Судова система України. Конституційний Суд України
План
1. Поняття судової системи України
2. Конституційний Суд України
2.1 Завдання, склад та повноваження Конституційного Суду України
2.2 Правовий статус суддів Конституційного Суду України
2.3 Форми звернення до Конституційного Суду та їх суб’єкти
2.4 Порядок здійснення провадження в Конституційному Суді
2.5 Рішення та висновки Конституційного Суду
Література
1. Поняття судової системи України
Статтею 6 Конституції України проголошується, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на три окремих самостійних та незалежних гілки – законодавчу, виконавчу та судову, які реалізовують свої повноваження у межах, що визначаються відповідно до вимог Конституції та законодавства України.
Носіями судової влади виступають спеціальні державні органи – суди, юрисдикція (повноваження) яких відповідно до ст. 124 Конституції України, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Основним способом реалізації судової влади судами є здійснення ними правосуддя, тобто розв’язання по суті соціальних конфліктів (спорів), які виникають між сторонами у будь-якій сфері нашого життя. Сторонами у такому соціальному конфлікті можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, а також сама держава. Поряд з поняттям ”правосуддя”, в юриспруденції застосовують і поняття ”судочинство”, яке вважають практично тотожним першому, проте поняття ”судочинство” за своїм змістом є більш широким, оскільки крім здійснення безпосередньо правосуддя (вирішення спору або справи по суті) включає в себе й іншу діяльність суду, спрямовану на забезпечення правосуддя.
В залежності від того, в якій саме сфері суспільного життя виникає конфлікт (спір) між сторонами, він розглядається та розв’язується судом за певними правилами (процедурою), які закріплюються у відповідних процесуальних законах. Всього законодавством України передбачено п’ять форм судочинства – цивільне, господарське, адміністративне, кримінальне та конституційне.
Суд відрізняється від інших органів за рядом ознак:
- розглядає і вирішує особливі категорії справ, які не може розглянути жодний інший орган;
- його рішення проголошуються іменем України і є обов’язковими для всіх громадян, органів, яким вони адресовані;
- справи розглядаються в суді з суворим дотриманням особливої процедури, яка регламентуються виключно законами України;
- суд є самостійним у розгляді справи (між судами немає відносин підлеглості).
Завдання суду як особливого державного органу закріплене у ст. 2 Закону України ” Про судоустрій та статус суддів”, відповідно до вимог якої суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судова система України – це сукупність усіх судів які існують і функціонують на теренах нашої держави. Судову систему України відповідно до ст. 124 Конституції утворюють Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції. Нормою цієї ж статті передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами, а також їх делегування не допускається. Створення надзвичайних і особливих судів не допускається
Правовою основою функціонування судової системи України є Конституція, а також Закони України: ”Про судоустрій і статус суддів”, ”Про Конституційний Суд України”, ”Про Вищу раду юстиції”.
Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної людини.
2. Конституційний Суд України
2.1 Завдання, склад та повноваження Конституційного Суду України
Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні (ст.147 Конституції), а його завданням є гарантування верховенства Конституції як Основного закону держави на всій території України.
Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України (далі – КСУ) регламентуються Конституцією України (розділ ХІІ ”Конституційний Суд України – ст.147-152) та Законом України “Про Конституційний Суд України”.
Діяльність КСУ ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень.
КСУ складається з 18 суддів, які обираються (призначаються) лише на один 9-ти річний термін без права повторного обрання (призначення). Право на призначення і обрання суддів КСУ надано Президенту України, Верховній Раді України і З'їзду суддів України в рівній кількості – по шість суддів відповідно.
Президент України при призначенні суддів проводить консультації з Прем’єр -міністром і Міністром юстиції щодо кандидатур на посаду суддів КСУ. Призначеною на посаду судді вважається особа, про призначення якої видано Указ Президента України, скріплений підписами Прем’єр - міністра і Міністра юстиції України. У випадку припинення повноважень судді, призначеного Президентом України, Президент у місячний термін призначає іншу особу на цю посаду.
Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Пропозиції по кандидатурах на посаду суддів вносить Голова Верховної Ради України, або не менше ніж 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради. Відповідний Комітет представляє Верховній Раді свої висновки по кожній кандидатурі на посаду судді, внесені у встановленому порядку.
