4. Гноєвий І.В. Кукурудзяно-соєвий силос // Пропозиція, 2006.- № 4.– С. 36-38.
5. Гноєвий І.В., Трішин О.К., Гноєвий В.І., Попова Г.Н. Ефективність використання консервованих кормів у раціонах корів впродовж літнього періоду // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Зб. н. пр. ХДЗВА.– Харків, 2006.- Т.16.– С. 153-160. (Дисертант брав участь у розробці методики і схеми досліджень, провів досліди на тваринах, проаналізував і описав отримані результати).
6. Гноєвий І.В. Шляхи зменшення енергозатрат при виробництві молока // Вісник центру наукового забезпечення АПВ Харківської області / ІР УААН.– Харків, 2006.- Випуск 2.– С. 80-83.
7. Гноєвий І.В., Ільченко О.М., Гноєвий В.І., Зубрич О.С. Роль зернобобових культур у створенні кормової бази в сучасних умовах // Вісник ХНАУ.– Харків, 2006.- № 5. Серія рослинництво, селекція, насінництво і овочівництво.– С. 31-35. (Здобувач розробив схему і методику досліджень, приймав участь у їх проведенні, встановив перевагу озимих злако-бобових сумішок над одновидовими посівами злакових культур щодо годівлі високопродуктивних корів і ремонтних телиць, сформулював висновки).
8. Гопцій Т.І., Гноєвий І.В. Економічна та енергетична ефективність способів сівби амаранту // Вісник ХНАУ.– Харків, 2006.- № 5. Серія рослинництво, селекція, насінництво і овочівництво.– С. 100-104. (Дисертант сформулював ідею досліджень, брав участь у розробці методики і проведенні досліду, приймав участь у написанні статті).
9. В.И. Гноевой, И.В. Гноевой, С.О. Шаповалов, С.С. Варчук, Н.П. Русько, А.Н. Ильченко, С.К. Бакшеева, Н.Д. Гуртовая, Н.В. Верягина. Химический состав и питательная ценность ряда кормов – основы полнорационных смесей для коров в зоне Лесостепи Украины // Актуальные проблемы интенсивного развития животноводства: Сб. н. тр. – Горки, 2007.– Вып. 10. – Ч. 1. – С. 132-138. (Здобувач приймав участь у проведенні досліджень, відбору матеріалу для хімічного аналізу, узагальнив результати і підготував статтю до друку).
10. Гноєвий І.В., Гноєвий В.І., Русько М.П., Халін С.Ф., Познякова З.М. Удосконалення технології виробництва сіна шляхом застосування трави Колумба // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Зб. н. пр.– Харків, 2007.- Т.18.– ХДЗВА. – С. 74-78. (Дисертант провів дослідження, описав результати і підготував статтю до друку).
11. Попова Г.Н., Гноєвий В.І., Гноєвий І.В. Ефективність вирощування ремонтних телиць за різного співвідношення в раціоні зелених кормів і силосу в літній період // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Зб. н. пр.– Харків, 2007.- Т. 18.– ХДЗВА.– С. 78-83. (Здобувач провів досліди у д\г ,,Кутузівка”, описав їх результати, приймав участь у написанні статті).
Статті у матеріалах наукових конференцій
1. Гноєвий В.І., Познякова З.М., Гноєвий І.В., Левашова О.Л., Бурд Н.Б. Вплив молочно-кислотної мікробної ферментації на біологічно активні речовини рослин роду Amarantus і Soya // Матер. ІІІ міжн. н.-пр. конф.: „Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”. Тези доповідей.- Ч. І.- 21-23 травня 2003 року.– ХарківУ НФаУ, 2003.– С. 77-78. (Дисертант приймав участь у розробці методики та провів технологічні дослідження по силосуванню кормів, проаналізував результати).
2. Гноєвий В.І., Сорокін О.С., Ільченко О.М., Гноєвий І.В., Познякова З.М., Довженко Д.П. Ефективність різних комбінованих силосів у раціонах великої рогатої худоби // Сучасні проблеми виробництва та переробка молока: Матер. міжн. н.-пр. конф, присвяч. 100 річчю з дня народж. чл-кор. ВАСГНІЛ і УААН, д. с.-г. н., проф. М.І. Книги.- 2-3 жовтня 2003р.– Харків, 2003.– С. 73-78. (Здобувач приймав участь у постановці і проведенні досліджень на тваринах, узагальнив результати і написав тези доповіді).
