Вплив радіаційного фактору на фізіологічний стан сільськогосподарських тварин (радіаційне ураження);

1. Вплив радіаційного фактору на фізіологічний стан сільськогосподарських тварин (радіаційне ураження);

2. Отримання продукції тваринництва з вмістом радіонуклідів відповідно до існуючих вимог гігієнічних нормативів допустимих рівнів (ДР–97).

При визначенні негативного впливу радіації на організм сільськогосподарських тварин не встановлено достовірних результатів щодо прояву будь–яких радіобіологічних ефектів на більшій частині забрудненої радіонуклідами території. Окремі порушення фізіологічного стану тварин були відмічені у ближній зоні ЧАЕС (в радіусі до 40 км від аварійного реактора). У тварин відмічали порушення функції щитовидної залози, відхилення від норми у показниках гемопоетичної системи. Тільки в окремих випадках ці порушення призводили до зниження показників відтворення і продуктивності [8].

Друга проблема — отримання доброякісної продукції тваринництва—гостро постала з перших днів після аварії і залишається актуальною й донині. З 2,2 тис. забруднених радіонуклідами населених пунктів України у більш ніж 400 виробляється молоко з перевищенням існуючих нормативів за вмістом радіоцезію.

Найактуальніша ця проблема для лісостепу, що зумовлено не тільки високими рівнями радіоактивного забруднення території, але й особливостями екологічних умов. Для Лісостепу притаманні відміни сірих лісових ґрунтів і чорноземів. Відміни у типах ґрунтів обумовлюють не тільки різницю в їх родючості, але й велику різницю в поведінці радіонуклідів як у ґрунті, так і під час їх міграції по трофічних ланцюгах від ґрунту в рослини і рослинницьку продукцію, в організм тварин та тваринницьку продукцію.

Для кількісної характеристики параметрів міграції радіонуклідів в окремих ланках трофічних ланцюгів виявлені деякі співвідношення у вигляді коефіцієнтів. Для оцінки параметрів надходження радіонуклідів у ланку грунт—рослина найбільш визнаним є вже згадуваний коефіцієнт переходу К_П. На основі визначення закономірностей надходження радіонуклідів розраховані граничні рівні радіонуклідного забруднення ґрунтів, на яких можливе вирощування кормових культур з наступним отриманням тваринницької продукції з вмістом радіонуклідів відповідно до вимог існуючих нормативів (таблиця 5).

Таблиця 5. Гранична щільність забруднення ґрунтів цезієм-137 при вирощуванні кормових культур, кБк/м²

Наведені дані очно демонструють вплив ґрунтів на формування радіаційної обстановки в різних грунтово–кліматичних умовах України. Видно, що продукцію з однаковим рівнем радіонуклідного забруднення можна отримати на чорноземах з рівнем радіонуклідного забруднення, в 10–100 разів і більше вищим, ніж на дерново–підзолистих і торфових ґрунтах, тому проблема отримання доброякісної тваринницької продукції в Лісостепу не була в такої мірі актуальною, як у регіоні Полісся. Оцінюючи властивості ґрунтів щодо їхньої здатності впливати на міграційні процеси у трофічній ланці ґрунт–рослина, можна говорити, що за наявної радіологічної ситуації в регіонах Лісостепу України продукція тваринництва може вироблятися без будь яких обмежень у технології виробництва.

Проте, незважаючи на благополучну радіаційну обстановку в регіоні Лісостепу, слід відзначити, що рівні радіонуклідного забруднення сільськогосподарської продукції в окремих районах у десятки разів перевищують доаварійний рівень, хоча і залишаються нижчими за існуючі нормативи. Тобто для даного регіону існує певна можливість значно покращити радіологічну якість продукції за рахунок впровадження протирадіаційних заходів, що відпрацьовані за післяаварійний період.

При цьому слід зважувати на те, що практично на всій території, що забруднена радіонуклідами, основним джерелом надходження радіоцезію в організм людей є молоко великої і дрібної рогатої худоби. Надходження ¹³⁷Сs з молоком при його виробництві у приватних господарствах у декілька разів більше, ніж у громадських. Це пов’язане з особливостями поведінки радіонуклідів у природних угіддях, де найчастіше випасається приватна худоба і заготовлюється сіно. Тому для виробництва чистої тваринницької продукції особливу увагу слід приділяти організації годівлі тварин кормами з окультурених угідь.

