РОЗРОБЛЕННЯ ДРУГОЇ РЕДАКЦІЇ ПРОЕКТУ СТАНДАРТУ ТА РОЗСИЛАННЯ ЇЇ НА ПОГОДЖЕННЯ

4. РОЗРОБЛЕННЯ ДРУГОЇ РЕДАКЦІЇ ПРОЕКТУ СТАНДАРТУ ТА РОЗСИЛАННЯ ЇЇ НА ПОГОДЖЕННЯ

Друга редакція проекту стандарту має такий зміст:

-      сфера застосування;

-      нормативні посилання;

-      терміни та визначення понять;

-      суть методу;

-      відбирання проб;

-      апаратура і посуд;

-      реактиви;

-      умови виконання вимірювань ;

-      підготовка до аналізування;

-      проведення аналізування;

-      опрацювання результатів;

-      точність методу;

-      вимоги щодо безпеки;

-      бібліографія.

Другу редакцію проекту стандарту, звід відгуків та пояснювальну записку розіслано на погодження фахівцям незалежних зацікавлених організацій, а саме:

-    Українську академію аграрних наук;

-    ДП “УкрНДНЦ”;

-    Міністерство аграрної політики України;

-    ТК 145 “Меліорація і водне господарство” ІгіМ;

-    Державний комітет України по водному господарству.

5 ДООПРАЦЮВАННЯ ОСТАТОЧНОЇ РЕДАКЦІЇ ПРОЕКТУ СТАНДАРТУ. ПОДАННЯ ПРОЕКТУ СТАНДАРТУ НА ЗАТВЕРДЖЕННЯ

З урахуванням зауважень і пропозицій доопрацьовано остаточну редакцію проекту стандарту. Остаточну редакцію проекту стандарту (додаток В) подано на затвердження.

По закінченню цієї роботи формується справа стандарту, яка містить:

-     технічне завдання на розроблення стандарту;

-     проект стандарту в першій редакції з пояснювальною запискою;

-     звід відгуків;

-     оригінали (або копії) листів відгуків, отримані на першу редакцію;

-     оригінали (або копії) листів про погодження стандарту;

-     протокол засідання Вченої ради;

-     проект стандарту в остаточній редакції з пояснювальною запискою в двох прим.;

-     електронна версія стандарту.

До звіту НТР надано додатки, а саме:

-     витяг з протоколу засідання Вченої ради ННЦ ІГА (додаток Г);

-     реєстраційна карта НДР (копія) (додаток Д);

-     лист приймання завершеної НДР (додаток Е).

ВИСНОВКИ

1 Розроблено технічне завдання на розроблення стандарту.

2 Розроблено пояснювальну записку і першу редакцію проекту стандарту та розіслано їх на відгук до зацікавлених організацій.

3 З урахуванням зауважень та пропозицій, отриманих від організацій, незалежних зацікавлених відомств розроблено другу редакцію проекту стандарту та звід відгуків.

4 Другу редакцію проекту стандарту надіслано на погодження фахівцям незалежних зацікавлених відомств.

5 Доопрацьовано остаточну редакцію проекту стандарту.

6 Підготовлено справу стандарту.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1 ДСТУ 1.2:2003 Національна стандартизація. Правила розроблення національних нормативних документів

2 ДСТУ 1.5:2003 Національна стандартизація. правила побудови, викладання, оформлення та вимоги змісту нормативних документів

АУТУАЛЬНІСТЬ РОЗРОБКИ ПРОГРАМИ

Головною метою Програми є впровадження державної політики, спрямованої на відтворення та охорону родючості ґрунтів, забезпечення стійкості агроландшафтів, усунення негативних явищ у сучасному розвитку ґрунтових процесів і стабілізацію виробництва сільськогосподарської продукції, а також визначення оптимальних обсягів робіт, необхідних для реалізації цієї політики.

Реалізація Програми дозволить підвищити урожайність сільськогосподарських культур у середньому на 40-50 % з одночасним відтворенням родючості ґрунтів, що створить умови для стабільного забезпечення населення продуктами харчування, сталого соціально-економічного розвитку країни та збереження головного національного багатства – земельних ресурсів.

Процеси змін форм господарювання і власності на землю, що в останні роки стали основним змістом перетворень в аграрному секторі України, на жаль, негативно позначилися на родючості ґрунтів, яка залишилася поза увагою і влади, і сільгосптоваровиробників. Призупинено дію попередніх програм підвищення родючості ґрунтів, різко зменшено внесення у ґрунт органічних і мінеральних добрив, хімічних меліорантів.

В Україні протягом останніх років домінувала незбалансована дефіцитна система землеробства

Складність ситуації зі станом родючості ґрунтів обумовлює необхідність вирішення проблеми відтворення та охорони родючості ґрунтів саме програмним методом, шляхом формування Національної програми охорони родючості ґрунтів (далі Програма). Національний статус Програми підкреслює значимість проблеми і необхідність її вирішення за рахунок скоординованих дій усього суспільства.

Головною метою Програми є реалізація державної політики у галузі відтворення та охорони родючості ґрунтів, розроблення та впровадження заходів щодо забезпечення стійкості агроландшафтів, усунення негативних явищ у сучасному розвитку ґрунтових процесів, збільшення врожаїв основних сільськогосподарських культур і, як наслідок, забезпечення гарантованої продовольчої безпеки держави, одержання стабільного прибутку сільськогосподарських підприємств, зміцнення їх фінансово-економічного стану, підвищенні добробуту сільського населення

Від попередніх програм у галузі охорони і підвищення родючості ґрунтів ця програма принципово відрізняється своєю високою екологічною і економічною обґрунтованістю, ресурсо - і енергозберігаючими технологіями відтворення родючості ґрунтів і ведення землеробства та їх адаптованістю до соціально-економічних і ґрунтово-кліматичних умов господарств.

Виходячи із пріоритетних напрямів світового економічного розвитку, концепція програми зорієнтована на принципи та моделі стійкого, екологічно безпечного та економічно ефективного землекористування.