Призначеними на посаду суддів КСУ вважаються кандидати, що набрали при таємному голосуванні найбільшу кількість голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради. У випадку припинення повноважень судді, що призначався Верховною Радою України, Верховна Рада в місячний термін призначає іншу особу на цю посаду. За результатами голосування Головою Верховної Ради України підписуються постанови Верховної Ради про призначення суддів КСУ.
Порядок призначення суддів КСУ З’їздом суддів України наступний. З’їзд судців на пропозицію його делегатів відкритим голосуванням більшістю голосів визначає кандидатури на посаду суддів для включення в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді КСУ вважається кандидат, який одержав у результаті голосування більшість голосів від числа обраних делегатів З’їзду суддів України. У випадку припинення повноважень судді, обраного З’їздом суддів України, з’їзд у тримісячний термін призначає іншу особу на цю посаду. За результатами голосування головуючий і секретар з’їзду підписують рішення з’їзду про призначення суддів КСУ.
Суддя Конституційного Суду займає посаду з дня проголошення ним присяги на засіданні Верховної Ради за участю Президента, Прем’єр-міністра і Голови Верховного Суду України, або осіб, які виконують їх обов’язки не пізніше ніж через місяць після його призначення суддею.
Очолює КСУ Голова, який обирається на спеціальному пленарному засіданні КСУ на один трирічний термін. На цей же термін обираються два його заступника. У Конституційному Суді є секретаріат, що забезпечує організаційну, науково-експертну, інформаційну й іншу діяльність суду, очолюваний керівником секретаріату. Керівник секретаріату призначається КСУ, за поданням його Голови, з числа громадян, що мають право на заняття посади професійного судді. До складу КСУ входять дві колегії суддів. Крім того, КСУ на своєму засіданні створює постійні комісії з числа його суддів., які є допоміжними робочими органами з питань організації внутрішньої діяльності суду. Голови постійних комісій призначаються Головою КСУ на термін своїх повноважень.
КСУ може також створювати на своїх пленарних засіданнях і тимчасові комісії для додаткового дослідження питань, пов’язаних з конституційним провадженням у справі, за участю фахівців відповідних галузей права.
До повноважень КСУ належить вирішення питань:
1. Про відповідність Конституції України:
– законів і інших нормативних актів Верховної Ради;
– актів Президента України;
– актів Кабінету Міністрів України;
– правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2. Про відповідність Конституції України діючих міжнародних договорів України чи тих міжнародних договорів, що вносяться у Верховну Раду для дачі згоди на їхню обов’язковість.
3. Про дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з посади в порядку імпічменту.
4. Про офіційне тлумачення Конституції і законів України.
5. Про відповідність проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 та 158 Конституції України
Ст. 157 передбачає, що Конституція не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Норма ст. 158 Конституції передбачає, що законопроект про внесення змін до Конституції, який розглядався Верховною Радою України і закон не був прийнятий, може бути поданий до ВРУ не раніше, ніж через рік з дня прийняття рішення щодо законопроекту.
... Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень. Конституційний Суд України посідає особливе, відокремлене від інших органів держави, місце. Це обґрунтовується наступним: - незважаючи на те, що про Конституційний Суд України йдеться у розділі VIII ...
... Суд України". Діяльність суду мала будуватися на принципах законності, незалежності, колегіальності, змагальності, гласності, повноти розгляду справ та обґрунтованості прийнятих рішень. Закон "Про Конституційний Суд України" не регулював в повному обсязі процедурних питань здійснення судочинства. Передбачалося, що з цього питання будуть прийняті окремий Закон "Про конституційне судочинство" та ...
... серед інших інститутів (засобів масової інформації, державних адміністрацій, у тому числі Адміністрації Президента, прокуратури) — найвищу загальну довіру та найнижчу недовіру. [13, 18] 1. Засади організації судової влади в Україні 1.1 Судова влада У ст. 6 Конституції України передбачається поділ державної влади України на три окремі гілки — законодавчу, виконавчу та судову, що відповідає ...
... того часу Верховний Суд США за свою більш як 200-річну історію здобув практично безспірну репутацію суверенного національного арбітра. Згодом цей приклад наслідували й інші держави: 1848 р. конституційний контроль був частково введений у Швейцарії, 1853 р. - в Аргентині, 1891 р. - у Бразилії, 1917 р. - в Уругваї. До Першої світової війни «конституційний контроль» з'явився у Норвегії, Греції, а ...
0 комментариев