Позитивна фінансово-правова відповідальність

3.1 Позитивна фінансово-правова відповідальність

Фінансово-правова відповідальність класифікується дослідниками за двома основними критеріями. Як відомо із загальної теорії держави і права юридична відповідальність перш за все класифікується на позитивну та ретроспективну (негативну). Будучи самостійним видом юридичної відповідальності фінансово-правова відповідальність також має таку класифікацію, яка має втім для цієї відповідальності особливу специфіку. Її сутність полягає у тому, що вона забезпечує відповідальну, правомірну поведінку суб’єкта фінансово-правового відношення. Для позитивної фінансово-правової відповідальності достатнім є наявність формальної (нормативної) підстави, оскільки вона виникає не на підставі фінансового правопорушення, а в силу добровільного виконання суб’єктом фінансового права своїх обов’язків. Фінансова діяльність держави базується не тільки на встановлені заборон стосовно здійснення будь-яких дій. Однією із важливих умов її здійснення є добосовісна реалізація зобов’язаними суб’єктами фінансових правовідносин наданих ним прав і реалізація покладених на них обов’язків. Усвідомлення зазначеними суб’єктами суті і значення своїх дій, узгодження їх зі своїми обов’язками надає фінансово-правовій відповідальності позитивний зміст.

В цілому позитивна відповідальність має добровільний характер, але разом з тим, можливим є і наявність певного ступеню державного примусу. Одні суб’єкти виконують покладені на них обов’язки в силу усвідомлення свого суспільного боргу, а інші – внаслідок небажання бути притягнутими до відповідальності за неправомірну поведінку. Стосовно позитивної фінансово-правової відповідальності примус у вигляді загрози настання негативних наслідків є тільки засобом попередження фінансових правопорушень. Добровільна форма реалізації фінансово-правової відповідальності має такі ознаки:

а) нерозривно пов’язана з нормою фінансово-правової відповідальності;

б) є юридичним обов’язком, зумовленим правовим статусом зобов’язаного суб’єкта фінансових правовідносин;

в) гарантована державним примусом;

г) добровільна реалізація у вигляді правомірної поведінки;

д) схвалюється з боку держави;

є) здійснюється в межах фінансових правовідносин.

Позитивна фінансово-правова відповідальність має досить важливе значення у фінансовому праві, зокрема у сучасних умовах. Вона доповнює собою ретроспективну відповідальність. У тих же випадках, коли у законодавстві чітко не виписані міри ретроспективної відповідальності за конкретні види правопорушень. Так ні Бюджетний кодекс, ні інші нормативно-правові акти поки що не встановлюють конкретних мір та заходів фінансово-правової відповідальності за бюджетні правопорушення на конкретних стадіях бюджетного процесу. Так, наприклад не передбачено відповідальності за неналежне виконання Державного бюджету через те, що тут має місце колективна відповідальність. Натомість наявність такої стадії бюджетного процесу як підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету очевидно повинна орієнтувати суб’єктів бюджетного процесу на позитивну відповідальність, тобто відповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків на інших стадіях бюджетного процесу.

 

3.2 Ретроспективна (негативна) фінансово-правова відповідальність

 

Порушення фінансово-правових норм зумовлює існування негативної фінансово-правової відповідальності, яку можна розглядати у декількох аспектах. По-перше, як реакцію держави на порушення фінансово-правових норм, що проявляється в обов’язку винної особи притерпівати каральні заходи державно-примусового впливу за здійснене діяння у формі грошових чи інших майнових позбавлень. По-друге, фінансово-правову відповідальність можна визначити як виконання юридичного обов’язку на підставі державного примусу. Наявність або відсутність державного примусу визначає факт існування фінансово-правової відповідальності. Фінансово-правова відповідальність не пов’язується тільки з несприятливими наслідками до правопорушника, які настають для нього внаслідок порушення ним фінансового законодавства. Каральні механізми фінансово-правової відповідальності існують паралельно з право відновлювальними, оскільки для держави важливим є не тільки покарати поршника фінансового законодавства, а й відновити публічні майнові інтереси, компенсувати збитки, що виникли внаслідок правопорушення. Отже, негативна фінансово-правова відповідальність може існувати у двох формах: каральній (штрафній) та правовідновлювальній (компенсаційній).