Програмою передбачається відновлення хімічної меліорації кислих ґрунтів з використанням новітніх ресурсозбережувальних технологій

Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель регулюється: Земельним кодексом України, Законами України: “Про плату за землю”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про землеустрій”, “Про охорону земель”.

Критеріями економічного стимулювання власників землі та землекористувачів є відтворення і підвищення родючості грунтів відносно їх базового рівня при одержанні земель у власність або користування, у тому числі на умовах оренди, охорона сільськогосподарських угідь.

Реалізація положень Законів України “Про охорону земель” і “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, а також передбачених Програмою заходів щодо відтворення та охорони родючості ґрунтів потребує інформаційного забезпечення, що базується на:

даних моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення з використанням геоінформаційних систем (ГІС) і даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ);

національному і регіональних банках даних про стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;

інформаційно-аналітичній системі для розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо прийняття рішень про відвернення та ліквідацію наслідків негативних процесів, планування ґрунтозахисних та інших заходів у сфері охорони родючості ґрунтів;

інтелектуальній базі знань у галузі охорони родючості ґрунтів та агротехнологій.

Створення інформаційних банків геоприв’язаних даних показників родючості ґрунтів і геоінформаційно-аналітичної системи підтримки управлінських рішень дозволить контролювати і змінювати ситуацію, в першу чергу в регіонах, на які припадають основні обсяги виробництва сільськогосподарської продукції.

Основними завданнями інформаційного забезпечення раціонального вирішення питань відтворення та охорони родючості ґрунтів є:

Нормативно-правове регулювання заходів з підвищення родючості ґрунтів буде здійснюватись на основі Земельного кодексу України (2001), насамперед статей 162-180, Законів України “Про охорону земель” (2003) і “Про державний контроль за використанням та охороною земель” (2003). Родючість ґрунтів – об’єкт важливого охоронного значення, який вимагає жорстокого регламентування питань використання і збереження.

Нормативно-правове регулювання передбачає сприяння впровадженню у виробництво заходів природоохоронного, ресурсозбережувального землекористування, максимально адаптованого до зональних грунтово-кліматичних і соціально-економічних умов. Зокрема це:

забезпечення ощадливого використання родючості ґрунтів;

досягнення простого, а у перспективі – розширеного відтворення родючості;

поновлення і підсилення продуктивних і екологічних функцій ґрунтового покриву;

попередження будь-якої діяльності, що пов'язана з руйнуванням, забрудненням, нецільовим і нераціональним використанням ґрунтів і ґрунтової родючості.

Окультурення солонцевих ґрунтів України

У земельному фонді України серед орних земель нараховується 2,7 млн. га солонцевих ґрунтів. Розповсюджені вони в основному в двох ґрунтово-кліматичних зонах – Лісостепу (частково Чернігівське Полісся) і в Степу (переважно Сухий Степ).

Солонцеві ґрунти характеризуються низькою насиченістю кальцієм і наявністю у вбирному комплексі натрію та магнію, мають несприятливі фізичні, водно-фізичні та агрохімічні властивості, що зумовлює їх низьку родючість. Тому економічно доцільне використання цих ґрунтів можливе лише при проведенні заходів з їх окультурення та відтворення родючості.

Виходячи з різноманіття природних умов і генезису солонцевих ґрунтів необхідно використовувати рекомендований диференційований комплекс заходів з підвищення їх родючості.

Основним заходом підвищення родючості солонцевих ґрунтів Лісостепу та зрошуваних земель Степу є хімічна меліорація за допомогою внесення кальцієвмісних сполук. Дія гіпсу виявляється в тому, що внесений кальцій витискує обмінний натрій, внаслідок чого зменшується рухомість ґрунтових колоїдів (гумусу, глини, заліза, тощо) і створюються умови для окультурення ґрунту. З внесенням гіпсу в солонцевий ґрунт значно покращуються його агрономічні властивості, знижується лужність, підвищується доступність для рослин азоту, фосфору та калію, активізуються мікробіологічні процеси, що сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур. Згідно розроблених ННЦ ІГА нормативів гіпсування забезпечувало одержання такого приросту урожаю (ц/га):

У Лісостеповій зоні в богарних умовах внесення 10,4 т/га гіпсу на солонцях чорноземно-лучних сульфатно-содових забезпечує одержання такого приросту врожаїв (ц/га): зерна озимої пшениці та ячменю – 6,7 (у посушливі роки – 2,9, у вологі – 10,1); коренів цукрового буряку – 70 (у посушливі роки – 63, у вологі – 116). На зональних лучно-чорноземних солонцюватих ґрунтах при внесенні 8т/га гіпсу середня прибавка врожаю зернових становить 3,5 ц/га (у посушливі роки – 2,6 ц/га, у вологі – 5,6 ц/га), коренів цукрового буряку – 67 ц/га. У Степовій зоні в богарних умовах при внесенні на солонцях каштанових степових 5 т/га гіпсу приріст врожаїв зернових культур становить 3,3 ц/га (у посушливі роки – 2,8 ц/га, у вологі – 5,1 ц/га); на солонцях каштанових лучних (норма гіпсу – 4 т/га) – 4,4 ц/га (у посушливі роки – 3,5ц/га, у вологі – 5,1 ц/га); на зональних темно – каштанових солонцюватих ґрунтах – 3,0 ц/га (норма гіпсу 4 т/га). При зрошенні (норма гіпсу 6,6 т/га) прибавка врожаю зернових культур досягає 6,5 ц/га (у посушливі роки – 8,3 ц/га, у вологі – 6,0 ц/га) .

