Право власності на майно, визначене спадковим договором, виникає у набувача після смерті відчужувача

1. Право власності на майно, визначене спадковим договором, виникає у набувача після смерті відчужувача.

2. Якщо предметом спадкового договору є майно, яке підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації ".

З метою захисту інтересів набувача як сторони спадкового договору пропонується передбачити в законі обов’язки відчужувача щодо збереження майна, визначеного спадковим договором, які полягають у тому, що відчужувач зобов’язаний належним чином утримувати майно, визначене спадковим договором, не допускаючи його погіршення, а також не передавати без згоди набувача майно, визначене спадковим договором, в користування іншим особам, якщо договором не встановлено інше. У разі невиконання чи порушення відчужувачем цих обов’язків набувач має право вимагати відповідного зменшення обсягу його обов’язків.

Підрозділ 2.3 “Укладення спадкового договору” містить положення, які розкривають особливості укладення спадкового договору. Спадковий договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Враховуючи законодавчу вимогу про нотаріальне посвідчення спадкового договору, наявність пропозиції укласти спадковий договір з усіма визначеними законом необхідними для неї ознаками та повне і безумовне прийняття цієї пропозиції іншою стороною, що свідчить про досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору, не має наслідком укладення договору. Спадковий договір не буде вважатися укладеним, поки не відбудеться його нотаріальне посвідчення.

Укладення спадкового договору обмежує можливість відчужувача розпоряджатися майном, яке є предметом спадкового договору. Однак, у цьому відношенні, спадковий договір порівняно з іншими договорами, на підставі яких здійснюється передання майна у власність, має свої переваги, оскільки за відчужувачем, хоч і з деякими обмеженнями, але зберігаються окремі правомочності щодо розпорядження майном, яке є предметом спадкового договору (за винятком відчуження).

Третій розділ роботи “Зміна та припинення спадкового договору” містить три підрозділи.

У підрозділі 3.1 “Зміна спадкового договору” визначаються підстави зміни спадкового договору, які встановлюються з огляду на його сутність. З’ясовано, що сторони спадкового договору можуть змінювати умови щодо майна, визначеного спадковим договором, характеру та змісту дій, які зобов’язаний вчинити набувач, обсягів, місця та строків вчинення передбачених договором дій.

Однак після укладення спадкового договору сторони не можуть на підставі взаємної домовленості змінювати момент переходу до набувача права власності на майно, визначене спадковим договором, на момент, який передує смерті відчужувача; скасувати обов’язок відчужувача не відчужувати майно, визначене спадковим договором, а також скасувати обов’язок набувача вчинити зустрічне майнове задоволення. В протилежному випадку, йтиметься вже не про спадковий договір, а про інший договірний тип.

Спадковий договір може бути змінений за домовленістю сторін як шляхом вчинення правочину про зміну спадкового договору, який є додатковим до основного договору, його невід’ємною частиною, так і шляхом укладення нового спадкового договору на інших, погоджених між сторонами, умовах. При цьому, в останньому випадку не відбувається заміна зобов’язання (новація), оскільки новий спадковий договір лише містить відмінні від первісного договору умови, а не трансформується у договір іншого виду.

Підрозділ 3.2 має назву “Розірвання спадкового договору”. Проаналізувавши передбачені законом підстави розірвання спадкового договору на вимогу відчужувача, автор приходить до висновку, що з метою захисту інтересів набувача необхідно поставити невиконання останнім обов’язків за спадковим договором як підставу звернення відчужувача до суду з вимогою про розірвання спадкового договору в залежність від певних умов. Пропонується передбачити в ч.1 ст.1308 ЦК України, що відчужувач може вимагати розірвання спадкового договору судом у разі невиконання набувачем своїх обов’язків протягом трьох місяців з моменту настання строку виконання.