3.3 Інші види фінансово-правової відповідальності

Крім того в межах фінансово-правової відповідальності як одного із видів юридичної відповідальності можна також виділити окремі різновиди юридичної відповідальності відповідно до певних підгалузей фінансового права. Зокрема можна виокремити бюджетно-правову, податкову, митну, валютну та інші різновиди фінансово-правової відповідальності. Найбільш детальну розробку отримала податкова відповідальність і суттєві перспективи розвитку має бюджетно-правова відповідальність. Зупинимось на них детальніше.

1) Бюджетно-правова відповідальність. Її ще називають фінансово-правова відповідальність за бюджетні правопорушення. Вона характеризується наступними ознаками:

- ця відповідальність встановлена безпосередньо бюджетним законодавством, зокрема бюджетним кодексом та ін. законами.

- до відповідальності притягується лише суб’єкт бюджетного правовідношення.

- відповідальність передбачає застосування мір покарання до особи, яка винна у невиконанні чи неналежному виконанні приписів, що передбачені нормами бюджетного законодавства.

- в основі відповідальності лежить бюджетне правопорушення, тобто порушення норм бюджетного законодавства.

- відповідальність полягає у застосуванні специфічних бюджетних санкцій.

- притягнення до бюджетно-правової відповідальності здійснюють органи, що здійснюють виконання бюджету.

- бюджетно-правова відповідальність є засобом забезпечення належного виконання вимог бюджетного законодавства.

Таким чином бюджетно-правова відповідальність – це застосування уповноваженими органами, що виконують бюджет, до порушника бюджетного законодавства мір юридичної відповідальності, встановлених цим законодавством, що покладають на правопорушника додаткові обтяження майнового характеру. Міри чи заходи бюджетно-правової відповідальності є одночасно санкціями за здійснення бюджетного правопорушення. Фінансово-правові санкції прийнято поділяти на 2 види: правопоновлюючі та каральні (штрафні). При чому більшість заходів бюджетно-правової відповідальності є саме правопоновлюючими. До них можуть наприклад відноситися:

а) попередження про неналежне виконання бюджетного процесу – це офіційне повідомлення учасника бюджетного процесу про неналежне виконання ним своїх обов’язків з вимогою припинити порушення бюджетного законодавства;

б) блокування видатків – це припинення бюджетного фінансування шляхом скорочення ліміту бюджетних зобов’язань або відмови в підтвердженні цих зобов’язань;

в) виїмка бюджетних коштів – примусове вилучення у одержувача грошових коштів з бюджету, які надаються йому на зворотній основі, шляхом безспірного списання цих коштів з його особового рахунку;

г) призупинення операцій на рахунках у кредитних організаціях – це заборона на проведення операцій на рахунках учасників бюджетного процесу у кредитних організаціях до усунення причин, що послугували підставою для цієї заборони;

ґ) скорочення чи припинення фінансової допомоги з відповідного бюджету – зменшення суми бюджетних асигнувань, що здійснюються у формі фінансової допомоги (дотації, субвенції, субсидії тощо)

е) повернення коштів, що були використані не за цільовим призначенням – відбувається у випадках, коли відповідний нижчестоящий бюджет використовує надану вищестоящим бюджетом субвенцію не за її конкретним цільовим призначенням[24]. Бюджетний кодекс України передбачає не всі із вищезазначених санкцій, а лише деякі. До числа каральних (штрафних) санкцій, передбачених БК України можна віднести лише нарахування штрафу та пені. При цьому штраф та пеню як каральні санкції у фінансовому праві слід відрізняти від штрафу у праві адміністративному праві та пені у цивільному за вже зазначеними нами критеріями[25].