Ще довгий час ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr будуть вносити основний вклад у забруднення продукції тваринництва. Системи заходів щодо зниження у ній кількості цих радіонуклідів в основному збігаються і серед них можна виділити такі:

1) виробництво кормів з контрольованим вмістом радіонуклідів;

2) раціональне використання кормів із різним ступенем радіонуклідного забруднення з урахуванням особливостей метаболізму радіонуклідів у організмі тварин та їх господарського призначення;

3) зміна умов утримання і раціонів годівлі на заключній стадії відгодівлі худоби;

4) введення до раціонів спеціальних добавок, що зменшують перехід радіонуклідів у продукцію тваринництва;

5) технологічна переробка продукції тваринництва;

6) перепрофілювання галузей тваринництва (заміна молочного скотарства на м`ясне чи скотарства на свинарство, птахівництво тощо).

Перехід радіонуклідів з кормів у продукцію тваринництва залежить від рівня і повноцінності годівлі тварин, їх віку, фізіологічного стану, продуктивності та інших факторів. Для прогнозування початкової концентрації радіонуклідів в організмі тварин використовують такі параметри: коефіцієнт концентрації (К_К), коефіцієнт накопичення (К_Н) та кратність накопичення (F). К_К являє собою концентрацію в органі в процентах від надходження радіонукліду з добовим раціоном; К_Н—відношення концентрації нукліда в органі і раціоні; F—відношення вмісту нукліда в органі, тканині чи організмі в цілому до вмісту у добовому раціоні. Кратність накопичення радіонуклідів можна визначити за формулою: F=C/M:Q, де С—концентрація нукліда, Бк/кг, М—маса органу, кг; Q—активність радіонукліда, що надходить за добу, Бк. У високопродуктивних тварин К_К радіоцезію в молоці, як правило, нижчий, ніж у низькопродуктивних. Істотний вплив на величину К_П має збалансування раціонів годівлі тварин за основними і особливо мінеральними елементами. Інтенсивність переходу ¹³⁷Cs із кормів в молоко на порядок вища, ніж ⁹⁰Sr(табл.3) [7].

Табл.3 Усереднені дані про перехід радіонуклідів із добового раціону в продукцію тваринництва (% від вмісту в раціоні на 1 кг продукту)

Встановлено певний зв’язок між вмістом клітковини у забрудненому раціоні корів при стійловому утриманні і переходом ¹³⁷Cs у молоко. Так, із збільшенням вмісту клітковини в раціоні з 1,3–1,8 до 3,1 кг/добу відмічається зменшення К_К¹³⁷Cs від 0,9 до 0,7. Його значення в молоці корів при стійловому утриманні і випасанні на культурному пасовищі з різними рівнями забруднення трав мало відрізнялись (від 0,48 до 0,74). Проте за утримання корів на малопродуктивному природному пасовищі з рідким травостоєм можливе багаторазове підвищення концентрації ¹³⁷Cs у молоці. Це пояснюється низькою якістю трави на природному пасовищі і поїданням тваринами верхнього шару дернини з високою концентрацією радіоцезію. У середньому для стійлового періоду прийнятий К_К¹³⁷Cs з раціону в молоко 0,7, а для пасовищногоצ,9 %.

При радіаційному контролі надходження радіонуклідів в організм худоби з раціоном враховується наявність їх в окремих кормах, що входять до складу раціону, і К_К в продукції.

Для забезпечення виробництва молока і м`яса згідно з діючими нормативами встановлюють межі допустимого вмісту ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в раціонах тварин (табл. 4).

Табл.4 Гранично допустимий вміст цезію та стронцію в раціонах с/г тварин, що забезпечує дотримання вмісту радіонуклідів у продукції згідно з діючими нормами

Границя допустимого вмісту радіонукліду в раціоні визначається за співвідношенням: ГДВ = ДР/100/К_К, де

·           ГДВ—гранично допустимий вміст радіонукліду в раціоні, Бк;

·           ДР—допустимий рівень вмісту радіонукліду в харчовому продукті (молоко, м`ясо), Бк/л (кг).

При цьому слід мати на увазі, що параметри надходження радіонуклідів в організм тварин і птиці змінюються залежно від віку. Це очно продемонстровано на прикладі виробництва яловичини (табл. 5).

Табл.5 Коефіцієнт концентрації радіоцезію (К_к) у м’язах худоби різного віку і гранично допустимий вміст радіоцезію (ГДВ) у раціоні мясної худоби

