Загально-правові засади діяльності дільничних інспекторів міліції

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загально-правові засади діяльності дільничних інспекторів міліції

1.1 Сутність поняття і задачі служби ДІМ

1.2 Правові основи діяльності служби ДІМ

2. Розділ 2. Особливості взаємодії служби ДІМ з іншими підрозділами ОВС

2.1 Адміністративно-правові засади взаємодії ДІМ з іншими підрозділами МГБ при попередженні та виявленні злочинів (ППСМ, паспортна служба, дозвільна система, ДАЇ)

2.2 Місце ДІМ по здійсненню заходів оперативного характеру під час взаємодії з підрозділами кримінальної міліції (СБНОН, ГСБСП, карний розшук, КМДК)

2.3 Організаційні засади взаємодії ДІМ зі слідчими при розкритті злочинів

3. Питання удосконалення взаємодій служби ДІМ

3.1 Удосконалення законодавчої і нормативно-правової бази

3.2 Проблемні питання взаємодії та шляхи їх вирішення

3.3 Удосконалення шляхів підвищення кваліфікації кадрів

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

В напрямі забезпечення формування правової держави та громадського суспільства в Україні важливе місце посідають органи внутрішніх справ, діяльність яких потребує постійного удосконалення, обумовленого сучасними потребами економічного, політичного, соціального життя суспільства. Дійсність сьогодення засвідчує, що органи внутрішніх справ сьогодні не в повній мірі виконують завдання, поставлені перед ними державою. В умовах існуючих в Україні антисоціальних проявів держава шукає науково обґрунтовані форми і методи максимального зниження їх негативних наслідків, в тому числі вирішення завдань удосконалення охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та розкриття злочинів. В зв’язку з цим актуалізується потреба удосконалення взаємодії органів внутрішніх справ.

Визначальне місце у сфері попередження та профілактики злочинів і адміністративних правопорушень, охороні громадського порядку та громадської безпеки належить дільничним інспекторам міліції тому, що саме на них покладено основний обсяг правоохоронних функцій міліції втілюваних на території адміністративних ділянок. Однак здійснювані ними заходи щодо попередження і припинення злочинів та правопорушень в зазначеній сфері малоефективні, внаслідок чого дільничні інспектори міліції недостатньо впливають на рівень та динаміку останніх.

Відомчий правовий статус дільничного інспектора міліції складають його права і обов’язки у взаємовідносинах з начальниками та іншими працівниками органів внутрішніх справ, порядок проходження ним служби.

Правове положення дільничного інспектора в системі органів внутрішніх справ регламентується Інструкцією роботи дільничного інспектора міліції та іншими відомчими нормативними актами.

Розділ 1. Загально-правові засади діяльності дільничних інспекторів міліції

1.1 Сутність поняття і задачі служби ДІМ

Підрозділи та служби головного управління МВС:

-           управлiння документального забезпечення та режиму;

-           управління роботи з персоналом;

-           управління по боротьбі з організованою злочинністю;

-           управління карного розшуку;

-           відділ кримінальної міліції у справах дітей;

-           управління державної служби боротьби з економічною злочинністю;

-           управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків;

-           слідче управління;

-           відділ організації дізнання;

-           науково-дослідний експертно-криміналістичний центр;

-           управління державної автомобільної інспекції;

-           управління державної служби охорони;

-           контрольно-ревізійний відділ;

-           управління боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми;

-           управління громадської безпеки;

-           відділ зв’язків з громадськістю;

-           управлiння ресурсного забезпечення;

-           відділ медичного забезпечення;

-           навчальний центр підготовки працівників органів внутрішніх справ;

-           управління у справах громадянства, імміграції працівників та реєстрації фізичних осіб;

-           батальйон міліції особливого призначення «беркут»;

-           кінологічний центр;

-           приймальник-розподільник для неповнолітніх. [6, с. 26]

Служба дільничних є однією з найчисельніших в цілому по Україні. Сьогодні дільничні щодня спілкуються з населенням, здійснюють першочергові заходи відносно розкриття злочинів. Практика показує, що від їх професіоналізму, оперативності, уміння спілкуватися з населенням залежить, в першу чергу, рівень довіри громадян до міліції. З метою вивчення громадської думки про роботу дільничних інспекторів міліції, рівня їх теоретичних знань і практичних навиків, матеріально-технічного забезпечення, вживання заходів щодо зміцнення правопорядку на ділянках обслуговування Департаментом суспільної безпеки МВС України впродовж 2008 року проведено підлеглими підрозділами на місцях відповідних опитів серед населення. [11, с. 96]

Управління громадської безпеки є складовою частиною ГУМВС України. До ії складу входять:

- відділ організації охорони громадського порядку;

- відділ дільничних інспекторів міліції;

- відділ організації діяльності патрульної служби;

- відділ дозвільної системи.

