Проблеми правового та соціального захисту кадрів органів внутрішніх справ

3.2. Проблеми правового та соціального захисту кадрів органів внутрішніх справ.

Конституція України, прийнята 28 червня 1996 p., зобов'язує державу забезпечити всякій особі ефективний засіб правового захисту, у випадку порушення її прав і свобод. Конституцією передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. В залежності від характеру порушень захист може. здійснюватись у порядку конституційного, цивільного, кримінального або адміністративного судочинства. [52]

Вперше в законодавстві України в Конституції передбачено і гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування і службових осіб. Тим самим створено реальний механізм відповідальності держави перед людиною за свою діяльність.

Крім судового захисту особа має можливість захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань також іншими, не забороненими законом засобами, зокрема зверненням до громадськості, використовуючи засоби масової інформації, тощо.

"Закон про міліцію" визначає, що працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади і знаходиться під захистом держави, закону. Законом гарантується захист життя, здоров'я, честі, гідності, майна працівників міліції та членів їх сімей від злочинних посягань та інших протиправних дій. [21]

Як і кожний громадянин, працівник міліції має право оскаржити .про суду прийняті щодо нього рішення службових осіб органів внутрішніх справ, якщо вважає, що вони принижують його гідність і особисті права, які не пов'язані із службовою діяльністю.

У разі затримання працівника міліції за підозрою у вчиненні злочину або обрання щодо нього запобіжного засобу у вигляді утримання під вартою його тримають у призначених для цього установах ОВС окремо від інших або на гарнізонній гауптвахті.

Звільнення працівника міліції зі служби у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття звинувачувальним вироком законної сили.

Законні вимоги працівника міліції є обов'язковими для виконання громадянами і службовими особами. Ніхто не має права зобов'язати працівника міліції виконувати обов'язки, не передбачені чинним законодавством. Втручання в діяльність міліції тягне за собою відповідальність за законом.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 19 січня 1991 p. № 647-ХІІ "Про посилення правового захисту працівників правоохоронних органів" внесено цілий ряд змін і доповнень в кодекс про адміністративні правопорушення. Введена стаття 185/7 згідно якої за публічні заклики в будь-якій формі до невиконання розпоряджень або вимог працівника міліції у зв'язку з виконанням ним обов'язків по охороні громадського порядку, або поширення за відомо неправдивих відомостей з метою провокації непокори законній вимозі працівника міліції, якщо ці дії призвели до порушення громадського порядку - тягнуть за собою штраф, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням 20 % заробітку.

Передбачена відповідальність і за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції (штраф, виправні роботи від 1 до 2 місяців, адмінарешт до 15 діб).

Згідно статті 189/3 Кримінального Кодексу України втручання у діяльність працівника органу внутрішніх справ, вплив у будь - якій формі з метою перешкодити виконання ним службових обов'язків або добитися прийняття неправомірних рішень - карається виправними роботами на строк до 1 року або штрафом. Ті ж дії, якщо вони перешкодили запобігти злочину, чи затримати особу, що його вчинила, або вчинені особою з використанням свого службового становища - карається позбавленням волі на строк до 3-х років, або виправними роботами від 1 до 2 років.

Умисне нанесення працівнику органів внутрішніх справ, або його близьким родичам побоїв, або вчинення інших насильницьких дій .у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, що спричинили легкі тілесні ушкодження - карається позбавленням волі на строк до 3-х років;

за нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості або тяжких - позбавлення волі від 3-х до 12 років (ст. 189/4 ККУ). L 7J

Статтею 189/5 Кримінального Кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна працівника правового органу (позбавлення волі від 1 до 3-х років), а шляхом підпалу або іншим загально небезпечним способом від 3-х до 10 років.

Ця ж сама стаття зі знаком /І передбачає кримінальну відповідальність за образу при виконанні ним службових обов'язків (позбавлення волі до 1 року, виправні роботи до 2 років, штраф). [ 7J

Держава гарантує працівникам міліції соціальний захист. Працівники міліції користуються пільгами при розподілі житла, встановлені квартирних телефонів, вирішені інших питань соціально-побутового забезпечення, передбаченого законодавством України.

