Основні етапи і тенденції у розвитку сучасної теорії туризму
Взаємозв’язок теорії туризму з іншими науками
Класифікація подорожуючих осіб
Основні функції туризму
Основні етапи історичного розвитку туризму
Організаційні форми туризму
Типологія підприємств сфери туризму
Схема: туроператор — оптовик — туристична агенція — турист
Навигация
Історія розвитку, види та функції туризму
Історія розвитку, види та функції туризму
108161
знак
4
таблицы
8
изображений
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА
ТЕМА 1. Виникнення і розвиток теорії туризму
1.1 Об’єктивні передумови виникнення теорії туризму
1.2 Основні етапи і тенденції у розвитку сучасної теорії туризму
1.3 Взаємозв’язок теорії туризму з іншими науками
ТЕМА 2. Сутність туризму та його основні функції
2.1 Етимологія і семантика поняття „туризм”
2.2 Класифікація подорожуючих осіб
2.3 Основні функції туризм
ТЕМА 3. Історичний розвиток туризму
3.1 Періодизація світового туризму
3.2 Основні етапи історичного розвитку туризму
ТЕМА 4. Види та форми туризму
4.1 Підходи до класифікації подорожей
4.2 Види туризму
4.3 Організаційні форми туризму
ТЕМА 5. Індустрія туризму як міжгалузева система
5.1 Поняття індустрії туризму та її складові
5.2 Типологія підприємств сфери туризму
5.3 Спеціалізація і кооперування підприємств туризму
ЛІТЕРАТУРА
ПЕРЕДМОВА
„Туризмознавство” є однією з провідних дисциплін навчального плану спеціальності „Туризм”.
Метою викладення цієї дисципліни є засвоєння студентами базових понять і визначень туризму як сфери діяльності; ознайомлення з основними підходами до управління розвитком туризму в Україні та в світі; осмислення найбільш актуальних проблем, які виникають у зв’язку з поширенням міжнародних туристських зв’язків.
Відповідно, за своїм змістом курс „Туризмознавство” складається з трьох логічно завершених частин або модулів:
1. Основи теорії туризму.
2. Інституціонально-організаційні засади туризму.
3. Проблеми і конфлікти сучасного туризму.
У першій частині опорного конспекту лекцій (ОКЛ) з курсу „Туризмознавство” розглядаються питання, пов’язані з теорією туризму. Перш за все, тут висвітлюються об’єктивні передумови виникнення теорії туризму і основні етапи її розвитку; наводяться визначення таких базових понять як „туризм”, „турист”, „туристська послуга”, „туристична індустрія”; розглядаються питання класифікації видів і форм туризму; характеризуються основні складові світової індустрії туризму.
Навчальний матеріал, який відноситься до останніх двох модулів курсу, планується надати у інших випусках ОКЛ, які будуть видані пізніше.
Головна мета опорного конспекту лекцій полягає в тому, щоб подати знання про туризм у максимально стислому, структуризованому за окремими темами виді. Це, на думку укладача, дозволить значно полегшити вивчення студентами основ туристичної діяльності. ОКЛ складено відповідно до програми курсу „Туризмознавство”. В ньому використані матеріали підручників та навчальних посібників з туризму, авторами яких є відомі вітчизняні та зарубіжні фахівці: Бейдик О.О., Любіцева О.О., Мініч І.М., Федорченко В.К., Александрова А.Ю., Біржаков М.Б., Квартальнов В.О., Сєнін В.С., Яковлєв Г.А., Нешков М., Ракаджийська С.
ТЕМА 1. Виникнення і розвиток теорії туризму
План лекції
1.1. Об’єктивні передумови виникнення теорії туризму.
1.2. Основні етапи і тенденції у розвитку сучасної теорії туризму.
1.3. Взаємозв’язок теорії туризму з іншими науками.
Література: 4, 9, 19, 20.
1.1 Об’єктивні передумови виникнення теорії туризму
Теорія – це логічне узагальнення досвіду, суспільної практики. Теорія туризму не є виключенням. Знання про туризм виникали і накопичувались протягом всього періоду його становлення та еволюції.