3. Гноєвий І.В., Ільченко О.М., Гноєвий В.І. Тритикале як основа кормових сумішок для великої рогатої худоби // Тези доп. н.-пр. конф.: ,,Наукове забезпечення виробництва зерна тритикале і продуктів його переробки”.- Харків, 6-8 липня 2005. – Харків, 2005.– С. 37. (Дисертант провів досліди на тваринах, проаналізував їх результати, написав тези доповіді).
4. Гавриш У.В., Кисличенко О.С., Гноєвий В.І, Гноєвий І.В. Вивчення флавоноїдного складу силосу сої щетинистої // Матер.VІ нац. з’їзду фармацевтів України: ,,Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”. 28-30 вересня 2005.– ХарківУ НФаУ, 2005.– С. 686-687. (Здобувач провів досліди по силосуванню кормів, надав зразки силосу у лабораторію НФаУ, написав статтю).
5. Гноєвий В.І., Гноєвий І.В., Бурд Н.Б., Кисличенко О.С. Перспективи використання продуктів комплексної переробки амаранту // Матер.VІ нац. з’їзду фармацевтів України: ,,Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”. 28-30 вересня 2005.– ХарківУ НФаУ, 2005.– С. 690-692. (Дисертант провів досліди по силосуванню надземної частини амаранту сорту ,,Атлант”, передав зразки силосу у лабораторію НФаУ, приймав участь у написанні статті).
6. Гноевой И.В., Тришин А.К., Роздайбеда Ю.А., Гноевой В.И., Кутиков Е.С. Продуктивность и защитные функции организма коров в связи со скармливанием им кукурузно-соевого силоса // Матер. Х межд. н.-произ. конф.: ,,Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения”.- 15-19 мая 2006.- ФГОУ ВПО „Белгородская государственная сельскохозяйственная академія”.– Белгород, 2006.- Т. ΙΙ.– С. 98. (Здобувач розробив схему і провів науково-господарські дослідження та провів їх науковий аналіз, приймав участь у написанні статті).
7. В.І. Гноєвий, І.В. Гноєвий, В.С. Кисличенко, Н.Б. Бурд. Біологічно активні речовини різних видів амаранту як засоби стимулювання живлення високопродуктивних тварин // Матер. міжн. н.-пр. конф. ,,Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні’’, м. Чернівці, 7-9 червня 2007 р.– Оброшино, 2007.– С. 218-223. (Здобувач дослідив вплив БАР фенольної природи у силосах з вегетативної маси амаранту на жирномолочність високопродуктивних корів, приймав участь у написанні статті).
Дисертантом використано свою частку публікацій при написанні дисертації.
АНОТАЦІЯ
Гноєвий І.В. Методи підвищення ефективності виробництва і використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук з спеціальності 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів.- Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, Львів, 2008.
На основі комплексних наукових досліджень і широкомасштабної виробничої перевірки їх результатів у виробництві розроблена стосовно зони Лісостепу України система підвищення ефективності виробництва і використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів на основі застосування найбільш врожайних кормових культур, економії енергії і кошт, охорони навколишнього середовища і годівлі корів кормовими сумішками, складеними з пріоритетних кормів у відповідності з деталізованими нормами годівлі і їх природними фізіологічними особливостями лактації та сучасними трофічними зв’язками у системі ,,грунт-рослина-тварина”. Така система кормозабезпечення і годівлі високопродуктивних корів на прикладі молочного комплексу ,,Кутузівка” забезпечила збільшення виробництва кормів за 2000-2006 роки на 68,3%, а на умовну голову – з 34,7 ц. к. од. до 54,7 або на 54,7%, підвищення середньорічних надоїв молока на фуражну корову з 3653 кг до 5833 кг або на 59,7%, підвищення його якості за рентабельності виробництва понад 43,7%.
Ключові слова: високопродуктивні корови, пріоритетні корми, годівля, продуктивність, відтворення, енергозбереження, ефективність.
