Фінансово-правова відповідальність, як особливий вид юридичної відповідальності

Курсова робота

З предмету: Фінансове право України

Тема: «Фінансово-правова відповідальність як особливий вид юридичної відповідальності»

План

Вступ

Розділ І. Становлення правових та наукових основ фінансово-правової відповідальності

Розділ ІІ. Поняття, особливості та правова природа фінансово-правової відповідальності

2.1 Визначення поняття та основні ознаки фінансово-правової відповідальності

2.2 Відмежування фінансово-правової відповідальності від адміністративно-правової

2.3 Фінансово-правова відповідальність як охоронне фінансове правовідношення

2.4 Підстави фінансово-правової відповідальності

2.5 Функції фінансово-правової відповідальності

Розділ ІІІ. Види фінансово-правової відповідальності

3.1 Позитивна фінансово-правова відповідальність

3.2 Ретроспективна (негативна) фінансово-правова відповідальність

3.3 Інші види фінансово-правової відповідальності

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Постійне ускладнення суспільних відносин, розвиток у зв’язку із цим вітчизняного законодавства, породжує виникнення нових галузей права та правових інститутів в межах існуючих галузей. Норми, що складають кожну галузь права потребують наявності специфічних методів їх реалізації, захисту та охорони. В механізмі охорони та відновлення порушених правових норм важливе місце займає юридична відповідальність. Існує думка, що кожна фундаментальна галузь права повинна мати свій особливий вид юридичної відповідальності. З виникненням нових видів юридичної відповідальності завданням юридичної науки стає їх виявлення, дослідження, а також розробка рекомендацій щодо вдосконалення законодавчої та правозастосовної практики. Останнім часом в юридичній літературі з’явилася низка праць, у яких обґрунтовується наявність нових видів юридичної відповідальності і серед них – фінансової, обґрунтовуючи свою точку зору тим, що самостійність виду юридичної відповідальності залежить від самостійності галузі права і виду правопорушення. Крім того, у законодавстві стали використовуватися як самостійні категорії такі поняття як “фінансова санкція”, “податкове правопорушення”, бюджетне правопорушення”, “фінансове правопорушення” тощо, що свідчить про відокремлення і формування нового виду відповідальності. Процес виділення фінансово-правової відповідальності в самостійний вид юридичної відповідальності супроводжується дискусіями у наукових колах, де існують різні точки зору стосовно цього питання. Висловлюються думки щодо відсутності такого виду відповідальності, про існування тільки адміністративної відповідальності за порушення фінансового законодавства. Процес виокремлення фінансово-правової відповідальності як самостійного виду юридичної відповідальності супроводжувався цілою низкою невизначеностей, що й зараз мають місце. Це породило теорії про відсутність такого різновиду юридичної відповідальності, про існування лише адміністративної чи кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства. У зв’язку із цим, теоретичне обґрунтування становлення і розвитку фінансово-правової відповідальності як особливого виду юридичної відповідальності є одним з пріоритетних напрямків науки фінансового права.

Розділ І. Становлення правових та наукових основ фінансово-правової відповідальності

Становлення правових основ фінансово-правової відповідальності характеризується наявністю великої кількості нормативно-правових актів, що відбиває підвищену увагу до заходів примусу фінансового характеру з боку держави. Однак відсутність систематизації цих актів, їх суперечливість не може сприяти формуванню цього нового правового інституту. В цей же час практика показала необхідність розробки інституту фінансово-правової відповідальності. Особливо гостро стоять питання відмежування фінансово-правової відповідальності від інших видів юридичної відповідальності. Основні проблеми, пов’язані із застосуванням заходів фінансового примусу обумовлені недосконалістю Ії правової регламентації. Належним чином не відпрацьований механізм притягнення до відповідальності за фінансові правопорушення, чітко не врегульована сама система відповідальності у сфері бюджетного, валютного, банківського законодавства, а також за порушення правил ведення касових операцій. Інститут фінансово-правової відповідальності є відносно новим у вітчизняній науці фінансового права. Хоча деякі питання фінансово-правової відповідальності і розглядалися ще у радянські часи, проте більшість із них втратили свою актуальність у зв’язку із зміною економічних, політичних та соціальних умов, а також зі зміною змісту галузі фінансового права. Серйозні перешкоди у комплексному дослідженні проблем фінансово-правової відповідальності також викликають досить часті зміни законодавства, що вносяться різними суб’єктами законодавчої ініціативи. Окремі аспекти фінансово-правової відповідальності розглядаються у роботах Андрєєва В. К[1], Артемова Н. М.[2] , Венедиктова Ю. А.[3], Кучерова І. І.[4], Ровинського Є. А.[5], Розанової І. І. ^[6], Крохіної Ю. А.[7], Батирова С. Є.[8], Сердюкової Н. В.[9], Карасьової М. В.[10]та ін.

