Юридичні особи як окремий вид об’єднань громадян

1.2 Юридичні особи як окремий вид об’єднань громадян

Згідно зі ст..80 ЦК юридична особа - це організація, створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, тобто може від свого імені набувати майнові та особисті немайнові права і нести цивільні обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді[5].

Незалежно від того, якою є юридична особа - приватного чи публічного права, підприємницька або непідприємницька, всі вони створюються у такій юридичній формі як організація.

Термін «організація» має двоєдине значення. По-перше, це певним чином сформована структура, яка може створюватися об'єднанням осіб, капіталів, рішенням відповідних органів управління з певною метою - стати учасником цивільного обороту. При цьому організація, яка об'єднує окремі особи в єдину групу, необхідна, бо без цього неможливий її виступ зовні як єдності. По-друге, даним терміном підкреслюється, що структура певним чином внутрішньо організована. Те, що розрізняє види організацій, а також організаційно-правові форми, у яких можуть існувати ті чи інші юридичні особи, визначає потім спосіб їх внутрішнього устрою[6].

Таким чином, організаційна єдність - необхідна умова, що дає можливість волю засновників перетворити у волю юридичної особи, яка виступає як єдине ціле, а надалі знаходить свій вираз у чіткій внутрішній структурі, у конкретному підпорядкуванні органів управління, в регламентації відносин між структурними підрозділами.

Але це не просто організація, яка визнана юридичною особою держави. Таким чином, характерною для юридичних осіб ознакою стає публічність їх виникнення і припинення. Саме ця ознака дозволяє відокремити організацію - юридичну особу від організації, що не має статусу такої.

Юридичні особи приватного права мають загальну правоздатність, а це означає, що вони повинні бути власниками майна. Отже, майнова відокремленість - одна із суттєвих ознак юридичної особи - наявність відокремленого майна означає,що майно юридичної особи відокремлено від майна власників, які створили цю організацію, від держави, від інших суб'єктів цивільного права. Практичне значення майнової відокремленості юридичної особи полягає у наступному: по-перше, юридична особа стає суб'єктом права, що дозволяє їй виступати у цивільному обороті; по-друге, це тягне за собою розподіл відповідальності засновників і юридичної особи за своїми зобов'язаннями[7]. Однією з ознак юридичної особи є й ознака її самостійної відповідальності.

Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями належним їй на праві власності майном ,якщо інше не встановлене законодавством. Засновником юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями останньої, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника). Між тим особи, що створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації. Юридична особа буде за зобов'язаннями її учасників (засновників), що пов'язані з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їх дій відповідним органом юридичної особи (ст. 96 ЦК)[8].

Однією з ознак юридичної особи є її виступ у цивільному обороті від свого імені, що означає можливість саме для конкретної організації набувати і здійснювати цивільні права і нести цивільні обов'язки, а також виступати позивачем і відповідачем у суді. Але межі виступу в цивільному обороті залежать від мети створення юридичної особи і визначаються цілями її діяльності.

Що стосується класифікації юридичних осіб, то їх можна класифікувати за різними критеріями. Але у будь-якому разі підстава класифікації повинна мати юридичне значення. Юридичні особи різняться за кількома видами.

Залежно від порядку їх створення на: юридичні особи приватного права, які створюються за волевиявленням засновників на підставі установчих документів; юридичні особи публічного права, що створюються розпорядчим актом Президента, органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування.

Залежно від способу створення на: юридичні особи, що створюються у нормативно-явочному порядку, та юридичні особи, які створюються у розпорядчому порядку. Залежно від виду установчих документів:

юридичні особи, установчий документ яких - статут;

юридичні особи, установчий документ яких є засновницький договір;

юридичні особи, установчий документ котрих є установчий акт;

юридичні особи, установчий документ яких - одноособова заява (меморандум).

Залежно від мети створення і діяльності на: комерційні та некомерційні юридичні особи.

Залежно від кількості засновників на: унітарні юридичні особи та юридичні особи створені кількома учасниками.

Залежно від організаційно-правової форми на:

господарські товариства;

установи;

об'єднання громадян;

об'єднання юридичних осіб тощо.

Існують також інші класифікації юридичних осіб, в основі яких можуть бути закладені інші критерії.

Розділ II. Види об’єднань громадян