2) Податково-правова відповідальність.

Визначення цього виду фінансово-правової відповідальності можна дати виходячи із доктринального визначення юридичної відповідальності та застосовуючи специфічні ознаки. Податково-правова відповідальность – це застосування уповноваженими податковими органами до порушника податкового законодавства мір юридичної відповідальності, що полягають у застосуванні до правопорушника додаткових обтяжень майнового характеру. Характерною особливістю цього виду відповідальності також є те, що такі негативні наслідки майнового характеру не звільняють правопорушника від виконання основного обов’язку, наприклад сплати податку якщо він ухилявся від сплати.

Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства виступає в формі:

— стягнення всієї суми укритого або заниженого платежу в бюджет в формі податку;

— штрафу (що накладається податковими органами);

— пені, що стягується із платника за затримку внесення податку. Це є вичерпний перелік мір податково-правової відповідальності, що виступають у формі податково-правових санкцій[26]. Механізм сплати сум, нарахованих податковим

органом за порушення податкового законодавства, регулюється конкретними нормативними актами, що характеризують окремі види податків або відповідальність платників. Детальніше цей механізм конкретизується Декретом

Кабінету Міністрів України «Про стягнення не внесених в строк податків і неподаткових платежів» від 21 січня 1993 року.

Висновки

Таким чином ми з’ясували всі специфічні відмінності фінансово-правової відповідальності від інших видів юридичної відповідальності. Ці особливості досить ґрунтовно досліджені у наукових працях багатьох вчених. Через те, що інститут фінансово-правової відповідальності перебуває ще на стадії свого формування необхідно визначити яким чином застосувати наукові дослідження на практиці. Для цього необхідно дослідити перспективи розвитку даного інституту та на основі всіх наукових досліджень намітити шляхи вдосконалення чинного законодавства, що регламентує питання фінансово-правової відповідальності.

Багато спірних питань діючого законодавства про фінансову відповідальність є результатом відсутності єдиного теоретичного та практичного підходу до розуміння фінансово-правової відповідальності, фінансово-правової санкції та фінансового правопорушення. У зв’язку із цим спостерігається гостра необхідність удосконалення чинного законодавства. Першочерговим завданням є закріплення у законодавстві легального визначення поняття фінансово-правової відповідальності, а також чітке визначення її підстав та форм[27]. Крім того сучасне фінансове законодавство не може далі розвиватися без власних ефективних засобів захисту. В ньому повинні переважати заходи прямої дії, оскільки не забезпечені реальними засобами захисту вимоги закону дозволяють безкарно здійснювати правопорушення. Досить значна кількість декларативних, відсильних, бланкетних та «порожніх» норм дає можливість різного тлумачення при застосуванні мір відповідальності, і навіть ухилятися від неї. Дуже важливим залишається питання співвідношення та чіткого розмежування фінансової та адміністративної відповідальності за здійснення правопорушень у сфері мобілізації, розподілу та використання державних і муніципальних фондів грошових коштів. У законодавстві слід більш чітко розмежувати склади фінансових та адміністративних правопорушень, а також відповідних їм мір відповідальності. Це необхідно здійснювати за такими критеріями як суб’єктний склад та порядок застосування мір відповідальності. Також не розробленими у фінансовому законодавстві залишаються питання про вплив на міру відповідальності форми вини. Як правило форма вини не впливає на розмір санкції. Особливістю мір відповідальності, що застосовуються в сучасний період за фінансові правопорушення є те, що вони у більшості випадків становлять абсолютно визначені санкції. У зв’язку із цим деякими дослідниками пропонується замість абсолютно визначених санкцій встановити відносно визначені, тобто «від» і «до» з метою більш чіткого та коректного їх застосування. Це також буде сприяти втіленню основоположного принципу юридичної відповідальності – принципу індивідуалізації покарання. Крім цього деякі автори також вважають за необхідне закріплення у якості самостійної міри фінансово-правової відповідальності такої санкції як фінансове попередження. Це б дозволило за незначні фінансові правопорушення, вчинені за пом’якшуючих обставин, застосувати менш сувору міру відповідальності[28].

