Навигация
Предмет, цілі і завдання правової статистики
19931
знак
0
таблиц
0
изображений
3. Предмет, цілі і завдання правової статистики
Правова статистика вивчає кількісну сторону масових явищ і процесів, що стосуються діяльності правових і юридичних органів, тенденції та закономірності розвитку в конкретних умовах місця і часу в нерозривному зв’язку з їх якісними характеристиками.
Цілі правової статистики — це кількісна характеристика правових явищ, процесів і заходів, розкриття їхньої якісної своєрідності, безпосередньої діяльності правоохоронних органів з позиції дотримання ними законності в роботі й оцінка її ефективності.
Основні завдання правової статистики:
1)здійснення всебічного обліку, збирання й аналізу статистичної інформації про факти соціально-економічного життя, що детермінують правопорушення;
2)розробка і впровадження наукових методів обліку, міжнародних стандартів і рекомендацій;
3)забезпечення достовірності, об’єктивності, оперативності, стабільності показників правової статистики, що служать надійною базою для розробки державної політики у сфері боротьби зі злочинністю, сприяють побудові правової держави;
4)забезпечення доступності, відкритості, гласності зведених статистичних даних про правові явища.
Теоретичною основою, базою правової статистики є теорія статистики. Для виконання поставлених завдань правова статистика використовує методи теорії статистики.
4. Галузі правової статистики
Залежно від характеру, обсягу й органів, що займаються збиранням і обробкою статистичної інформації, правова статистика поділяється на такі галузі:
1.Статистика конституційного судочинства характеризує діяльність Конституційного Суду України, фіксує, скільки виявлено порушень конституційного законодавства, скільки справ розглянуто Конституційним Судом і які винесені рішення.
2.Кримінально-правова статистика визначає весь комплекс заходів по боротьбі зі злочинністю, дає кількісно-якісну характеристику всіх скоєних злочинів, осіб, які скоїли злочин, і покарань. Своїми показниками вона відтворює всі стадії карного процесу, характеризує рівень, структуру і динаміку злочинів. Варто сказати, що правова статистика характеризує тільки ті злочини, що були виявлені, зареєстровані і щодо яких проводилися ті чи інші дії чи застосовувалися методи адміністративного або суспільного впливу.
3.Адміністративно-правова статистика займається обліком адміністративних правопорушень за їх видами, заподіяних збитків, адміністративних стягнень органам адміністративної юрисдикції, адміністративному судочинству.
4.Цивільно-правова статистика являє собою облік цивільно-правових спорів, що перебувають на розгляді загальних і арбітражних судів, результатів діяльності загальних і арбітражних судів за стадіями цивільного судочинства.
5.Статистика прокурорського нагляду характеризує діяльність органів прокуратури з нагляду за виконанням законності в різних сферах життя країни.
6.Господарсько-правова статистика характеризує діяльність органів арбітражу з розгляду господарських спорів між юридичними особами.
7.Статистика дисциплінарних порушень відображає стан трудової дисципліни на державних підприємствах. Ці зведення подаються керівництвом підприємств і обов’язково відбиваються у статистичній звітності різних міністерств і відомств.
Усі галузі правової статистики пов’язані між собою, їх комплексне використання дає змогу вивчити правові явища з різних боків і виявити закономірності в розвитку правових явищ.
5. Історія розвитку
Будь-яка наука відокремлюється у самостійну в той момент, коли вона формується у певну систему знань. Збирання числових даних про населення, площу орної землі, поголів'я худоби, кількість воїнів тощо проводилось ще у стародавній Греції, Римі, Єгипті. Однак цей процес був надто примітивним, аби вести мову про зародження статистичної науки.
В другій половині ХУІІ сторіччя почали з'являтись праці, які мали на меті підкорити збирання та обробку числових даних певним теоретичним основам. Сформувалась галузь знань, яка доповнювала певну політичну основу і мала назву “державоведення”. Один із засновників цієї науки професор Геттингенського університету Г.Ахенваль запропонував використовувати термін “статистика”.
