4.5 Контроль якості роботи
Контролюють температуру у штабелі сіна 3-5 раз на добу.
Перевіряють відносну вологість повітря 3 рази на добу.
Контролюють різницю температури між навколишнім середовищем і акумуляторами тепла 2 рази на добу [4].
Контролюють вологість трави і сіна 3-5 раз на добу. Для контролю готовності сіна вентилятор відключають на 3-4 доби. Потім знову включають і через 15-20 хв перевіряють ступінь нагрівання повітря, яке виходить із різних зон скирти сіна.
При зберіганні сіна ведуть постійний контроль за його температурою. У перші 7-10 днів після закінчення вентилювання температуру сіна перевіряють щоденно, а потім – через тиждень [4].
4.6 Охорона праці та техніка безпеки
Перед початком робіт механізатори і робітники повинні пройти інструктаж по техніці безпеки і пожежній безпеці.
Деталі, які рухаються і обертаються, робочі органи і механізми кормозаготівельних машин і обладнання огороджують захисними кожухами, а біля особливо небезпечних вузлів і механізмів роблять попереджувальні надписи.
Для вентилювання необхідно застосовувати тільки вентилятори із закритими обдуваємими електродвигунами. Вентилятор із електродвигуном повинен мати захисні вібраційні пристрої і виключати тертя лопатей об кожух [7].
При досушуванні сіна у закритих приміщеннях вентилятори слід встановлювати із зовнішньої сторони на відстані не менше 1 м від незгораємих і 2,5 м від згораємих стін. Повітропроводи повинні бути із незгораємих матеріалів. Місце встановлення вентилятора огороджують металічними сітками або дерев’яними решітками [19].
Вхідний отвір вентилятора необхідно закривати металічною сіткою з отворами розміром не більше 25´25 мм.
У сараях для досушування сіна повинні бути вогнегасники, запас води і піску, відра, лопати.
Необхідно відводити спеціальні місця для відпочинку, куріння, зберігання і заправки техніки [7;19].
5 ОБҐРУНТУВАННЯ СКЛАДУ МЕХАНІЗОВАНОЇ ЛАНКИ
5.1 Складання технологічної карти на вирощування конюшини
Основним технологічним документом на вирощування або збирання будь-якої сільськогосподарської культури у господарстві є технологічна карта (додаток 1).
Технологічна карта – це документ, який відображає досягнення і перспективи розвитку технології виробництва певного продукту [20].
Вона є зведеним планом виконання робочих процесів протягом усього періоду вирощування певної сільськогосподарської культури. У технологічній карті враховуються конкретні природнокліматичні умови, виробничий напрям і специфікація вирощування певної сільськогосподарської культури. Розробка технологічних карт – трудомісткий процес, тому їх складають раз на кілька років при щорічному коригуванні [20].
Технологічна карта складається з таких основних складових:
- перша графа містить назву операцій, які проводяться протягом усього періоду вирощування даної культури;
- слідуюча графа – це графа, яка містить оптимальний склад машинно-тракторних агрегатів (МТА).
- наступна графа – це технічне забезпечення операцій і нормативи на використання техніки (змінна норма виробітку, норма витрати палива, еталонна продуктивність);
- наступна – потреба в ресурсах (кількість технологічних засобів, виробничого персоналу, робочих днів і нормо змін (ресурси часу), палива, технологічних матеріалів);
- далі графа показників ефективності та економічності операцій [21].
У технологічній системі землеробства операції виконуються переважно машинно-тракторними агрегатами. Задача вибору раціонального складу МТА є багатоваріантною, а область альтернативних варіантів обмежується наявними у області використання технічних засобів, характеристиками полів, агротехнічними і екологічними вимогами (наприклад, тиском ходових систем на ґрунт). Обмеження дозволяють істотно зменшити число альтернатив, що полегшує наступний вибір раціонального складу МТА [22].