Основні функції УГБ:

- здійснення та контроль за заходами, спрямованими на організацію та вдосконалення діяльності із забезпечення правопорядку і безпеки під час проведення масових, охоронних релігійних заходів та різноманітних акцій на території області;

- попередження і припинення правопорушень на вулицях та в інших громадських місцях;

організація діяльності спеціальних установ міліції щодо забезпечення охорони затриманих і взятих під варту осіб, затриманих за підозрюванням у зайнятті бродяжництвом та підданих адміністративному арешту;

- організація роботи дільничних інспекторів міліції на адміністративних дільницях;

- організація з питань дозвільної системи та ліцензування певних видів господарської діяльності;

- забезпечення постійної роботи щодо зміцнення зв'язків органів внутрішніх справ з населенням та громадськими формуваннями;

- виявлення та припинення порушень Правил дорожнього руху на територіях обслуговування (в сільській місцевості), виявлення транспортних засобів, які перебувають у розшуку.

Шляхом анонімного анкетування громадян різної статі і віку за місцем їх проживання, роботи, навчання, всього було опитано понад 116,1 тисяч респондентів, 46,8% опитаних позитивно оцінило роботу дільничних інспекторів міліції, задовільно – 31,6%, незадовільно – 6,2%. Результати опиту в різних регіонах України показали, що 85,9% населення знають своїх дільничних інспекторів міліції. Адже в сільській місцевості дільничний інспектор міліції – єдиний представник органів внутрішніх справ, на якого покладені обов'язки по охороні громадського порядку. І від того, наскільки він професійно виконує свої функціональні обов'язки, найчастіше залежить думка населення. Ключовими завданнями служби дільничних інспекторів міліції залишається проведення профілактичних заходів загального і індивідуального напряму, охорона громадського порядку, розкриття злочинів. Для їх реалізації дільничному необхідно налагодити тісні контакти з місцевими органами влади, керівниками підприємств, які розташовані на його адміністративній ділянці, встановити доброзичливі стосунки з жителями. В цілому по Україні 47,8% опитаних оцінили стан правопорядку за місцем проживання як хороший, 42,8% – задовільний і 7,2% – незадовільний. Понад 62,7% опитаних висловили бажання надавати допомогу дільничним інспекторам міліції відносно забезпечення охорони громадського порядку.

Одним з напрямів профілактичній діяльності дільничного інспектора є проведення роз'яснювальної роботи серед населення, учбових закладах, трудових колективах, здійснення спеціальних рейдів і відробітків, загальних патрулювань з членами суспільних формувань, представниками органів влади. Для поліпшення взаємин дільничних інспекторів міліції з населенням 26,9% опитаних вважають за необхідне налагодити регулярні виступи перед населенням і в трудових колективах, а 28,5% – висвітлення цієї роботи в засобах масової інформації. Істотну допомогу в профілактиці злочинності і охороні правопорядку органам внутрішніх справ надають суспільні формування засвідчили 70,6% опитаних.

Для зміцнення правопорядку на території проживання 14,3% респондентів пропонують ввести загальне патрулювання працівників міліції і членів суспільних формувань, 30,8%) – підсилити профілактичну роботу з особами, схильними до правопорушень, 11% – відповідальність дільничних інспекторів міліції за неналежне виконання службових обов'язків і 44,4% – укріпити матеріально-технічну базу служби. [36, с. 3]

Аналізуючи стан громадської думки, можна зробити вивід, що в цілому опитані громадяни мають позитивне відношення до роботи дільничних інспекторів міліції.