Отже ми з’ясували, що фінансово-правова відповідальність займає важливе місце серед інших видів юридичної відповідальності. Її виникнення було цілком закономірним явищем обумовленим розвитком механізмів реалізації та захисту фінансово-правових норм та утвердженням фінансового права як однієї з провідних та фундаментальних галузей права. Численні дискусії та критичні погляди на інститут фінансово-правової відповідальності обумовлені раннім етапом її формування та наявністю у зв’язку із цим великої кількості суперечностей та невизначеностей. Застосування доктринального визначення поняття цього виду юридичної відповідальності, подальше закріплення його у законодавстві, чітке розмежування із іншими видами юридичної відповідальності сприятиме усуненню всіх розбіжностей у його трактуванні. В сучасний період існує досить багато наукових робіт в яких досить серйозно досліджена та обґрунтована необхідність існування фінансово-правової відповідальності, визначені її специфічні особливості, підстави та мета, порядок реалізації, наведене відмежування її від інших видів юридичної відповідальності. Реалізація на практиці фінансово-правової відповідальності поряд із іншими видами покликана забезпечити більш повний захист та поновлення порушеного публічного фінансового інтересу держави та муніципальних органів. Останнім часом прийнято чимало нормативних актів, в яких містяться норми про встановлення фінансово-правової відповідальності до суб’єктів фінансового права за вчинення ними бюджетних, податкових та інших правопорушень, що позитивно вплинуло на загальну ситуацію, зокрема у сфері оподаткування та сприяло зменшенню кількості неправомірних діянь при справлянні обов’язкових платежів. Хоча в сучасному законодавстві та правозастосовчій практиці терміни «фінансово-правова відповідальність», «фінансове правопорушення», «фінансова санкція» вживаються дедалі частіше, все ще не має легального визначення цих термінів, чіткої класифікації фінансових правопорушень, достатньої кількості санкцій. Всі ці прогалини у законодавстві вказують на шляхи його вдосконалення, внаслідок якого фінансово-правова відповідальність займе самостійне місце поряд із конституційною, кримінальною, адміністративною, цивільно-правовою, дисциплінарною та матеріальною відповідальністю.

Список використаної літератури

1. Андреев В.К. Финансово-правовые санкции. Дисс . к.ю.н. М.., 1984.

2. Артемов Н.М. Валютное регулирование в РФ. Дисс ... д.ю.н. М. 2002.

3. Венедиктов Ю.А., Черепахин А.М Финансовые санкции в системе управления. Москва 1985.

4. Кучеров И.И. Бюджетное право России. // Курс лекций. Москва. 2002.

5. Ровинский Е.А. Основные вопросы теории советского финансового права. Москва. 1960.

6. Розанов И.И. Финансово-правовые средства обеспечения финансовой дисциплины. Дисс. к.ю.н.Саратов 1971

7. Крохина Ю.А. Теоретические основы финансово-правовой ответственности // Журнал российского права. — 2004. — № 3.

8. Батыров С.Е. Финансово-правовая ответственность: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — М., 2003. — С. 8.

9.Сердюкова Н.В. Финансово-правовая ответственность по российскому законодательству: становление и развитие: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — Тюмень, 2003. — С. 14.