З огляду на принцип свободи договору та особливість спадкового договору, пов’язану з моментом переходу права власності на майно відчужувача, автор вважає за доцільне замість права набувача звернутися до суду із вимогою про розірвання спадкового договору у разі неможливості виконання ним своїх обов’язків (ч.2 ст.1308 ЦК України) передбачити право набувача відмовитися від спадкового договору. У зв’язку з цим пропонується виключити ч.2 ст.1308 ЦК України та доповнити Гл.90 ЦК України ст.1309 такого змісту:

"Стаття 1309. Відмова від спадкового договору

1. Набувач має право в будь-який час до моменту смерті відчужувача відмовитися від спадкового договору.

2. Набувач не має права вимагати повернення того, що було виконане ним за зобов’язанням до моменту відмови від договору ".

У всіх випадках, коли спадковий договір передбачає обов’язок набувача вчинити певні дії після смерті відчужувача, то особи, які можуть здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після смерті відчужувача (особа, яку призначає сам відчужувач, третя особа, якщо спадковий договір укладено на її користь, або ж спадкоємці відчужувача), позбавлені будь-яких механізмів впливу на поведінку боржника, оскільки вимагати розірвання спадкового договору може лише сторона договору. У зв’язку з цим пропонується закріпити в законі за вказаними особами право вимагати розірвання спадкового договору та повернення набувачем набутого на підставі цього договору майна у разі невиконання ним своїх обов’язків після смерті відчужувача.

Підрозділ 3.3 називається “Інші підстави припинення спадкового договору”. Автор пропонує доповнити Гл.90 ЦК України нормою, яка б регулювала підстави припинення спадкового договору. Зокрема, спадковий договір припиняється внаслідок смерті набувача у випадку:

1) якщо у набувача, який помер раніше відчужувача, немає спадкоємців, вони не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття або їх усунено від права спадкування;

2) за заявою відчужувача, якщо набувач помер раніше відчужувача, не приступивши до виконання своїх обов’язків у зв’язку з тим, що строк їх виконання ще не настав, незалежно від наявності спадкоємців та прийняття ними спадщини, якщо спадковий договір не передбачав вчинення певних дій на користь третьої особи. Можливість відчужувача припинити спадковий договір в цьому випадку вважається допустимою з огляду на те, що не відбулося порушення співвідношення майнових інтересів сторін, оскільки жодна зі сторін ще не приступила до виконання своїх обов’язків.

Смерть відчужувача не є підставою для припинення спадкового договору у випадку, якщо спадковий договір передбачає вчинення набувачем певних дій на користь відчужувача (коли зобов’язання нерозривно пов’язане з особою кредитора) ще за його життя і відчужувач помер до настання строку виконання набувачем цих обов’язків. За таких обставин спадковий договір не може припинитися, незважаючи на те, що набувач ще не вчинив жодної з дій, передбачених договором, оскільки спадковий договір належить до алеаторних договорів.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що проявляється у дослідженні договірних відносин, які виникають на підставі спадкового договору, і формулюванні на цій основі висновків та пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України. Основні висновки, одержані в результаті проведеного дисертаційного дослідження, можуть бути зведені до наступного:

спадковий договір, всупереч своїй назві і розміщенню в Книзі шостій ЦК України, присвяченій спадковому праву, не передбачає переходу майна від відчужувача до набувача в порядку спадкування в силу відсутності юридичного складу спадкового правонаступництва, тому до спадкового договору не застосовуються норми спадкового права, а отже розміщення спадкового договору в Книзі шостій ЦК України – "Спадкове право" є безпідставним;

спадковий договір є відплатним, консенсуальним та двостороннім договором;

норма ч.2 ст.1307 ЦК України втрачає своє правове значення, оскільки майно, визначене спадковим договором, не включається до складу спадщини;

істотними умовами спадкового договору є умови про майно, яке після смерті відчужувача перейде у власність набувача; дії, які зобов’язаний вчинити набувач відповідно до умов договору, та інші умови, на включенні яких до змісту договору наполягає хоча б одна зі сторін;