АННОТАЦИЯ
Гноевой И.В. Методы повышения эффективности производства и использования кормов при круглогодовом однотипном кормлении высокопродуктивных коров. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 – кормление животных и технология кормов. – Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, Львов, 2008.
На основе комплексных научных исследований и широкомасштабного внедрения их результатов у производство разработана, применительно к зоне Лесостепи Украины, система стабильного производства и эффективного использования кормов при круглогодовом однотипном кормлении высокопродуктивных коров на основе применения наиболее урожайных кормовых культур и кормов из них с точки зрения эффективного использования земельных ресурсов, энерго-ресурсоэкономии, охраны окружающей среды и кормления коров кормовыми смесями, составленными из приоритетных кормов в соответствии из детализованными нормами кормления и естественными физиологическими особенностями их лактации, а также современными трофическими связями в системе ,,почва-растение-животное”.
На основе технико-экономической оценки выращивания основных зернофуражных культур, многолетних трав, традиционных и новых силосных культур, злако-бобовых смесей озимых и яровых культур и усовершенствования технологии заготовки из них силоса показана возможность наращивания производства кормов и создания стабильной и эффективной кормовой базы для молочного скотоводства в условиях Лесостепи Украины. С учетом показателей выхода кормов с единицы земельной площади, энергозатратности их производства, энергетической ценности, исчисляемой в кормовых единицах и обменной энергии, рассчитанных на основе фактического химического состава и фактических коэффициентов переваримости питательных веществ кормов у жвачных животных, качества их протеина и других органических веществ разработаны рецепты кормовых смесей на зимний и летний периоды для коров с суточными надоями молока 14 кг; 20; 24; 30 и 40 кг и его жирностью 3,8%, а также для сухостойных коров и нетелей. В частности, среди зерновых кормов приоритетными являются зерно кукурузы, ячменя, озимой пшеницы, из бобовых трав – сенаж, силос из усовершенствованных совместных посевов кукурузы и сои, силос с повышенным содержанием сухого вещества из смеси яровых зернофуражных культур (ячмень, овес, горох и вика), зерносенаж из смеси тритикале и озимой вики. Среди традиционных силосных культур наибольший выход кормо-протеиновых единиц (КПЕ) с единицы земельной площади обеспечили совместные посевы кукурузы гибрида Харьковский-311 и сои сорта Подольский-1 – 86 ц/га, что больше по сравнению с одновидовыми посевами кукурузы в 1,32 раза. При этом затраты совокупной энергии на 1 КПЕ снижались на 27%. Силосы из смеси зеленой массы кукурузы и сои характеризовались более высоким показателем рН, по сравнению с кукурузным силосом. В них на молочную кислоту приходилось 56,2% общего количества кислот, а на уксусную – 43,5%. Кукурузный и кукурузно-соевый силосы имели, примерно, одинаковую энергетическую ценность, однако в последнем содержание переваримого протеина из расчета на 1 корм. ед. было большим на 62,3%. В нем также больше содержалось жира на 39,3%. По комплексному показателю – КПЕ кукурузно-соевый силос был питательнее на 15,8%.
В вегетативной массе сои в период налива зерна содержится более 70 биологически активных веществ фенольной природы, которые представлены: флавоноидами (кемпферолом, кверцетином и их 3-0-гликозидами); изофлавонами (даидзеином, генистеином, формононетином и другими); оксикумаринами (скополетином, эскулетином и другими); оксикоричными кислотами (хлорогеновой, неохлорогеновой, феруловой и другими). Предполагается, что включение в состав кормосмесей силоса из смеси кукурузы и сои вместо кукурузного способствовало повышению среднесуточных удоев молока у высокопродуктивных коров на 11,3 %, содержания жира в молоке – на 0,2 % абсолютных, сокращению сервис-периода на 17 дней или 28,2 %, уменьшению количества осеменений коров – на 19 %.
