Слова, в яких перша частина – прислівник, друга – віддієслівна основа: протидія, післядія ( 2 )

1. слова, в яких перша частина – прислівник, друга – віддієслівна основа: протидія, післядія ( 2 ).

2. терміни, що в першій частині мають прислівник, у другій – відіменна основа: магнетопровідність, рівноприскореність ( 2 ).

Складні слова цього типу співвідносні із підрядними словосполученнями, утвореними зв’язком прилягання, тому в них немає сполучних голосних.

Крім іменників, як було сказано вище, у фізиці складними словами – термінами є також прикметники.

Основоскладання – активний спосіб утворення складних прикметників. Вони утворюються від основ слів різних частин мови, співвідносячись, як правило, з іменниковими словосполученнями [ 2, 72 ]. Відносні і якісні прикметники різняться між собою словотвірною структурою. Відносні мають лише похідну основу, яка складається з твірної основи і твірного суфікса (сталь+ний). Основи ж якісних прикметників поділяються на дві групи:

а) прикметники з непохідною основою (синій, жовтий),

б) прикметники з похідною основою (холодний, мирний).

Прикметники утворюються найчастіше суфіксальним, префіксальним або префіксально – суфіксальним способами [ 10, 148 ].

За Плющем складні прикметники поділяються на десять типів.

Перший тип. Складні прикметники, утворені на основі словосполучення прикметника з іменником. Залежність між компонентами підрядна. Частини слова поєднуються за допомогою сполучних голосних. Тип продуктивний. Складні слова цього типу широко використовуються як в українській літературній мові, а також поширені в науково – термінологічній лексиці: товстолистий, великомасштабний, тонкозернистий ( 3 ).

Другий тип. Складні прикметники, утворені поєднанням двох прикметникових синтаксично рівноправних основ. Компоненти з’єднуються за допомогою інтерфікса. Тип продуктивний. Серед прикметників цього типу можна виділити кілька семантичних. Складні прикметники названого типу можуть творитися в галузі лексики різних стилів української літературної мови, а саме суспільно – політичній та науково – термінологічній лексики

( 2 ): корбо – гонковий, кривошипно – шатунний.

Третій тип. Складні прикметники, утворені поєднанням прислівника та прикметника, рідше дієприкметника (власне дієслівної) основ. Залежність між компонентами підрядна. Компоненти з’єднуються між собою за допомогою інтерфікса. Тип продуктивний. Як і попередні типи, складні прикметники цього типу можуть використовуватися в різних шарах лексики: суспільно – політичній і науково – термінологічній (багатонаціональний, новоутворений, мало уявний), загальновживаній і виробничої ( малонаселений, малолітній), лексиці ділової мови (вищеназваний, нижчепідписаний). За цим зразком ми знайшли 19 прикметників: легковідновний, легкорозтопний, слабкозагасовий, легкозахолодавий, легкозаймистий, слабконатягнений, рівночастотний, короткочасний, рівновеликий, короткозамкнений, низькотемпературний, низькочастотний, суцільнометалевий, слабкодійний, рівнодійний, влівообертовий, вправообертовий, протизносовий, суцільновитягнений + 5 слів з інтернаціональною першою частиною: енергоощадний, гідрогазодинамічний, аеродинамічний, антикорродійний, електромагнетний.

Четвертий тип. Близькі до попереднього типу складних прикметників, утворені від двох основ прикметників або основи прислівника й прикметника на ознаку кольорів і їх відтінків. Залежність між компонентами підрядна. Компоненти з’єднуються за допомогою сполучних голосних. Тип

продуктивний. Наприклад, темно – синій, ясно – червоний, яскраво – фіолетовий. Також позначають відтінки вкусу: гіркувато – солодкий, кисло – солоний.

П’ятий тип. Складні прикметники, першими елементами яких є числівник (найчастіше в родовому відмінку), другим – іменникова основа, ускладнена прикметниковим суфіксом. Залежність між компонентами підрядна. Тип продуктивний. Таких ми знайшли 5 : однорідний, однобічний, однозв’язний, одноразовий, однозначний.

Шостий тип. У цих складних прикметників першою частиною завжди є займенник, другою – прикметник чи дієприкметник. Залежність підрядна. Тип продуктивний. Таких 3: самовипромінюваний, самодійний, самочинний.

Сьомий тип. Складні прикметники, утворені поєднанням двох іменникових рівноправних за змістом основ з додаванням до другої частини суфікса відносного прикметника. Сполука між компонентами сурядна, здійснюється за допомогою інтерфікса. Тип продуктивний. 2: залізобетонний, ферромагнетний.