предметом спадкового договору може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і належить відчужувачеві на праві власності;

з метою забезпечення виконання спадкового договору після смерті відчужувача пропонується передбачити в законі коло осіб, яким надати право вимагати розірвання спадкового договору та повернення майна, набутого на підставі спадкового договору, у разі невиконання набувачем своїх обов’язків після смерті відчужувача.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1.         Шама Н.П. Спадковий договір як підстава правонаступництва // Актуальні питання реформування правової системи України. Збірник наукових статей за матеріалами І Міжвузівської науково-практичної конференції 27-28 травня 2005 р., м. Луцьк. – Луцьк: Волинський державний університет імені Лесі Українки, 2005. (Частина ІІ). – С.82-86.

2.         Шама Н.П. Правове регулювання спадкового договору в зарубіжних країнах // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІІ регіональної науково-практичної конференції.9-10 лютого 2006 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006. – С.491-493.

3.         Шама Н.П. Правова природа спадкового договору // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2006. – № 2 (18). – С.144-148.

4.         Шама Н.П. Порівняльно-правова характеристика спадкового договору за законодавством України та Німеччини // Збірник тез наукових робіт учасників І Всеукраїнської цивілістичної наукової конференції студентів та аспірантів.24-25 лютого 2006 р. – Одеса: Фенікс, 2006. – С.53-55.

5.         Шама Н.П. Спадковий договір в римському та сучасному цивільному праві // Римське право і сучасність: Матеріали IV Міжнародної науково-методичної конференції. 19-20 травня 2006 р. – Одеса: Фенікс, 2006. – С.148-150.

6.         Шама Н.П. Зміст спадкового договору // Вісник Академії адвокатури України. – 2007. – № 2 (9). – С.40-46.

7.         Шама Н.П. Застереження про зміну спадкового договору // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІІІ регіональної науково-практичної конференції.8-9 лютого 2007 року. - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007. – С.358-360.

8.         Шама Н.П. Майно, що може бути предметом спадкового договору // Збірник тез наукових робіт учасників ІІ Всеукраїнської цивілістичної наукової конференції студентів та аспірантів.30-31 березня 2007 р. – Одеса: Фенікс, 2007. – С.241-242.

9.         Шама Н.П. Підстави розірвання спадкового договору // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2007. – № 4 (24). – С.223-228.

10.      Шама Н.П. Правовий статус сторін спадкового договору // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІV регіональної науково-практичної конференції.6 лютого 2008 року. - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008. – С.174-178.

АНОТАЦІЯ

Шама Н.П. Спадковий договір в цивільному праві України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню спадкового договору як виду цивільно-правового договору. Розглянуто питання щодо правової природи спадкового договору, а також поняття та ознак спадкового договору. Проведено аналіз питання суб’єктного складу спадкового договору, прав та обов’язків сторін спадкового договору. Розглянуто істотні умови спадкового договору, визначено предмет спадкового договору та момент виникнення права власності на майно у набувача за спадковим договором. Проаналізовано підстави припинення спадкового договору, а також правові наслідки невиконання набувачем обов’язків після смерті відчужувача.

На основі проведених у дисертації досліджень зроблено висновки та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України в сфері правового регулювання спадкового договору.

Ключові слова: спадковий договір, істотні умови спадкового договору, припинення спадкового договору.

АННОТАЦИЯ

Шама Н.П. Наследственный договор в гражданском праве Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 – гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. – Львовский национальный университет имени Ивана Франко. – Львов, 2008.

В диссертации произведено комплексное научное исследование наследственного договора как разновидности гражданско-правового договора. Рассмотрены вопросы становления и развития института наследственного договора, определены правовая сущность и понятие наследственного договора.

Автором проанализирован наследственный договор с точки зрения его места в системе норм ГК Украины и на основании этого сделан вывод, что наследственный договор не является институтом наследственного права, так как к нему не применимы нормы наследственного права. Следовательно, его размещение в Книге шестой ГК Украины, посвященной наследственному праву, не имеет под собой никаких оснований.