Туризм є відносно новим соціально-економічним явищем. Подорожі, що здійснювались до ХІХ сторіччя, не можна вважати туризмом у сучасному розумінні. Більшість вчених-спеціалістів сходяться на тому, що сучасний туризм зі своєю структурою, матеріальною базою, методами роботи почав складатися тільки в ХІХ ст. [15, с. 7]. Новими і незавершеними є й знання в цій галузі. Саме тому теорію туризму слід сприймати та вивчати як „відкриту” систему логічно упорядкованих наукових знань про зазначене явище. Формування теорії туризму пов’язане та обумовлене процесом перетворення туризму в суспільно значимий фактор, який має серйозні наслідки для розвитку людської цивілізації в її новій історії.
Відомо, що будь-яке знання є результатом і одночасно виразником об’єктивних людських потреб. Це справедливо і по відношенню до знань з туризму, які виникали та утверджувались внаслідок масовості цього явища та перетворення його з індивідуальної до суспільної потреби.
До другої половини ХІХ сторіччя туризм розвивався як елітарне і індивідуальне за своїм характером явище, яке не мало особливого значення та наслідків у суспільному житті. Його масовий розвиток розпочинається з появою та утвердженням капіталістичних суспільних відносин у Західній Європі. Саме тут, а точніше у країнах Альпійського регіону, отримують розвиток перші масові види туризму – бальнеолікування і рекреаційний туризм.
Відповідно саме у Австрії, Швейцарії, Німеччині у другій половині ХІХ ст. помічені перші спроби систематизації знань, пов’язаних з тими або іншими процесами в галузі туристичного розвитку.
Зокрема, дослідники вказують на доповіді Eduard Fröler з проблем швейцарського готельного господарства, у Цюриху в 1883 році, Ĵoseph Stradner на конгресі з прискорення туристичного розвитку в австрійських провінціях у м. Грац у Австрії у 1884 році [19, с. 10].
На цей же час приходиться і виникнення туристичної термінології та методики, які є елементом будь-якої науки.
Наприкінці ХІХ – початку ХХ сторіччя найбільш значущими подіями у розвитку теорії туризму вважаються такі:
ü 1896 р. – Е. Фльолер видає наукову працю „Значення туристичної статистики”;
ü 1917 р. – І. Штраднер з університету в м. Грац у книзі „Прорив туризму” досліджує вплив туризму на місцеву економіку і розвиває теорію периферійного туристичного споживання. У зазначеній праці вперше запроваджуються терміни „географія туризму” (Fremdenverkehgeographie) і „туристичний район” (Fremdenverkehrsgebiet);
ü 1919 р. Карл Спютс з Віденя вводить і визначає термін „туристична індустрія” (Fremdenverkehrsgewerbe);
ü 1924 р. – Рене Бланшар із Франції публікує свою працю „Туризм у Французьких Альпах”;
ü 1925 р. – Андреас Маріоті із Римського університету розпочинає викладати дидактичні проблеми туризму. [19,с. 11].
Можливо є й інші, поки ще не знайдені дослідниками, праці вітчизняних та іноземних вчених, у яких містяться спроби наукового осягнення, теоретичного осмислення туризму. Але й ті дослідження, які вже відомі, дають підстави стверджувати, що у кінці ХІХ – початку ХХ сторіччя були закладені засади сучасної теорії туризму як важливого явища суспільного життя.
Похожие работы
... місць, памяток, які приваблюватимуть туристів. Більшість з цих памяток, на жаль, перебуває в занедбаному, непривабливому стані. Створення сучасної цивілізаційної інфраструктури міжнародного паломницького туризму (шляхи сполучення, звязок, місця відпочинку). Підготовка кваліфікованих кадрів (гідів, провідників туристських груп, організаторів туристських маршрутів) із знанням історії, культури, ...
... ія сільськогосподарського виробництва, оскільки останнє пов’язане зі збільшенням споживачів його продукції; для території – розвиток інфраструктури і зменшення безробіття. Таблиця 2.1 Профіль ефективності розвитку сільського зеленого туризму в західних областях України Позиція оцінки Оцінка позиції в балах 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Активізація с.-г. виробництва господарства ...
... і, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний на Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами. 3 СУЧАСНІ ПРІОРИТЕТИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ Фізична культура в Україні є часткою загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою ...
... і екзоти як кипарис болотяний, туя західна, софора японська, бархат амурський та інші. З парку в усі кінці країни та за кордон надходять саджанці троянд. Тут їх вирощується понад 150 сортів.Історія розвитку парків в УРСР Соціалістичні принципи природокористування закріплено у статті 18 Конституції СРСР, в якій записано „В інтересах нинішнього і майбутнього поколінь в СРСР здійснюються необх ...
0 комментариев