Представники цивільного позивача та цивільного відповідача в кримінальному процесі

2.3. Представники цивільного позивача та цивільного відповідача в кримінальному процесі

Після визнання вас цивільним позивачем і роз'яснення прав повинна бути забезпечена можливість їхньої реалізації. Цивільний позивач вправі мати свого представника. Такою особою, що представляє ваші інтереси в ході розслідування кримінальної справи й у суді можуть бути адвокати, близькі родичі: батьки, чоловік (дружина), діти, рідні брати і сестри, дід, бабка, онуки, законні представники (батьки, опікуни, попечителі), а також інші особи. Представником цивільного позивача вони стають з моменту винесення про це постанови (визначення) і користуються в наступними процесуальними правами цивільного позивача, про що їм також повинно бути роз'яснено [13, 39].

Як представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача у справі можуть брати участь: адвокати, близькі родичі, законні представники, спроможні в силу закону, представляти під час провадження у кримінальній справі законні інтереси відповідно потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача, а також інші особи за постановою особи, у провадженні якої перебуває справа.

Представниками можуть бути:

·          опікуни;

·          піклувальники;

·          представники установ і організацій, у піклуванні яких перебувають ті, кого вони представляють;

·          посадові особи підприємств, установ і організацій, що є цивільними позивачами або цивільними відповідачами.

Представники користуються процесуальними правами осіб, інтереси яких вони представляють.

Законні представники потерпілого та обвинуваченого — це їхні батьки, опікуни, піклувальники або представники тих установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких вони перебувають. Слідчі органи й суд не вправі допускати до участі у справі як законних представників інших осіб.

Законні представники залучаються до участі в справі для відстоювання прав і законних інтересів потерпілого, який є неповнолітнім або визнаний недієздатним внаслідок душевної хвороби чи недоумства, а також неповнолітнього обвинуваченого [4, 227].

Представниками потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача можуть бути адвокати, близькі родичі, законні представники, а також інші особи за постановою слідчого, судді або за ухвалою суду. Коли цивільним позивачем або цивільним відповідачем є підприємство, установа чи організація, то представниками їхніх інтересів можуть бути спеціально уповноважені ними особи.

Представник може діяти в кримінальному процесі як поряд з потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, так і замінюючи його, й користується процесуальними правами осіб, інтереси яких він представляє, але представник потерпілого не має права давати показань. Представник не вправі використовувати свої повноваження на шкоду інтересам особи, яку він представляє. Повнолітній і дієздатний потерпілий, цивільний позивач і цивільний відповідач у будь-який час можуть відмовитися від представника і продовжувати захист своїх інтересів самостійно.

ВИСНОВКИ

Отже, завершуючи нашу роботу та виходячи з завдань, які були поставлені у вступі, можна зробити такі висновки:

По-перше, з'ясували, які фізичні та юридичні особи можуть виступати цивільними позивачами по кримінальній справі. Цивільним позивачем визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред'явили вимогу про відшкодування збитків відповідно КПК України. Про визнання цивільним позивачем чи про відмову в цьому - особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.

Право на пред'явлення вимоги про відшкодування збитку в розглянутому випадку має перш за все власник майна й у випадку пред'явлення ним такої вимоги він повинен бути визнаний цивільним позивачем.

По-друге, вивчили поняття цивільного позивача та відповідача в кримінальному процесі. Для визнання цивільним позивачем, як громадянин, так і юридична особа, повинні висунути вимогу (подати позовну заяву) про відшкодування заподіяних їм збитків. Цивільний позов можна пред'явити як у період розслідування кримінальної справи, так і під час розгляду справи в суді, але до початку судового слідства, тобто зачитання обвинувального висновку. Разом з тим, варто мати на увазі, що якщо в позові в порядку цивільного судочинства було відмовлено, тоді це позбавляє цивільного позивача права заявити той же позов у кримінальній справі.

Про визнання особи цивільним позивачем або про відмовлення в цьому слідчим, органом дізнання, прокурором повинна бути винесена постанова, судом - ухвала, з якою особа повинна бути ознайомлена з роз'ясненням прав під підпис.

Крім цивільного позивача, у кримінальному процесі України бере участь і такий його суб'єкт, як цивільний відповідач.

По кримінальній справі в якості цивільного відповідача можуть бути притягнуті батьки, опікуни піклувальники або інші особи, а також підприємства, установи й організації (тобто юридичні особи), що в силу закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну злочинними діями обвинуваченого. В якості цивільного відповідача по кримінальній справі фізична або юридична особа залучається в тих випадках, коли слідчий, орган дізнання, суддя або суд визнають це необхідним.

По-третє, дослідили та проаналізувати поняття представника цивільного позивача та цивільного відповідача в кримінальному процесі. Цивільний позивач вправі мати свого представника. Такою особою, що представляє ваші інтереси в ході розслідування кримінальної справи й у суді можуть бути адвокати, близькі родичі: батьки, чоловік (дружина), діти, рідні брати і сестри, дід, бабка, онуки, законні представники (батьки, опікуни, попечителі), а також інші особи. Представником цивільного позивача вони стають з моменту винесення про це постанови (визначення) і користуються в наступними процесуальними правами цивільного позивача, про що їм також повинно бути роз'яснено.

Як представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача у справі можуть брати участь: адвокати, близькі родичі, законні представники, спроможні в силу закону, представляти під час провадження у кримінальній справі законні інтереси відповідно потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача, а також інші особи за постановою особи, у провадженні якої перебуває справа.

Представниками можуть бути: опікуни; піклувальники; представники установ і організацій, у піклуванні яких перебувають ті, кого вони представляють; посадові особи підприємств, установ і організацій, що є цивільними позивачами або цивільними відповідачами.

Представники користуються процесуальними правами осіб, інтереси яких вони представляють.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.   Конституція України. – К.: «Право», - 2007. – 56с.

2.   Гошовский М.І., Кучинська О.П. Потерпілий у кримінальному процесі України. К.: Юрінком Інтер, 2002.- 340с.

3.   Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України. - К.: Юрінком Інтер, 2005.- 560с.

4.   Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. Кримінальний процес України; Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2004. – 430с.

5.   Кокорев Л.Д. Потерпевший от преступления в советском уголовном процессе. Воронеж, 1999. – 67с.

6.   Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. - К.: Форум, 2007.- 470с.

7.   Криінальне право України: Особлива частина / за ред. Бажанова М.І., Сташиса В.В. – Київ – Харків: Юрінком Інтер – Право, 2002. – 570с.

8.   Кримінально-процесуальний кодекс України. - К.: А.С.К., 2006. – 780с.

9.   Михєєнко М.М., Нор В. Т., Шибіко В. Кримінальний процес України. - К.: Либідь, 2007. – 380с.

10.            Нор В.Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. К.: 1999. – 320с.

11.            Омельяненко Г.М. Постановлення вироку // Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. - К.: Форум, 2003. - 560с.

12.            Основні чинні кодекси і закони України. / Уклад. Ю.П. Юлісовенко. -2-ге вид. – К.: Махаон, 2007. – 860с.

13.            Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. - К.: А.С.К., 2003. – 270с.

14.            Тертишник В.М. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. К.: Юрінком Інтер, 2005.- 730с.

15.            Фошицкий И.Я. Курс уголовного процесса - СПб.: Альфа, 2006.- 590с.