Большое внимание уделено вопросу о субъектном составе наследственного договора. В частности, установлено, что отчуждателем по наследственному договору может быть лишь физическое лицо, достигшее совершеннолетия, и являющееся полностью дееспособным. Что касается приобретателя по наследственному договору, то им также может быть совершеннолетнее дееспособное физическое лицо, а также юридическое лицо. При этом, приобретателями по наследственному договору могут быть несколько физических лиц, в частности супруги. В этом случае они приобретают имущество по наследственному договору на праве общей совместной собственности, становясь по отношению к отчуждателю солидарными должниками.

Отдельно исследован вопрос относительно содержания наследственного договора. Существенными условиями наследственного договора являются условия об:

1) имуществе, которое после смерти отчуждателя перейдет в собственность к приобретателю;

2) действиях, которые должен исполнить приобретатель согласно условиям договора;

3) любые другие условия, на включении которых в содержание договора настаивает хотя бы одна из сторон.

Предметом наследственного договора может быть вещь, которая определена индивидуальными признаками и принадлежит отчуждателю на праве собственности. Обязанности приобретателя по наследственному договору могут выражаться в совершении определенных действий имущественного или неимущественного характера до или после смерти отчуждателя.

С целью обеспечения имущественных интересов приобретателя как стороны договора предлагается дополнительно предусмотреть в законе обязанности отчуждателя, касающиеся имущества, определенного наследственным договором, которые состоят в том, что отчуждатель обязан надлежащим образом содержать имущество, определенное наследственным договором, не допуская его ухудшения, а также не передавать без согласия приобретателя указанное имущество в пользование третьим лицам, если договором не установлено иное.

Особое внимание уделено вопросу о прекращении наследственного договора. В частности, установлено, что с целью защиты интересов приобретателя, который не исполнил обязательства, предусмотренные договором, вследствие объективных причин, необходимо ограничить право отчуждателя обратится в суд с требованием о расторжении договора, если приобретатель не исполняет своих обязанностей на протяжении свыше трех месяцев.

Кроме того, автор приходит к выводу, что исходя из принципа свободы договора и особенности наследственного договора, связанной с моментом возникновения права собственности на имущество у приобретателя, вместо права приобретателя требовать расторжения договора вследствие невозможности его исполнения более целесообразно будет предусмотреть право приобретателя в любое время до момента смерти отчуждателя отказаться от наследственного договора. При этом приобретатель не имеет права требовать возврата исполненного им по договору.

На основании произведённых в диссертации исследований сделаны соответствующие теоретические выводы и практические рекомендации, направленные на совершенствование законодательства Украины о наследственном договоре.

Ключевые слова: наследственный договор, существенные условия наследственного договора, расторжение наследственного договора.

SUMMARY

Shama N. P. Contract of inheritance in the Civil Law of Ukraine. – Manuscript.

The dissertation to competition for academic degree of Candidate of law sciences in specialty 12.00.03. – Civil law and Civil procedure; Family law; International private law. –Ivan Franko National University of Lviv. – Lviv, 2008.

The dissertation deals with research of the contract of inheritance as a kind of civil contract. It discloses issues of legal nature, notion and features of the contract of inheritance. The author analyzed issues of parties to the contract of inheritance, their rights and obligations, as well as examined essence of the contract of inheritance, determined object of the contract of inheritance and defined moment of acquirer’s accrual of property rights under the contract of inheritance. The author discloses legal grounds for termination of the contract of inheritance and consequences for non-performance acquirer’s obligations after alienator’s death.

On the basis of researches made in the dissertation the author formulated conclusions and propositions concerning improvement of effective legislation of Ukraine in the field of legal regulation of the contract of inheritance.

Key words: contract of inheritance, essence of the contract of inheritance, termination of the contract of inheritance.