На практиці дільничним інспекторам належить провідна роль у вирішенні завдань, покладених на міліцію. І не лише тому, що вони складають одну з найбільш багаточисельних її служб, але і тому, що знаходяться на головних, передових рубежах охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю. У більшості горрайорганов внутрішніх справ зусиллями дільничних інспекторів міліції розкривається не менше 40% неочевидних злочинів, а в сільській місцевості – до 70%. Ними встановлюється кожна друга особа, що скоїла злочин, із загального числа виявлених всіма підрозділами міліції суспільної безпеки. Близько 60-70% осіб, що притягуються до кримінальної відповідальності за хуліганство і загрозу вбивством, виявляються дільничними інспекторами міліції. Вони готують дві третини від загального числа матеріалів по протокольній формі, що направляються до суду всіма службами міліції. Під профілактичним спостереженням дільничних інспекторів міліції знаходяться три мільйони раніше судимих і інших громадян, що зробили протиправні діяння. При цьому форми і методи роботи дільничних інспекторів, як правило, доступні для спостереження і оцінки населенням, тому саме вони багато в чому визначають соціальний престиж міліції [36, с. 12].

Сповна закономірно, що вдосконалення діяльності дільничних інспекторів міліції розглядається як один з головних напрямів підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ в цілому. Останніми роками значно збільшена чисельність дільничних інспекторів за рахунок засобів місцевих бюджетів. Введені посади помічників дільничного інспектора, що комплектуються особами молодшого начальницького складу міліції. Заснований нагрудний знак України «Заслужений дільничний інспектор міліції».

В результаті вивчення проблеми, все частіше можна спостерігати за тим, як розвивається практика привласнення дільничним і старшим дільничним інспекторам, що зразково виконують службові обов'язки, спеціальних звань на один рівень вище передбачених за посадою. Все це необхідно для визнання значущості і важливості роботи дільничних інспекторів, підвищення їх авторитету як серед населення, так і усередині системи органів внутрішніх справ. Повинно піти в минуле що мало деколи місце відношення до дільничного інспектора як до працівника, що не справляється з обов'язками або проштрафився в інших службах.

Дільничний інспектор міліції – посадова особа органу внутрішніх справ, яке виконує функції цього органу на закріпленій за ним території – адміністративній дільниці. Для виконання службових обов'язків йому надається окрема кімната, як правило, на території обслуговування, а також засоби зв'язку і транспорту (у сільській місцевості). [33]

Дільничний інспектор міліції має наступні завдання своєї діяльності:

1. Забезпечення громадського порядку;

2. Виявлення причин і умов, сприяючих здійсненню правопорушень;

3. Вживання заходів до їх усунення на території, яку він обслуговує.

Соціальний аспект діяльності дільничного інспектора полягає в тісному зв'язку з населенням увіреної йому території. [33]

організовує правову пропаганду і інші заходи щодо попередження правопорушень;

проводить профілактичну роботу серед осіб, схильних до скоювання злочинів; створює умови для перевиховання осіб з нестійкою поведінкою, сприяє напряму їх поведінки на суспільно-корисне;

допомагає громадянам, що попали в скрутне становище (напр., дітям, в яких батьки – п'яниці; підліткам, які не зважають на батьків; людині, яка відбула термін покарання і повернулася додому).

Організаційний аспект діяльності дільничного інспектора визначається:

особистою самодисципліною (важливі вольові якості);

умінням організувати інших людей на певні дії, коли необхідна підтримка і допомога населення (важливі ініціатива і наполегливість).

Комунікативний аспект діяльності дільничного інспектора полягає у встановленні і підтримці контактів з людьми, що проживають на увіреній йому дільниці, в завоюванні їх пошани, довіри і авторитету (незалежно від їх правового статусу) тоді, коли:

приймає громадян, їх заяви і пропозиції по питаннях боротьби із злочинами і профілактики правопорушень;

надає у межах наділених ним прав допомогу народним депутатам, представникам інших служб і суспільних об'єднань в здійсненні їх законної діяльності;

здійснює адміністративний нагляд за особами, до яких він визначений.

Пошуковий аспект діяльності дільничного інспектора виражається в пошуку, зборі відомостей про правопорушення на ділянці з метою встановлення правопорядку.

Удостоверітельний аспект діяльності дільничного інспектора полягає в тому, що всі відомості (свідчення конфліктуючих сусідів, свідчення свідків злочину і тому подібне) він повинен не лише "записати", а додати їм спеціальну, передбачену законом, форму (протокол і ін.).

Роль дільничного інспектора обумовлена особливостями його правового положення.

