Відповідальність за порушення чинного законодавства

3.3 Відповідальність за порушення чинного законодавства

Відповідальність за порушення законодавства об'єднаннями громадян передбачена статтями 27, 28, 29, З0,31, 32 Закону України «Про об'єднання громадян».

Посадові особи легалізуючих органів об'єднань громадян та громадяни за порушення законодавства про об'єднання громадян несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність. Об'єднання громадян несуть відповідальність, передбачену Законом України «Про об'єднання громадян» та іншими законодавчими актами України. Керівництво об'єднанням громадян, яке не легалізувалося у встановленому законом порядку чи якому відмовлено у легалізації, або яке примусово розпущено за рішенням суду, але продовжує діяти, а так само участь у діяльності таких об'єднань тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність (ст. 27 Закону України «Про об'єднання громадян»). (Статтю 27 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 3582-12 від 11. 11. 93)

Види стягнення. За порушення законодавства до об'єднання громадян можуть бути застосовані такі стягнення:

попередження;

штраф;

тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності;

тимчасова заборона (зупинення) діяльності;

примусовий розпуск (ліквідація) (ст. 28 Закону України «Про об'єднання громадян»)[31].

Попередження. При вчиненні об'єднанням громадян правопорушення, яке не тягне за собою обов’язкового застосування іншого виду стягнення передбаченого законом,відповідний легалізуючий орган виносить письмове попередження (ст.29 ЗУ «Про об'єднання громадян»).

Штраф. В разі грубого або систематичного вчинення правопорушень, за поданням легалізуючого органу або прокурора на об'єднання громадян може бути накладено штраф в судовому порядку (ст. ЗО Закону України «Про об'єднання громадян»).

Тимчасова заборона (зупинення) окремих видів або всієї, діяльності об'єднання громадян. З метою припинення незаконної діяльності об'єднання громадян за поданням легалізуючого органу або прокурора суд може тимчасово заборонити окремі види діяльності або тимчасово заборонити діяльність об'єднання громадян на строк до трьох місяців. Тимчасова заборона окремих видів діяльності об'єднання громадян може здійснюватись шляхом встановлення заборони на проведення масових заходів (зборів, мітингів, демонстрацій тощо), здійснення видавничої діяльності, проведення банківських операцій, операцій з матеріальними цінностями тощо. За поданням органу, який звертався до суду щодо тимчасової заборони окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян, суд може продовжити цей термін. При цьому загальний термін тимчасової заборони не повинен перевищувати шість місяців. При усуненні причин, що стали підставою для тимчасової заборони, за клопотанням об'єднання громадян його діяльність може бути відновлена судом в повному обсязі (ст. 31 Закону України «Про об'єднання громадян»). Примусовий розпуск (ліквідація) об'єднання громадян. За поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках:

вчинення дій, передбачених статтею 4 Закону України «Про об'єднання громадян»;

систематичного або грубого порушення вимог статті 22 Закону України «Про об'єднання громадян»;

продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених Законом України «Про об'єднання громадян»;

зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не

визнається як така.

Суд одночасно вирішує питання про припинення випуску друкованого засобу масової інформації об'єднання громадян, яке примусово розпускається. Про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян реєструючий орган протягом п'ятнадцяти днів після набрання рішенням суду законної сили повідомляє у засобах масової інформації. Рішення про примусовий розпуск всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян на території України приймається Конституційним Судом України (ст. 32. Законом України «Про об'єднання громадян»)[32].

Висновки

Роблячи висновок по курсовій роботі можна сказати, що уся система прав і обов'язків їх співвідношення, зумовлені об'єктивними потребами та інтересами суспільства, з одного боку, і інтересами громадянина і людини, з іншого.

Право громадян на свободу об'єднання - їх невід'ємне право, яке гарантоване не тільки міжнародними угодами, а й Конституцією України та законодавством.

Об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Об'єднання громадян проявляється або політичною партією або громадською організацією. Політична партія ставить за мету оволодіння державною владою, формування органів державної влади, органів місцевого самоврядування. Громадська організація - об'єднання громадян з метою задоволення і захисту своїх законних соціальних, економічних,творчих та інших спільних інтересів. Це організації, які мають будь-яку мету, крім політичної.

Усі ці надзвичайно важливі засади знайшли своє відображення в Законі України від 16 червня 1992 року «Про об'єднання громадян», який регулює порядок створення об'єднань громадян, їх права,обов'язки, громадську діяльність. А також в Законі України «Про політичні партії в Україні» та в Законі «Про громадські організації»,Конституції України. Також ці засади закріплені і в інших нормативно-правових актах, в Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, Конвенції Міжнародної організації праці №87 «Про свободу асоціацій і захист права на організацію»

Список використаної літератури

1.         Конституція України // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – 141 с.

2.         Цивільний кодекс України// Відомості Верховної Ради. – 2003. - № 40 – 44. – 356 с.

3.         Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 1 грудня 1998 року // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 1. – ст. 2.

4.         Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 25. – ст. 283.

5.         Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» від 7 жовтня 1997 року // Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 52. – ст. 312.