10. Карасёва М.В., Крохина Ю.А. Финансовое право: Краткий учебный курс. — М., 2003. — С. 71–98

11. Хаменушко И.В. О правовой природе финансовых санкций // Ваш налоговый адвокат. Советы юриста. — М.: Изд-во ФБК-ПРЕСС, 1997. — С. 229–240;

12. Алехин А.П. О современных тенденциях развития института административной ответственности в Российской Федерации // Вестник МГУ. Сер. «Право». — М., 1992. — № 5. — С. 11;

13. Тимофеев Е.В. Коллизии в нормах об ответственности налогоплательщиков — физических лиц в действующем законодательстве России // В кн.: Ответственность за нарушения налогового законодательства. Выпуск первый. — М.: ИГП РАН, 1996. — С. 30;

14. Кузьмичева Г.А., Калинина Л.А. Административная ответственность: Учебное пособие. Нормативные акты. — М.: Юриспруденция, 2000. — С. 6; 15. Кролис Л.Ю. Административная ответственность за нарушение налогового законодательства: Автореф. дис. канд. юрид. наук. — Екатеринбург, 1996. — С. 13.

16.Васецкий Н.А., Краснов Ю.К. Российское законодательство на современном этапе. Государственная Дума в формировании правового пространства России (1994–2003). — М.: Издание Госдумы РФ, 2003. — С. 63.

17. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року зі змінами і доповненнями станом на 15 лютого 2008 року, Міністерство юстиції України, офіційне видання, «Кодекси України» № 2/2008, Київ, «Форум», 2008 р.

18. Нагребельний В. П. «Фінансове право України: поняття та ознаки фінансово-правової відповідальності»

19. Гогин А.А. Теоретико-правовые вопросы налоговой ответственности. — Тольятти, 2003;

20. Карасева М.В., Крохина Ю.А. Финансовое право: Краткий учебный курс. — М., 2003. — С. 71–98;

21. Липинский Д.А. Проблемы юридической ответственности. — СПб., 2003. — С. 286–310;

22. Сердюкова Н.В. Финансово-правовая ответственность по российскому законодательству: становление и развитие: Автореф. дис. канд. юрид. наук. — Тюмень, 2003.

23. Ю.А. Теоретические основы финансово-правовой ответственности // Журнал российского права. — 2004. — № 3.

24. Будько З.М. Адміністративна та фінансова відповідальність: критерії розмежування // Вісник Запорізького.

25. Брызгалин А.В., Берник В.Р., Головкин А.Н., Попов О.Н., Зарипов В.М. Налоговая ответственность: Штрафы, пени, взыскания.— М, 1997.— 176с.

26. Васецкий Н.А., Краснов Ю.К. Российское законодательство на современном этапе. Государственная Дума в формировании правового пространства России (1994–2003). — М.: Издание Госдумы РФ, 2003. — С. 62.

[1] Див. Андреев В.К. Финансово-правовые санкции. Дисс . к.ю.н. М.., 1984.

[2] Див. Артемов Н.М. Валютное регулирование в РФ. Дисс ... д.ю.н. М. 2002.

[3] Див. Венедиктов Ю.А., Черепахин А.М Финансовые санкции в системе управления. Москва 1985.

[4] Див.Кучеров И.И. Бюджетное право России. // Курс лекций. Москва. 2002.

[5] Див. Ровинский Е.А. Основные вопросы теории советского финансового права. Москва. 1960.

[6] Див.Розанов И.И. Финансово-правовые средства обеспечения финансовой дисциплины. Дисс. к.ю.н.Саратов 1971

[7] Див.Крохина Ю.А. Теоретические основы финансово-правовой ответственности // Журнал российского права. — 2004. — № 3.

[8] Див.Батыров С.Е. Финансово-правовая ответственность: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — М., 2003. — С. 8.

[9] Див.Сердюкова Н.В. Финансово-правовая ответственность по российскому законодательству: становление и развитие: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — Тюмень, 2003. — С. 14.