Дозу гіпсу для хімічної меліорації солонців Лісостепової зони України рекомендується визначати за вмістом обмінного натрію. Для малонатрієвих солонців півдня України дозу гіпсу розраховують за допоглинанням кальцію солонцевим ґрунтом (за методом О.М. Грінченко)або коагуляційно-пептизаційним методом (за Мамаєвою). За рекомендаціями вчених та розроблених нормативів витрат гіпсовмісних матеріалів середні дози гіпсу становлять: для солонців середнього Лісостепу і Чернігівського полісся – 5 т/га, лучно-чорноземних солонцюватих ґрунтів - 3, солонців центрального і Південного Лісостепу - 10-12, малонатрієвих солонців сухого степу – 4-6, темно-каштанових солонцюватих ґрунтів – 4 (в умовах зрошення 5-6 т/га). У середньому по Україні доза внесення кальцієвмісних меліорантів становить 6 т/га.

Відповідно до Національної програми охорони родючості ґрунтів на період до 2010 року передбачено, виходячи з реальних можливостей, щорічно проводити гіпсування на площі 100-150 тис. га. В Україні є достатні запаси гіпсу та фосфогіпсу, що повністю забезпечує потребу землеробства в гіпсових матеріалах.

За даними наукових досліджень солонцеві ґрунти України вимагають повторного гіпсування через кожні 5-6 років.

Гіпсування особливо ефективне у сполученні з іншими агротехнічними заходами (внесення органічних і мінеральних добрив, поступове поглиблення орного шару, чизельний обробіток ґрунту, вирощування соле- і солонцестійких культур).

У сучасних ринкових умовах, ураховуючи низьку спроможність сільгоспвиробника, необхідно використовувати ресурсо- та енергозберігаючі технології хімічної меліорації солонцевих ґрунтів. Це досягається декількома прийомами:

- пріоритетним проведенням хімічної меліорації на середньо- та сильно солонцюватих ґрунтах та їх комплексах з солонцями;

- використання для хімічної меліорації різних відходів промисловості (фосфогіпс, дефекат, вапняк, сірчанокисле залізо та ін.) з екологічно-токсикологічною їх оцінкою. При цьому землекористувач не несе витрат на їх виробництво, а тільки на транспортування та внесення, тобто енергоємність прийомів знижується. Вирішується проблема також утилізації цих відходів і охорона навколишнього середовища;

- внесення хімічних меліорантів разом з поливною водою, внесення малих доз гіпсу (2-4 ц/га) в рядки, а також вибіркове гіпсування плям солонців на землях, де комплексність складає не більше 30 %;

- внесення економічно та екологічно виправданих норм доза фосфогіпсу (гіпсу) для солонців Лісостепу 8-10 т/га, для лучно-чорноземних солонцюватих ґрунтів - 3-4 т/га і для солонцюватих ґрунтів Степу - 4-6 т/га.

У степовій зоні на солонцевих ґрунтах з неглибоким (40-50 см) заляганням карбонатів найбільш ефективним засобом меліорації є глибока (55-65 см) плантажна оранка.

При проведенні плантажної оранки відбувається механічне руйнування щільного солонцевого горизонту та перемішування підсолонцевого та солонцевого горизонтів і до орного шару залучаються карбонати кальцію, іноді гіпс, що сприяє „самомеліорації” ґрунтів. При цьому відбувається зниження солонцюватості, поліпшення агрофізичних властивостей, накопичення в ґрунті додаткової, дуже цінної доля степу вологи. Цей метод більш економічний за гіпсування, оскільки виключає витрати на доставку та внесення кальцієвмісних меліорантів.

Завдяки меліоративній плантажній оранці в богарних умовах на солонцях степових середній приріст урожаю зернових культур становить 6,9 ц/га (у посушливі роки – 5,1 ц/га, а у вологі - 7,7 ц/га), на каштанових солонцюватих ґрунтах – 4,2 ц/га. В умовах зрошення приріст врожаю від цього обробітку на темно-каштанових солонцюватих ґрунтах досягає 10,2 ц/га.

Це одноразовий захід, який забезпечує позитивний вплив на властивості та урожайність сільськогосподарських культур на протязі 20-50 років. За даними наших досліджень, в довготривалій післядії (50 років) відбуваються значні зміни ґрунтового профілю солонцевих ґрунтів і утворюються нові агрогенноперетворені ґрунти, які мають високу продуктивність. Тому плантажовані солонцеві ґрунти ми пропонуємо віднести до категорії особливо цінних земель. Площа цих земель становить близько 200 тис. га. Відповідно до національної програми охорони родючості ґрунтів плантажну оранку пропонується проводити у подальшому щорічно на площі 10-18 тис. га.

На заплавних терасах південного Лісостепу з близьким заляганням підґрунтових вод доцільно застосовувати агротехнічні і біологічні засоби окультурення солонцевих ґрунтів – безполицевий обробіток, висів солонцестійких культур і трав. Кращими культурами-меліорантами для заплавних солонцевих ґрунтів є цукрові і кормові буряки, сорго, буркун, просо, суданська трава, люцерна, лядвенець рогатий, вівсяниця лучна, стоколос безостий.

Лучно-чорноземні та лучні солонцеві ґрунти та їх комплекси з солонцями солончакуватими і солончаковими практично не піддаються звичайним прийомам меліорації. Докорінне їх поліпшення можливе лише при проведенні комплексних високозатратних заходів (дренаж, внесення хімічних меліорантів, добрив, посів соле- та солонцестійких культур). З економічного та екологічного поглядів ці землі більш вигідно вивести з обробітку і трансформувати у природні і культурні кормові угіддя – сіножаті і пасовища. Орієнтовна площа цих земель 60,0 тис. га.

Заходи по підвищенню родючості солонцевих ґрунтів

У земельному фонді України солонці та солонцюваті ґрунти займають загальну площу близько 4 млн. га, в тому числі орні землі – 2,7. Солонцеві ґрунти розповсюджені в основному у двох грунтово–кліматичних зонах – Лісостепу (частково Чернігівське Полісся ) і в Степу (переважно Сухий Степ) (табл. 1).

