1.    Правотворчість вищих органів державної влади (парламенту, уряду, глави держави).

2.    Підзаконна правотворчість (губернаторів, міністерств тощо).

Правотворчий процес – це процес створення норм права.

Як правило, правотворчий процес може класифікуватися залежно від видів нормативно-правових актів: процес створення закону (законотворчій процес), процес створення указу, постанови тощо.

Законотворчий процес складається з чотирьох етапів:

I.          Допроектний етап – у суспільстві виявляється потреба у врегулюванні нормами права соціальної проблеми.

II.        Проектний етап. Він складається з наступних стадій (тобто етапів, що вирішують проміжні завдання):

Внесення в законотворчий орган проекту закону суб'єктом законодавчої ініціативи.

Розгляд проекту закону в комісіях і комітетах законотворчого органу з метою проаналізувати його зміст з різних позицій і запропонувати більш надійні засоби правового впливу.

III.       Етап прийняття норми права. Він складається з наступних стадій:

Обговорення законопроекту по палатах або на спільному засіданні палат законотворчого органу чи у парламенті.

Прийняття законопроекту в остаточному читанні.

IV.      Етап підписання закону та його опублікування. Найчастіше нормативно-правовий акт підписується главою держави. Іноді – головою уряду або спікером парламенту. Щодо опублікування, то акт, що не публікується не має юридичної сили. Саме тому може діяти презумпція знання закону: ніхто не звільняється від відповідальності під приводом того, що він не знав закону.

Прогалиною у позитивному праві є повна або часткова відсутність правових умов (норм), необхідність яких обумовлена розвитком соціального життя і потребами практичного вирішення справ, основними принципами, політикою, змістом чинного законодавства, що відповідає правовим вимогам, а також іншим проявам права, що випливає з природи речей і відносин.

Розрізняється декілька класифікацій прогалин у праві:

I.          З точки зору позитивного права взагалі.

Прогалини в позитивному праві – це той випадок, коли немає ні закону, ні підзаконного акту, ні звичаю, ні прецеденту.

Прогалини в нормативно-правовому регулюванні – відсутність норм закону і норм підзаконного акту.

Прогалина у законодавстві (у вузькому і точному значенні цього слова) – відсутність закону (акту вищого органу державної влади) взагалі.

Прогалина у законі – неповне врегулювання питання в даному законі.

II.        З точки зору причин виникнення прогалин у законодавстві.

Початкова прогалина – має місце в тому випадку, коли обставини, що вимагають правового врегулювання, вже існували, але законодавець їх упустив, не охопивши формулюваннями нормативно-правового акту.

Послідуюча прогалина – є наслідком появи нових відносин у предметі правового регулювання в результаті розвитку регульованої соціальної сфери, тобто в тій сфері, на яку законодавець у цілому поширив свою волю.

Існує три способи усунення прогалин у праві:

Видання нормативно-правового акту, який би врегулював дані суспільні відносини.

Аналогія закону.

Аналогія права.

Так як на видання нормативно-правового акту потрібен час, то для усунення прогалин у праві використовуються методи аналогій, які, втім, ніколи не повинні застосовуватись в кримінальному праві.

Аналогія закону – це застосування до неурегульованих в конкретній нормі відносин норми закону, що регламентує подібні відносини.

Аналогія закону припускається при наявності певних умов:

наявність загальної правової урегульованості зазначеного випадку;

відсутність адекватної юридичної норми;

існування аналогічної норми, тобто норми, в гіпотезі якої вказані обставини, що є аналогічними тим, з якими зустрівся суб’єкт застосування права.

Аналогія права – це застосування до неурегульованих в конкретній нормі спірних відносин при відсутності норми, що регулює подібні відносини загальних засад і змісту законодавства, тобто принципів права.

Аналогія права припускається при наявності наступних умов:

наявність загальної правової урегульованості зазначеного випадку;

відсутність адекватної юридичної норми;

відсутність аналогічної норми.

Систематизація нормативних актів (систематизація законодавства) – це цілеспрямована робота законодавця по упорядкуванню і приведенню в єдину систему діючих нормативно-правових актів.

Види систематизації:

1.   Кодификація – об'єднання нормативних актів у єдиний, логічно узгоджений акт із зміною їхнього змісту. Кодификація буває:

а) Загальною. Переробці піддається значна частина законодавства (Звід законів Російської імперії);

б) Галузевою. Кодификація стосується певної сфери, тобто галузі (Кримінальний кодекс);

в) Спеціальною. Кодификація стосується норми якогось правового інституту або підгалузі (Податковий кодекс).

