3.5 Еколого-економічна оцінка
Еколого-економічна оцінка проектів передбачає розрахунок потенціальних витрат, які можуть включати вартість недоотриманої продукції внаслідок забруднення, виснаження й використання природних ресурсів, а також втрати на знешкодження забруднень і на контроль за ними; додаткові витрати,які обумовлені не комплексним використанням сировини, страхуванням і охороною здоров’я.
Важливою умовою оцінки є співставлення витрат на здійснення проектів із базовими, які визначаються експертною комісією.
Показниками оцінки негативного впливу є: загальний об’єм викидів шкідливих речовин в атмосферу, воду, ґрунти; питомі викиди на одиницю товарної продукції; відношення фактичних концентрацій речовин до їх ГДК у повітрі і воді до і після введення в експлуатацію підприємства. Для оцінки ефективності природоохоронних технологій використовується економічна бальна оцінка природних ресурсів.
Існує бальна оцінка водних ресурсів, бальна оцінка впливу 1т умовних скидів у воду, бальна оцінка 1т умовних викидів у атмосферне повітря, бальна оцінка 1т умовних викидів у ґрунти.
Бальна оцінка 1т умовних викидів у ґрунти передбачає таку градацію:
1 бал для районів Полісся і суглинистих ґрунтів;
1.5 бали для Лісостепу;
2бали – для Степу (чорноземів);
3 бали – для зрошувальних сільськогосподарських угідь.
Економічна бальна оцінка 1 га сільськогосподарських угідь Київської області така:
богарні – 10.4 бали;
селітебні – 104 бали;
зелені насадження – 3 бали.
Виділяють такі етапи еколого-економічної оцінки проектів;
1. Оцінка екологічної доцільності будівництва або реконструкції підприємств.
2. Економічне обґрунтування проектів.
3. Мінімізація впливу об’єкта на оточуюче середовище.
4. Визначення порівняльно-екологічного ефекту від капітальних вкладень у будівництво або у реконструкцію підприємства.
Висновок
Очевидно, що молода незалежна держава Україна надалі буде мати визначені плани відновлення і зміцнення національної економіки, насамперед, за рахунок інтенсифікації агропромислового комплексу. Його товарна продукція займала і буде займати видне місце у валовому внутрішньому продукті республіки. Визначення ефективності роботи сільськогосподарського виробництва на основі старої моделі системи національних рахунків дозволяє розробити досить оптимальний прогноз. Вартість природних ресурсів при цьому ніяк не враховується, а приймається як те, що не має ціни.
Уже сьогодні практично на всій території України можна констатувати всі ознаки початку екологічної катастрофи. По офіційним даним щорічно з орних земель України змивається близько 500 млн. т ґрунту, з яким губиться 24 млн. т гумусу, 964 тис. т азоту, 676 тис. т фосфору, 9,7 млн. т калію. Середньорічний змив ґрунту по республіці складає 15 т/га, варіюючи по областях від 7,7 до 27 т/га. Нерідкі катастрофічні прояви ерозії, коли тільки за одну зливу з полів змивається 200 т/га і більш ґрунту. Досягнутий у республіці рівень внесення органічних і мінеральних добрив компенсує втрати гумусу від ерозії на 60 — 90%, а живильних речовин ^РК) — на 40 — 50%. За станом на 1985 рік еродированность сільськогосподарських угідь складає 30,5%, у тому числі ріллі — 29,2%. Установилася досить тенденція щорічного збільшення, що просліджується добре, еродованої ріллі, більш ніж на 80 тис. га, що складає 0,25% від загальної площі. У принципі, можна вести мову про ступінь вірогідності цих даних. Нам представляється, що в реальності положення ще гірше, тому це не згущення фарб. Як наслідок інтенсивних ерозійних процесів можна відзначити прискорене зникнення малих рік. В обтяжуючому стані вже знаходяться великі ріки й інші водойми. Необхідно мати через, що крім ерозійного руйнування ґрунтового покриву в республіці чітко діагностується ще більш десятка дуже небезпечних деградаційних процесів.
Як же буде виглядати приведена картина розвитку ерозійних процесів, якщо для її побудови використовувати економічні вартісні показники? За нашими оцінками вартість тонни гумусу складає 150 — 200 доларів (Булигін, 1987, 1991). Виходить, що тільки для компенсації втрат гумусу від ерозії орних земель України необхідно затратити близько 5 млрд. доларів. Це, так називаний, прямої збиток від ерозії. Непрямий збиток, тобто зниження врожайності культур на еродованих ґрунтах, уже сьогодні обумовлює падіння продуктивності сільськогосподарського виробництва як мінімум на 15-20%, що в грошовому вираженні перевищує 1 млрд. доларів. Крім того, загальноприйняте виділення, так називаного, зовнішнього збитку, тобто збитку чи територіям акваторіям за межами сільськогосподарських угідь, відкіля виноситься мелкозем. На думку багатьох дослідників він значно перевершує прямий збиток.
Отже, є підстави пред'явити сільськогосподарському виробництву України екологічний рахунок по статті витрат ерозії ґрунтового покриву. Звідси випливає, що без усякого ризику припуститися помилки убік завищення суми, можна вести мову про 10-15 млрд. доларів США в рік. Цифра порівнянна з вартістю валової сільськогосподарської продукції України. Це та сума, що щороку береться в борг у природи, що беззастережно прийдеться повертати.
Таким чином, різке погіршення навколишнього середовища обумовлює гостру необхідність "екологічного імператива", зокрема, стосовно до землекористування, і зміну системи цінностей, якими керуються в земельному законодавстві, економіці і повсякденному житті.
Перелік інформаційних джерел
1.Булигін С.Ю., Неарич М.А. “ Формирование экологически сбалансированых агроландшафтов: проблема єрозии”. – Харьков, Изд-во:1999г.
2. Булигин С. Ю., Д умін Ю.В., Куценко М.В., “ Оцінка географічного середовища та оптимізація землекористування “. – Харків 2002р.
3. “Охорона грунтів” : Навчальний посібник. М.К. Шикула, О.Ф Гнатенко, Л.Р.Петренко, М.В.Копштик. – К. : т – во “ Знання” 2001р.
4. Н.Н.Нагорний “ Технологии и технологические средства почво – защитного конторно – мелиоративного земледелие “ – Київ “ Урожай” 1994р.
5. Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану ґрунтів України. За редакцією Б.С. Носка, Б.С Прістора. Київ “ Урожай” 1994р.
6. Проект внутрігосподарського землеустрою колгоспу “ Прогрес “ Кагарлицького району Київської області. Київ 1990р.
7. Конспект лекцій С.Ю. Булигіна з “ Формування екологічного сталих агроланшафтів “.
0 комментариев