Солонці у природному стані мають лужну реакцію ґрунтового розчину, несприятливі фізичні та хімічні властивості, характеризуються низькою насиченістю кальцієм і наявністю у вбирному комплексі натрію, що зумовлює їхню низьку родючість. Культурні рослини розвиваються на солонцях погано і навіть у сприятливі по зволоженню роки врожайність на них у 2 – 3 рази нижча ніж на зональних не солонцюватих ґрунтах, а у посушливі роки вона знижується до нуля. При оцінці родючості ґрунтів в балах бонітети чорноземів та солонців відрізняються в 4 рази, по озимій пшениці вони складають відповідно 79 і 22 бали.

Солонці не утворюють суцільних масивів, а залягають окремими плямами серед родючих чорноземів і темно – каштанових ґрунтів, що різко знижує продуктивність усього агроландшафту. Тому екологічно безпечне та економічно доцільне використання солонцевих земель потребує проведення комплексу заходів, які забезпечать підвищення їх родючості.

Одним із основних заходів підвищення продуктивності солонцевих територій є хімічна меліорація за допомогою кальцієвмісних меліорантів.

Дія гіпсу (фосфогіпсу) проявляється в тому, що внесений кальцій витискає обмінний натрій, внаслідок чого зменшується рухомість ґрунтових колоїдів (гумусу, глини, заліза та ін.) і створюються умови для окультурення ґрунту. З внесенням гіпсу в солонцевий ґрунт поліпшуються його агрономічні властивості, знижується лужність, підвищується доступність для рослин азоту, фосфору та калію, активізуються мікробіологічні процеси тощо. У випадку незначного вмісту в ґрунті увібраного натрію та високого - магнію, гіпсування знижує можливість утворення токсичних гуматів магнію і поліпшує умови кальцієвого живлення рослин.

Гіпсування особливо ефективне в сполученні з іншими меліоративними і агротехнічними прийомами (внесення органічних і мінеральних добрив, поступове поглиблення орного шару, вирощування соле- і солонцестійких культур, особливо буркуну).

Позитивна дія гіпсу проявляється лише в тому випадку, коли підґрунтові води знаходяться глибше 1,5-2 м. Інакше продукти обмінних реакцій (сірчанокислий натрій та ін.) не можуть мігрувати вниз по ґрунтовому профілю й розсолонцювання не відбувається.

Гіпсування необхідно повторювати через кожні 5-6 років, оскільки тривалість його післядії обмежується цим періодом.

У степовій зоні на солонцевих ґрунтах з неглибоким (40-50 см) залягання карбонатів ефективним заходом підвищення родючості є глибока (55-65 см) плантажна оранка.

При плантажній оранці руйнується щільний солонцевий горизонт, а карбонати кальцію (а інколи і гіпс) з нижніх шарів переміщуються на поверхню. Під впливом води та вуглекислого газу солі кальцію розчиняються і таким чином збільшується у ґрунті кількість активного кальцію, який витісняє обмінний натрій.

У результаті цього поліпшуються агрофізичні та фізико-хімічні властивості (водопроникність, пористість), зростають запаси дуже цінної для степу продуктивної вологи. Певною мірою цей метод альтернативний традиційному гіпсуванню і більш економічний, оскільки виключає витрати на доставку і внесення кальцієвмісних меліорантів.

Оранка проводиться плантажним плугом ППЛ –50, ППН – 50 та ін. на глибину, при якій забезпечується вигортання на поверхню 5-10 см шару ґрунту, який містить карбонат кальцію чи гіпс. Це досягається при плантажній оранці на глибину 55-65 см. У разі меншої глибини на поверхню ґрунту виноситься нижня частина солонцевого горизонту, в якому відсутні солі-меліоранти і властивості ґрунту не поліпшуються, а навіть погіршуються. Меліоративна плантажна оранка проводиться за проектами, які складаються державними проектно-технологічними центрами охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” за заявою землекористувача.

Перед проведенням плантажної оранки необхідно ознайомитися з цим проектом, уточнити глибину залягання карбонатів, глибину залягання та мінералізацію підґрунтових вод. У випадку, коли підґрунтові води залягають ближче 3 м від поверхні (лучні солонцеві ґрунти) плантажну оранку застосовувати не рекомендується через імовірність вторинного осолонцювання.

При плантажній оранці одночасно вносять органічні добрива 40-60 т/га гною в умовах богару 80-100 т/га при зрошенні.

Дослідженнями установлено, що в разі високоякісної плантажної оранки, тобто коли залучається карбонатний горизонт, потреба в гіпсуванні зникає. Необхідність у цьому виникає лише за умов глибокого (50-60 см) залягання карбонатів.

Позитивна післядія плантажної оранки простежується протягом 20-30 років, тому цей прийом є одноразовим. Перспективний прогноз гіпсування і плантажної оранки наведено у таблиці 2. Впровадження цих заходів дозволить отримувати щорічно відчутні прирости врожаю (табл. 3).

Таблиця 1 - Площа солонцевих комплексів по підтипах і видам солонців в межах с.-г. угідь (га)

