Стан проблеми

2. Стан проблеми

2.1 Перспективи розвитку птахівництва

Потреба населення України в яйцях і м'ясі птиці до 1992 року забезпечувалась за рахунок власного виробництва й становила на одну людину відповідно 320 шт. яєць і 12,4 кг м'яса. Але наступні роки стали для вітчизняного птахівництва періодом економічних потрясінь, які привели до різкого скорочення випуску цієї дієтичної продукції.

Несподіваним для виробників виявилося підвищення попиту на птахівницьку продукцію по поліпшенню якості продукції, так як результат обсяг виробництва м'яса птиці знизився на 66%, а яєць – на 42%. Розрахунки на душу населення щодо цієї продукції становлять відповідно 4,7 кг (у забійній масі) і 215 шт. яєць. Імпорт м'яса зі США, Нідерландів, Франції становив 752 тис. т, або 80% до обсягу загального виробництва.

Використання високопродуктивних кросів, нових ресурсозберігаючих технологій, оптимізованих раціонів, сучасних зооветеринарних заходів дозволяє одержувати високі прирости живої маси бройлерів і яйценосності курей.

Для підвищення конкурентоспроможності вітчизняної птахівницької продукції варто повсюдно впроваджувати глибоку переробку птиці й розширяти асортименти виробів з яєць і м'яса відповідно до вимог ринку. Одночасно потрібно працювати над попитом поліпшення не тільки товарного вигляду, але й поживної цінності продуктів птахівництва, що виготовляються (м'яса і яєць).

М'ясо, яйця й продукти переробки птиці є джерелами повноцінних білків, жирів, вітамінів, мінеральних і екстрактивних речовин, що відіграють важливу роль у життєдіяльності організму. Якість продукції, її екологічна безпека набувають все більше значення, тому продукти, отримані з птиці з низькими споживчими й харчовими властивостями, є неконкурентоспроможними. В умовах ринку підприємства повинні виробляти продукцію, орієнтуючись за вартістю і формуватися в регіоні споживача: високо-, середньо- і низькооплачуваного. Правильне вирощування, повноцінна годівля птиці, виконання й перевиконання нормативів по виходу продукції вирішальним образом позначаються на економіці підприємства.

Завдяки правильному веденню галузі можна в короткий термін збільшити виробництво яєць і м'яса, а також підвищити рівень забезпеченості населення цими продуктами.

Важлива роль у підвищенні продуктивності птиці й розвитку промислового птахівництва належить племінним і репродуктивним господарствам, які повинні постійно вдосконалювати високопродуктивні лінії й кроси сільськогосподарського птиці, які найбільш пристосовані до інтенсивних умов утримання.

В інтенсифікації птахівництва особлива роль належить комплексній механізації, яка дозволяє впроваджувати прогресивні методи утримання птиці, проводити всі роботи в оптимальні строки, підвищувати їх якість, знижувати витрати праці виробництва на одиницю продукції.

В умовах ринкової економіки інтенсифікація птахівництва стала основним напрямом його розвитку. Головний стратегічний важіль перетворення галузі – це індустріалізація всіх технологічних процесів виробництва яєць та мяса птиці, тобто оснащення підприємств сучасними матеріально-технічними засобами та іншими ресурсами.

Поряд з механізацією та автоматизацією виробничих процесів найважливішим напрямком інтенсивного розвитку галузі є її оптимальна хімізація, мета якої – підвищення продуктивності птиці, збільшення виходу продукції вищої якості та зниження її собівартості шляхом збагачення комбікормів амінокислотами, вітамінами, ферментними препаратами та мікроелементами.

Підвищення якості продукції птахівництва – важлива ланка інтенсифікації галузі, і воно як ніколи необхідно в умовах формування ринкових відносин.

2.2 Ферменти в годівлі курей

Постійне прагнення птахівницьких господарств до здешевлення кормів, які в структурі собівартості займають 70-80%, привело до практично повної заміни в раціонах птиці кукурудзи на традиційні зернові культури: пшеницю, жито, овес, ячмінь. Зернові корми в структурі раціонів птиці займають біля 70%, і більша їх частина доводиться на кукурудзу та пшеницю.

Оскільки основними джерелами енергії для птиці є зернові корми, потрібно враховувати, що вуглеводи в них неоднорідні по своєму складу. Ця група речовин поєднує в різних співвідношеннях крохмаль, декстрини, целюлозу, і т.д.

При згодовуванні птиці кормосумішей зі зниженою доступністю й засвоюваністю поживних речовин і енергії добавки ферментних препаратів роблять позитивний ефект, який виражається в підвищенні продуктивності, життєздатності, поліпшенні конверсії кормів.

Дія ферментів проявляється в більшому вмісті глікогену, ліпідів у тканинах і органах тварин та птиці, підвищеному рівні вільних амінокислот, відкладенні білка, особливо в молодняка в період інтенсивного зростання, зниженні витрат кормів, протеїну й енергії на одержувану продукцію.