Затраты энергии на производство 1 КПЕ в силосе из 4-компонентной смеси яровых зернофуражных культур (ячмень, овес, горох, вика), по сравнению с кукурузным силосом, сокращались на 30,0%. В таком силосе, по сравнению с кукурузным, содержание сырого протеина из расчета на сухое вещество возрастало в 2,3 раза. При замене в составе кормосмесей кукурузного силоса силос из смеси вегетативной массы ячменя, овса, гороха и вики среднесуточные удои молока с зачетной жирностью 3,4% повышались с 19,53 кг до 22,67 кг или на 16,1%. При этом экономия совокупных затрат энергии из расчета на 1 кг надоенного молока составляла 0,12 МДж, по сравнению с использованием кукурузного силоса.
Из нетрадиционных силосных культур наибольший выход КПЕ с 1 га обеспечивал сорго-суданковый гибрид Юбилей-50 – 99,6 ц/га, однако корма из него характеризуются повышенным содержанием клетчатки, что необходимо учитывать при кормлении высокопродуктивных коров.
Определена оптимальная степень измельчения крупноволокнистых частей кормовых смесей: частицы до 20 мм – 10 %, 21-25 мм – 70 %, 26-40 мм – 20% и усовершенствован способ их скармливания.
Внедрение разработанной системы производства кормов и кормления высокопродуктивных коров обеспечило наращивание производства молока из расчета на единицу земельной площади, повысить его качество, снизить затраты кормов на единицу молока. На примере полученных экспериментальных данных показана возможность возрождения молочного скотоводства в Украине на основе отечественных инновационных мероприятий в области кормления высокопродуктивных коров.
Ключевые слова: высокопродуктивные коровы, приоритетные корма, кормление, продуктивность, воспроизводство, экономия энергии, эффективность.
ANNOTATION
Gnoyevуі I. Feed-conversion efficiency technique elaboration by all-the-year-round even feeding of high-producing cows. – The manuscript.
Agricultural science doctor degree thesis maintenance specialization 06.02.02 – animal feeding & feed preparation technique. – S.Z. Gzhytskyj Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, Lviv, 2008.
Feed-conversion efficiency system was elaborated by all-the-year-round even feeding of high-producing cows on the basis of heavyweight fodder crops. The system implies energy & cost saving & environmental protection. The cows are supposed to be fed by the forage mixtures. They are prepared by the basal feed application in compliance with the nutritional standards. The system implies lactogenic factor, lactation period & environmental correlation. Nutritional correlation is stipulated by ‘ground-plant-animal’ system. Weight-matic feeding system was applied to increase forage production by 68,3% during 2000-2006 years span. Feed units were upped per 34,7-54,7c. Equivalent percentage amounts 54,7%. Average annual milk yield per feeder cow constitutes 5833 kg compared with 3653 kg production. Equivalent percentage boost forms 59,7%. Milk quality was bettered by the system application. Milk production profitableness amounts 43,7%.
The above-mentioned system was implemented on the dairy unit ‘Kutuzovka’. The system was elaborated for the forest-steppe zone of Ukraine on the basis of the net research results & test data examination. Production tests were executed on many dairy farms.
Key words: high-producing cows, basal feeds, feeding, performance, reproduction, energy saving, efficiency.
... . Своєчасна та швидка дія механізму охорони навколишнього середовища залежить від працівників сільського господарства і, перш за все, його спеціалістів. TOB ім. Воровського знаходиться у більш-менш екологічно чистій частині Полтавського району Полтавської області, оскільки досить віддалене від шкідливих промислових підприємств. Проте досить значним джерелом забруднення атмосферного повітря і ...
... 2411,2 187,6 192,6 139,2 10. Рівень рентабельності, %: у т. ч.: молока яловичини свинини 90,6 -31 -20,3 45 -0,1 10 65 -11 14,3 71,7 281,8 141,9 Чудові показники має господарство по виробництву продукції тваринництва у цілому, де має значні плюси по переважній більшості показників у порівнянні з попередніми роками (табл. 7) та відносно ...
... 2007 рік 2008 рік Основні свиноматки 85 120 Ремонтний молодняк 30 40 Свині на відгодівлю 400 800 Підсвинки 357 378 3. Організація відтворення поголів’я свиней 3.1 Характеристика виробничих груп свиней Характер продуктивності свиней, їх скороспілість, здатність до відгодівлі, а також здоров'я тісно пов'язані з будовою тіла та зовнішніми формами. Зовнішні ознаки свиней ...
0 комментариев