Жила площа працівника міліції, в тому числі працюючим на транспорті, надасться місцевими радами, відповідними міністерствами і відомствами у першочерговому порядку.

Працівники міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, і члени їх сімей, які проживають з ними, забезпечуються безплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, передбаченими законодавством. За працівником міліції, звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно Закону про міліцію.

Працівники міліції мають право на одержання кредитів на індивідуальне і кооперативне житлове будівництво в розсрочку на 20 років з погашенням 50% наданої позики за рахунок відповідних фондів МВС України і місцевих бюджетів. При цьому розмір кредиту не повинен перевищувати 90 % (відсотків) вартості спорудженого житла. Місцеві Ради можуть продавати на пільгових умовах житло працівникам міліції із знижкою до 50 % його вартості. Міліція може мати службовий житловий фонд. [2]

Для працівників міліції встановлюється 40-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.

Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні, проводиться відповідно до вимог законодавства, тобто з розрахунку посадового окладу за спеціальним званням. Служба осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою наданням іншого дня відпочинку, або в грошовій формі у подвійному розмірі. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цієї постанови для осіб рядового і начальницького складу ОВС республіканського відділення, здійснюється у межах асигнувань, що виділяються МВС України з державного бюджету.

З дозволу міністерства внутрішніх справ начальників УМВС, ГУМВС допускається робота працівників міліції за сумісництвом. Разом з тим, особам рядового і начальницького складу забороняється займатись будь-якими видами підприємницької діяльності, а також організовувати страйки та брати участь у них.

Працівник міліції підлягає обов'язковому державному страхуванню на суму 10-річного грошового утримання за останньою посадою, яку він займає. Страхові платежі з державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького, вільнонайманого складу ОВС України перераховуються МВС України на спеціальний рахунок правління акціонерне - страхової компанії "Оранта".

Страхові суми виплачуються:

а) особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу ОВС, їхнім спадкоємцям, у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми, каліцтва), захворювання, одержаних при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку і громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю:

- у разі одержання застрахованим тяжкого поранення (контузії, травми або каліцтва) - в розмірі 4 - місячного грошового утримання, легкого поранення в розмірі 2 - місячного грошового утримання за останньою посадою, яку він займав;

- у разі встановлення застрахованому інвалідності, що настала у період служби (роботи), але не пізніш як через три місяці після звільнення зі служби (роботи) чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання, чи нещасного випадку, що мали місце при виконанні службових обов'язків:

·     інвалідові 1 групи - в розмірі 5- річного грошового утримання;

·     інвалідові П групи - в розмірі 4- річного грошового утримання;

·     інвалідові III групи - в розмірі 3- річного грошового утримання:

- у разі загибелі (смерті) застрахованого його спадкоємцям (після подання свідоцтва про право на спадщину) - в розмірі 10-річного грошового утримання загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він займав.

- б) особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ (їхнім спадкоємцям), у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми, каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби - у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №488 від 19.08.92 р.

Страхова сума виплачується незалежно від виплат з інших видів страхування і виплат, здійснюваних у порядку відшкодування збитків. Вимоги про виплату страхової суми застрахований або його спадкоємці можуть пред'явити компанії "Оранта" протягом 3-х років з дня настання страхової події.

Виплата страхових сум проводиться у 7 - денний строк з дня отримання необхідних документів. Якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма, каліцтво) або захворювання застрахованого пов'язані із учиненням ним навмисних чи інших правових дій, відповідні документи органом внутрішніх справ не оформлюються, страхові суми не видаються.

Визначення ступені тяжкості одержаного поранення проводиться військово-лікарськими комісіями. Згідно інструкції № 3792/БТ, затвердженої 31.08.1992 p. MBC України та Правлінням Української державної страхової комерційної організації встановлено перепік дій, за наслідки яких страхова сума не виплачується:

1. Вчинення застрахованим дій, в яких слідчими органами, органами дізнання або судом встановлені ознаки навмисного злочину.

