Норма права

Реферат

Теорія держави і права

На тему:

Поняття і визначення норми права. Правотворчість

ЗМІСТ

1. Норма права.

2. Правотворчість

Список літератури

1. Норма права

Поняття і класифікація соціальних норм. Соціальні норми – загальні правила поведінки людей, колективів, соціальних груп; правила поведінки в суспільстві.

Класифікація соціальних норм:

I.          За способом встановлення і забезпечення.

Норми моралі – правила поведінки, засновані на уявах про справедливість, несправедливість, добро, зло, честь, совість, які виникнули в суспільстві і були забезпечені силою суспільної думки.

Звичаї – правила поведінки, що склалися історично і дотримувались у силу звички (традиції, етикет).

Норми права – встановлені або санкціоновані державою загальнообов'язкові, формально-визначені, типізовані правила поведінки, що дають учасникам регульованих відносин суб'єктивні права і юридичні обов'язки, що покладені на них.

Корпоративні норми – норми, вироблені організаціями корпоративного типу (партіями, громадськими організаціями) і підтримані владою суспільних об'єднань.

Релігійні норми – правила, встановлені різними віросповіданнями й обов'язкові для віруючих (Старий Завіт, Новий Завіт, Коран, Сунна, Талмуд, Авеста, релігійні книги буддистів, даосів тощо).

II.        За змістом сфери регульованих відносин.

1.               Політичні норми – норми у сфері політики, тобто правила боротьби за владу.

2.               Організаційні норми – регулюють організаційні питання.

3.               Естетичні норми – норми, що регулюють поняття краси.

III.       За способом утворення.

Норми, що носять стихійний характер.

Норми, що носять свідомий характер.

IV.      За способом закріплення і вираження.

Усні норми.

Письмові норми.

Поняття норми права. Під нормою права розуміється загальнообов'язкове формально-визначене правило поведінки, встановлене і забезпечене суспільством і державою, закріплене й опубліковане в офіційних актах, спрямоване на регулювання суспільних відносин шляхом визначення прав і обов'язків їхніх учасників.

Ознаки норми права:

1.     Норма права закріплює міру свободи волевиявлення і поведінки людини.

2.     Це форма визначення і закріплення прав і обов'язків.

3.     Норма являє собою правило поведінки загальнообов'язкового характеру.

4.     Це формально-визначене правило поведінки.

5.     Норма права є правило поведінки, гарантоване державою.

6.     Вона має якість системності.

Співвідношення права і моралі. Загальні риси права і моралі:

1.   Є надбудовою над економічним базисом.

2.   Мають нормативний зміст.

3.   Є регулятором суспільних відносин.

4.   Реалізуються в більшості випадків добровільно.

5.   Внутрішній гарант реалізації – совість людини.

Відмінні риси права і моралі:

Право виникає разом із державою, а мораль виникла раніш права.

Право складається з норм (правил поведінки), а мораль має більш складну структуру.

Право характеризується конкретністю, визначеністю, а мораль – більш широким змістом.

Право забезпечується можливістю державного примусу, а мораль – звичкою або силою суспільної думки.

Правом заздалегідь реґламентовані конкретно міри і форми примусу, чого немає в моралі.

Право надає всебічну оцінку поведінки лише правопорушника, а мораль – будь-яку поведінку людини.

Право відмирає разом із державою, а мораль залишається в будь-якому суспільстві.

Структура норми права. Структура норми права є логічно погоджений її внутрішній зміст, обумовлений фактичними суспільними відносинами, що характеризується наявністю взаємозалежних і взаємодіючих елементів, реально виражених у нормативно-правових актах.

Структура норми права складається з трьох елементів:

Гіпотеза – елемент структури, що вказує на конкретні життєві обставини (умови) при наявності або відсутності котрих і реалізується норма.

Диспозиція – елемент структури, що містить саме правило поведінки, відповідно до якого повинні діяти учасники правовідносин.

Санкція – елемент структури, що вказує на несприятливі наслідки, що виникають у результаті порушення диспозиції норми права.

Конкретний нормативно-правовий акт не завжди містить усі три елементи структури одночасно. Так, у цивільно-правових актах є гіпотеза і диспозиція, а санкції складають окремі нормативно-правові акти; кримінально-правові акти містять диспозицію і санкцію, а гіпотеза – доля Загальної частини КК.

Види правових норм.

За суб'єктами правотворчості.

1.               Норми права, що виходять від держави (від вищих і місцевих органів державної влади і управління).

2.               Норми права, що виходять безпосередньо від громадянського суспільства (рішення, прийняті на референдумі).

За соціальним призначенням і роллю в правовій системі.

Установчі – норми-принципи (конституційні норми).

Регулятивні – норми-правила поведінки.

а) управомочуючі – надають своїм адресатам право на здійснення будь-яких дій.

б) зобов'язуючі – обов'язок зробити якісь дії.

в) забороняючі – заборона на скоєння будь-яких дій.

Охоронні – норми-стражі порядку.

Забезпечувальні – норми-гарантії.

Декларативні – норми-оголошення.

Дефінітивні – норми-визначення.

Колізійні – норми-арбітри.

Оперативні – норми-інструменти.

За методом правового регулювання.

1.                  Імперативні – мають сугубо суворий, владний-категоричний характер, не допускають відхилень у регульованій поведінці (кримінальне, адміністративне право).

2.                  Диспозитивні – є присутнім автономний характер, що дозволяє учасникам самим домовитися по будь-якому питанню (цивільне, сімейне право).

3.                  Рекомендаційні норми – встановлюють варіанти бажаної для держави поведінки.

За сферою дії.

Норми загальної дії – поширюються на всіх і на всю територію.

Норми обмеженої дії – мають межі, обумовлені територією, часом, суб'єктами.

Локальні нормативні розпорядження – діють у рамках окремих державних, суспільних або приватних структур

За часом.

Постійні (Конституція України).

Тимчасові (Закон про Державний бюджет України на 2000 рік).

За колом осіб.