Різносторонній характер компетенції дільничного інспектора. За об'ємом компетенція дільничного інспектора порівнянна з компетенцією самої міліції. У назві даної посади відбита необхідність здійснення функцій всієї міліції, затвердженої наказом, до основних завдань дільничного інспектора віднесені наступні:

- забезпечення особистої і майнової безпеки громадян;

- охорона громадського порядку і забезпечення суспільної безпеки;

- попередження і припинення злочинів і адміністративних правопорушень;

- розкриття злочинів у справах, по яких виробництво попереднього слідства не обов'язкове;

- надання в межах своєї компетенції допомоги громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям і суспільним об'єднанням в здійсненні їх законних прав і інтересів.

Таким чином, порівняльний аналіз основних завдань працівників міліції відповідно до Закону України «Про міліцію» та завдань, які покладені на дільничного інспектора міліції, які передбачаються відповідними наказами дозволяє зробити висновок, що основні завдання дільничного інспектора практично не набагато вужчий за завдання, які покладені на міліцію законом «Про міліцію».

Функції за рішенням цих завдань охоплюють самі різні аспекти роботи міліції, у тому числі і ті, для реалізації яких призначені спеціальні служби міліції (правоохорона в суспільних місцях, розкриття злочинів, виробництво дізнання по кримінальних справах, забезпечення безпеки дорожнього руху і ін.). Окрім дільничних інспекторів немає іншої такої служби, яка була б покликана вносити свій вклад до вирішення практично всіх поставлених перед органами внутрішніх справ завдань. В той же час тут має місце явне протиріччя, витікаюче з різностороннього характеру компетенції дільничного інспектора. Він вимушений виконувати обов'язки по лінії роботи інших співробітників, що допустимо лише в тих випадках, коли в органі внутрішніх справ відсутні або украй нечисленні відповідні служби. Так, в сільських органах внутрішніх справ, де працюють 40% дільничних інспекторів, частенько немає підрозділів патрульно-постової служби, в багато ГОРВВС немає штатних інспекторів дізнання, ліцензійно-дозвільної системи, медичних витверезників, і все навантаження по лінії їх роботи лягає на плечі дільничних інспекторів. Крім того, сільським дільничним інспекторам незрідка доводиться самостійно і в повному об'ємі, не розраховуючи на швидку і кваліфіковану допомогу інших співробітників міліції, вирішувати питання розкриття і розслідування злочинів.

Закріплення за ділянкою

За дільничним інспектором наказом начальника МВВС закріплюється ділянка, що має відповідний порядковий номер. [33]

Прийом дільниці — це особлива за своєю значимістю процедура. Начальник МВВС або його заступник (начальник міліції суспільної безпеки) особисто знайомить новопризначеного інспектора з ділянкою і обстановкою на нім, з керівниками установ, підприємств і організацій, представляє при необхідності керівникам органів місцевої самоврядності. У юридичному плані закріплення за дільницею означає покладання на дільничного інспектора міліції всієї повноти відповідальності за перебування на нім охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю.

Начальник горрайоргану внутрішніх справ має право також утворювати пункти міліції по обслуговуванню території, що включає декілька дільниць дільничних інспекторів, очолювані старшими дільничними інспекторами міліції (ця посада вводиться, як правило, на 3-4 посади дільничного інспектора).

Дільничні інспектори несуть службу з табельною зброєю. Дільничні інспектори, працюючі в сільській місцевості, мають бути забезпечені уніфікованими валізами для огляду місця випадку, засобами індивідуального захисту, жезлами регулювальників, індикаторними трубками «Контроль тверезості».

Визначення і передивляється розмірів і кордонів дільниць здійснюється начальником МВВС з таким розрахунком, аби у кожного інспектора був приблизно рівний об'єм роботи. При цьому беруться до уваги стан оперативної обстановки, характеристики проживаючого населення, особливості території і адміністративного ділення і штатна чисельність дільничних інспекторів. Відповідно до Указу України «Про міліцію суспільної безпеки (місцевій міліції) в Україні» одна посада дільничного інспектора вводиться на 3-3,5 тис. міського населення, а в сільській місцевості — на один сільський або селищний орган місцевої самоврядності. Згідно рекомендації МВС України в містах дільничний інспектор повинен обслуговувати 4-5 тис. населення, а в сільській місцевості 3-4 тис. чоловік. На ділянці, закріпленій за старшим дільничним інспектором, не повинно проживати більше 1 тис. чоловік. [33]

У містах дільниці складають, як правило, мікрорайон або територію суспільного пункту правоохорони, кордони якої по можливості поєднані з кордонами території обслуговування органів житлово-комунального господарства, а також зон оперативного обслуговування апаратів кримінального розшуку і там, де вони є, патрульних дільниць.