№ п/п	Зона, підтипи солонців	Типи солонцевих грунтів	Сільгоспугіддя	Площа комплексів із питомою вагою вмісту солонців, %
				до 25		25-50			більш 50		Усього
1	2	3	4	5		6			7		8
1	Лісостеп Чорноземний Содово та содовосульфатні	Чорноземи потужні залишково солонцюваті	Рілля	526	900	-	-		-	-	526	900
			Усього	562	100	-	-		-	-	562	100
2		Чорноземи солонцюваті на третинних глинах	Рілля	7	800	-	-		-	-	7	800
			Усього	14	800	-	-		-	-	14	800
3		Лучно-чорноземні поверхневосолонцюваті	Рілля	76	200	-	-		-	-	76	200
			Усього	105	900	-	-		-	-	105	900
4		Лучно-чорноземні глибокосолонцюваті	Рілля	71	900	-	-		-	-	71	900
			Усього	111	300	-	-		-	-	111	300
5		Лучні солонцюваті	Рілля	120	000	14	200		-	-	134	200
			Усього	404	700	70	000		-	-	474	700
6		Солонець чорноземний	Рілля	-	-	-	-		2	-	2	900
			Усього	-	-	-	-		19	-	19	800
		РАЗОМ по зоні Лісостепу	Рілля	802	800	14	200		2	-	819	900
			Усього	1198	800	70	000		19	-	1288	600
1	Степ Каштановий Нейтральні	Чорноземи потужні солонцюваті	Рілля	17	500	-	-		-	-	17	500
			Усього	20	700	-	-		-	-	20	700
2		Чорноземи солонцюваті на третинних глинах	Рілля	65	500	65	500		-	-	131	000
			Усього	96	800	96	800		-	-	193	600
3		Чорноземи південні солонцюваті	Рілля	259	700	-	-		-	-	259	700
			Усього	313	400	-	-		-	-	313	400
4		Темно-каштанові залишково солонцюваті	Рілля	865	100	-	-		-	-	865	100
			Усього	963	500	-	-		-	-	963	500
5	Степ Каштановий Нейтральні	Темно-каштанові солонцюваті	Рілля	112	100	112	200	-		-	224	300
			Усього	153	500	153	500	-		-	307	000
6		Лучно-чорноземні поверхневосолонцюваті	Рілля	35	100	-	-	-		-	35	100
			Усього	73	100	-	-	-		-	73	100
7		Лучно-чорноземні глибокосолонцюваті	Рілля	49	700	-	-	-		-	49	700
			Усього	90	200	-	-	-		-	90	200
8		Каштанові солонцюваті	Рілля	-	-	151	000	-		-	151	000
			Усього	-	-	219	400	-		-	219	400
9		Лучні солонцюваті	Рілля	-	-	95	200	-		-	95	200
			Усього	-	-	300	900	-		-	300	900
10		Солонці каштанові	Рілля	-	-	-	-	44		300	44	300
			Усього	-	-	-	-	215		800	215	800
	РАЗОМ	по зоні Степу	Рілля	1404	700	423	900	44		300	1872	900
			Усього	1711	200	770	600	215		800	2697	600
	РАЗОМ	по Україні	Рілля	2207	500	438	100	47		200	2692	600
			Усього	2910	000	840	600	235		600	3986	200

Таблиця 2 – Обсяги заходів по підвищенню родючості солонцевих ґрунтів

Області	Гіпсування, роки							Плантажна оранка, роки
	2005	2006	2007	2008	2009	2010	Всього 2005-2010	2010-2015	2005	2006	2007	2008	2009	2010	Всього 2005-2010	2010-2015
АР Крим	10	10	10	10	15	15	70	60	10	10	10	15	15	15	75	80
Вінницька
Дніпропетровська	8	8	8	8	8	10	50	60
Донецька	7	7	7	7	7	8	43	45	0,2	0,2	1	1	1	1	4,4	10
Закарпатська
Запорізька	10	10	12	12	14	14	72	80	1	1	2	2	2	3	11	15
Київська	3	3	3	3	3	4	19	20
Кіровоградська
Луганська	4	5	5	5	5	5	29	30	0,2	0,2	1	1	1	1	4,4	10
Миколаївська	10	10	10	10	12	12	64	50	2	2	5	5	5	6	25	20
Одеська	10	10	10	10	10	10	60	70
Полтавська	8	8	8	8	10	10	52	60
Харківська	4	4	4	4	5	5	26	25
Херсонська	20	20	20	20	30	30	140	150	5	5	10	10	10	10	50	40
Хмельницька
Черкаська	2	2	2	2	2	2	12	10
Чернігівська	15	20	20	20	25	25	125	130
ВСЬОГО	116	122	124	124	152	156	794	820	18,4	18,4	29	34	34	36	169,8	175

Таблиця 3 - Нормативи прибавок урожаю сільськогосподарських культур за рахунок меліорації солонцевих грунтів

Засоби меліорації	Підтипи солонцевих земель	Сільськогосподарські культури
		зернові			цукровий буряк			однорічні трави			багаторічні трави
		сере-днє	посу-шливі роки	вологі роки	сере-днє	посу-шливі роки	вологі роки	сере-днє	посу-шливі роки	вологі роки	сере-днє	посу-шливі роки	вологі роки
Лісостеп
Гіпсування (10 т/га)	Солонці чорноземно-лужні солончакові й солончакуваті	6,7	2,9	10,1	70	63	116	22,8	18,8	35,1	19,5	-	21,8
Гіпсування (8 т/га)	Лужно-чорноземні солонцюваті грути	3,5	2,6	5,6	67	-	-	30,7	-	-	49,4	10,0	81,5
Степ
Гіпсування (5 т/га)	Солонці каштанові (богар)	3,3	2,8	5,1	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Гіпсування (4 т/га)	Солонці каштанові лучні (богар)	4,4	3,5	5,1	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Гіпсування (4 т/га)	Темно-каштанові солонцюваті грунти (богар)	3,0	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Гіпсування (5 т/га)	Темно-каштанові солонцюваті грунти (зрошення)	6,5	8,3	6,0	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Плантаж-на оранка	Солонці каштанові (богар)	6,9	5,1	7,7	-	-	-	-	-	-	-	-	-
на глибину 60 см	Солонці каштанові лучні (богар)	4,2	-	5,2	-	-	-	-	-	-	-	-	-
	Темно-каштанові солонцюваті грунти (зрошення)	10,2	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-

Вивчення сольового складу солонцю каштанового малонатрієвого неплантажованого показало, що за 50 років їх сільськогосподарського використання кількість загальних і токсичних солей у профілі зменшилася у двічі. Це зменшення відбулося передусім за рахунок хлоридів та сульфатів натрію. Так, порівняно з 1967 роком, кількість хлоридів зменшилася у 2 рази (з 0,21-0,28 м-екв/100 г у 1967р. до 0,12-0,14 м-екв/100 г у 2003р.), а сульфати у верхній частині профілю майже зовсім зникли. Вміст катіону натрію знизився з 0,7 – 3,9 м-екв/100 г у 1967 до 0,07 – 1,5 м-екв/100 г у 2003-2005 р. Натомість у ґрунтах спостерігається тенденція до деякого збільшення кальцію та магнію. Такі зміни у катіонному складі зумовили зростання відношення Сa:Na з 0,2-0,5у 1967 році до 4,0-5,4 у 2003-2005 роках (табл.__).