[10] Див.Карасёва М.В., Крохина Ю.А. Финансовое право: Краткий учебный курс. — М., 2003. — С. 71–98

[11] Див. напр.: Хаменушко И.В. О правовой природе финансовых санкций // Ваш налоговый адвокат. Советы юриста. — М.: Изд-во ФБК-ПРЕСС, 1997. — С. 229–240; Алехин А.П. О современных тенденциях развития института административной ответственности в Российской Федерации // Вестник МГУ. Сер. «Право». — М., 1992. — № 5. — С. 11; Тимофеев Е.В. Коллизии в нормах об ответственности налогоплательщиков — физических лиц в действующем законодательстве России // В кн.: Ответственность за нарушения налогового законодательства. Выпуск первый. — М.: ИГП РАН, 1996. — С. 30; Кузьмичева Г.А., Калинина Л.А. Административная ответственность: Учебное пособие. Нормативные акты. — М.: Юриспруденция, 2000. — С. 6; Кролис Л.Ю. Административная ответственность за нарушение налогового законодательства: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — Екатеринбург, 1996. — С. 13.

[12] Див.Васецкий Н.А., Краснов Ю.К. Российское законодательство на современном этапе. Государственная Дума в формировании правового пространства России (1994–2003). — М.: Издание Госдумы РФ, 2003. — С. 63.

[13] Див.Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року зі змінами і доповненнями станом на 15 лютого 2008 року, Міністерство юстиції України, офіційне видання, «Кодекси України» № 2/2008, Київ, «Форум», 2008 р.

[14] Див. Нагребельний В. П. «Фінансове право України: поняття та ознаки фінансово-правової відповідальності»

[15] Див. Батыров С.Е. Финансово-правовая ответственность: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — М., 2003; Гогин А.А. Теоретико-правовые вопросы налоговой ответственности. — Тольятти, 2003; Карасева М.В., Крохина Ю.А. Финансовое право: Краткий учебный курс. — М., 2003. — С. 71–98; Липинский Д.А. Проблемы юридической ответственности. — СПб., 2003. — С. 286–310; Сердюкова Н.В. Финансово-правовая ответственность по российскому законодательству: становление и развитие: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — Тюмень, 2003.

[16] Див.Крохина Ю.А. Теоретические основы финансово-правовой ответственности // Журнал российского права. — 2004. — № 3.

[17] Див. Карасева М.В., Крохина Ю.А. Вказ. праця. — С. 74.

[18] Див.Батыров С.Е. Финансово-правовая ответственность: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — М., 2003. — С. 8.

[19] Див. Сердюкова Н.В. Финансово-правовая ответственность по российскому законодательству: становление и развитие: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — Тюмень, 2003. — С. 14.

[20] Див. Будько З.М. Адміністративна та фінансова відповідальність: критерії розмежування // Вісник Запорізького.

[21] Див.Карасёва М.В., Крохина Ю.А. Финансовое право: Краткий учебный курс. — М., 2003. — С. 71–98;

[22] Див. Нагребельний В. П. «Фінансове право України: поняття та ознаки фінансово-правової відповідальності»

[23] Див. Нагребельний В. П. «Фінансове право України: поняття та ознаки фінансово-правової відповідальності»

[24] Див. Крохина Ю. А. «Финансово-правовая ответственность», Монография, М., 2004. – 79 с.

[25] Див.Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року зі змінами і доповненнями станом на 15 лютого 2008 року, Міністерство юстиції України, офіційне видання, «Кодекси України» № 2/2008, Київ, «Форум», 2008 р.

[26] Див. Брызгалин А.В., Берник В.Р., Головкин А.Н., Попов О.Н., Зарипов В.М. Налоговая ответственность: Штрафы, пени, взыскания.— М, 1997.— 176с.

[27] Див.Васецкий Н.А., Краснов Ю.К. Российское законодательство на современном этапе. Государственная Дума в формировании правового пространства России (1994–2003). — М.: Издание Госдумы РФ, 2003. — С. 62.

[28] Див.Сердюкова Н.В. Финансово-правовая ответственность по российскому законодательству: становление и развитие: Автореф. дис. канд. юрид. наук. — Тюмень, 2003. — С. 14.