2.   Інкорпорація – об'єднання нормативних актів без зміни їхнього змісту в збірник, де кожний з актів зберігає своє самостійне юридичне значення. Інкорпорація буває:

а) офіційною – зібрання законодавства (Відомості Верховної Ради України);

б) неофіційною – збірники нормативних матеріалів у навчальних цілях, для освіти населення тощо.

Принципи інкорпорації:

1.   Хронологічний – інкорпорація за часом прийняття актів.

2.   Тематичний – інкорпорація за певною тематикою.

3.   Галузевий – інкорпорація по визначеній галузі.

Юридична техніка – це сукупність прийомів, правил та засобів розроблення й оформлення нормативно-правових та індивідуальних юридичних актів, що забезпечують їхню досконалість.

В рамках юридичної техніки необхідно особливо виділити законодавчу техніку, що повинна забезпечити:

Логічну послідовність викладення.

Відсутність протиріч усередині нормативного акту і, в цілому, у системі законодавства.

Компактність нормативного матеріалу.

Ясність і доступність мови закону.

Точність і визначеність формулювань і термінів, уживаних у законодавстві.

Усунення множинності нормативних актів з однієї проблеми.

Рівень юридичної техніки багато в чому говорить про рівень правової культури. У першу чергу юридична техніка стосується питань юридичної термінології, правил розроблення, викладення і систематизації нормативно-правових актів, побудови юридичних конструкцій (цілісних і стійких поєднань юридичних засобів).


Список литератури

1.    Барабаш Ю.Г. Державно-правові конфлікти в теорії та практиці конституційного права: монографія / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х. : Право, 2008. — 220c.

2.    Васильев А. С., Иванов В. В., Притченко Р. С., Борщевский И. В., Канзафарова И. С. Теория права и государства: Учеб. / А.С. Васильев (общ.ред.). — Х. : ООО "Одиссей", 2006. — 479с.

3.    Гусарєв С.Д, Олійник А.Ю, Слюсаренко О.Л. Теорія права і держави: навч. посібник / Київський національний ун-т внутрішніх справ. — К. : Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008. — 270с.

4.    Калюжний Р.А, Тимченко С.М, Пархоменко Н.М, Легуша Сергій Михайлович. Загальна теорія держави і права: навч. посіб.. — К. : Видавець Паливода А.В., 2007. — 296с.

5.    Коталейчук С.П. Теорія держави та права: навч. посібник для підготовки до держ. іспитів. — К. : КНТ, 2009.

6.    Марченко М.Н. Теория государства и права: учебник для студ. вузов, обуч. по спец. "Юриспруденция" / Московский гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. Юридический факультет. — Изд. 2-е, перераб. и доп. — М. : Проспект, 2007. — 637 с

7.    Пендюра М.М. Теорія держави і права: посіб. для підгот. до іспитів / Київський національний ун-т внутрішніх справ — К. : ТЕКСТ, 2008. — 188с.

8.    Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов / Университет внутренних дел. — Х. : Фирма "Консум", 2000. — 704с.

9.    Хахулина К.С, Малыга В.А, Стадник И.В. Теория государства и права в схемах и определениях: учеб. пособие / Донецкий национальный ун-т. — Донецк : Норд-Пресс, 2008. — 344c.


Информация о работе «Норма права»
Раздел: Государство и право
Количество знаков с пробелами: 25188
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
25018
0
0

... актами, его высшую юридическую силу. В отношении толкования это верховенство проявляется в том, что смысл подзаконных актов понимается и объясняется в точном соответствии с законом. Два аспекта толкования. Толкование норм права представляет собой сложное, комплексное явление. Его можно рассматривать в двух аспектах: уяснение смысла нормы и его объяснение, то есть процесс мышления лица, ...

Скачать
12520
0
0

... наиболее существенные, важные черты и признаки. Норма права может обладать, в зависимости от ее содержания, предмета и роли в регулировании общественных отношений, большей или меньшей степенью абстрактности. Норма права носит предоставительно-обязывающий характер. Это означает, что предоставляя в регулируемом отношении одному лицу право действовать определенным образом, она в то же время в то же ...

Скачать
25938
0
0

... к которой становится смыслом их повседневной жизни. Тем самым обусловливается участие верующих во всех областях жизни светского общества, в том числе и в сфере политики. 1. Соотношение норм права и религий В гражданском обществе важное место отводится духовно-культурной жизни. Ее составной частью является религия. Она традиционно, на протяжении многовековой истории человечества объединяла ...

Скачать
53847
0
0

... Российской Федерации и подлежащих декларированию путем подачи письменной таможенной декларации, указанные лица подлежат ответственности, предусмотренной ч.1 ст.16.2 Кодекса. Заключение Проанализировав правовую природу административной ответственности за нарушение валютного законодательства, целесообразно сделать следующие выводы: 1.  Административная ответственность как социальное явление ...

0 комментариев


Наверх