Злочинність неповнолітніх як девіантне явище, її профілактика
Поняття та кваліфікація втягнення неповнолітнього у злочинну та іншу антигромадську діяльність
Злочини, які вчиняються щодо неповнолітніх чи із залученням неповнолітніх у системі Особливої частини КК
Види втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність
Залучення неповнолітнього до створення або утримання місць розпусти з метою наживи або без такої та до звідництва для розпусти
Примушування чи втягнення неповнолітнього у заняття проституцією, тобто у надання сексуальних послуг за плату
Формування системи ювенальної юстиції в українському судочинстві
Приклади із джерел масової інформації
Діти не винні
Благодійники стільки не заробляли
Навигация
Залучення неповнолітнього до створення або утримання місць розпусти з метою наживи або без такої та до звідництва для розпусти
Злочинність неповнолітніх та її особливості
145978
знаков
0
таблиц
0
изображений
6. Залучення неповнолітнього до створення або утримання місць розпусти з метою наживи або без такої та до звідництва для розпусти
Об’єкт злочину – нормальний моральний розвиток неповнолітнього.
Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні будь-яких дій, спрямованих на те, щоб неповнолітній взяв безпосередню участь у відкритті місць розпусти під виглядом масажних кабінетів, лазень, нічних та стриптиз-барів, у доборі персоналу чи учасників розпусних дій, у придбанні або найманні приміщень для їх утримання, у забезпеченні їх функціонування, у сприянні сексуальним стосункам між незнайомими людьми тощо, а так само у самих розпусних діях.
У разі залучення до створення чи утримання місць розпусти чи до звідництва для розпусти неповнолітніх, які не досягли шістнадцятирічного віку, або вчинення щодо них у наступному розпусних дій має місце сукупність злочинів, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 302 і відповідною частиною ст. 156 КК ( 2341-14 ).
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, винний розуміє, що своїми діями втягує неповнолітнього у злочинну діяльність.
Суб’єкт злочину – особа, яка досягла 18 років.
У ч. 3 ст. 302 КК зазначається: «створення або утримання місць розпусти і звідництво вчинене із залученням неповнолітнього, карається позбавленням волі на строк від двох до семи років».
7. Втягнення у заняття азартними іграми
Об’єктом злочину є нормальний розвиток неповнолітніх.
Об’єктивна сторона злочину полягає у схилянні чи втягуванні неповнолітнього у будь-який спосіб до систематичної гри на гроші чи інші матеріальні цінності, при якій виграш залежить від випадковості.
Злочин вважається закінченим з моменту схиляння неповнолітнього до систематичної гри.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини.
Суб’єкт злочину – особа, яка досягла 18 років.
8. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу
Допінг – це засоби і методи, які входять до переліку заборонених Анти допінговим кодексом Олімпійського руху.
Об’єктом злочину є нормальний розвиток неповнолітніх.
Об’єктивна сторона злочину полягає діях (умовляння, пропозиції, поради, переконування, примушування, застосування насильства, погрози, шантажу тощо), спрямовані на збудження у такої особи бажання вживати допінг чи спробувати це зробити хоча б один раз.
Такі дії можуть полягати у даванні тренерами, керівниками спортивних, культуристських чи інших товариств, клубів, груп, секцій вказівок про застосування допінгу, у погрожуванні відрахуванням у разі відмови тощо.
Злочин вважається закінченим з моменту спонукання неповнолітнього прийняти допінг, не залежно від того чи прийняв він його чи ні.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини, особа розуміє небезпечність своїх дій і бажає настання наслідку злочину.
Суб’єкт злочину спеціальний – особа, у службовій залежності від якої перебуває неповнолітній (тренерами, керівниками спортивних, культуристських чи інших товариств, клубів, груп, секцій).
Стаття 323. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу
1. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу – карається штрафом до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Та сама дія вчинена повторно, щодо двох чи більше осіб або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 314, 315, 317, 324 КК, - карається позбавленням волі на строк до двох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони заподіяли тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк до п’яти років.
9. Залучення неповнолітнього у незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, а також з метою збуту чи до незаконного збуту цих речовин
Відповідальність за цей злочин передбачена ч. 3 ст. 309 КК ( 2341-14) та ч. 2, 3 ст. 307 КК.
Об’єкт злочину – нормальний розвиток неповнолітнього.
Об’єктивна сторона злочину полягає у залученні неповнолітнього у злочинну діяльність.
Злочин вважається закінченим з моменту схиляння неповнолітнього до злочинної діяльності.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини: відповідальність дорослого за ч. 3 ст. 307 КК ( 2341-14 ) настає в тому разі, коли він усвідомлював, що особа, яка залучається ним до вчинення суспільно небезпечних дій, є малолітньою, чи коли він за обставинами справи міг і повинен був про це знати.
Суб’єкт злочину спеціальний – особа, у службовій залежності від якої перебуває неповнолітній: працівники підприємств, установ, організацій, які в силу службових, професійних обов’язків або відповідно до діючих правил, інструкцій, положень, відповідають за організацію роботи або виховання неповнолітніх (начальник цеху, дільниці, зміни, майстер, бригадир та ін.), а також посадові особи.
Похожие работы
... доказування по справах про злочини неповнолітніх [2, 433]. Положення цієї статті деталізують деякі загальні положення ст. 64 КПКУ, в якій визначено обставини, що підлягають доказуванню по кримінальній справі про злочини неповнолітніх, але жодною мірою не встановлюють і не замінюють їх, як і не створюють якийсь «особливий» предмет доказування. Згідно зі ст. 433 КПКУ при провадженні досудового слі ...
... прямо або побічно «виходять» на особистість неповнолітнього правопорушника замикаються на ній, виявляються через неї. Об’єкт дослідження – Думка працівників міліції щодо підліткової злочинності. Предмет дослідження – фактори , що впливають на розвиток підліткової злочинності. Мета даної роботи – вивчення факторів, що впливають на розвиток підліткової злочинності та дії працівників міліції що ...
... для вжиття відповідних заходів впливу або передати матеріали для застосування у встановленому порядку заходів адміністративного стягнення (ч. 2 ст. 99КПК). 3.2. Особливості розслідування проституції на першочерговому етапі розслідування а)Оперативно-розшукові заходи Оперативно-розшукові заходи. Велике значення для боротьби з організованими формами проституції, що супроводжує ...
... 1. Криминология. Учебник. Под ред. В.Г.Лихолоба и В.П.Филонова. – Киев, 1997. 2. А.Ф.Зелинский. Криминология: Курс лекций. – Харьков, 1996. 3. Г.И.Шнайдер. Криминология. – М., 1994. Питання 1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх Серед осіб, що вчинили злочини, неповнолітні становлять близько 13%. Щорічний приріст дитячої злочинності майже вдвічі перевищує приріст ...
0 комментариев