Картину вертикального розподілу водорозчинних солей у неплантажованому солонці каштановому малонатрієвому представлено на рис __. З рисунка видно, що усі солі рівномірно розподілені до глибини 150 см, у цій частині профілю переважають гідрокарбонати кальцію та магнію. Акумуляційним горизонтом для водорозчинних солей став шар 150-175 см, склад солей у ньому хлоридно – сульфатний магнієво кальцієвий.

У цілому можна констатувати, що за 50 років сільськогосподарського використання у солонці каштановому малонатрієвому наявний процес розсолення.. Імовірно цей процес відбувається під впливом атмосферних опадів, чому сприяє зменшення щільності складення орного шару та зменшення потужності ілювіального горизонту, що є результатом постійного обробітку цих ґрунтів.

Динаміка вмісту водорозчинних солей у солонцях каштанових малонатрієвих

Рік	Глибина,см	Плантаж					Контроль
		загальна сума солей,%	сума токсичних солей,%	Ca	Na	Ca:Na	загальна сума солей,%	сума токсичних солей,%	Ca	Na	Ca:Na
1957	0-30	0,124	0,06	0,34	0,73	0,5	0,106	0,03	0,17	0,40	0,4
	30-40	0,129	0,06	0,44	0,73	0,3	0,143	0,08	0,29	0,91	0,3
	40-60	0,125	0,07	0,27	0,85	0,3	0,139	0,09	0,24	1,16	0,2
	60-75	0,336	0,13	0,62	0,92	0,7	0,428	0,07	0,91	2,05	0,4
	75-100	1,280	0,49	8,02	3,35	2,3	0,602	0,41	1,94	4,23	0,5
	100-150	0,563	0,51	0,62	6,58	0,1	0,399	0,37	0,30	5,03	0,06
1967	0-30	0,069	0,05	0,29	0,61	0,5	0,109	0,05	0,12	0,76	0,2
	30-40	0,083	0,08	0,23	1,11	0,2	0,115	0,07	0,15	1,04	0,1
	40-60	0,089	0,09	0,17	1,29	0,1	0,106	0,09	0,15	1,30	0,1
	60-75	0,095	0,09	0,27	1,13	0,2	0,215	0,52	1,38	1,82	0,8
	75-100	0,195	0,06	0,29	0,55	0,5	0,540	0,40	2,22	3,99	0,6
	100-150	0,274	0,27	0,21	3,90	0,1	0,416	0,44	0,39	6,00	0,1
2003	0-30	0,062	0,02	0,47	0,06	7,8	0,061	0,03	0,37	0,08	4,6
	30-40	0,061	0,03	0,36	0,12	3,0	0,063	0,03	0,38	0,11	3,6
	40-60	0,064	0,04	0,41	0,02	20,5	0,109	0,03	0,41	0,16	2,6
	60-75	0,073	0,06	0,24	0,50	0,5	0,077	0,04	0,38	0,35	1,1
	75-100	0,252	0,14	1,54	1,0	1,5	0104	0,06	0,46	0,63	0,7
	100-150	0,200	0,11	0,48	1,15	0,4	0,324	0,22	7,75	1,15	6,7
2005	0-30	0,067	0,02	0,57	0,07	8,1	0,065	0,04	0,34	0,07	4,8
	30-40	0,068	0,01	0,45	0,13	3,5	0,080	0,05	0,28	0,13	2,2
	40-60	0,068	0,04	0,47	0,06	7,8	0,079	0,04	0,31	0,20	1,6
	60-75	0,077	0,01	0,31	0,32	1,0	0,089	0,05	0,38	0,22	1,7
	75-100	0,200	0,12	2,03	1,40	1,5	0,159	0,13	0,41	0,51	0,8
	100-150	0,184	0,10	0,78	1,10	0,7	0,216	0,20	3,44	1,52	2,3

Вивчення сольового складу неплантажованих темно–каштанових слабосолонцюватих ґрунтів показало, що в перші роки зрошення у верхній 0-100см частині ґрунтового профілю значно знижується вміст загальних і токсичних солей, в основному за рахунок хлоридів і сульфатів натрію. Горизонт сольових акумуляцій переміщається на глибину 75-100 см.

В подальшому процес розсолення верхньої частини ґрунтового профілю стабілізується, про що свідчить незначне зниження вмісту загальних і токсичних солей у 0-100см частині профілю, порівняно з попередніми роками досліджень. Вміст солей тут коливається в межах 0,04-0,09%, у якісному складі солей переважають гідрокарбонати кальцію.

Таблиця __. Динаміка вмісту водорозчинних солей в темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтах, зрошуваних прісною водою

