Переклад реалій

Переклад реалій

 

Реалія - (лат. Realis - речовий) предмет, поняття, явище, характерне для історії, культури, побуту, життя того чи іншого народу, країни, що не зустрічається в інших народів. Реалії-також слово, що позначає такий предмет, поняття, явище, також словосполучення (звичайно фразеологізм, прислів'я, приказка, примовка), що включає такі слова, предмети матеріальної культури.

З історико-семантичного погляду реалії діляться на:

1. Власне реалії (при існуючих референтах): укр.: трембітар, постоли, коливо, перебудова гласність, коломийка; англ.; Halloween, a baby-sitter, Boxing day, a gifted child.

2. Історичні реалії - семантичні, архаїзми, які внаслідок зникнення референтів входять до історично-дистанційної лексики, втративши життєздатність. Крім національних, для них характерний хронологічний колорит: укр. смерд, свячений, зелені хлопці ("опришки"), англ.: a pries and hole (іст. "нора", пристанище або в замку, де переховувалися католицькі священики в Англії під час переслідування католиків).

У структурному плані

1. Реалії-одночлени: укр. вечорниці, кобзарювати; англ.: а sheriff, a maypole ("травневе дерево" - стовп, прикрашений квітами, різнобарвними прапорцями і т.п., довкруги якого танцюють в першу неділю травня у Великобританії).

2. Реалії-полічлени номінативного характеру: курна хата, братська могила, St. Valentine's Day, a soap оpera (багатосерійна постановка сентиментального характеру), а ticket day.

3. Реалії-фразеологізми: стати під вінок дбати про скриню, to hatch the woolsack (набитая шерстью подушка, на которой сидит председатель, лорд, канслер в палате лордов). - стать лордом, канслером.

З погляду перекладацької практики виділяють явні і скритні реалії.

Скритні реалії - укр.: піч, сорочка (вишиванка), скриня; англ..: a forty-niner ( one who took part in the California gold rush? After The discovery of gold there in 1848). Перекласти реалії – це значить винайти відповідник у цільовій мові, а як же цього досягти, якщо немає в етнокультурі, матеріальній чи духовній співвідносного об'єкта, поняття чи явища? Отже, у випадку реалій доречно говорити не про переклад у буквальному розумінні, а лише про винайдення семантико-стилістичного відповідника, або про трансляційне перейменування реалії.

Існують такі способи трансляційного перейменування реалії:

1. Транскрипцій (транслітерація).

2. Гіперонімічне перейменування.

3. Дескриптивна перифраза

4. Комбінована реномінація.

5. Міжована транспозиція на конототивному рівні.

6. Метод уподібнення.

7. Віднайдення ситуативного відповідника (контекстуальний переклад). 8 Інтерпретація реалії.

1. Транскрипція (транслітерація) Терміном "транскрипція" позначають віднайдення якомога точнішого відповідника через запис звучання слів (у тому числі реалій) мови-джерела графемами мови-переймача. Транскрипція-зв'язана з точною (наскільки це можливо) передачею звучання, іноземного слова (примат вимови). Єдиний різновид реалій, який неминуче треба подавати в національній подобі, - це антропоніми та топоніми, на зразок українських Тарас, Ярема, Вірко, Вірлена, Черемош, Уж, Назар. Так, у газеті "News from Ukraine" у розповіді про перебування американських туристів у Києві читаємо: "A nine-year-old American? Yarema Bachynsky, came to Ukraine as a member of the ”group." Тут йдеться про мешканця США, але українця, за національністю, на що вказує його ім'я, правильно протранкрибоване.

2. Гіперонімічне перейменування Гіперонімічне перейменування — досить поширений—вид перекладу реалій, пов'язаний із засадними поняттями лексичних трансформацій, категоризацією денотата, визнанням ізоморфізму частини й цілого .("pars pro toto"), генералізацією.

3. Дескриптивна перифраза Коли потрібний високий ступінь експліцитності у процесі перекладу, часто застосовують дескриптивну перифразу, чому сприяють контекстно-ситуативні чинники. Наявність різних видів перифраз і перифрастичних зворотів у мові зумовлена особливостями логічних структур мислення, перифрастичними можливостями природних мов. За допомогою описової перифрази відтворюють семантику часових реалій селянського календаря, прим.: "На покрову вернувся Прокіп" - "Prоkip returned at the end of October

4. Комбінована реномінація Комбінована реномінація - найчастіше транскрипція з-описовою перифразою (значно рідше - з гіперонімом) - досить ефективний, хоча й багатослівний, спосіб, максимальної передачі семантики реалій, зв'язаний з лінійним розширенням тексту. Комбіновану реномінацію для відтворення змісту реалій широко застосувала Ф.Лайвсей. Ось деякі зразки: "А про вечорниці так і не споминай!" - "And also, don't mention to her the Vechermitzi, the evening gathering and revel of youths and maidens".