Споживання полісахаридів у великих кількостях сухих кормів приводить до їх набрякання до значних об’ємів і може викликати у птиці помилкове почуття насиченості незалежно від калорійності корму. Одночасно порушується моторика кишечника, уповільнюється проходження корму по травному тракту, приводячи до надлишкового розмноження патогенних мікроорганізмів. У результаті знижується нормальна мікрофлора кишечника, створюється реальна погроза інфікування організму.

У кишечнику птиці некрохмалисті полісахариди підвищують в'язкість хімусу й знижують перетравність кормів, відповідно збільшується кількість вологих екскрементів. Для підвищення перетравності поживних речовин у раціонах курей-несучок потрібні ферментні препарати, тому що завдяки їхній дії ефективніше використовуються місцеві дешеві зернові культури, збільшується яєчна продуктивність.

За останні десять років на вітчизняному ринку з'явилося більше 20 видів ферментних комплексів імпортного й вітчизняного виробництва.

У зв'язку із цим перед зоотехнічними службами встала проблема підбору для таких інгредієнтів ефективно діючих ферментних препаратів, здатних поліпшити перетравність некрохмалистих полісахаридів, а також клітковини, яка присутня у зерні. Наприклад, птахівниками Білорусії широко використовуються бактриальні ферменти Белфид Б и Белфид Бета [10].

Аналіз літературних даних, досвід закордонних учених свідчать, що ефективність ферментних добавок прямо залежить від їх відповідності зерновій основі раціону.

Дадашко В і Кузнєцова Т. проводили оцінку ферментних препаратів мікробіологічного походження «Фекорд». Досліди проводили на фоні комбікормів з різною зерновою основою, але вирівняних по обмінній енергії, основним поживним та мінеральни речовинам, незамінним амінокислотам і вітамінам.

Випробування були проведені на курах з 26- до 52-тижневого віку, по 80 голів у групі. В якості основного раціону вони отримували кукурудзяно-ячмінно-пшеничний, ячмінний, ячмінно-пшеничний чи пшеничний комбікорм. У першому досліді у основний раціон курей 2, 4 та 6-ої груп додатково вносили в кількості 1 л/т відповідно «Фекорд Я», «Фекорд ЯП» та «Фекорд П». Контрольною групою були 1, 3 та 5 групи птиці.

В другому досліді курам чотирьох груп до основного раціону додавали з розрахунку 1 л/т корму ферментну композицію «Фекорд У4», паралельні групи були контрольними.

Отримані результати свідчать про те, що комбікорми з різною зерновою основою без добавки ферментів по впливу на яйценосність курей, інтенсивність яйцекладки, масу яєць та вихід яйцемаси на несучку були ідентичні. В той же час витрати корму на виробництво 1000 яєць у курей, які отримували комбікорм з ячмінною основою, були максимальні.

Зниження затрат корму та його низька собівартість в контрольній групі, яка отримувала пшеничний раціон, забезпечували найбільший прибуток і підвищення рентабельності виробництва яєць у зрівнянні з групами, де використовували комбікорми з ячмінною та ячмінно-пшеничною основою.

Введення мультиензимних композицій «Фекорд Я, -ЯП, -П» в ячмінні, ячмінно-пшеничні та пшеничні комбікорми підвищило яйценосність курей, інтенсивність яйцекладки, збереженість поголів’я. збільшилась середня маса яєць та вихід яйцемаси на несучку у зрівнянні з групами, які отримували аналогічні комбікорми без додавання ензимів. Витрати кормів на виробництво яєць скоротилися завдяки підвищенню перетравності поживних та засвоюваності мінеральних речовин [6].

Повних даних про комплексне застосування ферментів, пробіотиків і кормових антибіотиків немає. Ферменті препарати виготовляються з вузькоспеціалізованих штамів мікроорганізмів (грибів та бактерій), які виробляють травні ферменти, які не синтезуються організмом птиці, але вкрай необхідні при згодовуванні кормів з підвищеним вмістом клітковини та некрохмальних полісахаридів. В умовах виробництва виникають нерідкі випадки згодовування птиці слаботоксичних комбікормів, негативний вплив яких може або слабшати під дією біологічно активних добавок, або підсилюватись.

Кормові антибіотики, на відміну від лікувальних препаратів, використовують головним чином в кормах та кишечнику тварин і птиці, завдяки чому підвищується їх продуктивність.

Застосування ферментних препаратів, як і антибіотиків, потребує обгунтованого підходу до їх дозування та спектру ферментативної активності.

Околелова Т. і Гейнель В. проводили ряд дослідів по визначенню ефективності застосування ферменту ксибетен ксил з кормовим антибіотиком флавоміцитином, пробіотиком і антибіотиком у різних комбікормах [18].

Птиці згодовували якісні й слаботоксичні комбікорми зі зниженою енергією - 10 ккал/100 г.

У період досліду вивчали основні зоотехнічні показники, а також перетравність і використання поживних речовин корму, для зниження якості комбікорму включали 20% токсичної кукурудзи.