2. Вчинення застрахованим дій, наслідки яких за матеріалами службових перевірок, висновками слідчих органів, органів дізнання або суду знаходиться в прямому причинному зв'язку з алкогольним, наркотичним або токсичним сп'янінням.

3. Заподіяння застрахованим собі пошкоджень тіла з метою отримання страхової суми. Цією ж інструкцією визначається перелік поранень, контузій, травм та каліцтв, яких віднесено до важких або легких.

До розряду тяжких наслідків відноситься також променеве ураження, що викликало променеву хворобу, інші захворювання, відносно яких відповідною експертною радою по встановленню причинного зв'язку захворювання та інвалідності з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру такий зв'язок встановлено. Г і О]

Для визначення права на виплату страхових сум, застрахований або його спадкоємці оформляють у відповідному органі внутрішніх справ та подають у відділення фірми " Оранта" такі документи:

а) якщо страхова подія сталася в період проходження служби -у разі загибелі (смерті) застрахованого:

1) заяву,

2) копію свідоцтва про смерть застрахованого, засвідчену в нотаріальному порядку:

3) свідоцтво про право на спадщину;

4) документи, що засвідчують особу.

б) При встановленні застрахованому інвалідності, пов'язаної з проходженням служби:

1) заяву;

2) копію довідки медично-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності, засвідчену в нотаріальному порядку;

3) документ, що засвідчує особу.

в) У разі одержання застрахованим тяжкого або легкого поранення (контузії, травми або каліцтва):

1) заяву;

2) довідку військове - лікарської комісії про тяжкість одержаного поранення;

3) документи, що засвідчують особу.

В разі поранення застрахованого (контузії, травми, каліцтва) у період проходження служби, за наслідками якої він не підлягає звільненню зі служби через хворобу або обмежений стан здоров'я, відповідними військове - лікарськими комісіями ( ВЛК), які визначають придатність до служби на підставі акта про обставини одержання поранення (контузії, травми, каліцтва) після медичного обстеження йому видається довідка про поранення.

Ця довідка реєструється у встановленому порядку, а копія довідки зберігається у ВЛК на протязі 25 років.

Органи внутрішніх справ зобов'язані негайно подавати за запитами установ фірми "Оранта" документи про обставини страхових подій, необхідні для вирішення питання про виплату страхових сум.

Контроль за оформленням документів для визначення права на виплату страхових сум, а також за своєчасністю подання таких документів покладається на відповідні кадрові апарати, медичні та фінансові служби України.

Фактично із невеликого огляду окремих питань випливають проблеми соціального захисту працівників органів внутрішніх справ. Безумовно їх вирішення в основному упирається в економічну базу. Проте, ці питання можна частково зняти шляхом:

1) удосконалення законодавчої бази (внесення змін до законів та вироблення механізму їх реалізації);

2) відрахування частини грошових надходжень, які повертають правоохоронні органи державі, на їх рахунок;

3) встановлення процентних виплат із вищезгаданих сум працівникам, які приймали безпосередню участь в операціях по вилученню цінностей (індивідуальне зацікавлення працівників в якості роботи);

4) встановлення більших процентних надбавок, додаткових пільг та гарантій в підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю, карного розшуку, слідства і т. п. без підвищення окладів;

5) укладення контрактної форми найму на роботу чи службу (контракт повинен бути укладений не формально, як це часто робиться). В ньому мають бути найдетальнішим чином розписані ключові моменти служби, в тому числі соціальні гарантії для працівника правового й матеріального характеру, які не урегульовані поки що законодавством.

Якісно новий рівень розвитку економіки, політичне та соціальне обновлення суспільства в процесі побудови демократичної правової держави не можуть бути досягнуті без ефективного використання персоналу, що зумовлює потребу проведення правових, організаційних, структурних та інших засад функціонування органів державної виконавчої влади у відповідність з новими умовами їх діяльності та розвитку. Органи внутрішніх справ, як складова частина органів державної виконавчої влади, повинні забезпечити реалізацію поставлених перед ними завдань, виходячи з пріоритетності прав і свобод людини.

