміру мінімальної пенсії, обіцяної урядом.
2. Наступною системою, що заслуговує на увагу, є угорська, в якій на додаток до внесків, що сплачуються до зменшеної солідарної системи, також перераховуються кошти до приватної пенсійної схеми з визначеними внесками. У цій останній проводиться інвестування внесків від імені їх платників, і, зрештою, з неї будуть сплачуватись додаткові ануїтетні виплати за рахунок коштів на накопичувальних рахунках.
3. Потрібно також згадати про латвійську систему, у якій були запроваджені умовно-накопичувальні рахунки. Відповідно до цієї моделі при виході на пенсію виплати мають складатись з остаточної суми внесків та нарахованого на них інвестиційного доходу. У Латвії реальне інвестування пенсійних коштів в економіку не проводиться, але за використання грошових коштів платників внесків уряд нараховує номінальну ставку інвестиційного доходу. Її величина може встановлюватись, виходячи з рівня інфляції або змін у величині середньої заробітної плати.
4. У Польщі була введена у дію модель, яка є різновидністю третьої моделі. Відповідно до цієї моделі внески за станом на початок дії нової системи обліковуються як умовно-накопичувальні, а внески, що сплачуються з 1 січня 1999 року, дійсно інвестуються приватними пенсійними фондами, і від їх інвестування платники отримують реальний інвестиційний дохід. У момент виходу на пенсію їм має сплачуватись ануїтет, розрахований на основі цих обох складових частин.
5. Російський варіант пенсійної системи складається з базової пенсії для всіх громадян, а також додаткових пенсійних виплат, які формуються за рахунок номінального і реального інвестування внесків. Одна частина другого рівня складається з умовно-накопичувальних внесків, а друга (для осіб у віці до 50 років) – з коштів від інвестування внесків, що здійснюється як недержавними пенсійними фондами, так і єдиним державним накопичувальним фондом, схожим на фонд у Казахстані.
Джерелами міжнародно-правового регулювання в Європі є акти, прийняті Радою Європи і Європейським Союзом. Європейська соціальна хартія [9] була підписана державами — членами Ради Європи в Турині 18 жовтня 1961 р. і набула чинності 26 лютого 1965 р.
У Німеччині система обов'язкового страхування від безробіття була запроваджена у період найбільш високого безробіття у 1927 р., у Швеції - у 1932 р. у період правління соціал-демократів.
Важливу роль у захисті безробітних відіграє ефективна система допомоги по безробіттю. Відповідно до законодавства Іспанії безробітний у перші 180 днів одержує допомогу, що дорівнює 80-100% мінімальної міжгалузевої заробітної плати, у подальшому протягом 181-360 днів розмір допомоги скорочується до 70% і після 360 днів - до 60%. Новий Основний закон про зайнятість від 1994 р. передбачає також виплату 75% міжгалузевої заробітної плати сімейним робітникам, зареєстрованим на біржі праці. Допомога по безробіттю фінансується за рахунок надходження до системи соціального страхування внесків від підприємців і трудящих (відповідно 60 і 40%) [17].
Нещодавно, міжнародний досвід стимулювання роботодавців до працевлаштування людей з обмеженими фізичними можливостями проаналізували фахівці відомчої ДУ НДІ соціально-трудових відносин Мінпраці України (м. Луганськ).
В Україні, як і в багатьох розвинутих країнах світу, залучення інвалідів до сфери праці здійснюється шляхом квотування, тобто резервування певного мінімуму робочих місць на підприємствах (в установах, організаціях) усіх форм власності та господарювання. В нашій державі відповідно до ст. 19 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій встановлено 4-відсотковий норматив для забезпечення робочими місцями інвалідів, а якщо працює від 8 до 25 осіб — резервується одне робоче місце. Невиконання зазначеного нормативу тягне за собою сплату штрафних санкцій суб'єктами господарювання (крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів) до Фонду соціального захисту інвалідів.
Список використаних джерел
1. Конституція України, Відомості Верховної Ради,1996, №30, ст.141
2. Закон України про пенсійне забеспечення: Офіційне видання: Наукове видання.- К.: Парламентське вид-во, 1998.- 56 c.- ISBN 966-728
3. Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”
4. Закон України „Про недержавні пенсійні забезпечення”
5. Закон України “Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України.– 1994,–№4.
6. Закон України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” від 9 квітня 1992 р.// Відомості Верховної Ради України.– 1992,–№29.
7. Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №16.
8. Законом України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 р
9. Європейська соціальна хартія, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, N 51, Страсбург, 3 травня 1996 року
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. “Про порядок нарахування вислуги років, призначення і виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”
11. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2005 року № 909
12. Антоненко О. Випереджаючи пенсійну реформу // Бухгалтерія. Право. Податки. Консультація.- 2005.- № 17.- C.73-78
13. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: Атіка, 2002.- 368 c.- ISBN 966-8074-12-2
14. Борисенко Н.Ю. Мировой опыт проведения пенсионных реформ // Финансы и кредит (рус.).- 2004.- № 18.- C.53-59
15. Гнибіденко І.Ф., Непокульчицький А.О. Наукові підходи до реформування пенсійної системи в Україні та країнах ЄС // Проблеми науки (укр.).- 2006.- № 4.- C.30-38
16. Грег МакТаггарт, Керівник проекту Впровадження пенсійної реформи в Україні”
17. Бриттан С. Капитализм с человеческим лицом. - СПб., 1998. - С. 179 – 189., c. 180
18. Баранова Т.И. Социальная защита испанских трудящихся // Полис. - 2001. - № 6. - С. 152 – 158.
Похожие работы
... сплати страхових внесків. Це призводить до перевищення витрат фонду над доходами і вимагає дотацій з Державного бюджету та залучення банківських кредитів. 2.4. Механізми та напрямки використання фінансових ресурсів Пенсійного фонду Пенсійний фонд України не включається до Державного бюджету України. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду України не за цільовим призначенням, у тому ...
... керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та цим Положенням. Органи державної влади, зокрема Пенсійний фонд України, наділені повноваженнями видавати нормативно-правові акти. Розділ 2. Аналіз формування та використання коштів Пенсійного фонду в Україні 2.1 Формування та використання коштів Пенсійного фонду Відповідно до ...
... та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону: Матеріали ХVІ Міжнародної науково-практичної конференції. – Чернівці, 2007. – С. 441-443. – 0,18 д.а. АНОТАЦІЯ Ткачук І.М. Облік і контроль в органах Пенсійного фонду України: теорія та практика. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.09 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за ...
... європейських норм показали, що протягом останніх 7 років після набрання чинності Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими Співтовариствами та Україною зроблено чимало кроків на шляху наближення податкового законодавства України до норм і стандартів податкового права ЄС. Проведений згідно завдань дипломного дослідження аналіз та оцінка рівня виконання ст.51 «Угоди про партнерство ...
0 комментариев