Згідно з вимогами ДР–97 вміст ¹³⁷Cs у молоці і молочній продукції для харчових потреб не повинен перевищувати 100 Бк/л і ⁹⁰Sr 150 Бк/л. Для одержання такого молока при низькій якості кормів (коли перехід радіоцезію може досягти 1 % від добового вживання з кормами) і відповідній продуктивності стада з надоєм 7–8 кг молока за добу в раціоні дійної корови повинно бути не більше 10 кБк ¹³⁷Cs. ГДВ ⁹⁰Sr в добовому раціоні дійних корів складає 20 кБк. Для зручності при практичному використанні рекомендацій розраховано нормативи ГДВ радіонуклідів у конкретних кормах на основі типових раціонів. Якщо забрудненість кормів радіонуклідами не перевищує ГДВ, добовий раціон для дійних корів складають за існуючими нормами згодовування окремих видів кормів і поживних речовин. Приблизний склад раціону для корови з надоєм 10 кг і ГДВ радіонуклідів в кормах наведені в таблиці 6. При забрудненні окремих видів кормів, що перевищує ГДВ, зменшують вміст радіонуклідів у раціоні за рахунок збільшення частки чистіших, насамперед концентрованих, кормів. З таблиці 6 видно, що біля половини ¹³⁷Cs надходить у організм ВРХ з травами (сіно та сінаж), і тому для одержання молока і м’яса, що відповідатимуть нормативним вимогам, зелену масу для сіна і сінажу для молочної худоби і молодняку на заключному етапі відгодівлі слід вирощувати на поліпшених угіддях [8].

Табл. 6 Приблизний раціон для корови з надоєм 10 кг і гранично допустимий вміст радіонуклідів в стійловий період

При прогнозуванні вмісту ¹³⁷Cs в молоці на основі радіометрії проб трави у пасовищний період необхідно враховувати можливе його надходження в організм корів з частинками ґрунту при випасанні. Тому важливо запобігти випасанню корів на зріджених посівах озимого жита або пасовищах із слабкою дерниною і низьким (менше 10 см) травостоєм, коли кількість радіонуклідів, що потрапляє в організм із ґрунтом, може зростати в декілька разів.

Основними умовами гарантованого одержання молока в межах вимог ДР–97 є використання кормів з поліпшених сінокосів і орних земель, а також випасання дійного стада на культурних пасовищах. Важливе значення має якісний склад раціону, вміст у ньому необхідних мінеральних речовин і вітамінів.

Ефективним способом зниження забруднення радіоцезієм продукції тваринництва є використання в раціонах кормових добавок, що вибірково зв’язують його в шлунково–кишковому тракті тварин, зокрема фероцинових препаратів. Використання їх в складі болюсів, солі–лизунця і комбікормів для лактуючих корів і великої рогатої худоби на заключній стадії відгодівлі дає змогу знизити концентрацію ¹³⁷Cs у молоці від 3 до 10 разів, в м’ясі—від 2 до 5 разів залежно від рівня радіоактивного забруднення раціонів та умов утримання.

Сучасні технології утримання м’ясної худоби з урахуванням закономірностей метаболізму радіоцезію в організмі тварин дають змогу використовувати забруднені землі Лісостепу практично без обмежень. Вже у перші роки після аварії була запропонована триетапна технологія відгодівлі великої рогатої худоби на м`ясо, що дозволяє на першому етапі відгодівлі (від 6 місяців до 12–16 міс.) використовувати корми з будь-яким рівнем радіонуклідного забруднення. На другому етапі, який триває 1–2 міс. залежно від строків реалізації тварин, застосовують корми з рівнем забруднення до 40 кБк/кг. Третій етап відгодівлі, залежно від рівня забруднення тварин, може тривати 30–60 діб з використанням кормів, на порядок “чистіших”, ніж на першому етапі, і дає змогу за цей строк практично у 5–8 разів знизити рівень ¹³⁷Cs в організмі тварин за рахунок його виведення. У жуйних тварин залежно від віку і продуктивності період напіввиведення ¹³⁷Cs складає 20–40 діб. При цьому прижиттєвий вміст ¹³⁷Cs у м’язовій тканині легко визначають за загально відомою методикою прижиттєвого визначення концентрації радіоцезію в організмі тварин.

Такий маневр з кормовою базою неможливо реалізувати при веденні молочного скотарства. Водночас за рахунок м’ясного скотарства можна економити “чисті” площі сінокосів і пасовищ для одержання молока. Нерівномірність радіоактивного забруднення території дає змогу практично в кожному господарстві зони Лісостепу знайти можливість організувати кормову базу для м`ясної худоби з одержанням кінцевої продукції згідно з вимогами ДР–97.

Якщо радіоактивне забруднення кормів перевищує допустимі рівні і не дає змоги нормувати вміст ¹³⁷Cs у добовому раціоні на рівні до 5 кБк, то вирощують і відгодовують тварин у два етапи. На першому етапі утримують тварин за прийнятою в господарстві технологією без обмежень, що дає змогу повністю використати весь ресурс кормів у господарстві, включаючи найзабрудненіші. Але на останні два місяці відгодівлі складають раціони, у котрих вміст ¹³⁷Cs не перевищує 5 кБк/добу. Від тварин на заключному етапі відгодівлі бажано одержувати максимально можливі прирости живої маси. При відгодівлі рекомендується використовувати кукурудзяний силос, сінаж з однорічних трав, коренеплоди, концентрати.

