7.3.5 Вимоги безпеки після закінчення роботи
Вимкнути обладнання, електроустановку, органи керування установіть у нейтральне положення. На пускових улаштуваннях вивісити плакати: ”Не вмикати! Працюють люди”. При однозмінній роботі установити автоматичне керування обладнанням на ніч.
Перевірити і забезпечити надійність зберігання дезінфекційних речовин, а також безпечний стан камери газації яєць і тари.
Вивісити попереджувальні знаки безпеки в місцях, де були виявлені і не усунуті порушення вимог безпеки.
Навести порядок і прибрати робоче місце. Очистити інструмент, інвентар, пристрої і покласти у відведене місце. Зняти і привести в порядок спецодяг і засоби індивідуального захисту.
При здачі зміни повідомити змінника про технічний стан обладнання і розказати про особливості виконання роботи.
Повідомити керівника робіт про всі негаразди, помічені в процесі роботи, і вжиті заходи щодо їх усунення.
Закрити всі ворота, двері. На останні вихідні двері поставити пломбу.
7.4 Заходи по поліпшенню охорони праці на птахофабриці
Зробивши аналіз стану охорони праці ми виявили деякі недоліки:
- недостатньо виділяють коштів;
- інструктажі проводяться не в повному обсязі;
- на роботах з підвищеною небезпекою не надають додаткові перерви на цих роботах;
Для покращення умов праці на Краснопільскій птахофабриці приватної виробничої фірми «Агроцентр» я пропоную:
- виділяти більш коштів на заходи з охорони праці і виділені кошти обов'язково використовувати за призначенням;
- на роботах з підвищеною небезпекою забезпечувати працівників безкоштовним харчуванням та надавати обов'язкові додаткові перерви на цих роботах;
- головним фахівцям і керівникам спецпідрозділів вчасно і якісно забезпечувати проведення інструктажів з охорони праці;
- всім посадовим особам та спеціалістам пройти перевірку знань з охорони праці з обов'язковою видачею посвідчення про перевірку знань;
-обладнати куточки з охорони праці на робочих місцях та забезпечити праціючих як посадовими інструкціями так і інструкціями з охорони праці;
- не допускати використання електромеханічного устаткування в несправному стані, регулярно перевіряти всі робочі агрегати і механізми;
Виконання внесених пропозицій підвищить охорону праці і знизить рівень травматизму в господарстві.
Висновки і пропозиції
1. Використання мультиензимної композиції МЕК в складі комбікорму з перевагою зерна пшениці (50%), і соняшникового шрота (35%) дозволило підвищити перетравність протеїну на 74,4%, клітковини на 14,6% при одночасному збільшенні кальцію та фосфору відповідно на 5,4 та 8,0% за рахунок зменшення їх кількості в посліді.
2. Завдяки використанню ферментного препарату МЕК маса яєць збільшилась на 4,3%, яєчна продуктивність курей підвищилась на 15,1%
3. Збагачення комбікормів ферментним препаратом МЕК сприяє збільшенню товщини і маси шкаралупи яєць, покращенню кольору жовтка та смакових якостей яєць.
4. Використання мультиензимної комбінації також кращим чином відображається на економічних показниках виробництва продукції: рентабельність складає 28%, чистий прибуток 1581 грн., і збільшення яйцемаси 332,9 кг.
На тлі вищезазначених висновків, ми пропонуємо господарству такі пропозиції:
Для покращення умов праці на Краснопільскій птахофабриці приватної виробничої фірми «Агроцентр» я пропоную:
- всім посадовим особам та спеціалістам пройти перевірку знань з охорони праці з обов'язковою видачею посвідчення про перевірку знань;
- не допускати використання електромеханічного устаткування в несправному стані, регулярно перевіряти всі робочі агрегати і механізми;
- строго дотримуватись визначених гігієнічних вимог, контролювати роботу вентиляції в приміщеннях.
Список літератури
1. Авакянц С. Витаминно-минеральные премиксы «Мультивит» // Птицеводстов. №6, 2000. С. 27.
2. Белихов Г.П., Чубинская А.А. Минеральное и витаминное питание сельскохозяйственных животных. – Л.: Колос, 1965, с. 300.
3. Бергнер Х, Кетц Х-А. Научные основы питания сельскохозяйственных животных. М.: «Колос», 1973.
4. Венедиктов А.М., Викторов П.И. Кормление сельскохозяйственных животных / Справочник. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Росагропромиздат, 1988. – 366 с.
5. Войнар А.И. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека. – М.: Высшая школа, 1960. – 544 с.
6. Дадашко В., Кузнєцова Т. Мультиэнзимные композиции – белорусский продукт // Птицеводство. №5, 2003. С. 8-9.
7. Дмитроченко А.П., Пшеничный П.Д. Кормление сельскохозяйственных животных. Изд. 2-е, доп. и перераб. Л., «Колос», 1975.
8. Емелина Н.Т., Крылова В.С., Петухова Е.А., Бромлей Н.В. Витамины в кормлении сельскохозяйственных животных и птицы. М., «Колос», 1970.
9. Клиценко Г.Т. Минеральное питание сельскохозяйственных животных. – 2-е изд. перераб. и доп. – К.: Урожай, 1980. – 168 с., ил.
10. Ковалев А. Новые ферменты для птицы // Птицеводство, №6, 2001. С. 20.
11. Кондырев В.Е. Витамины и витаминизация комбикормов. «Производство и использование комбикормов», 1964, стр 84-107.
12. Максаков В.Я. Годівля сільськогосподарських тварин. Минск, Уроджай, 1987 р.
13. Малюшин Е, Осипов А. Ферментный препарат в рационе кур-несушек // Птицеводство, №5, 2002. С. 19-21.
14. Манукян А. Марганец в комбикормах для бройлеров // Птицеводство. №3, 2007. С.9
15. Маслиева О.И. Обогащение витаминами кормовых смесей. В сб.: «Использование комбикормов в животноводстве», 1967, стр. 82-87.
16. Москалев Ю.И. Минеральный обмен.- М.: Медицина, 1985, 288 с.
17. Новиков Е.О. Загальна зоотехнія. Вища школа, 1985 р;
18. Околелова Т., Гейнель В. Ферменты с кормовыми антибиотиками и пробиотиками // Птицеводство. №8, 2007. С. 13.
19. Петрухин И.В. Корма и кормовые добавки: Справочник. – М.: Росагропромиздат, 1989.- 526 с.
20. Свеженцев А.И., Урдзик Р.М., Егоров И.А. Корма и кормление сельскохозяйственной птицы. - Днепропетровск, АРТ-ПРЕСС, 2006.
21. Хренов И.И. В кн..: „Кормление с.-х. животных”. М., 1960.
22. Цап С.В., Свєженцов А.І. Використання ферментних препаратів Оллзайм ССФ в комбікормах для курей-несучок. / Сбоник научных публикаций, сентябрь, 2008г.
23. Щерба М.М. Всасывание железа. Физиология всасывания. Л., 1977, с. 223-248.
0 комментариев