Рік	Глибина,см	Плантаж					Контроль
		загальна сума солей,%	сума токсичних солей,%	Ca	Na	Ca:Na	загальна сума солей,%	сума токсичних солей,%	Ca	Na	Ca:Na
1966	0-30	0,105	0,04	0,89	0,26	3,4	0,061	0,06	0,85	0,34	2,5
	30-40	0,123	0,05	0,86	0,21	4,1	0,058	0,06	0,41	0,55	0,7
	40-60	0,090	0,05	0,62	0,19	3,3	0,066	0,07	0,32	0,72	0,4
	60-75	0,112	0,07	0,49	0,25	2,0	0,110	0,11	0,11	1,55	0,1
	75-100	0,103	0,08	0,22	0,94	0,2	0,178	0,18	0,18	2,45	0,1
	100-125	0,327	0,27	0,89	2,69	0,3	0,586	0,59	2,48	5,46	0,5
	125-150	0,279	0,24	0,40	2,73	1,1	0,563	0,56	1,07	6,21	0,2
	150-175	1,443	0,61	13,0	4,12	3,2	0,829	0,83	11,5	6,79	1,7
	175-200	0,929	0,36	9,14	4,97	1,8	0,806	0,81	11,0	7,33	1,5
1970	0-30	0,077	0,03	0,53	0,18	2,9	0,039	0,04	0,28	0,30	0,9
	30-40	0,109	0,07	0,52	0,68	0,8	0,054	0,05	0,46	0,40	1,1
	40-60	0,088	0,04	0,87	0,19	4,5	0,046	0,05	0,43	0,43	1,0
	60-75	0,112	0,04	0,82	0,27	3,0	0,024	0,02	0,20	1,01	0,2
	75-100	0,119	0,08	0,27	0,89	0,3	0,134	0,13	0,19	1,80	0,1
	100-125	0,181	0,09	0,29	0,90	0,3	0,156	0,16	0,15	2,05	0,1
	125-150	0,792	0,40	5,96	2,07	2,9	0,470	0,47	10,3	2,60	3,9
	150-175	0,887	0,43	0,95	2,73	0,3	0,399	0,40	6,0	1,56	3,8
	175-200	0,864	0,44	0,10	2,64	0,03	0,421	0,42	6,24	1,24	5,03
2003	0-30	0,089	0,03	0,74	0,11	6,7	0,021	0,06	0,58	0,08	7,3
	30-40	0,076	0,03	0,60	0,12	5,0	0,022	0,02	0,65	0,10	6,5
	40-60	0,088	0,04	0,65	0,23	2,1	0,033	0,03	0,79	0,14	5,6
	60-75	0,084	0,03	0,65	0,22	6,9	0,048	0,05	0,67	0,26	2,6
	75-100	0,556	0,25	4,70	0,68	7,0	0,064	0,06	0,48	0,58	0,8
	100-125	0,427	0,23	2098	0,80	3,7	0,081	0,08	0,31	0,95	0,3
	125-150	0,125	0,09	0,50	0,63	0,8	0,143	0,14	0,62	1,40	0,4
	150-175	0,165	0,12	0,65	0,95	0,7	0,189	0,19	1,30	1,40	0,9
	175-200	0,849	0,25	8,93	1,00	8,9	0,196	0,20	1,68	1,40	1,2
2005	0-30	0,085	0,03	0,89	0,13	6,8	0,041	0,03	0,57	0,10	5,7
	30-40	0,082	0,03	0,61	0,15	4,1	0,036	0,02	0,71	0,14	5,1
	40-60	0,088	0,04	0,63	0,32	1,9	0,044	0,03	0,55	0,14	3,9
	60-75	0,085	0,04	0,60	0,22	2,7	0,060	0,04	0,64	0,21	3,0
	75-100	0,543	0,23	5,28	0,55	9,6	0,100	0,06	0,44	0,46	0,9
	100-125	0,445	0,42	1,72	0,91	1,9	0,101	0,07	0,55	1,10	0,5
	125-150	0,132	0,08	0,34	0,80	0,4	0,187	0,16	0,60	1,60	0,4
	150-175	0,172	0,12	0,63	1,00	0,6	0,294	0,20	1,40	1,60	0,8
	175-200	0,860	0,24	5,32	1,40	3,8	0,327	0,22	2,80	2,10	1,3

Примітка. У таблиці використані фондові матеріали лабораторії родючості зрошуваних і солонцевих ґрунтів (науковий звіт за 1970 рік).

За роки зрошення вміст водорозчинного натрію у всьому профілі знизився у

2 – 2,5 рази, натомість спостерігається тенденція до збільшення кількості водорозчинного кальцію, джерелом постійного надходження якого в ґрунти є гідрокарбонатно – кальцієві зрошувальні води. Збільшення кількості водорозчинного кальцію обумовлює і зростання показника Сa:Na (табл._).

Порівняно з 1970 роком, горизонт сольових акумуляцій з вмістом солей 0,20-0,32 % гідрокарбонатно – сульфатного магнієво - кальцієвого складу виявився на глибині 175-200см, що свідчить про досить інтенсивне протікання процесу розсолення ґрунтоутворюючої породи.

Зміни іонно-сольового складу ґрунтового розчину у немеліорованих солонцях каштанових малонатрієвих призвели до трансформацій у складі ГПК. За роки інтенсивного сільськогосподарського використання цих ґрунтів істотно зменшився вміст увібраного натрію в орному шарі (з 3,7% у 1955 році до 2,4 – 2,2 % у 2003 -2005 роках). В шарі 30-40 його кількість також зменшується але не досить суттєво

Таким змінам у ГПК солонців каштанових малонатрієвих плантажованих і неплантажованих сприяє висока активність кальцію у ґрунтовому розчині , при досить невисокій активності натрію (табл_). Співвідношення  в плантажованих солонцях коливається в межах 0,5-0,7, що підтверджує відсутність солонцюватості. В немеліорованих ґрунтах це співвідношення дещо вище (1,7-1,8), що говорить про слабкий ступінь солонцюватості

Зрошення також сприяло розсолонцюванню немеліорованих темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтів. Так, за досліджуваний період вміст натрію в орному шарі цих ґрунтів знизився з 3,4% у 1965 році до 0,8-0,9% у 2003-2005 роках, а в шарі 30-40 (ілювіальний горизонт) з 2,06% до 0,9-1,05%. При цьому доля увібраного кальцію підвищилася в орному шарі до 75,8%. Імовірно визначальну роль у збільшенні долі увібраного кальцію відіграє кальцій зрошувальних вод

 

Мал.__– Вміст увібраних катіонів в орному шарі темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтів, зрошуваних прісною водою

Зміни у складі ГПК ґрунту при зрошенні викликані також змінами активності іонів кальцію та натрію. Зрошення підсилює біохімічні процеси, в результаті чого збільшується кількість вуглецю. У зв’язку з цим карбонат кальцію з інертної форми переходить до розчинної , що проявляється у збільшенні активності іонів кальцію. Підвищена активність його зберігається протягом тривалого періоду післядії. Така висока активність кальцію в плантажованих ґрунтах свідчить про високу їх буферність до процесів осолонцювання.