У птиці, якій згодовували основний раціон, збалансований по поживності, зі зниженою енергією + 75 г/т ксибетена + 1 кг/т пробіотика, підвищувалась жива маса в порівнянні з контрольною групою на 6-7%, її середньодобовий приріст був на рівні 53-53,5 г.

Витрати корму на 1 кг приросту в цих групах у порівнянні з контролем знижувався на 9,4-10%, збереженість поголів'я становило 100%, що підвищило контроль майже на 3%. Ефект від комплексного застосування ферменту із пробіотиком і ферменту з кормовим антибіотиком був практично однаковим. Комплексне застосування кормового антибіотика, ферменту й пробіотика не сприяло подальшому поліпшенню показників.

Використання досліджуваних добавок на слаботоксичих комбікормах зі зниженою енергією (основний раціон, що складається з токсичного комбікорму, збалансований по поживності, зі зниженою енергією + 75 г/т ксибетена + 1 кг/т пробіотика й такий же раціон, тільки + 65 г/т антибіотика) підвищувало збереженість поголів'я на 10-12%. Кращі результати отримані при добавці ферменту в комплексі з кормовим антибіотиком.

Перетравність протеїну й клітковини з біологічно активними речовинами підвищувалася на 2-2,3%; використання азоту, кальцію й фосфору – на 5-6,2%. Що стосується перетравності жиру, то добавки біологічно активних речовин слабо відображалися на всіх кормах, що можна пояснити застосуванням у раціоні рослинної олії.

Також були проведені досліди у різних науково-дослідних інститутах Росії. Молодняку та курам-несучкам кросу «Ломанн браун» згодовували кормосуміші, збагачені ферментним препаратом авізим-1100. Досліди на курах-несучках продовжували тільки після отримання позитивних результатів на ремонтному молодняку. Тоді курчатам почали вводити в раціон авізим після 1-го тижня життя та продовжували його згодовувати до переведення у доросле стадо (16 тижнів).

Годівля курей була відповідна рекомендаціям ВНІТІП з тією різницею, що раціони не були збалансовані по обмінній енергії та при вмісті в них 57-68% ячменя. Дефіцит енергії складав в різний час від 7 до 10%. За 58 тижнів облікового періоду найбільша інтенсивність яйцекладки відмічалась в усіх групах у порівнянні з контрольною.

Щодобовий облік яєчної продуктивності показав, що її динаміка залежить від строків згодовування курам ферментного препарату.

Але в той же час експерименту динаміка продуктивності кур, які отримували фермент за групами значно коливалися: періоди її підвищення в одних збігалися з періодами зниження в інших. Наприклад, згодовування авізиму з 17-тижневого віку спочатку не вплинуло на продуктивність курей, і при інтенсивній яйцекладці 55-86,3% у другій половині дослідної групи за період 19-40 тижнів аналогічний показник в контрольній групі склав 56,6-86,5%, тоді як потім кури дослідних груп по яйценосності перевищили контрольних в середньому на 2-4%, а в окремі проміжки часу на 7 і навіть 10%.

Включення в раціон препарату починаючи з 22 тижня життя птиці, навпаки, протягом перших 30 тижнів супроводжувалось підвищенням її продуктивності, потім відмічалось деяке зниження показника навіть від рівня контролю, к завершенню експерименту він знову підвищувався.

Результати згодовування курам-несучкам ензимів на фоні низької та високої ферментативної активності вмісту кишечника, рівно як на фоні низької та високої інтенсивності обміну речовин, будуть відрізнятися, в тому числі і в залежності від віку птиці на момент їх першого надходження в організм.

В той же час введення в раціон кур ферментного препарату з тижневого віку дозволяє організму поступово до нього «пристосуватися». В ході статевого дозрівання майбутніх несучок забезпечується нормальне «включення» механізму яйцеутворення, що, як відомо, пов’язано з активізацією обміну ензимів в організмі.

Малюшин Е, Осіпов А. враховують, що використовувати ферментні препарати в процесі вирощування ремонтного молодняку як засіб специфічної корекції майбутньої продуктивності кур, яке дозволяє максимально реалізовувати їх потенціал [13].

Дослідники за даними досвідів зробили висновок, що на тлі якісної сировини в комбікормах зі зниженою енергією доцільність комплексного застосування ферменту із пробіотиком або кормовим антибіотиком залежить від дози препаратів.

Узагальнюючи характеристику ферментів, можна сказати, що наявність ферментних препаратів у комбікормах запобігає негативному впливу на птицю. Значно підвищуються зоотехнічні показники й, як наслідок, рентабельність виробництва яєць і м'яса птиці. Поліпшується стан підстилки й санітарний стан пташників у цілому, знижується екскреція з калом поживних речовин корму й менше забруднюється навколишнє середовище.

Норми введення препаратів у кормосуміші варіюються залежно від виду й кількості, що включаються в корм зерна. Однак, практика показала, що як з фізіологічної, так і з економічної точки зору доцільно дотримуватися дози в межах 50-100 г на 1 т корму.