Інформація про кожну дільницю накопичується і зберігається в паспорті на дільницю. Вміст паспорта на дільницю включає наступні розділи: відомості про прийом і здачу дільниці; план дільниці (вставка); відомості, що характеризують дільницю; підприємства, у тому числі акціонерні суспільства, організації, установи, сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, лікувально-оздоровчі, культурно-освітні і учбові заклади, установи житлово-комунального господарства; об'єкти торгівлі і громадського харчування, бази, склади, гуртожитки; об'єкти ліцензійно-дозвільної системи; приватні детективні і охоронні підприємства, служби безпеці на підприємствах; список осіб з числа жителів ділянки, що знаходяться в місцях позбавлення волі; список осіб, що мають в особистому користуванні нарізну, гладкоствольну вогнепальну зброю; позаштатні співробітники міліції; суспільні об'єднання по охороні правопорядку; облік злочинів, здійснених на дільниці.

Відповідно до наказу №1212 від 20.10.2003 "Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України". Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2003 р.за №1031/8352, режим роботи дільничних інспекторів відноситься до компетенції начальника органу внутрішніх справ. У сільській місцевості і невеликих містах переважає однозмінний режим робочого дня. Він встановлюється зазвичай з 9 до 18 години, або з розривом в середині дня на декілька годинників і, відповідно, продовженням терміну закінчення роботи. У крупних містах, де є значна кількість дільничних інспекторів, їх робота частіше організовується у дві зміни — з 9 до 18 і з 15 до 24 години (можливі варіанти). У першу зміну виходить один інспектор з числа тих, що працюють в мікрорайоні, в другу — останні. Такий розпорядок дозволяє закрити всю територію мікрорайону і оперативно реагувати на зміни оперативної обстановки. Перед початком роботи дільничний інспектор отримує зброю, радіостанцію, знайомиться з оперативно-розшуковою інформацією, протягом дня підтримує зв'язок з черговою частиною.

Дільничні інспектора збираються в МВВС раз на тиждень, коли проводяться заняття в системі службової і фізичної підготовки. У строго певні години дільничний інспектор повинен знаходитися в службовому приміщенні, але не як черговий ( позаштатні співробітники міліції), а лише у зв'язку з необхідністю проведення заходів щодо взаємодії з суспільними формуваннями або в інших дійсно необхідних випадках.

Залучення дільничних інспекторів до роботи, не пов'язаної з обслуговуванням дільниці, допускається у виняткових випадках по вказівці начальника органу внутрішніх справ або начальника міліції суспільної безпеки. На жаль, в деяких МВВС продовжує мати місце порочна практика повсякденного виконання дільничними інспекторами міліції обов'язків, не пов'язаних з обслуговуванням дільниць, — чергування по МВВС, патрулювання в «гарячих точках», конвоювання затриманих, забезпечення приводів, збір показань свідків, характеристик, інших документів у справах і матеріалам, що знаходяться у виробництві співробітників інших служб міліції, робота в групах по нерозкритих злочинах, службові відрядження і тому подібне В результаті окремі дільниці обслуговуються дільничними інспекторами в місяць не більше 12-15 днів. Вирішення цієї проблеми передбачає перш за все зміну форм і методів управлінської діяльності, а також стосунки керівництва МВВС до ролі дільничного інспектора.

Взаємодія дільничних інспекторів з іншими службами ВВС, якщо воно організоване правильно, по-діловому, дозволяє різко поліпшити стан оперативної обстановки. Воно здійснюється шляхом обміну інформацією, спільного планерування і здійснення спільних заходів, а також виконання дільничними інспекторами з відома керівництва МВВС конкретних завдань служб. Головний принцип взаємодії полягає в тому, аби, з одного боку, співробітники галузевих служб мали можливість повного використання інформації, що є у дільничних інспекторів, і їх допомоги в межах обслуговуваних дільниць, а з іншої — дільничні інспектори могли реально розраховувати на їх взаємність. Проте до цих пір в багато МВВС не зжита практика споживчого відношення до дільничного інспектора інших служб, коли він знаходиться у них «на підхопленні», стає їх дорученцем.

