1.1.2. Сліди ковзання різних частин транспортного засобу.
Дозволяють визначити місце завдання удару по транспортному засобі і напрямок його руху після удару (за наявності відповідних ознак). Це:
подряпини, вибоїни, притертості на покритті дороги, що залишаються пошкодженими частинами транспортного засобу (підвіскою, нижніми частинами двигуна, коробки передач і ін.);
траси, залишені ободом колеса, при пошкодженні шини або підвіски колеса;
подряпини, притертості лакофарбного покриття, що залишаються при переміщенні транспортного засобу після перекидання.
1.1.3. Ділянки дрібних часток, що обсипалися:
ділянки землі що обсипалася при ударі у момент наїзду або зіткнення. Ділянки розташування найбільш дрібних часток і пилу з достатньою точністю визначають місце зіткнення;
ділянки розташування шматочків лакофарбних покриттів, що відокремилися. Дозволяють визначити місце, де відбувалося зіткнення транспортного засобу з перешкодою, а також місце розташування транспортного засобу після зіткнення. Частки фарби, що обсипалася, можуть бути часом переміщені під впливом сили потоків повітря від рухомих транспортних засобів і вітру;
ділянки розсіювання осколків фар і інших приладів зовнішнього освітлення і сигналізації. Дозволяють визначити місце, де відбувалося зіткнення транспортного засобу з перешкодою, а також місце розташування транспортного засобу після зіткнення. Частки фарби, що обсипалася, можуть бути часом переміщені під впливом сили потоків повітря від рухомих транспортних засобів і вітру;
ділянки розсіювання осколків фар і інших приладів зовнішнього освітлення і сигналізації. Дозволяють приблизно визначити місце зіткнення або наїзду, а також ідентифікувати транспортний засіб;
місця розташування осколків бічних вікон при перекиданні транспортного засобу. Дозволяють точно визначити місце перекидання;
плями, краплі рідини що витекла з транспортного засобу. В залежності від їх розташування можна визначити траєкторію руху транспортного засобу від місця зіткнення і місце, де він знаходився в нерухомому стані; плями від вихлопних газів. Дозволяють встановити місце де стояв транспортний засіб, і його розташування.
1.2. Сліди, залишені відкинутими об’єктами. Дозволяють визначити переміщення об’єктів, якими вони були залишені, а по місцю пересічення напрямів переміщення декількох об’єктів може бути встановлене і місце удару. До них відносяться:
сліди волочіння, притертості, що залишені на м'якому ґрунті, снігу, вологому піску об’єктами, що не мають гострих країв. На асфальті ці сліди помітні за наявності шару пилу, бруду;
подряпини, вибоїни, інші траси, що залишаються важкими предметами з гострими кутами;
нахил, вигин, злам стебел трави, інших рослин у напрямі зсуву відкинутого об’єкта за межами дорожнього покриття.
1.3. Сліди, залишені потерпілими при наїзді:
сліди зміщення взуття при наїзді. Малопомітні на асфальті, але добре виявляються на снігу, м'яких ґрунтах, проте місце їх розташування може перебувати на великій відстані від місця виявлення інших ознак наїзду, тому вони рідко фіксуються. Точно визначають місце наїзду і напрямок удару;
сліди волочіння тіла потерпілого. На асфальті виявляються слідами крові і при нашаруванні на ньому пилу, бруду;
місця розташування відкинутих речей, що знаходилися в потерпілого, розсипаних продуктів, розлитої рідини. Розташування цих об'єктів на місці події у всіх випадках можливе лише за місцем наїзду.
2. Сліди і пошкодження на транспортних засобах.
На відміну від слідів, що залишаються на місці події, вони зберігають своє інформативне значення практично необмежений час і завжди можуть бути піддані експертному дослідженню.
Сліди, які найбільш часто виявляються на причетних до події транспортних засобах, можна підрозділити на 4 основні групи.