6.         Закон України «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 року // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 34. – ст. 504.

7.         Закон України «Про політичні партії» від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 23. – ст.118.

8.         Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 45. – ст. 397.

9.         Закон України «Про громадські організації» від 5 липня 2002 року.

10.      Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар/За заг. ред. Є.О.Харитонова, О.І.Харитонової, Н.Ю.Голубєвої. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 740 с.

11.      Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України // Тертишніков. – Харків. – 2007. – 433 с.

12.      Спеціалізована література:

13.      Александров В. Учение о юридических лицах по началам науки. – М., 1985.

14.      Братусь С.Н. Юридические лица в советском гражданском праве. – М., 1947.

15.      Вінар Л.В. Правоздатність юридичної особи, заснована державою // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2003. – № 3 – 4. – с. 145 – 149.

16.      Грешников И. П. Субьекты гражданского права: Юридическое лицо в праве и законодательстве.

17.      Фролов В.Д. Правочиноздатність юридичної особи та її здійснення (цивілістичні аспекти). – Одеса, 2004.

18.      Харитонов Є.О., Старцев О.В. Цивільне право України: Підручник. – Вид. 2, перероб. І допов. Київ: Істина, 2007. – 816 с.

19.      Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т./За заг. ред. Я. М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. І перероб. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.

20.      Цивільне право України: Підручник у 2-х кн.. / О.В.Дзера, Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової. – 2-ге вид., допов. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Кн.1. – 736 с.

21.      Цивільне право: Підручник для студентів юридичних вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 2005.

22.      Цивільне право України / Під ред. А.А.Пушкіна, В.М.Самійленко. – 2003.

23.      Цивільне право: Підручник / Під ред. А.П.Сергєєва, Ю.К.Толстого. – К.: 2003.

24.      Цивільне право України: Суханов Е.А. – К.: 2003.

25.      Цивільне право України: Підручник: У 3 кн. Кн. 1/Є. О. Харитонов, Р. О. Стефанчук, А. І. Дрішлюк та ін.; За ред. Є. О. Харитонова, А. І. Дрішлюка. – Одеса: Юридична література, 2005. – 528 с.

26.      Цивільне право України: В 2-х томах. Том 1: Підручник / За ред. доктора юрид. наук, проф. Є.О.Харитонова, канд. юрид. наук Н.Ю. Голубєвої. – Х: ТОВ «Одіссей», 2008. – 832 с.

[1] Конституція України // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – 141 с.

[2] Конституція України // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – 141 с

[3] Закон України «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 року // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 34. – ст. 504.

[4] України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» від 7 жовтня 1997 року // Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 52. – ст. 312

[5] Цивільний кодекс України// Відомості Верховної Ради. – 2003. - № 40 – 44. – 356 с

[6] Харитонов Є.О., Старцев О.В. Цивільне право України: Підручник. – Вид. 2, перероб. І допов. Київ: Істина, 2007. – 816 с

[7] Харитонов Є.О., Старцев О.В. Цивільне право України: Підручник. – Вид. 2, перероб. І допов. Київ: Істина, 2007. – 816 с

[8] Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар/За заг. ред. Є.О.Харитонова, О.І.Харитонової, Н.Ю.Голубєвої. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 740 с.

[9] Закон України «Про політичні партії» від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 23. – ст.118.

[10] Закон України «Про політичні партії» від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 23. – ст.118.

[11] Цивільне право: Підручник для студентів юридичних вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 2005.

[12] Цивільне право України: Підручник у 2-х кн.. / О.В.Дзера, Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової. – 2-ге вид., допов. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Кн.1. – 736 с.

[13] Закон України «Про політичні партії» від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 23. – ст.118.

[14] Закон України «Про громадські організації» від 5 липня 2002 року

[15] Цивільне право: Підручник / Під ред. А.П.Сергєєва, Ю.К.Толстого. – К.: 2003

[16] Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 1 грудня 1998 року // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 1. – ст. 2

[17] Цивільне право України: Суханов Е.А. – К.: 2003

[18] Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 45. – ст. 397

[19] Закон України «Про громадські організації» від 5 липня 2002 року

[20] Конституція України // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – 141 с

[21] Закон України «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 року // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 34. – ст. 504

[22] Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т./За заг. ред. Я. М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. І перероб. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с

[23] Цивільне право України: Суханов Е.А. – К.: 2003

[24] Харитонов Є.О., Старцев О.В. Цивільне право України: Підручник. – Вид. 2, перероб. І допов. Київ: Істина, 2007. – 816 с

[25] Цивільне право: Підручник для студентів юридичних вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 2005

[26] Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т./За заг. ред. Я. М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. І перероб. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с

[27] Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» від 7 жовтня 1997 року // Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 52. – ст. 312

[28] Закон України «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 року // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 34. – ст. 504

[29] Цивільне право України: Підручник у 2-х кн.. / О.В.Дзера, Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової. – 2-ге вид., допов. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Кн.1. – 736 с

[30] Закон України «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 року // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 34. – ст. 504

[31] Закон України «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 року // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 34. – ст. 504

[32] Закон України «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 року // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 34. – ст. 504