У більшості випадків задача вибору технічних засобів зводиться до двокритеріальної, а саме: забезпечити максимальну корисність при мінімально можливих експлуатаційних витратах.
У такому формулюванні виділяються два узагальнені критерії – корисність і витрати. Із числа можливих варіантів складу МТА потрібно сформулювати вихідну множину альтернатив(ВМА), із якої буде зроблено остаточний вибір. Формування ВМА при багатокритеріальній оцінці варіантів доцільно здійснювати з використанням методу Паретто [20]. Суть методу полягає у виявленні варіантів, що за прийнятними критеріями домінують над іншими, а також варіантів, над якими немає домінування. Проте цей метод не вказує який із варіантів найкращий, а лише показує який домінує над іншими, тому використовуємо більш простий метод – метод наближення відстані до цілі. Його суть полягає у порівнянні j-го варіанту ВМА з деякими ідеалізованими варіантами. Переважно це умовний варіант, якому приписують кращі значення критеріїв з числа варіантів, що порівнюються. На прикладу для основної і ще декількох операцій вибираємо агрегати за цим методом. Для кожного j-го варіанту ВМА визначається показник віддаленості від ідеалу (відстань до цілі) за формулою:
, (5.1)
де - відстань до цілі j-го варіанту;
N – число критеріїв;
Ui,j i Ui,0 – відповідно, значення і-го критерію j-го та ідеалізованого варіантів.
Розглянемо декілька операцій і виберемо агрегати для них за даним методом: підбирання сіна [21].
За формулою 5.1 знайдемо наближення до цілі кожного із запропонованих агрегатів по двом критеріям (N=2): продуктивність і витрата палива(таблиця 5.1):
Отже, розглянувши даний приклад можна зробити висновок, що найбільш економічним для підбирання сіна є агрегат МТЗ-80+ПС-1,6.
Таблиця 5.1 – Характеристика роботи агрегатів для підбирання сіна
Склад МТА | W, га/зм | gп, кг/га | fп, га/кг | |
МТЗ-80+К453 | 19,8 | 3,1 | 0,32 | -0,1 |
МТЗ-80+ПС-1,6 | 17,4 | 2,6 | 0,40 | -0,1 |
МТЗ-80+ПРТ-1,6 | 12,9 | 3,5 | 0,29 | -0,3 |
Ідеалізований варіант | 19,8 | 2,6 | 0,4 |
Знайдемо найбільш економічний і ефективний агрегат для боронування після підживлення. Для цього також розглянемо сукупність агрегатів, порівняємо їх технічні характеристики і виберемо найкращий варіант (таблиця 5.2).
Таблиця 5.2 – Характеристика роботи МТА при боронуванні
Склад МТА | W, га/зм | gп, кг/га | fп, га/кг | |
МТЗ-80+СП-11+БЗТС-1,0 | 52,0 | 1,7 | 0,59 | -0,34 |
ДТ-75+СП-11+БЗТС-1,0 | 78,0 | 1,3 | 0,77 | -0,09 |
Т-150К+СП-11+БЗТС-1,0 | 87,6 | 1,2 | 0,83 | 0 |
Ідеалізований варіант | 87,6 | 1,2 | 0,83 |
Проаналізувавши дані розрахунки робимо висновок, що найбільш економічним і ефективним на даній операції є агрегат Т-150К+СП-11+БЗТС-1,0.
Розглянемо ще одну операцію – ворушіння сіна (таблиця 5.3).
Таблиця 5.3 – Характеристика роботи МТА при ворушінні сіна
Склад МТА | W, га/зм | gп, кг/га | fп, га/кг | |
Т-25А+ГВК-6 | 25,6 | 1,8 | 0,56 | -0,11 |
МТЗ-80+КР-420 | 22,2 | 1,4 | 0,71 | -0,07 |
Т-40+Е-247 | 11,8 | 2,9 | 0,34 | -0,53 |
Ідеалізований варіант | 25,6 | 1,4 | 0,71 |
Аналізуючи дані розрахунки робимо висновок, що найбільш ефективним і економічним на даній операції є МТЗ-80+КР-420. для інших операцій розрахунки проводимо аналогічно.