Восьмий тип. Складні прикметники, що утворюються сполученням іменникової та прикметникової або дієслівної основ. Поєднання компонентів відбувається за допомогою інтерфікса. Зв'язок між компонентами слова нагадує зв'язок керування між парами слів у реченні. Ми знайшли 9 слів таких як: вибухонебезпечний, променеподібний, пилонепроникний, вологонепроникний, потокоподійний, вологомісткий, об’ємосцентрований, металовмісний, циновмісний.

Дев’ятий тип дуже близький до попереднього. Це складні прикметники, що утворилися поєднанням іменникової основи з віддієслівним іменником ( основа дієслівна), який підпорядковує собі першу частину: вагоноремонтний (ремонт вагонів), металозварювальний ( зварення металів). Цей тип продуктивний і широко використовується, як і попередній, у спеціальній термінології. Слів цього типа ми знайшли 7, а саме: звукоізолювальний, жароменщівний, магнеторушийний, струморозподіль-чий, струмопровідний, металооброблюваний, листопрокатний.

Десятий тип. окрему групу складних прикметників становлять слова, що утворилися з словосполучень: повсякденний, повсякчасний, потойбічний.

Цей тип продуктивний в сучасній українській мові, а також і в письмовій літературній мові.

Складні терміни – прикметники, що функціонують у термінолексиці фізики, за характером смислових, синтаксичних і морфологічних відношень між компонентами Л. І. Найденко поділяє на три типи:

Перший - це складні прикметники, утворені поєднанням двох незалежних, рівноправних основ. Їх можна співвіднести із сурядними словосполученнями. Як правило складні прикметники включають основи двох простих слів. В окремих випадках одна із основ є складною (рівномірно– змінний ). Деякі складні прикметники можуть включати основи трьох незалежних одне від одного слів: корбо – гонковий, кривошипно – шатунний ( 2 ). Таких утворень небагато. Складні слова першого типу поєднуються за допомогою сполучного О.

Другий охоплює слова, перший компонент яких вказує на істотну ознаку, що уточнює значення власне прикметникової основи. Тут виділяються таки підтипи:

- складні слова, утворені від основ прикметника й іменника: товстолистий, великомасштабний, тонкозернистий – 3.

- утворення, в яких перший компонент – інтернаціональний терміноелемент, другий – прикметникова основа: електромагнетний, енергоощадний, гідрогазодинамічний, аеродинамічний, антикорродійний, ферромагнетний – 6.

- слова, в яких перша основа – займенник сам, друга – прикметник віддієслівного походження: самовипромінюваний, самодійний, самочинний – 3.

- прикметники, в яких першою є числівникова, другою – прикметникова основа. Таких 5: однорідний, однобічний, однозв’язний, одноразовий, однозначний.

- складні слова з числівником пів/напів. Слів цієї категорії ми не знайшли.

- утворення з першою частиною – прислівником, другою – прикметником: легковідновний, легкорозтопний, слабкозагасовий, легкозахолодавий, легкозаймистий, слабконатягнений, рівночастотний, короткочасний, рівновеликий, короткозамкнений, низькотемпературний, низькочастотний, суцільнометалевий, слабкодійний, рівнодійний, влівообертовий, вправообертовий, протизносовий, суцільновитягнений ( 19 ).

Прикметники цього типу утворюються як за допомогою сполучних голосних (слабкодійний, протизносовий), так і без них.

Третій тип становлять слова, між складовими частинами яких існують підрядні об’єктні відношення. Ці прикметники є еквівалентами із сполученнями підрядного типу, утвореними за допомогою керування. Тут виділяємо такі підтипи:

-           складні прикметники, першою складовою частиною яких є іменникова

основа, другою – віддієслівний прикметник. До цього підтипу ми віднесли 7 складних слів типу: звукоізолювальний, жароменщівний, магнеторушийний, струморозподільчий, струмопровідний, металооброблюваний, листопрокатний.

-           слова, в яких перший компонент – іменникова, другий – прикметникова

основа. Таких 9 слів: вибухонебезпечний, променеподібний, пилонепроникний, вологонепроникний, потокоподійний, вологомісткий, об’ємосцентрований, металовмісний, циновмісний.

Компоненти складних слів третього типу поєднуються між собою за допомогою сполучних голосних (звукопровідний, вибухонебезпечний).

Велику групу становлять складні слова, утворені від усіх типів складних іменників за допомогою прикметникових суфіксів: вольт – амперний, спін – орбітальний, електрон – фотонний, електродуговий, напів – провідниковий тощо.

Також у фізичній термінології можна зустрічати поодинокі випадки вживання складних дієслів та прислівників. У сучасній українській літературній мові складні дієслова представлені кількома словотворчими типами. За продуктивністю творення на першому місці стоять дієслова, що мотивуються словосполучення прислівника з інфінітивом (животворити, тихомирити). Далі йдуть словотворчі типи складних дієслів, що мотивуються іменними словосполученнями:

1)       поєднання іменника в знахідному відмінку з дієсловом в

інфінітивній формі (благовістити, верховодити, вітрогонити, боготворити).