Початок формування наукових засад статистики слід пов'язувати з виникненням теорії ймовірностей. Особливе значення мали праці Б.Паскаля та Я. Бернуллі, що стосувались закону великих чисел, який у свою чергу, є важливим принципом статистичної теорії. В другій половині ХУІІ сторіччя були опубліковані праці так званої школи “політичної арифметики”. Так, праці англійського економіста В. Петті можна вважати першими взірцями аналізу економічної ситуації за допомогою наявної статистичної інформації. У ХУІІІ ст. були сформульовані принципи статистико-математичної обробки даних про народонаселення, а саме розроблялись таблиці смертності. В той же час розпочалось дослідження розвитку економіки, наприклад, перші спроби розрахунку індексу цін та ін.
У ХІХ ст. багато країн Європи (Франція, Прусія, Бельгія,Англія) утворили спеціальні установи, які займались збиранням та опрацюванням статистичних даних. Почали регулярно проводитись переписи населення та інші статистичні дослідження. В 1885 р. був створений постійний міжнародний статистичний орган – Міжнародний статистичний інститут. Діяльність у галузі практичної статистики зумовила необхідність розробки її методологічний та наукових засад. В працях П. Лапласа, К. Гаусса, А. Лежандра, П. Чебишева та ін. розроблені теоретичні питання теорії ймовірностей стосовно статистичних досліджень, також почались пошуки філософських основ статистики. Так, у працях А.Кетле з допомогою статистичних методів робилась спроба дослідити закони розвитку людства (суспільства). В цих працях, передусім “Соціальна фізика”, зроблено спробу сформувати основні методологічні положення статистики.
В Росії у ХІХ ст. сформувалась школа статистики політико-економічного напрямку. Великий внесок у розвиток статистичної науки зробили К.Герман, К.Арсен'єв, А.Чупров, Ю.Янсон, Д.Журавський.
6. Історія розвитку української статистичної науки
Статистична робота цінилася завжди. Витоки української статистики сягають часів Київської Русі. Вже тоді було налагоджено збір інформації про суспільні явища і процеси, про економічне життя, стан соціального розвитку. Спершу статистика мала суто практичний характер і для стягнення податків. У ХVI-XVII ст. у зв’язку з оподаткуванням певних груп населення в межах Речі Посполитої збиралися статистичні дані для складання реєстрів, які включали об’єкти (земля, млини, корчми) або голів родин. У козацько-гетьманській державі статистичні матеріали (про кількість населення , його майнове становище, ведення сільського господарства, ремесла тощо) одержувались під час проведення переписів населення для обкладання подвірним податком. Матеріали цих переписів збереглися у рукописних книгах другої половини XVII ст. і першої чверті XVIIІ ст. (перепис Лівобережної України 1666 р. та ін.).
Унікальну історичну цінність мають матеріали перепису козацького стану, здійсненого за наказом гетьмана України Богдана Хмельницького у 1649 році. Переписи всього чоловічого населення, так звані ревізії, проводились на Україні з 1782 до 1857 р.
З першої половини ХІХ ст. Осередками статистичних досліджень були губернські комітети і бюро, результати досліджень публікувались у спеціальних виданнях, здебільшого у формі щорічних пам’яткових книг.
У середині ХІХ ст. було створено кафедри статистики у Київському та Харківському університетах.
Пореформений період (1861-1917рр.) увійшов в історію як етап становлення та розвитку державної і земської статистики. Статистичні дослідження земств надавали можливість одержувати докладні відомості про стан сільського господарства, соціально-економічні процеси на селі.
Початок розвитку статистики України за радянських часів відзначався великою інтенсивністю: проводились значна кількість спеціальних переписів, складено перший баланс народного господарства. Як і в інших сферах державного і суспільного життя, у статистиці допускався плюралізм ідей, концепцій, фахових підходів, вивчення і критичне освоєння зарубіжного досвіду.
Однак вже наприкінці 20-х рр. ставав усе відчутнішим тиск адміністративно-бюрократичної системи.
Із розпадом колишнього СРСР і здобуттям України незалежності почалася нова ера розвитку статистики.
Зараз органи державної статистики перебувають на перехідній стадії робіт, коли впроваджуються у практику міжнародні статистичні стандарти та рекомендації, розширюються статистичні роботи, засновані на принципово нових для України методологічних засадах, починаються спостереження за новими явищами в економіці та суспільстві.
