4.2. Особливості формування біомаси гібридами кукурудзи.
Таблиця 4.2.1.
Величина вегетативної маси у гібридів кукурудзи селекції «Піонер»
Варіант досліду (гібрид) | ФАО | Вегетативна маса (цн. на га) | В % до контролю | ||
2005 р. | 2006 р. | середня | |||
PR39G12-контроль | 180 | 495,0 | 534,5 | 484,8 | 100,0 |
PR39Н32 | 195 | 423,0 | 486,4 | 454,7 | 93,8 |
Sandrina | 220 | 425,0 | 613,0 | 519,0 | 107,0 |
PR39Д81 | 260 | 471,0 | 504,5 | 489,2 | 100,9 |
Valuta-контроль | 300 | 459,0 | 508,0 | 483,5 | 100,0 |
Helga | 300 | 473,8 | 461,0 | 467,4 | 96,7 |
Clarica | 310 | 469,0 | 516,0 | 492,5 | 101,9 |
Anasta | 330 | 438,0 | 518,8 | 478,4 | 78,1 |
PR38F10 | 330 | 427,0 | 513,5 | 470,2 | 97,9 |
PR38R92 | 330 | 425,5 | 593,3 | 459,4 | 95,0 |
З даних таблиці 4.2.1 видно, що гібриди ранньостиглої групи в середньому за два роки досліджень сформували вегетативну масу 484,8 – 519,0 цн. на га.
Гібриди Sandrina та PR39Д81 утворили вегетативної маси на 0,9 – 7 % більше, а гібрид PR39Н32 на 6,2 % менше в порівнянні з контролем.
Найменшу вегетативну масу сформували гібриди в 2005 році 423,0 – 474,0 цн. на га., в 2006 році - 486,0 – 613,0 цн. на га, що на 15,0 – 29,3 % більше за 2005 рік.
Найбільшу вегетативну масу утворив гібрид Sandrina 613,0 цн. на га. у 2006 році. Гібриди середньостиглої групи за роки досліджень сформували вегетативну масу 459,4 – 492,5 цн., на га, що менше на 5,5 – 4,8 %. В порівнянні з контролем лише гібрид Clarica, утворив вегетативної маси на
1,9 %, а гібриди Helga, Anasta, PR38F10, PR38R92 – менше на 3,3; 1,9; 2,7; 5 % в порівнянні з контролем.
Найбільшу кількість вегетативної маси в середньому за два роки досліджень сформував середньостиглий гібрид Clarica – 492,5 цн., на га. Найменшу кількість вегетативної маси сформував гібрид PR38R92 – 459,4 цн. на га, що на 5,0 % менше в порівнянні з контролем.
Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що величина вегетативної маси кукурудзи в значній мірі залежить від біологічних особливостей гібриду, умов вирощування, особливостей технології і в проведених дослідженнях для ранньостиглих гібридів склала в середньому за 2 роки досліджень 457,7 – 519,0 цн.на га, а для середньостиглих – 459,4 – 483,5ц/га.
Таблиця 4.2.2.
Співвідношення між вегетативними органами гібридів кукурудзи.
2006 р. (фаза воскової стиглості)
Варіант досліду (гібрид) | ФАО | Маса 10 рослин, кг | Співвідношення | |||||
стебла | листки | початки | разом | стебла | листки | початки | ||
PR39G12-контроль | 180 | 2,7 | 1,2 | 2,0 | 6,8 | 39,7 | 17,6 | 42,7 |
PR39Н32 | 195 | 2,5 | 1,1 | 2,7 | 6,3 | 39,7 | 17,5 | 42,8 |
Sandrina | 220 | 3,2 | 1,4 | 3,0 | 7,8 | 41,0 | 20,5 | 38,5 |
PR39Д81 | 260 | 3,0 | 2,0 | 2,8 | 7,8 | 38,5 | 15,5 | 36,0 |
Valuta-контроль | 300 | 2,6 | 1,4 | 2,6 | 6,6 | 39,4 | 21,2 | 39,4 |
Helga | 300 | 2,4 | 1,3 | 2,4 | 6,1 | 39,3 | 21,3 | 39,4 |
Clarica | 310 | 2,5 | 1,2 | 2,5 | 6,2 | 40,3 | 19,3 | 40,4 |
Anasta | 330 | 2,6 | 1,4 | 2,6 | 6,6 | 39,7 | 21,2 | 39,4 |
PR38F10 | 330 | 2,7 | 1,2 | 2,6 | 6,5 | 41,5 | 18,5 | 40,0 |
PR38R92 | 330 | 2,5 | 1,2 | 2,6 | 6,3 | 39,7 | 19,0 | 41,3 |
Результати проведених досліджень дають можливість твердити, що маса однієї рослини у гібридів , що вивчалися склалася в межах 610 – 780 гр.