Ведення дільничним інспектором службової документації

Дільничний інспектор постійно має справу зі всілякою документацією административно-, уголовно- і цивільно-процесуального характеру. До документів, що найчастіше складаються ним, належать пояснення громадян, протоколи про адміністративні правопорушення, різні довідки, рапорти, запити в різні організації, відповіді на них і заяви громадян, постанови про відмову в збудженні кримінальної справи.

Згідно наказу №1212 від 20.10.2003 "Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України", дільничний інспектор систематично веде наступну документацію: а) паспорт на дільницю; б) робочий зошит; в) контрольні картки (на профілактуємих осіб); г) справи адміністративного нагляду.

Ведення іншої, не передбаченої МВС України документації (фотоальбоми підоблікових осіб, журнали профілактичного відробітку житлового масиву і тому подібне), здійснюється лише тоді, коли дільничний інспектор вважає це необхідним.

Відповідно до курсу на рішуче обгороджування дільничних інспекторів міліції від непотрібної писанини їм надано право самостійно (а не за підписом керівництва МВВС) направляти ряд запитів до установ, підприємства, організації і давати їм відповіді по суті їх звернень.

Планування роботи дільничного інспектора міліції

Без чіткого плану роботи дільничний інспектор приречений постійно вирішувати нескінченний потік другорядних питань, не маючи можливості зосередитися на головному і реально впливати на стан оперативної обстановки.

Дільничний інспектор працює по особистому плану, що складається в робочому зошиті на місяць і на кожен день з врахуванням планових заходів, намічених МВВС, а також оперативної обстановки, що складається. План затверджується начальником міліції суспільної безпеки. Структура і вміст плану можуть бути різними; головне, аби плановані заходи були конкретними, реально здійснимими і актуальними, тобто що спираються на аналіз обстановки і знання закріпленої ділянки. Неабиякою мірою об'єм і вміст планованих заходів визначаються зовнішніми чинниками, такими, наприклад, як кількість і встановлені терміни дозволу громадян, що знаходяться у дільничного інспектора заяв. За загальним правилом, в щоденний план роботи дільничному інспекторові необхідно включати інструктаж ДНД, перевірку за місцем проживання, роботи і бесіди з 3-4 профілакуємими особами, відвідини 5-6 квартир в порядку профілактичного відробітку житлового сектора ділянки. Причому планувати і здійснювати заходи доцільно з врахуванням комплексного підходу, використовуючи принцип «попутного» вирішення питань.

Так, наприклад, опитуючи тих або інших осіб в ході виконання заяви, дільничний інспектор може заразом відвідати профілактуємих осіб, проживаючих в цьому ж будинку (населеному пункті), по дорозі туди побувати в «гарячих точках» ділянки, а по дорозі назад перевірити несення служби патрульними вбраннями і працівниками сторожової охорони, а також перевірити осіб, що полягають під адміністративним наглядом. Комплексний підхід може використовуватися і при рішенні окремого службового питання. Скажімо, виходячи на родинно-побутовий конфлікт, дільничний інспектор не лише повинен врегулювати яким-небудь чином ситуацію, що створилася, але і відпрацювати такі моменти, як, наприклад, причетність мешканців даної квартири до вмісту кубла, зберігання викраденого майна, знаходженню в квартирі осіб, що полягають під адміністративним наглядом або оголошених в розшук. В кінці робочого дня старший дільничний інспектор збирає групу дільничних інспекторів для підведення підсумків виконаної роботи за день і планерування заходів наступного дня.