При складанні технологічної карти доцільно виділити окремі технологічні цикли, що об’єднуються у сукупність операцій із спільною метою (основний обробіток ґрунту, сівба, догляд за посівами, збирання врожаю), оскільки операції у технологічному циклі взаємопов’язані агротехнічними вимогами і часовими режимами. Для сумісних операцій календарні строки повинні бути однакові.
Всі показники технологічної карти розраховуються наступним чином [21].
Для прикладу розрахуємо операцію снігозатримання агрегатом ДТ-75+СВУ-2,6.
Обсяг робіт визначаємо за формулою:
, (5.2)
де площа вирощування сільськогосподарської культури, га;
коефіцієнт кратності виконання операції.
Площа вирощуваної культури , коефіцієнт кратності
Тоді:
Коефіцієнт змінності визначаємо за формулою:
, (5.3)
де тривалість роботи агрегату за добу, год.;
тривалість зміни, год..
Приймаємо тривалість роботи агрегату за добу . Тривалість робочої зміни .
Тоді:
Змінну норму виробітку визначимо за формулою:
(5.4)
де годинна продуктивність агрегату, га/год..
Тоді:
Необхідну для виконання запланованого обсягу робіт в агро строк кількість агрегатів nа визначаємо за формулою:
, (5.5)
де Др – тривалість робіт, днів;
В нашому випадку: W=200га; Wзм=43; Кзм=1 (див. формулу 5.3) Др=10 днів.
Підставимо зазначені дані в (5.5) отримаємо:
приймаємо 1 агрегат.
Кількість днів, протягом яких буде виконана робота, підраховуємо за формулою:
, (5.6)
Підставляємо в формулу свої значення і отримуємо:
приймаємо 5 днів.
Число нормо-змін, необхідних для виконання роботи, знаходимо за формулою:
, (5.7)
де Nзм – число нормо-змін.
Необхідну кількість обслуговуючого персоналу визначимо за формулами:
nм=mм·na·Kзм, (5.8)
nд=mд·na·Kзм, (5.9)
де nм і nд – відповідно, кількість механізаторів та допоміжних робітників обслуговуючих агрегат.
Визначимо кількість механізаторів для даної операції:
nм=1×1×1=1 механізатор.
Аналогічно визначаємо кількість допоміжних робітників.
Кількість палива необхідного для виконання роботи визначаємо по формулі:
Gп=W×gп, (5.10)
де gп – норма витрати палива, кг/га.
Для операції снігозатримання витрата палива буде становити:
Gп=200×2,1=420 кг.
Затрати праці на виконання робіт підраховуємо за формулою:
Зп=(nм+nд)/Wзм×Тзм (5.11)
В нашому випадку затрати праці будуть становити:
Зп=(1+0)/43×7=0,16 год/га.
Виробіток машинно-тракторних агрегатів в умовних одиницях визначають за формулою:
Wу=l×Nзм×Тзм, (5.12)
де Wу – виробіток агрегату в умовних одиницях, у. е. га;
l - годинна еталонна продуктивність, у. е. га/год.
Умовний виробіток на операції скошування буде таким:
Wy=1×4,7×7=32,9 у. е. га.
Аналогічно приведеному прикладу по снігозатриманню ми виконуємо решту розрахунків, по операціям заготівлі сіна.
Всі отримані дані заносимо у відповідні їм колонки технологічної карти.
... 5-6 днів після закінчення досушування перевіряють готовність сіна: вентилювання продовжують якщо повітря в скирті тепліше за навколишнє. 4 Розрахунок рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання кормів в СТОВ «Глуховецьке» Козятинського району Вінницької області 4.1 Розрахунок рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання сіна Заготівлі сіна з ...
0 комментариев