2.1. Сліди та пошкодження, що виникають при зіткненні транспортного засобу і наїзді їх на нерухомі об'єкти (стовпи, дерева, будівлі і т. п.):
великі ділянки деформованих частин транспортного засобу, якими вони увійшли в зіткнення з перешкодою. Такі пошкодження дозволяють орієнтовно судити про взаємне розташування і характер взаємного контакту транспортного засобу і перешкоди у момент зіткнення (наїзду);
відбитки окремих ділянок, деталей одного транспортного засобу на поверхні частин іншого. Дозволяють встановити взаємне розташування транспортних засобів і перешкоди у момент зіткнення (наїзду) і напрям сили удару;
траси (сліди ковзання, тиску, дряпання), що виникають від контакту з іншим транспортними засобами. Дозволяють ідентифікувати транспортний засіб, з яким сталося дотичне зіткнення, встановити, чи рухався транспортний засіб в момент удару при перехресному зіткненні, визначити напрямок відносного переміщених транспортних засобів при попутному зіткненні;
траси на деформованих нижніх частинах, які контактували з дорогою. Дозволяють встановити напрям руху транспортного засобу після зіткнення, уточнити місце зіткнення з урахуванням розташування залишених цими частинами слідів на дорозі.
2.2. Сліди та пошкодження, що виникають при наїзді на пішоходів:
деформації частин транспортного засобу, якими було завдано удару (вм’ятини на капоті, облицювання радіатора, крилах та ін., пошкодження стійок кузова, руйнування скла). Дозволяють встановити розташування пішохода по ширині смуги руху транспортного засобу в момент наїзду і уточнити місце наїзду з урахуванням розташування слідів його коліс;
відбитки фактури тканини одягу на частинах транспортного засобу, якими було завдано удару. Дозволяють встановити факт наїзду, ідентифікувати транспортний засіб, що вчинив наїзд;
траси (притертості, сліди ковзання на бічних сторонах транспортного засобу). Дозволяють встановити факт контакту транспортного засобу з пішоходом при дотичному ударі;
сліди крові, волосся, волокон або шматки тканини. Дозволяють ідентифікувати транспортний засіб, що вчинив наїзд і уточнити механізм наїзду.
2.3. Сліди та пошкодження, що виникають при перекиданні транспортного засобу: деформації даху, стійок кузова, кабіни, капоту, крил, дверей. Свідчать про факт перекидання і дозволяють судити про його напрям; сліди тертя об поверхню дороги (подряпини, траси, стертості лакофарбового покриття). Найбільш вірогідно дозволяють встановити напрям перекидання і зміна положення транспортного засобу при переміщенні його після перекидання; руйнування скла, пошкодження дверей. Дозволяє уточнити механізм випадання осіб що знаходилися у транспортному засобі.
2.4. Пошкодження, що виникають до події при наїзді на предмети на дорозі і з інших причин:
пошкодження покришки і камери при наїзді на гострі предмети (розрізи, проколи);
пошкодження покришки, камери, обода колеса при ударі об перешкоди на дорозі (сторонні предмети, вибоїни);
пошкодження підвіски при ударі об перешкоди на дорозі.
Всі ці ушкодження дозволяють уточнити механізм події з урахуванням викликаних ними змін стійкості і керованості транспортного засобу, якщо в результаті проведеного експертного дослідження буде встановлено, що вони виникли безпосередньо перед подією.
... у провадженні судових експертиз та попередніх досліджень за завданнями слідчого або органу дізнання. Крім того, техніко-криміналістичні засоби та методи в залежності від мети поділяють на такі, які використовуються для: — збирання речових доказів (виявлення, фіксація, вилучення та упаковка); — дослідження доказів; — профілактики. Іноді у межах зазначеної класифікації виділяють і засоби та ...
... для вжиття відповідних заходів впливу або передати матеріали для застосування у встановленому порядку заходів адміністративного стягнення (ч. 2 ст. 99КПК). 3.2. Особливості розслідування проституції на першочерговому етапі розслідування а)Оперативно-розшукові заходи Оперативно-розшукові заходи. Велике значення для боротьби з організованими формами проституції, що супроводжує ...
... заходів і здійснюється на засадах гласності і суворого додержання вимог законодавства, охорони прав громадян, підприємств та організацій[58][247]. Нарешті зазначимо, що значення адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції в концентрованому вигляді виявляється в його призначенні та меті. Цей примус слід розглядати як один з найважливіших засобів здійснення державної влади, що ...
... окремих слідчих дій; n взаємодія слідчого з оперативно-розшуковими органами; n особливості використання спеціальних пізнань при розслідуванні; n особливості попередження даного виду злочинів. Розслідування злочинів умовно ділитися на три етапи: 1. початковий; 2. наступний; 3. заключний. На початковому етапі проводяться невідкладні слідчі дії й оперативно-розшукові заходи, спрямован ...
0 комментариев