Наукові та прикладні основи охорони й управління родючістю солонцевих ґрунтів

РЕФЕРАТ

Головною метою роботи є розробка сучасної концепції ресурсозбережувальних і екологобезпечних способів хімічної меліорації кислих і солонцевих ґрунтів.

Основним завданням роботи є розробка нормативно – методичної бази з проведення хімічної меліорації кислих і солонцевих ґрунтів; пропозиції до проектів державних стандартів та рекомендації з хімічної меліорації кислих і солонцевих ґрунтів.

Доцільність та актуальність роботи обумовлена потребою суттєвого покращання і підвищення ефективності проведення хімічної меліорації кислих і солонцевих ґрунтів.

Нова концепція хімічної меліорації ґрунтів відображатиме сучасні теоретичні досягнення, методи, способи та технології з ресурсозбереження та екологічної безпеки як стратегічний напрям розвитку даної галузі на теренах України. нормативно-методична база з проведення хімічної меліорації кислих і солонцевих ґрунтів включатиме матеріали з сучасної діагностики їх агроекологічного стану; нормативи внесення необхідних доз добрив та меліорантів у залежності від конкретних ґрунтових умов та загального агроекологічного стану; прогнозування післядії добрив та меліорантів. Вона дозволить визначити еколого-економічну доцільність проведення робіт з хімічної меліорації та розробити рекомендації з ресурсозбережувальних способів меліорації кислих і солонцевих ґрунтів.

Реалізація наукових розробок за договором дозволить досягти високої та стабільної продуктивності кислих і солонцевих ґрунтів при значному заощадженні енергетичних та матеріальних ресурсів. Виконання проекту сприятиме скорішому впровадженню в практику землеробства на кислих і солонцевих ґрунтах сучасних ресурсозбережувальних і екологічно безпечних способів меліорації.

ЗМІСТ

Вступ

1.     Розроблення та погодження технічного завдання

2.  Розроблення першої редакції проекту стандарту та розсилання її на відгук

3.  Звід відгуків на першу редакцію проекту стандарту

4.  Розроблення другої редакції проекту стандарту та розсилання її

5.  Доопрацювання остаточної редакції проекту стандарту. Подання проекту стандарту на затвердження

Висновки

Перелік посилань

ВСТУП

Якісне проведення екологічного і еколого-меліоративного моніторингу ґрунтів, агрохімічної паспортизації та сертифікації земель в значній мірі залежить від методів, що використовуються для визначення показників, які характеризують рівень родючості та екологічний стан ґрунтів.

Одним з важливих показників, що визначають родючість, еколого-меліоративний стан земель та їх продуктивність є кислотність або активна концентрація іонів водню в ґрунтовому розчині. Вченими ННЦ ІГА (М.К. Крупсткий, Г.М. Олександрова, Д.М. Губарева) у 60-ті роки розроблено потенціометричний метод визначення активності іонів водню в ґрунтовій пасті, яка готується шляхом зволоження ґрунту дистильованою водою до вологості, що відповідає нижній межі текучості. Така паста моделює стан вологості, близький до природних умов. При цьому, незалежно від природи ґрунту створюється рівноважний ступінь вологості, що контролюється балансирним конусом О. М. Васильєва, що дозволяє порівнювати дані отримані для різних ґрунтів.

На теперішній час показники активності іонів водню в ґрунтових пастах рекомендується використовувати під час проведення державного еліоративного моніторингу (ВНД для визначення ступеня вторинної солонцюватості згідно з ДСТУ 3866-99 Ґрунти. Класифікація ґрунтів за ступенем вторинної солонцюватості).

Проте, метод визначення активності іонів водню в ґрунтових пастах до теперішнього часу не стандартизований. Тому робота з розроблення стандарту на потенціометричний метод визначення активності іонів водню в ґрунтових пастах є своєчасною і актуальною.

Розроблення та впровадження стандарту надасть можливість одержати відносно швидко більш широку і точну інформацію щодо ступеня вторинної солонцюватості зрошуваних земель та екологічного стану ґрунтів.

1 РОЗРОБЛЕННЯ ТА ПОГОДЖЕННЯ ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ

Відповідно до вимог ДСТУ 1.2 [1] розроблено технічне завдання (ТЗ) та пояснювальну записку до проекту стандарту. Пояснювальну записку наведено в додатку А.

2 РОЗРОБЛЕННЯ ПЕРШОЇ РЕДАКЦІЇ ПРОЕКТУ СТАНДАРТУ ТА РОЗСИЛАННЯ ЇЇ НА ВІДГУК

Згідно вимог ДСТУ 1.5 [2] розроблено основні розділи стандарту.

Визначено сферу застосування стандарту, у якій відмічено, що стандарт встановлює потенціометричний метод визначення активної концентрації (активності) іонів водню - рН у ґрунтових розчинах, що не відділені від твердої фази ґрунту – ґрунтових пастах, які зволожені до нижньої межі текучості. Розповсюджується на всі типи ґрунтів.

Проект стандарту установлює загальні положення, основні принципи і порядок проведення аналізу.

Розроблено розділ “Нормативні посилання”, в якому наведено посилання на документи, за допомогою яких розроблявся даний стандарт.

В розділі “Терміни та визначення понять” наведено терміни та визначення понять, які використані у стандарті.

В розділі 4 наведено принцип методу.

Розділ 5 встановлює принцип відбирання проб ґрунту.

У розділі 6 подано перелік апаратури і посуду, що використовуються при виконанні вимірювань.

В розділі 7 наведено перелік необхідних для аналізу реактивів.

У розділі 8 визначаються умови виконання аналізу.

У розділі 9 “Підготовка до аналізування” наведено принцип підготовки до роботи індикаторних скляних електродів та електродів порівняння та перевірки їх робочої функції, а також послідовність побудови калібрувального графіку.

У розділі 10 “Проведення аналізування” мова йде про безпосереднє приготування ґрунтової пасти та аналіз ґрунтового розчину.

У розділі 11 “Опрацювання результатів” йдеться про оформлення результатів вимірювань.

У розділі 12 наведено точність методу визначення активності іонів водню.

Розділом 13 визначено вимоги щодо безпеки при виконанні аналізу.

По закінченню розроблення першої редакції проекту стандарту та пояснювальної записки до неї, стандарт було розіслано на відгук фахівцям незалежних зацікавлених організацій, а саме:

1.  Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва;

2.  Кримський державний агротехнологічний університет;

3.  Інститут землеробства південного регіону УААН;

4.  Херсонський Державний аграрний університет;

5.  Інститут гідротехніки і меліорації;

6.  Інститут овочівництва і баштанництва;

7.  Міністерство агарної політики України;

8.  Українська академія аграрних наук;

9.  ДП “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (ДП “УкрНДНЦ”);

10.  Державний комітет України по водному господарству.

3. ЗВІТ ВІДГУКІВ НА ПЕРШУ РЕДАКЦІЮ ПРОЕКТУ СТАНДАРТУ

Відгуки отримано від усіх зацікавлених організацій.

За результатами отриманих листів розроблено звід відгуків відповідно до ДСТУ 1.2 [2] (додаток Б).

З урахуванням зауважень та пропозицій фахівців незалежних зацікавлених організацій проект стандарту доопрацьовано. До проекту стандарту внесено зміни і доповнення.