Фразеологічні особливості

1.2. Фразеологічні особливості

Фразеологія науково-популярної прози також вельми специфічна. Вона покликана, з одного боку, виражати логічні зв'язки між частинами вислову (такі, наприклад, стійкі поєднання, як "привести результати", "як показав аналіз", "на підставі отриманих даних", "резюмуючи сказане", "звідси витікає, що" і т.п.), з іншого боку, позначати певні поняття, будучи, по суті справи, термінами (такі, наприклад, обороти фразеологізмів і складні терміни, як "струм високої напруги", "державне право", "коробка передач" і т.п.).

1.3. Граматичні особливості

З погляду морфології слід зазначити в науково-популярному виданні наявність великої кількості іменників з абстрактним значенням, а також віддієслівних іменників (дослідження, розгляд, вивчення і т.п.).

У науково-популярній прозі широко представлені відносні прикметники, оскільки саме такі прикметники на відміну від якісних здатні з граничною точністю виражати достатні і необхідні ознаки понять.

Як відомо, від відносних прикметників не можна утворити форми ступенів порівняння. Тому в науковому тексті при необхідності використання якісних прикметників перевага віддається аналітичним формам порівняльного і чудового ступеня.

Для утворення чудового ступеня найчастіше використовуються слова "найбільш", "найменше". Не уживається порівняльний ступінь прикметника з приставкою "по" (наприклад, "вище", "швидше"), а також чудовий ступінь прикметника з суфіксами -айш-, -ейш-, за винятком деяких термінологічних виразів, наприклад, "найдрібніші частинки речовини".

Особливістю мови науково-популярної прози є факт відсутності експресії. Звідси домінуюча форма оцінки - констатація ознак, властивих визначуваному слову. Тому більшість прикметників є тут частиною термінологічних виразів. Окремі прикметники уживаються в ролі займенників. Так, прикметник "наступні" замінює займенник "такі" і скрізь підкреслює послідовність перерахування особливостей і ознак.

Дієслово і дієслівні форми в тексті наукових робіт несуть особливе інформаційне навантаження. Автори робіт зазвичай пишуть "дана проблема", а не "розглянута проблема". Ці дієслівні форми служать для виразу постійної властивості предмету (у наукових законах, закономірностях, встановлених раніше або в процесі даного дослідження), вони уживаються також при описі ходу дослідження, докази, в описі пристрою приладів і машин.

Основне місце в науковій прозі займають форми недосконалого виду дієслова і форми теперішнього часу, оскільки вони не виражають відношення описуваної дії до моменту вислову.

Часто уживається дійсний спосіб дієслова, рідко - умовний нахил, і майже зовсім не уживається наказовий нахил. Широко використовуються зворотні дієслова, пасивні конструкції, що обумовлене необхідністю підкреслити об'єкт дії, предмет дослідження (наприклад: "У даній статті розглядаються...", "Намічено виділити додаткові кредити...").

У науковій мові дуже поширені вказівні займенники "цей", "той", "такий". Вони не тільки конкретизують предмет, але і виражають логічні зв'язки між частинами вислову (наприклад: "Ці дані служать достатньою підставою для висновку..."). Займенники "щось", "дещо", "що-небудь" через невизначеність їх значення в тексті наукових робіт не використовуються [17, с.31].

1.4. Синтаксичні особливості

Зупинимося тепер на синтаксисі науково-популярної мови. Оскільки така мова характеризується строгою логічною послідовністю, тут окремі пропозиції і частини складного синтаксичного цілого, всі компоненти (прості і складні), як правило, дуже тісно пов'язані один з одним, кожен подальший витікає з попереднього або є наступною ланкою в оповіданні або міркуванні. Тому для тексту роботи, що вимагає складної аргументації і виявлення причинно-наслідкових відносин, характерні складні пропозиції різних видів з чіткими синтаксичними зв'язками. Переважають складні союзні пропозиції. Звідси багатство складених підрядних союзів "завдяки тому що", "тоді як", "оскільки", "замість того щоб", "зважаючи на те що", "тому що", "унаслідок того що", "після того, як", "тоді як" і ін. Особливо споживані похідні отименниє приводи "в течію", "у відповідності с...", "в результаті", "на відміну від...", "наряду с...", "в зв'язку с..." і т.п.

У науково-популярному тексті частіше зустрічаються складнопідрядні, а не складносурядні речення. Це пояснюється тим, що підрядні конструкції виражають причинні, тимчасові, умовні, слідчі і тому подібні відносини, а також тим, що окремі частини в складнопідрядному реченні тісніше зв'язані між собою, чим в складносурядному. Частини ж складносурядного речення як би нанизуються один на одного, утворюючи своєрідний ланцюжок, окремі ланки якого зберігають відому незалежність і легко піддаються перегруповуванню.

Безособові, невизначено-особисті пропозиції в тексті наукових робіт використовуються при описі фактів, явищ і процесів. Номінатівниє пропозиції застосовуються в назвах розділів, розділів і параграфів, в підписах до малюнків, діаграм, ілюстрацій.