2)       поєднання іменника в орудному відмінку з дієсловом в інфінітивній формі (колобродити, зловтішатися).

3)       поєднання числівника з іменником (осточортіти).

Значна частина складних дієслів за словотворчою структурою повинна розглядатися як афіксальні утворення. Складні дієслова можуть творитися: від складних іменників (гострослов – гострословити, хоровод – хороводити, хлібодар – хлібодарити); від складних прикметників (великодушний – великодушничати, легковажний – легковажнічати, різноманітний – урізноманітнювати). Від складного прикметника утворилося й дієслово зрівноважити (рівноважний) з додаванням префіксу з.

Складні прислівники типу силоміць, горілиць, стрімголов і под. – це слова давнього походження. У сучасній українській літературній мові складні прислівникові утворення нечасте явище. Такі новоутворені прислівники з’являються як витвір майстрів слова в поезії, рідше в прозових творах. Також багато складних прислівників утворилося від складних прикметників: животворний – животворно, високоякісний – високоякісно, смертоносний – смертоносно. Таким же чином утворилося й слово протилежно, з нашої курсової роботи, а саме від слова протилежний.

Усе сказане про складні слова дозволяє зробити такі висновки:

1.            Для утворення складних слів в фiзичнiй термiнологii використовується спосiб основоскладання (морфологічний спосіб ), рідше інші способи, а саме: зрощення і зближення (лексико-синтаксичні способи ).

2.            Сфера діяння основоскладання в сучасній українській мові обмежена складними іменниками і прикметниками, зрідка виступає воно в дієсловах і прислівниках. В фiзицi не зустрiчаються термiни iнших частин мови, а можуть зберiгатись як надбання колишнiх вiкiв лише сислiвники. Iх в нашiй роботi немае.

3.            Різні типи складноскорочених слів, особливо в фiзичнiй термiнологii що розвинулися в українській мові недавно, в конці XIX і на початку XX столiття, та особливо стали поширюватися після Великої Жовтневої соціалістичної революції, входять до активної лексики, хоч цей шар зазнає змін далеко більшою мірою, ніж інші.

4.            Спостереження над різними типами складних і складноскорочених слів дають можливість твердити, що слово творчі моделі основоскладання, успадковані з староруської мови, розвиваються і удосконалюються відповідно до закономірностей розвитку лексичної системи і граматичної будови української мови.

Таким чином, складні слова – терміни фізики представлені багатьма типами , що зумовлено характером смислових та граматичних відношень між їх компонентами.

 

Список літератури:

 

1.      Словник О. Войналовича, В. Моргунюка « Російсько –

український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять)

2.      М.Я. Плющ «Словотвотворення і вивчення його в школі»

3.      Тематичний збірник наукових праць «Питання граматичної будови

української мови» - стаття Л.І. Найденко «Типи складних слів у фізичній термінології»

4.      Т. І. Панько «Українське термінознавство»

5.      Г. О. Винокур «О некоторых явлениях словообразования в русской

технической терминологии». – Труды МИФЛИ, т. у. сборник статей по языковедению, М. 1939

6.      Б. М. Яцемирський «Развитие способов словосложения в русском

языке советской эпохи». – Ученые записки Ивановского института. Филологические науки, т. 6, 1954

7.      Й. Ф. Андерш, С. А. Воробьёва, М. В. Кравченко російсько –

український словник наукової термінології: Суспільні науки, – К.: Наукова думка, 1994

8.      Українсько – російський словник наукової термінології: близьк 100000

термінів і термінів – сполучень / За загальною редакцією Л. О. Симоненка, – К.: Ірпінь ВТФ «Перун», 2004

9.      Струпанець Л. В. культура мови: словник термінів, - Тернопіль:

Навчальна книга – Богдан, 2000

10.    Горпинич . . Морфемiка. Словотвiр.

11.    Святослав Караванський. Росiйсько – украiнський словник складноi

лексики – К. «Академiя» 1998

12.    В. Т. Коломієць. Розвиток лексики слов’янських мов у післявоєнний

період, - К.: Наукова думка, 1973

13.    З. С. Сiкорьска . Росiйсmко – украiнський словотворчий словник –

К. “Освiта”, 1995

14.    С. I. Головощук. Украiнське лiтературне слововживання. Словник –

довiдник – К. «Вища школа», 1995

15.    С. I. Головощук. Орфографiчний словник 5 - 11 класи – К. «Освiта»,

1994

16. Орфографiчний словник сучасноi украiнськоi мови под ред. С. В. Музичук, Л. В. Перельструз. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2007