Нині сміливо можна стверджувати, що закінчився перший етап реформування української статистики. При цьому вдалось зберегти національні особливості побудови та організації статистики.
Державна статистика в сучасній Україні
На теперішній час органи державної статистики перебувають на перехідній стадії робіт, коли впроваджується у практику міжнародні статистичні стандарти та рекомендації, розширюються статистичні роботи, засновані на принципово нових для України методологічних засадах, починаються спостереження за новими явищами в економіці та суспільстві.
За роки незалежності України розроблені, затверджені Кабінетом Міністрів і послідовно реалізовані дві довгострокові програми розвитку державної статистики. Головним їхнім підсумком стало створення принципово нової статистичної системи, яка, з одного боку, в основному адаптована до міжнародних правових норм і статистичних стандартів, а з другого – враховує національну специфіку та забезпечує вимоги перехідної економіки.
З метою подальшої модернізації та реформування національної системи статистики було розроблено і відповідною урядовою постановою затверджено Стратегію розвитку державної статистики на період до 2008 року. Нею визначено наступну, третю програму розвитку статистики України, яка є програмним документом державної політики в галузі статистики. Вона визначає основні завдання та напрями розвитку державної статистики у середньостроковій перспективі і спрямована на створення принципово нової системи збору, обробки та поширення статистичної інформації.
Зменшення звітного навантаження – це базовий принцип взаємодії з респондентами, що є як юридичними, так і фізичними особами. Щороку органами державної статистики збирається та обробляється понад 200 форм державних статистичних спостережень різної періодичності. Слід зазначити, що ДКС постійно працює над скороченням їх чисельності та обсягів.
Головним завданням органів державної статистики було і залишається повне і своєчасне задоволення потреб всіх наших користувачів у достовірній і якісній статистичній інформації (експрес-інформації, економічні доповіді, статистичні бюлетені, збірники тощо як у друкованому, так і в електронному вигляді).
Список використаних джерел
1. Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П., Ткач Є.І. Теорія статистики: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 2001.
2. Захожай В.Б., Федорченко В.С. Правова статистика: Навчальний посібник – К.: МАУП, 2003.
3. Мармоза А.Т. Теорія статистики: Навчальний посібник — К.: Ельга, Ніка — Центр, 2003. — 392 с.
4. Статистика: Конспект лекцій, Тернопіль, 2006р.
5. Статистика: Підручник/ С.С. Герасименкота ін. - К.: КНЕУ, 2000
6. Тимченко С.М. Судові та правоохоронні України: Навчальний посібник — К.: Центр навчальної літератури, 2004.
7. Інтернет сайт Головного управління статистики у Київській області – www.oblstat.kiev.ua.
Похожие работы
... узагальнюється і розподіляється. І нарешті, на третьому етапі за допомогою методу узагальнювальних показників здійснюється аналіз статистичної інформації. 1.2 Статистичне спостереження як етап статистичного дослідження Будь-яке економіко-статистичне дослідження починається із статистичного спостереження. Статистичне спостереження - це попередня стадія статистичного дослідження, яка є ...
... ринкової економічної системи. Державне регулювання поєднує форми і методи впливу держави на хід соціально-економічного розвитку, на досягнення цілей державної економічної політики, а також сукупність знань і теоретичних концепцій такого регулювання. Методи державного регулювання поділяють на: правові - законодавчі та інші правові акти, які регламентують економічну діяльність, міжнародні угоди ...
... дисципліну, яку він назвав статистикою. Основним змістом цього курсу було опис політичного стану та визначних пам'яток держави. Цей напрямок розвитку статистики одержав назву опису вального. Зміст, задачі та предмет вивчення статистики в розумінні Г. Ахенваля були ще далекі від сучасного погляду на статистику як науку. Значно ближче до сучасного розуміння статистики стала англійська школа полі ...
... нець XX ст. – сучасний етап. В основу нашої періодизації туризму покладемо такі критерії: мотиви подорожуючих, техніко-економічні та соціальні передумови, цільові функції туризму на різних етапах розвитку людства. Перший етап – передісторія туризму. В античні часи основними мотивами мандрівництва були такі: торгівля, надбання освіти, паломництво, лікування. Можна сказати, що в Давній Греції ...
0 комментариев