Критерії оцінки – дуже важливий інструмент регулювання діяльності дільничних інспекторів, що дозволяє задіювати людський чинник. У критеріях оцінки виражені чекання керівництва, і дільничний інспектор постійно знаходиться під їх тиском. Вибір оптимальних критеріїв надзвичайно важливий, бо довкола дільничного інспектора завжди безліч «точок додатка сил». Слід визнати, що подекуди ще і зараз застосовується система оцінки роботи дільничних інспекторів, не зорієнтована на кінцеві результати роботи, тобто на реальне оздоровлення обстановки на ділянках. При бальній системі оцінки, наприклад, враховуються проміжні показники (кількість осіб, узятих під адміністративний нагляд, кількість складених протоколів про адміністративні правопорушення і так далі). І для того, щоб уникнути докорів керівництва в бездіяльності, дільничний інспектор в гонитві за показниками частенько вимушений «стріляти з гармат по горобцях»; наприклад там, де можна обмежитися зауваженням, він складає протокол. Навряд чи подібні дії відповідають ефективному вирішенню покладених на нього завдань. Ось чому нормативні акти МВС України як основні, головні критерії оцінки роботи дільничного інспектора міліції розглядають його авторитет, пошану з боку населення.

Результати роботи дільничного інспектора оцінюються, на думку громадян, що проживають на території дільниці; реальному перебуванню громадського порядку на ділянці; особистому вкладу дільничного інспектора в попередження, припинення і розкриття злочинів; своєчасному і якісному розгляду звернень громадян; рівню особистої виконавської дисципліни і стану законності в оперативно-службовій діяльності дільничного інспектора.

Виходячи з цього, начальник органу внутрішніх справ, його заступник (начальник міліції суспільної безпеки) за результатами роботи за рік визначають кращого дільничного інспектора.

Таким чином, сенс всіх зусиль по належній організації роботи дільничних інспекторів полягає в тому, аби переважну частину свого робочого часу вони знаходилися на закріплених дільницях, досконально знали їх особливості, населення і оперативну обстановку, своєчасно реагували на заяви і скарги громадян, самостійно і у взаємодії г іншими службами органів внутрішніх справ, з громадськістю забезпечували ефективну охорону громадського порядку і боротьбу із злочинністю.

Функції дільничних інспекторів

Функції, тобто основні напрями діяльності дільничних інспекторів, витікають із завдань, покладених на них.

Основні функції служби дільничних інспекторів міліції:

Всебічно, повно й об'єктивно досліджувати причини й умови, які сприяють учиненню правопорушень, уносити пропозиції щодо їх усунення, підвищувати ефективність організації роботи дільничних інспекторів міліції, забезпечувати правопорядок, інформувати населення з цих питань у своїх виступах та через засоби масової інформації.

Розроблювати й реалізовувати заходи щодо зміцнення дисципліни й законності серед працівників служби дільничних інспекторів міліції.

Вивчати, узагальнювати й рекомендувати до впровадження позитивний досвід роботи дільничних інспекторів міліції.

Забезпечувати добір, розстановку й виховання працівників служби дільничних інспекторів міліції, підвищувати їхню кваліфікацію та професійну майстерність.

Організація відповідно до законодавства України розгляду і вирішення звернень громадян, які надходять для виконання службі дільничних інспекторів міліції.

Участь у розкритті злочинів, скоєних на адміністративних дільницях. [33]

Індивідуальна профілактична робота включає своєчасне виявлення осіб, від яких можна чекати скоювання злочинів, їх облік, систематичне спостереження за їх поведінкою і способом життя і вживання необхідних заходів до недопущення з їх боку правопорушень. У полі зору дільничного інспектора знаходяться, зокрема, обличчя, звільнені з місць позбавлення волі; засуджені до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі; що зловживають спиртними напоями і порушення громадського порядку, що допускають на цьому ґрунті; «важкі» підлітки і батьки, що негативно впливають на виховання дітей і ін.

Деякі категорії профілактуємих осіб перебувають на картотечному обліку дільничного інспектора. Він повинен заповнювати контрольні картки осіб:

а) що полягають під адміністративним наглядом органу внутрішніх справ;

б) відносно яких, виходячи з попередніх судимостей, може бути встановлений адміністративний нагляд;

в) засуджених до позбавлення волі з відстроченням виконання вироку.

Профілактичний контроль за особами, що полягають під адміністративним наглядом, здійснюється протягом терміну адміністративного нагляду; за особами, що формально підпадають під такий нагляд, — протягом 3 років з моменту їх звільнення з місць позбавлення волі; за особами, відносно яких виконання вироку до позбавлення свободи відстрочене, — протягом терміну, визначеного вироком суду. Після закінчення встановленого терміну контроль за відповідною особою припиняється по рапорту дільничного інспектора, затвердженому начальником міліції суспільної безпеки.