Контроль якості роботи

4.5 Контроль якості роботи

Контролюють температуру у штабелі сіна 3-5 раз на добу.

Перевіряють відносну вологість повітря 3 рази на добу.

Контролюють різницю температури між навколишнім середовищем і акумуляторами тепла 2 рази на добу [4].

Контролюють вологість трави і сіна 3-5 раз на добу. Для контролю готовності сіна вентилятор відключають на 3-4 доби. Потім знову включають і через 15-20 хв перевіряють ступінь нагрівання повітря, яке виходить із різних зон скирти сіна.

При зберіганні сіна ведуть постійний контроль за його температурою. У перші 7-10 днів після закінчення вентилювання температуру сіна перевіряють щоденно, а потім – через тиждень [4].

4.6 Охорона праці та техніка безпеки

Перед початком робіт механізатори і робітники повинні пройти інструктаж по техніці безпеки і пожежній безпеці.

Деталі, які рухаються і обертаються, робочі органи і механізми кормозаготівельних машин і обладнання огороджують захисними кожухами, а біля особливо небезпечних вузлів і механізмів роблять попереджувальні надписи.

Для вентилювання необхідно застосовувати тільки вентилятори із закритими обдуваємими електродвигунами. Вентилятор із електродвигуном повинен мати захисні вібраційні пристрої і виключати тертя лопатей об кожух [7].

При досушуванні сіна у закритих приміщеннях вентилятори слід встановлювати із зовнішньої сторони на відстані не менше 1 м від незгораємих і 2,5 м від згораємих стін. Повітропроводи повинні бути із незгораємих матеріалів. Місце встановлення вентилятора огороджують металічними сітками або дерев’яними решітками [19].

Вхідний отвір вентилятора необхідно закривати металічною сіткою з отворами розміром не більше 25´25 мм.

У сараях для досушування сіна повинні бути вогнегасники, запас води і піску, відра, лопати.

Необхідно відводити спеціальні місця для відпочинку, куріння, зберігання і заправки техніки [7;19].

5 ОБҐРУНТУВАННЯ СКЛАДУ МЕХАНІЗОВАНОЇ ЛАНКИ

5.1 Складання технологічної карти на вирощування конюшини

Основним технологічним документом на вирощування або збирання будь-якої сільськогосподарської культури у господарстві є технологічна карта (додаток 1).

Технологічна карта – це документ, який відображає досягнення і перспективи розвитку технології виробництва певного продукту [20].

Вона є зведеним планом виконання робочих процесів протягом усього періоду вирощування певної сільськогосподарської культури. У технологічній карті враховуються конкретні природнокліматичні умови, виробничий напрям і специфікація вирощування певної сільськогосподарської культури. Розробка технологічних карт – трудомісткий процес, тому їх складають раз на кілька років при щорічному коригуванні [20].

Технологічна карта складається з таких основних складових:

- перша графа містить назву операцій, які проводяться протягом усього періоду вирощування даної культури;

- слідуюча графа – це графа, яка містить оптимальний склад машинно-тракторних агрегатів (МТА).

- наступна графа – це технічне забезпечення операцій і нормативи на використання техніки (змінна норма виробітку, норма витрати палива, еталонна продуктивність);

- наступна – потреба в ресурсах (кількість технологічних засобів, виробничого персоналу, робочих днів і нормо змін (ресурси часу), палива, технологічних матеріалів);

- далі графа показників ефективності та економічності операцій [21].

У технологічній системі землеробства операції виконуються переважно машинно-тракторними агрегатами. Задача вибору раціонального складу МТА є багатоваріантною, а область альтернативних варіантів обмежується наявними у області використання технічних засобів, характеристиками полів, агротехнічними і екологічними вимогами (наприклад, тиском ходових систем на ґрунт). Обмеження дозволяють істотно зменшити число альтернатив, що полегшує наступний вибір раціонального складу МТА [22].

У більшості випадків задача вибору технічних засобів зводиться до двокритеріальної, а саме: забезпечити максимальну корисність при мінімально можливих експлуатаційних витратах.

У такому формулюванні виділяються два узагальнені критерії – корисність і витрати. Із числа можливих варіантів складу МТА потрібно сформулювати вихідну множину альтернатив(ВМА), із якої буде зроблено остаточний вибір. Формування ВМА при багатокритеріальній оцінці варіантів доцільно здійснювати з використанням методу Паретто [20]. Суть методу полягає у виявленні варіантів, що за прийнятними критеріями домінують над іншими, а також варіантів, над якими немає домінування. Проте цей метод не вказує який із варіантів найкращий, а лише показує який домінує над іншими, тому використовуємо більш простий метод – метод наближення відстані до цілі. Його суть полягає у порівнянні j-го варіанту ВМА з деякими ідеалізованими варіантами. Переважно це умовний варіант, якому приписують кращі значення критеріїв з числа варіантів, що порівнюються. На прикладу для основної і ще декількох операцій вибираємо агрегати за цим методом. Для кожного j-го варіанту ВМА визначається показник віддаленості від ідеалу (відстань до цілі) за формулою:

, (5.1)

де  - відстань до цілі j-го варіанту;

N – число критеріїв;

U_i,j i U_i,0 – відповідно, значення і-го критерію j-го та ідеалізованого варіантів.