5. Міжмовна транспозиція на конототивному рівні Доречно застосовувати міжмовну конототивну транспозицію (транспозицію на конототивному рівні), замінюючи українську реалію реалією англомовного світу (чи просто англійською лексемою з місткою конотативною інформацією) з іншим денотативним. але рівно вартним конототивним значенням. Так, в українському художньому мовленні дуже часто вживається слово „калина" і в денотативному плані як поширена на Україні рослина, і в конототивному як ознака червоної барви, символ дівочої цнотливості, невиності і ширше - як символ України.

6. Метод уподібнення Суть методу уподібнення полягає у відтворенні семантико-стилістичних функцій реалії мови-джерела іншомовним аналогом -реалією мови-переймача. Іноді знаходимо його в оригінальній англомовній літературі на іноземну, зокрема, українську, тематику, як у повісті "Найстрашніший злочин" англійської письменниці Д.Джерард: "Besides the national beetroot soup, there were pirohy (a sort of small dumplings) which absolutely swam in butter, and the most artistic sour cream dumplings."

7. Віднайдення ситуативного відповідника (констектуальний переклад) Такий вид відтворення семантико-стилістичних функцій реалій нерозривно пов'язаний з цілісністю художнього тексту і полягає у роз'ясненні суті реалії у найближчому контексті.

8. Інтерпретація реалії При відтворенні семантико-стилістичних функцій реалія "пан", внаслідок дуже великого інформативного її обсягу, широких референційних можливостей, застосовують різні ситуативні відповідники - залежно від контексту.

Теорія рівнів еквівалентності

Існує 5 рівнів еквівалентності:

Еквівалентність 1-го рівня заключається в збереженні тільки тієї частини змісту оригіналу, яка становить ціль комунікації, що вказує на загальну мовну функцію тексту в акті комунікації, становить його ціль. Maybe there is some chemistry between us that doesn't mix. Буває, що люди не сходяться характерами.

Для співвідношень між оригіналами та перекладами цього типу характерні: 1) неспівставність лексичного складу і синтаксичної організації 2) неможливість зв'язати лексику і структуру оригіналу та перекладу відносинами семантичного перефразування чи синтаксичної трансформації 3) відсутність реальних чи прямих логічних зв'язків між повідомленнями в оригіналі і перекладі, які дозволили б стверджувати, що в обох випадках повідомляється про одне і те ж. 4) Найменша спільність змісту оригіналу і перекладу порівняно з усіма іншими перекладами

2-й тип еквівалентності:

Не answered the telephone. Він зняв трубку.

Для відношень між оригіналом і перекладом характерні: 1) неспівставність лексичного складу і синтаксичної організації 2) неможливість зв'язати лексику і структуру оригіналу і перекладу відношеннями семантичного перефразування чи синтаксичної трансформації 3) збереження в перекладі мети комунікації 4) збереження в перекладі вказівки на ту ж саму ситуацію

3-й тип еквівалентності. Scrubbing makes me bad tempered. Від миття підлоги в мене псується настрій.

Особливості: 1) відсутність паралелізму лексичного складу і синтаксичної структури 2) неможливість зв'язати структури оригіналу і перекладу відношеннями синтаксичної трансформації 3) збереження в перекладі мети комунікації і ідентифікації тієї ж ситуації, що й в оригіналі 4) збереження в перекладі загальних понять, за допомогою яких здійснюється описання ситуації в оригіналі, і збереження способу описання ситуації.

4-й рівень

One thing troubled me along the first - the immense interest which people took in me.

Одне турбувало мене спочатку - та незвичайна зацікавленість, з якою всі до мене відносились.

Характерні: 1) значний, хоч і неповний паралелізм лексичного складу - для більшості слів можна підшукувати слова з близьким змістом. 2) використання в перекладі синтаксичних структур, аналогічних структурам оригіналу чи зв'язаними з ними відношеннями синтаксичної варіації, що забезпечує максимальну передачу в перекладі значення синтаксичних структур оригіналу

3) збереження в перекладі всіх 3-х частин змісту оригіналу - мети комунікації, ідентифікації тієї ж ситуації, загальних (спільних) понять способу списання ситуації

5-й рівень - максимальна ступінь близькості змісту оригіналу і перекладу.

І saw him at the theatre. Я бачив його в театрі. Характерні: 1) високий рівень паралелізму в структурній організації тексту 2) максимальна співвіднесеність лексичного складу 3) збереження в перекладі всіх основних частин змісту оригіналу.

 

Принцип художньої творчості в перекладі

Кожний справді поетичний твір-ідейно-художня структура, цілісне явище.

Перекласти поетичний твір - не означає передати засобами іншої мови образи вихоплені окремо, ритміко-інтонаційні нюанси (хай навіть досить тонкі).