Натомість активність натрію зменшується з кожним роком як в меліорованих так і в немеліорованих ґрунтах . За рахунок цього відношення  в шарі 0-60см на плантажованих ґрунтах знизилося у 3-5 разів порівняно з вихідним рівнем. Величина його коливається в межах 0,2-0,4, що свідчить про те, що солонцевий процес в цих ґрунтах не розвивається. В неплантажованих ґрунтах співвідношення знизилось у 1,5 рази, що свідчить про розсолонцювання ґрунту

Табл. Зміни активності натрію та кальцію в темно – каштанових слабосолонцюватих ґрунтах, зрошуваних прісною водою

Рік	Глибина, см	Плантаж			Контроль
		aNa мекв/л	aCa мекв/л		aNa мекв/л	aCa мекв/л
1973	0-30	1,02	Не визн	-	3,47	5,75	1,4
	30-40	1,07	-	-	4,17	9,55	1,3
	40-60	2,0	-	-	5,13	7,58	1,8
1980	0-30	0,72	13,7	0,2	2,22	4,08	1,1
	30-40	1,02	8,7	0,4	2,47	5,76	1,1
	40-60	1,18	5,6	0,5	3,04	5,26	1,3
2003	0-30	0,57	12,8	0,2	1,73	4,16	0,84
	30-40	0,66	7,26	0,3	2,29	4,78	1,04
	40-60	1,0	6,02	0,4	2,63	5,02	1,1

 

Генічеська дослідна станція Дослід Лаврентьєва1955

Варіант	Глибина, см	Сума катіонів	Мг-екв на 100 г грунту			% від суми катіонів
			Ca	Mg	Na	Ca	Mg	Na
Плантаж	0-10	35,2	20,2	20,2	1,2	57,4	39,2	3,4
	10-20	35,4	20,9	20,9	1,3	59,1	37,2	3,6
	20-30	31,8	19,8	19,8	1,4	62,3	33,3	4,4
	30-40	32,4	20,4	20,4	1,2	63,0	33,3	3,7
	40-50	34,2	20,0	20,0	1,4	58,5	37,5	4,0
	50-60	33,8	16,4	16,4	1,7	48,6	46,5	4,9
Контроль	0-10	27,2	16,8	16,8	1,0	61,8	34,5	3,7
	10-20	27,1	16,5	16,5	1,0	60,9	35,4	3,7
	20-30	35,7	18,7	18,7	1,5	52,4	43,4	4,2
	30-40	34,7	16,8	16,8	1,9	48,2	46,1	5,5
	40-50	30,9	15,9	15,9	2,2	51,5	41,4	7,1
	50-60	26,2	13,4	13,4	1,7	51,2	42,4	6,4

1961

Варіант	Глибина, см	Сума катіонів	Мг-екв на 100 г грунту			% від суми катіонів
			Ca	Mg	Na	Ca	Mg	Na
Плантаж	0-10	33,5	22,5	9,4	1,6	67,2	28,1	4,7
	10-20	32,8	22,5	8,7	1,6	68,6	26,6	4,8
	20-30	33,1	21,9	9,3	1,9	66,2	28,1	5,7
	30-40	34,7	21,3	11,0	2,4	31,4	31,7	6,9
	40-50	34,1	21,2	10,3	2,6	62,2	30,2	7,6
	50-60	31,5	18,3	10,62	3,0	58,1	32,4	9,5
Контроль	0-10	23,3	15,6	6,5	1,2	67,0	27,9	5,1
	10-20	23,3	14,6	7,3	1,4	62,7	31,3	6,0
	20-30	28,8	16,9	10,0	1,9	58,7	34,8	6,5
	30-40	36,6	18,2	16,0	2,4	49,7	43,7	6,6
	40-50	36,2	17,8	14,9	3,5	49,2	41,2	9,6
	50-60	33,2	16,7	12,8	3,8	50,3	38,6	11,1

Дані Ю.Є.Кізякова 1969

Варіант	Глибина, см	Сума катіонів	% від суми катіонів
			Ca	Mg	Na
Плантаж	0-10	32,3	68,7	28,2	3,1
	30-40	30,3	64,1	30,0	5,9
	50-60	29,3	58,7	32,1	9,2
Контроль	0-10	28,2	60,0	36,0	4,0
	30-40	36,0	45,0	43,2	11,8
	50-60	29,2	49,0	39,7	11,3

2003

Варіант	Глибина, см	Сума катіонів	Мг-екв на 100 г грунту			% від суми катіонів
			Ca	Mg	Na	Ca	Mg	Na
Плантаж	0-30	36,8	27,45	7,95	0,513	74,5	21,6	1,39
	30-50	34,9	21,20	12,72	0,326	60,7	36,4	0,93
	50-65	33,1	19,20	12,72	0,579	58,0	38,4	1,84
Контроль	0-24	37,3	23,85	12,19	0,141	63,9	32,6	0,37
	24-42	36,6	20,90	15,37	0,325	57,1	41,9	0,88
	42-52	35,6	16,45	18,02	0,612	46,2	50,6	1,71
	52-65	36,4	16,49	19,08	0,476	45,3	52,41	1,30

СООО «Воїнське» 2003

Варіант	Глибина, см	Сума катіонів	Мг-екв на 100 г грунту			% від суми катіонів
			Ca	Mg	Na	Ca	Mg	Na
Плантаж	0-30	35,76	27,45	6,89	0,335	76,76	19,26	0,93
	30-50	35,38	27,12	6,89	0,389	76,65	19,47	1,09
	50-65	34,58	23,41	9,01	0,385	67,69	26,05	1,11
Контроль	0-30	36,03	27,32	7,42	0,312	75,82	20,59	0,86
	30-46	37,53	25,86	10,6	0,345	68,90	28,24	0,91
	47-60	31,03	19,56	10,6	0,369	63,03	34,16	1,18