Розглянемо декілька операцій і виберемо агрегати для них за даним методом: підбирання сіна [21].

За формулою 5.1 знайдемо наближення до цілі кожного із запропонованих агрегатів по двом критеріям (N=2): продуктивність і витрата палива(таблиця 5.1):

Отже, розглянувши даний приклад можна зробити висновок, що найбільш економічним для підбирання сіна є агрегат МТЗ-80+ПС-1,6.

Таблиця 5.1 – Характеристика роботи агрегатів для підбирання сіна

Знайдемо найбільш економічний і ефективний агрегат для боронування після підживлення. Для цього також розглянемо сукупність агрегатів, порівняємо їх технічні характеристики і виберемо найкращий варіант (таблиця 5.2).

Таблиця 5.2 – Характеристика роботи МТА при боронуванні

Проаналізувавши дані розрахунки робимо висновок, що найбільш економічним і ефективним на даній операції є агрегат Т-150К+СП-11+БЗТС-1,0.

Розглянемо ще одну операцію – ворушіння сіна (таблиця 5.3).

Таблиця 5.3 – Характеристика роботи МТА при ворушінні сіна

Аналізуючи дані розрахунки робимо висновок, що найбільш ефективним і економічним на даній операції є МТЗ-80+КР-420. для інших операцій розрахунки проводимо аналогічно.

При складанні технологічної карти доцільно виділити окремі технологічні цикли, що об’єднуються у сукупність операцій із спільною метою (основний обробіток ґрунту, сівба, догляд за посівами, збирання врожаю), оскільки операції у технологічному циклі взаємопов’язані агротехнічними вимогами і часовими режимами. Для сумісних операцій календарні строки повинні бути однакові.

Всі показники технологічної карти розраховуються наступним чином [21].

Для прикладу розрахуємо операцію снігозатримання агрегатом ДТ-75+СВУ-2,6.

Обсяг робіт визначаємо за формулою:

, (5.2)

де площа вирощування сільськогосподарської культури, га;

коефіцієнт кратності виконання операції.

Площа вирощуваної культури , коефіцієнт кратності

Тоді:

Коефіцієнт змінності визначаємо за формулою:

, (5.3)

де тривалість роботи агрегату за добу, год.;

тривалість зміни, год..

Приймаємо тривалість роботи агрегату за добу . Тривалість робочої зміни .

Тоді:

Змінну норму виробітку визначимо за формулою:

(5.4)

де годинна продуктивність агрегату, га/год..

Тоді:

Необхідну для виконання запланованого обсягу робіт в агро строк кількість агрегатів n_а визначаємо за формулою:

, (5.5)

де Д_р – тривалість робіт, днів;

В нашому випадку: W=200га; W_зм=43; К_зм=1 (див. формулу 5.3) Д_р=10 днів.

Підставимо зазначені дані в (5.5) отримаємо:

приймаємо 1 агрегат.

Кількість днів, протягом яких буде виконана робота, підраховуємо за формулою:

, (5.6)

Підставляємо в формулу свої значення і отримуємо:

приймаємо 5 днів.

Число нормо-змін, необхідних для виконання роботи, знаходимо за формулою:

, (5.7)

де N_зм – число нормо-змін.

Необхідну кількість обслуговуючого персоналу визначимо за формулами:

n_м=m_м·n_a·K_зм, (5.8)

n_д=m_д·n_a·K_зм, (5.9)

де n_м і n_д – відповідно, кількість механізаторів та допоміжних робітників обслуговуючих агрегат.

Визначимо кількість механізаторів для даної операції:

n_м=1×1×1=1 механізатор.

Аналогічно визначаємо кількість допоміжних робітників.

Кількість палива необхідного для виконання роботи визначаємо по формулі:

G_п=W×g_п, (5.10)

де g_п – норма витрати палива, кг/га.

Для операції снігозатримання витрата палива буде становити:

G_п=200×2,1=420 кг.

Затрати праці на виконання робіт підраховуємо за формулою:

З_п=(n_м+n_д)/W_зм×Т_зм (5.11)

В нашому випадку затрати праці будуть становити:

З_п=(1+0)/43×7=0,16 год/га.

Виробіток машинно-тракторних агрегатів в умовних одиницях визначають за формулою:

W_у=l×N_зм×Т_зм, (5.12)

де W_у – виробіток агрегату в умовних одиницях, у. е. га;

l - годинна еталонна продуктивність, у. е. га/год.

Умовний виробіток на операції скошування буде таким:

W_y=1×4,7×7=32,9 у. е. га.

Аналогічно приведеному прикладу по снігозатриманню ми виконуємо решту розрахунків, по операціям заготівлі сіна.

Всі отримані дані заносимо у відповідні їм колонки технологічної карти.

Похожие работы

Аналіз та удосконалення енергозберігаючих технологій заготівлі та зберігання кормів в СТОВ "Глуховецьке" Козятинського району Вінницької області

Скачать

164226

13

7

... 5-6 днів після закінчення досушування перевіряють готовність сіна: вентилювання продовжують якщо повітря в скирті тепліше за навколишнє. 4 Розрахунок рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання кормів в СТОВ «Глуховецьке» Козятинського району Вінницької області   4.1 Розрахунок рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання сіна   Заготівлі сіна з ...