Осмислюючи переклад, як ідейно-художню структуру, і необхідність комплексного підходу до нього, слід зупинитися ще на одному вагомому питанні: взаємовідношеннях загального і окремого (часткового). Під окремим мається на увазі конкретний твір, що перекладається, а під загальним-творчість його автора.

Слово - першооснова твору, найбільш насичений і богатий змістовним компонент. Саме трудністю є вибір необхідного слова-еквівалента. Перекладач зважує всі різні лексичні можливості, синоніми і нарешті відбирає слово (рідше 2-3), які можуть в повній мірі відтворити значення оригіналу.

При цьому перекладач проходить різні шляхи вибору:

1) Орієнтування на контекст. Підшукується відповідний еквівалент. Кожне слово у творі зв'язане з усім твором, з його особливостями, з історією його написання, часто з особистістю автора. В рамках одного абзацу ( вузький контекст) і всього даного твору ( широкий контекст) потрібно охопити думку в цілому. Перекладач повинен знати, що відбувається за межами тексту, вміти читати так званий підтекст. Перекладати потрібно так, щоб зберігалася творча задумка і почерк автора, те, про що автор сказав прямо і т. д.

2) Принцип слідування відношенню автора до описуваної ситуації, описуваного предмета. Вибір слова між позитивним і негативним значенням.

3) Принцип слідування загальній стилістичній направленості твору і індивідуальному стилю автора. Необхідність вибору слова з синонимічного ряду у відповідності зі стилем автора. Велику увагу слід звернути на індивідуальний стиль автора.

4) Принцип відповідності прийнятої автором інтенсивності. Наприклад, ряд прикметників означають позитивну якість: в рос.: великолепный, дивный., в укр.: розкішний, дивний., в англ.: magnificent, fair .

5) Принцип орієнтування на основний словниковий фонд мови. Орієнтування на те, що ввійшло в "золотий фонд" мови. І лише в особливих випадках брати лексику з особливих діалектів, місцевого наріччя (сленга).

6) Принцип вибору слова, найбільше відображаючого ту реальну дійсність, яку мав на увазі автор. Перекладач повинен розуміти, що він перекладає думку автора, що відноситься до певного устрою життя, певної епохи. Так що мало знати вузький і широкий контекст, треба знати ще ту конкретну дійсність, про яку пише автор.

7) Принцип використання стійких і напівстійких фразеологічних сполучень. До стійких та напівстійких фразеологічних сполучень відносяться фразеологічні зрощення, а також і граматичні сполучення.

Предмет перекладознавства

Переклад - це складне багатогранне явище, окремі аспекти якого можуть бути предметом дослідження багатьох наук. В рамках перекладознавства вивчаються психологічні, літературознавчі, етнографічні та інші сторони перекладацької діяльності, а також історія перекладознавчої діяльності в тій чи іншій країні або країнах. В залежності від предмету дослідження можна виділити психологічне перекладознавство (психологію перекладу), літеретурне перекладознавство (теорію літературного та художнього перекладу), етнографічне перекладознавство, історичне перекладознавство і т. ін.

Керівна роль в сучасному перекладознавстві належить лінгвістичному перекладознавству (лінгвістиці перекладу), що вивчає переклад як лінгвістичне явище. Теоретичну частину лінгвістики перекладу становить лінгвістична теорія перекладу. В теорії перекладу (тобто лінгвістичній теорій перекладу) розрізняють "загальну теорію перекладу", часткову теорію перекладу і спеціальну теорію перекладу.

Часткова теорія перекладу вивчає лінгвістичні аспекти перекладу з однієї мови на іншу.

Спеціальна теорія перекладу розкриває особливості процесу- перекладу текстів різних типів і жанрів.

Загальна теорія перекладу вивчає найбільш загальні лінгвістичні закономірності перекладу незалежно від особливостей конкретної пари мов, що беруть участь в процесі перекладу, способу здійснення цього процесу і індивідуальних особливостей конкретного акту переклада. Положення загальної теорії перекладу охоплює будь які види перекладу будь яких оригіналів з будь якої вихідної мови на будь яку іншу.

Теорія перекладу ставить перед собою слідуючі завдання:

1. Розкрити і описати загально- лінгвістичні основи. 2. Визначити переклад як об'єкт лінгвістичного дослідження, вказати його відмінності від інших видів мовного посередництва. 3. Розробити основи класифікації видів перекладацької діяльності. 4. Розкрити суть перекладної еквівалентності як основи комунікативної рівноцінності текстів оригіналу і перекладу. 5. Розробити загальні принципи і особливості побудови асткових і спеціальних теорій перекладу для різних комбінацій мов. 6. Розробити принципи наукового описання процесу переклада як дії перекладача в перетворенні тексту оригінала в текст переклада. 7. Розкрити вплив на процес перекладу прагматичних і соціолінгвістичних факторів.