У ранньостиглих - 630 – 780 гр., а у середньостиглих - 610 – 660 гр. Масою рослини виділяються ранньостиглі гібриди Sandrina та PR39Д81, маса яких була більшою за контроль на 14,7 %.
Середньостиглі гібриди утворили масу однієї рослини, яка відрізнялась в межах 8,2 %. Гібриди Anasta і Valuta утворили однакову масу рослин , PR38F10 - близьку до контролю, меншу – Helga, Clarica та PR38R92.
Маса стебла у ранньостиглих гібридів склала в 2006 році у Sandrina – 41,0%, PR39G12 та PR39Н32 – 39,7 % і дещо менше 38,5 % у PR39Д81. Маса листків відповідно 20,5 %, 17,6 % та 15,5 %, а початків – 38,5; 42,7; 42,8 та 36,0 %.
У середньостиглих гібридів маса стебла найбільшою (41,5 %) була у гібриду PR38F10, меншою на 1,2 % у Clarica (40,3 %), а у Helga, Anasta та PR38R92 відповідно – 39,3 %, 39,4 % та 39,7 % . У гібридів Clarica та PR38F10 маса стебла була більшою ніж на контролі; на 0,6 та 1,8%.
Маса листків склала на контролі 21,2 % і коливалась у інших гібридів в межах 18,5 – 21,3 %. Маса початка склала на контролі 39,4 %, а в інших гібридів – 39,4 – 41,3 %.
Найбільшою масою початка відрізнявся з ранньостиглих гібридів PR39Н32 (42,8 %), а з середньостиглих PR38R92 (41,3 %) та Clarica (40,4%).
Таблиця 4.2.3.
Збір сухих речовин у гібридів кукурудзи селекції «Піонер»
2005 – 2006 р.р. (фаза воскової стиглості)
Варіант досліду (гібрид) | ФАО | Сухі речовини ц/га | В % до контролю | ||
2005 р. | 2006 р. | середня | |||
PR39G12-контроль | 180 | 245,5 | 274,3 | 260,0 | 100,0 |
PR39Н32 | 195 | 250,0 | 245,5 | 247,8 | 95,3 |
Sandrina | 220 | 237,0 | 270,0 | 253,5 | 97,5 |
PR39Д81 | 260 | 258,0 | 265,3 | 261,6 | 100,0 |
Valuta-контроль | 300 | 214,0 | 270,0 | 242,3 | 100,0 |
Helga | 300 | 257,3 | 231,0 | 244,1 | 100,7 |
Clarica | 310 | 236,4 | 249,5 | 242,8 | 100,2 |
Anasta | 330 | 229,7 | 253,6 | 241,6 | 99,7 |
PR38F10 | 330 | 221,5 | 244,1 | 232,8 | 96,1 |
PR38R92 | 330 | 220,0 | 256,4 | 238,2 | 91,7 |
За даними таблиці 4.2.3 видно, що збір сухих речовин у гібридів кукурудзи селекції «Піонер» за 2005 – 2006 роки становив в середньому 232,8 – 261,6 ц/га і зменшувався із збільшенням ФАО.
В 2005 році гібриди сформували сухих речовин залежно від гібриду 220,0 – 257,3 ц/га, а в 2006 році 231,0 – 274,3 ц/га.
Максимальний збір речовин в середньому за два роки досліджень сформував гібрид PR39G12 – 260,0 ц/га, близьким до нього був гібрид PR39Д81 – 261,6 ц/га.
Мінімальний збір сухих речовин відмічено у гібрида PR38F10 – 232,8 ц/га, що менше на 3,9 % за контроль.
Гібриди середньостиглої групи в роки досліджень нагромадили сухих речовин 232,8 – 244,1 ц/га залежно від гібриду. В порівнянні з контролем гібриди Helga, Clarica, нагромадили більше сухих речовин, а гібриди Anasta, PR38F10 та PR38R92 – менше, різниця склала 0,7 – 4,1%.
Найменший вміст сухих речовин відмічено у гібрида PR38F10 - 232,8 ц/га.
Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що вміст сухих речовин у гібридів залежить від групи стиглості та умов вирощування, як кліматичних так і технологічних і може змінюватися в межах 232,8 ц/га до 261,6 ц/га.
0 комментариев