Як уже зазначалося процес виділення фінансово-правової відповідальності в самостійний вид юридичної відповідальності супроводжується дискусіями у наукових колах, де існують різні точки зору стосовно цього питання. Критичні погляди полягають у наступному. Висловлюються думки щодо відсутності такого виду відповідальності взагалі та про існування лише адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення фінансового законодавства. Деякі вчені розглядають фінансово-правову відповідальність як різновид адміністративної[11], інші — як похідну цивільно-правової відповідальності, треті

— вказують на її комплексний характер, що полягає у поєднанні елементів адміністративної та кримінальної відповідальності. Вони також вважають, що санкції за правопорушення у сфері фінансової діяльності держави часто виявляються неефективними внаслідок їх економічної необґрунтуванності чи надмірної жорсткості, вони не пов’язані між собою та із санкціями іншої галузевої приналежності (адміністративними, цивільно-правовими), чим у певній мірі можна пояснити невиконання фінансово-правовою відповідальністю превентивної та компенсаційної функції[12].

Критичні зауваження на адресу існування фінансово-правової відповідальності, на нашу думку, обумовлені тим, що вона як вид юридичної відповідальності поки ще знаходиться в стадії формування та існуванням у зв’язку із цим багатьох суперечностей та невизначеностей. Це пов’язано з процесом уніфікації фінансового законодавства – розробкою єдиної системи мір фінансово-правової відповідальності та фінансово-процесуального провадження. Станом на сьогодення можна стверджувати, що встановлення цього виду відповідальності є складовою частиною фінансово-правового регулювання.

Так основний акт фінансового законодавства – Бюджетний кодекс України[13]– встановлює відповідальність за порушення бюджетного законодавства, тобто за здійснене бюджетне правопорушення. Існує також погляд, що із ускладненням суспільних відносин, виокремленням нових галузей права, кожна з них повинна мати свій різновид юридичної відповідальності та механізм її реалізації. Для того, щоб уникнути критики слід уточнити, що це стосується безумовно лише основних, фундаментальних, а не комплексних галузей права. Фінансове право вправі іменуватися фундаментальною галуззю права, а відповідно мати свій специфічний вид юридичної відповідальності.

На нашу думку фінансово-правова відповідальність посідає важливе місце серед інших видів юридичної відповідальності, її виникнення є цілком закономірним явищем у розвитку національного законодавства. Це пов’язано із необхідністю належного захисту та поновлення порушених публічних прав та інтересів держави у її фінансовій діяльності, оскільки вони не можуть бути належним чином та в повній мірі захищені через інші види юридичної відповідальності. Держава завжди була й буде зацікавленою у створенні й дотриманні встановленого порядку фінансових відносин, забезпеченні її майнових інтересів, зокрема, поповненні доходної частини бюджетів усіх рівнів, а також витрачанні коштів цих бюджетів. Порушення встановлених правил поведінки у фінансових відносинах призводить до притягнення до відповідальності. Надаючи суб’єктам фінансових правовідносин певні права і свободи, держава зі свого боку вимагає від цих суб’єктів належної реалізації встановлених приписів. Тим самим пояснюється необхідність і можливість державного примусу, однією з форм якого і є фінансово-правова відповідальність. Наявність бюджету та податків є однією з ознак держави і складає елемент правового статусу суверенітету держави. Порушення фінансової дисципліни в першу чергу зачіплює публічні інтереси держави. Примусове вилучення частини власності у грошовій формі сприяє виникненню у платників податків на рівні підсвідомості готовність до приховування доходу чи до інших неправомірних діянь, що забезпечують використання та розпорядження отриманим майном у повному обсязі без врахування суверенного права держави на частину цього доходу. Порушенню фіскальних прав держави також сприяють високі податкові ставки та низький рівень життя громадян. Сукупність перерахованих факторів створює передумови для здійснення чисельності податкових деліктів, і як наслідок, реакцію держави щодо захисту своїх майнових інтересів. Ще мають місце чисельні порушення встановленого порядку використання бюджетних коштів з боку розпорядників та одержувачів, що теж впливає на публічні інтереси держави[14].

Проте роль фінансово-правової відповідальності не слід абсолютизувати. Вона повинна застосовуватися як додатковий вид юридичної відповідальності за вчинення фінансових правопорушень головним чином паралельно із іншими видами юридичної відповідальності такими як адміністративна чи кримінальна. Варто також зазначити важливу роль фінансово-правової відповідальність у випадках колективної відповідальності державних службовців, наприклад за бюджетні правопорушення, де вину окремих осіб практично неможливо встановити. Це, наприклад порушення суб’єктами бюджетного процесу бюджетно-правових норм, що регламентують окремі стадії бюджетного процесу. В цьому випадку фінансово-правова відповідальність повинна полягати не стільки у відповідних негативних наслідках майнового характеру для окремих посадових осіб відповідного державного органу, бо вину кожного з них окремо поза колективом неможливо встановити так само як і притягнути до відповідальності, скільки мати на меті саме відновлення та нормалізацію відносин щодо цільового використання бюджетних коштів, своєчасного і повного перерахування цих коштів, підтвердження бюджетних зобов’язань розпису закону про Державний бюджет тощо. Відновлювальний характер мають фінансово-правові санкції, реалізація яких унеможливлює здійснення фінансового правопорушення, відновлює правопорядок. Однак відновлювальний вплив здійснює не тільки санкція фінансово-правової норми, а вся фінансово-правова відповідальність, оскільки вона спонукає правопорушника до правомірної поведінки.

Розділ ІІ. Поняття, особливості та правова природа фінансово-правової відповідальності