Важливими в сучасних умовах є розвиток правової бази боротьби із злочинністю, яка повинна бути основою захисту прав і законних інтересів громадян.

Предметом постійної уваги повинна бути організація виявлення потреб органів внутрішніх справ в удосконаленні правового регулювання їх діяльності, своєчасна розробка нових проектів і законів, що диктуються змінами в соціально-економічній та криміногенній обстановці.

Створення нових, та реорганізація існуючих служб і підрозділів органів внутрішніх справ різних рівнів слід проводити виключно на засадах науково - практичного обґрунтування, експериментальної апробації нововведень. Організаційно - штатна робота повинна ґрунтуватись на визначених наукових нормативах штатної чисельності особового складу.

Слід більше приділяти уваги удосконаленню системи відбору кандидатів на службу в органи внутрішніх справ, при цьому необхідно широко інформувати (або – рекламувати) населення в цікавих формах про особливості, умови проходження служби, вимоги до кандидатів, де особливе значення буде приділятись впровадженню контрактної основи.

Основні зусилля в кадровій та виховній роботі необхідно спрямувати на забезпечення високих моральних якостей особового складу, психологічної стійкості, неухильного виконання вимог законів, дотримання службової дисципліни, правового і соціального захисту.

В зв'язку із змінами в законодавстві України, прийняттям законів "Про міліцію", "Про державну службу", "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ", інших законодавчих та нормативних актів, які безпосередньо торкаються умов та порядку проходження служби в сучасних умовах, виникає потреба суттєво оновити такий основний та базисний документ як "Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ України", де працівникам органів внутрішніх справ надати статус державних службовців. В процесі цієї роботи до чинного Положення необхідно внести суттєві зміни до статей, якісно змінити його структуру, а саме Положення затвердити на рівні Верховної Ради або Президента України.

В першу чергу це обумовлено тим, що чинний на даний час Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ необхідно переробити включивши окремим розділом "Служба та дисципліна" в новому Положенні. Тому затвердження Положення на рівні Кабінету Міністрів явно недостатньо.

Які ж конкретно нові зміни необхідно внести в нове Положення про проходження служби? Я вважаю, що:

1. Необхідно змінити його структуру. Перший розділ "Загальні положення" необхідно доповнити статтями, які будуть регламентувати правову основу служби, права, обов'язки та відповідальність працівників органів внутрішніх справ. Сюди слід включити принципи служби та обмеження, пов'язані зі службою.

2. Окремим розділом необхідно виділити розділ "Службова дисципліна". Це є діючий зараз Дисциплінарний статут. На мою думку, Положення і статут нерозривно пов'язані один з одним і потреби видання двох нормативних документів немає. В цьому розділі даються поняття службової дисципліни в органах внутрішніх справ, обов'язки начальників по її підтриманню, види заохочень, стягнень та порядок їх практичного застосування, порядок розгляду звернень і скарг працівників.

3. Розділ "Звільнення" було б доцільно замінити розділом "Припинення служби в органах внутрішніх справ", так як звільнення це один з видів припинення служби, не дивлячись на те, з чим це пов'язано.

4. Прийом на службу в органи внутрішніх справ здійснювати тільки на контрактній основі.

5. Необхідно значно конкретизувати такі поняття як права, обов'язки та обмеження, пов'язані зі службою, відповідно до прийнятих в останній час законодавчих та нормативних актів.

6. Питання внутрішнього розпорядку, робочого часу, переведення по службі необхідно сконцентрувати в одному розділі "Умови служби, прийом та переміщення по службі".

7. В розділі про порядок присвоєння первинних спеціальних звань, виходячи з реалій сьогодення, передбачити присвоєння спеціальних звань тільки після проходження початкової підготовки, яку передбачено законами України " Про міліцію " та " Про державну службу ".