4.2 Агротехнічні вимоги
Сіно досушують активним вентилюванням за допомогою вентиляційних агрегатів УВС-10 або УВС-16.
На сушіння активним вентилюванням закладають пров’ялену траву у розсипному вигляді і організовують роботу так, щоб закінчити за 6-10 днів.
На досушування пров’ялену траву закладають у сіносховище при її вологості 30-35%.
Перші дві доби вентилювання ведеться неперервно, незалежно від погоди. Це пояснюється тим, що у пров’яленій до 30-35-ної вологості траві виділяється значна кількість біологічної теплоти, яка, підігріваючи повітря, яке проходить крізь неї, сприяє її сушінню. У наступні дні вентилятори включають в залежності від конкретних метеорологічних умов місцевості [5].
Вологість сіна, придатного до довготривалого зберігання, не повинна перевищувати 17%. Такій вологості сіна відповідає рівноважна відносна вологість повітря, рівна 67%.
Вентилятори виключаються у той час доби, коли відносна вологість повітря перевищує 86-89%.
Звичайно вентилятори включають через 2 год. після сходу сонця і виключають через 8 год. після його заходу.
Температура сіна у штабелі не повинна перевищувати 40°С. При перевищенні температури сіно необхідно охолодити. Для цього сіно продувають протягом 1 год.. При тривалій поганій погоді вентилятори для охолодження сіна вдень включають через кожні 5 год. на 1 год. роботи[5].
4.3 Підготовка сіносховища до роботи
Успішна робота завантажувальних пристроїв і вентиляційних агрегатів залежить від підготовки сіносховища до завантаження і завантаження власне. Підготовка сіносховища до використання включає:
- видалення залишків сіна, яке попередньо зберігалось у сіносховищі;
- формування вертикальних площин по периметру сховища на всю його висоту;
- встановлення або побудова вентиляційних установок і каналів;
- укладання на повітророзподільні канали вентиляційних систем не подрібненого сіна або соломи шаром 5-15 см, для запобігання провалювання подрібненої маси крізь решітку;
- заповнення площі навісу, що залишилася, насипом;
- перевірка справності вентиляторів і приводних станцій, кріплення захисних кожухів;
- натягнення плівки на акумулятори тепла, надійне її кріплення [4].
4.4.Розрахунок акумуляторів тепла
Акумулятор тепла складається із геліопанелей модульного виконання розміром 10,0´2,0 м(H´l) і висотою 1,5 м з укладеним гранітом dэ=0,3 м (рис.4.1), шиферних геліопанелей. Температура навколишнього повітря tпов.=22°С, середня інтенсивність сонячної активності на поверхні геліопанелей складає Qe=710 Вт/м2.
1 – гранітне каміння; 2 – прозора плівка
Рисунок 4.1 – Акумулятор тепла.
Нагріте повітря подається у венткамеру, в якій встановлені вентилятори, які подають змішане атмосферне і нагріте повітря для досушування сіна. Геліопанелі з гранітом працюють 8 год. на добу. Через геліопанелі і акумулятори тепла подається повітря із витратою lв=2 м3/с. Шиферна геліопанель нагрівається від сонячних променів і підігріває повітря на 1-2°С, а в акумуляторах тепла граніт нагрівається безпосередньо сонячним промінням також. При розрядженні акумулятори тепла охолоджуються до tпох=15°С.
Визначимо ефективність наземних акумуляторів тепла.
Визначимо площу поперечного перерізу геліопанелі і еквівалентного діаметру Де.
(4.1)
де h=1,5м; l=2,0 м,
(4.2)
(4.3)
Визначимо масову витрату повітря і швидкість повітря у каналі :
(4.4)
при t=25ºC -
(4.5)
Визначимо критерії Рейнольда () і Нуссельта ():
(4.6)
де - кінематична в’язкість повітря;
(режим турбулентний).
(4.7)
Коефіцієнт теплообміну :
(4.8)
де - коефіцієнт теплопровідності повітря.
.
Теплова потужність геліопанелі :
(4.9)
де - коефіцієнт корисної дії (ККД) геліопанелі;
- питома теплова потужність;
- коефіцієнти,
- площа геліопанелі, м2.
Нагрівання повітря
(4.10)
де - теплоємність повітря,
Середня температура повітря в акумуляторах тепла:
(4.11)
Коефіцієнт теплообміну між повітрям і камінням акумулятора :
, (4.12)
, (4.13)
де - критерій Прандтля для повітря,
(4.14)
де - діаметр каміння.
Далі визначимо за формулою:
(4.15)
(4.16)
де - теплопровідність граніту,
(4.17)
(4.18)
де - температуропроводність граніту, м2/с,
Отже, за 10 годин акумулятор зарадиться, тобто твердий наповнювач буде нагрітий.
Визначимо тривалість охолодження акумуляторів повітрям до
(4.19)
(4.20)
(4.21)
Маса каміння в акумуляторі при пошаровій укладці:
(4.22)
при
Кількість теплоти ,яку віддає акумулятор при розрядженні до 16ºС:
(4.23)
де - теплоємність граніту,
- тепло, яке втрачається у навколишнє середовище.
Кількість води, яку можна випарувати теплом акумулятора визначимо за формулою:
(4.24)
де - необхідна кількість тепла для випаровування 1 кг води,
Кількість води, яку можна випарувати у денний час за рахунок геліопанелі:
Кількість умовного палива, яке економиться за рахунок сонячного тепло генератора з шиферним акумулятором тепла:
(4.25)
При нагріванні граніту сонячним промінням:
(4.26)
де - кількість тепла, яке отримується акумулятором тепла, Дж;
кількість тепла, яке випромінює граніт у навколишнє середовище, Дж;
- втрати тепла в долях одиниці ().
(4.27)
(4.28)
де - власна густина гранітного потоку випромінювання, Вт/м2.
(4.29)
де - коефіцієнт випромінювання сірого тіла.
(4.30)
де - коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла,
- ступінь чорноти граніту,
або
Аналогічно попередньому:
,
Кількість тепла, яке віддає акумулятор:
Кількість умовного палива, яке економиться за рахунок акумулятора тепла:
Загальну кількість зекономленого умовного палива за допомогою акумуляторів тепла і геліопідігрівачів повітря знайдемо за формулою:
(4.31)
Отже, використання акумуляторів тепла і геліопідігрівачів повітря дозволяє зекономити одним пристроєм 24,96 кг умовного палива.
... 5-6 днів після закінчення досушування перевіряють готовність сіна: вентилювання продовжують якщо повітря в скирті тепліше за навколишнє. 4 Розрахунок рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання кормів в СТОВ «Глуховецьке» Козятинського району Вінницької області 4.1 Розрахунок рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання сіна Заготівлі сіна з ...
0 комментариев