Контролювати раціони за вмістом ⁹⁰Sr при вирощуванні ВРХ на м’ясо в зоні Лісостепу не обов`язково, оскільки перехід його в м`язову тканину не перевищує 0,04 %. Важлива роль у зменшенні надходження радіонуклідів в організм тварин належить використанню сорбентів. Найефективнішим з усіх препаратів, здатних вибірково утворювати у шлунково–кишковому тракті тварин нерозчинні сполуки з цезієм, на теперішній час вважається фероцин. Фероцин та його похідні не проникають крізь стінки кишково–шлункового тракту і виводяться з організму з продуктами обміну. Токсиколого–гігієнічні дослідження переконливо підтвердили нешкідливість препарату як для тварин, яким вводять препарат, так і для людей, які споживають продукцію від цих тварин. Препарат дозволено використовувати і для вживання людям.

Від корів, що протягом 18 місяців споживали фероцин у дозі 6 г/добу на голову, за два отелення не відмічено будь–яких відхилень клініко–фізіологічних показників у корів–матерів та їх нащадків. Препарат дається тваринам один раз на добу за ретельним перемішуванням його з концентрованими кормами. При згодовуванні фероцину лактуючим коровам суттєве зниження надходження ¹³⁷Сs в молоко відмічається вже на третю добу, а максимальний ефект досягається через 15 діб (табл. 7).

Табл.7 Ефективність використання фероцетину для зниження вмісту Цезію-137 у продукції тваринництва

Висока ефективність у зниженні надходження радіоактивного цезію в молоко та м'ясо великої рогатої худоби досягається введенням тваринам спеціальних пілюль (болюсів), що містять фероцин та інші сорбуючі компоненти. Болюси вводять коровам у рубець на початку пасовищного сезону через рот у кількості 2–3 шт. на голову за допомогою спеціальних інструментів—болюсоін’єкторів. Помітне зниження концентрації ¹³⁷Сs у молоці відмічається вже на третю добу. Максимальне зниження (до 5–7 разів) досягається на 10–15 добу. Ефект зберігається протягом 2–2,5 місяців, після чого слід повторити введення болюсів.

Кормосуміші та соляні брикети, що містять фероцин, виявились досить ефективним та перспективним засобом зниження забруднення продукції тваринництва, особливо в приватних господарствах. Під їх впливом забруднення молока знижується у 2–5 разів.

Україна має значні запаси цеолітів—кліноптилоліти Сокирнянського родовища (Закарпаття), палигорскитів, сапонітів та інших. Введення цеолітів в раціон в дозі 300–500 г на добу знижує концентрацію ¹³⁷Cs в 1,5–2 рази. Ефективніші модифіковані цеоліти, які використовуються разом з концентрованими кормами (до 10 % сорбенту в суміші).

Похожие работы

Організація виробництва в підприємствах агропромислового комплексу

Скачать

626537

17

17

... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...

Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення

Скачать

229249

11

17

... речовини, викиди поживних елементів, подібних до стоку добрив; осідання кислотних опадів, хвороботворні організми. Все це призводить до погіршення якості води і деградації водних ресурсів. Комплексна екологічна оцінка стану річок басейнів Дніпра за методикою, яка розроблена Українським НДІ водогосподарсько-екологічних проблем, показала, що немає жодного басейну, стан котрого можна було б класифі ...

Технологія варених ковбасних виробів на Сумському виробничому комбінаті міста Суми

Скачать

137503

13

4

... ється, окремими технологічними операціями, специфічними виглядом і смаком, енергетичною цінністю та іншими ознаками. Варені ковбаси займають 53-60% в загальному виробництві ковбасних виробів. 3.1 Характеристика підприємства Ковбасний цех спільного підприємства Сумський виробничий комбінат розміщєно напівнічному-сході м. Суми, на відстані 1000 м від житлових кварталів. Окрім ковбасного цуху ...

Екологічні проблеми водоспоживання і водовідведення та шляхи їх подолання

Скачать

168843

3

4

... та водовідведення Дніпропетровської області. Розкрито шляхи подолання існуючих екологічних проблем цього регіону та пріоритети майбутнього удосконалення систем водоспоживання та водовідведення. Розділ 3. Екологічні проблеми водоспоживання та водовідведення та шляхи їх подолання 3.1 Методики фільтрації води та їх використання при водоспоживанні та водовідведенні 3.1.1 Фільтрування Фі ...