3.2 Компоненти значення топонімів-американізмів
Топоніми як власні назви обслуговують категорію географічних об'єктів. У значенні топонімів─американізмів, як і будь-яких інших топонімів, можна виділити не менше трьох компонентів:
1) буттєвий, або інтродуктивний («існує щось»);
2) класифікуючий – зважаючи на приналежність референта до певного класу (денотату) («це щось – річка»);
3) індивідуальний («ця річка має назву Міссісіпі»).
Топонімічні денотати численні: це може бути океан, море, озеро, річка, острів, півострів, штат, округ, населений пункт, вулиця, площа, будова і т. д.
У зв'язку з цим компонент значення у топонімів─амеріканізмів нерідко отримує формальний вираз.
По-перше, назва денотата може бути невід'ємною частиною самої назви, наприклад, the Strait of Dovеr (протока Па-де-Кале), Jersey City (Нью Джерсі), Coney Island (Коні-Айленд).
Часто воно входить до складу офіційного іменування, але відсутнє в «побутовому», бо далі короткому варіанті ─ New York (Нью Йорк), Baffin Island (острів Бафін), Lake Nipigon (озеро Ніпігон).
По-друге, позначення денотата може вливатися в топонім як якась псевдо морфема, наприклад: Kingstown, Peterborough.
По-третє, існують морфеми і псевдо морфеми, що не називають прямо денотат, але специфічні для нього.
Так, для порівняння, в українській мові для назв міст типові закінчення ─ск, ─цк (Красноармійськ, Луганськ), для сіл ─ закінчення ─ов, ─ево,─ ское, ─ ки, (Биково, Петушки, Малі Переліски), для назв країн (особливо традиційних) ─ія (Британія) і т. д.
В англійській мові аналогічну функцію виконують закінчення – ton, – field, – bridge, – burg, – borough, – mouth, – land, – hampton, – shire, – cester, – head, – y, – ia та інші.
Типові особливості у формальному вигляді топонімів часто-густо ведуть до виникнення лінії продуктивних моделей, що використовуються під час найменуванні нових географічних об'єктів та перейменування старих. Цим нерідко користуються і письменники, створюючи назви для вигадані об'єктів.
Так, в романі Hersey J. «Antonetta» зустрічається топонім Brockenbores – географічна назва, що в англійській мові не існує, але передбачається, що воно значимо: «нори борсука». Перекладати топонім слід, спираючись на це значення.
Ще один вигаданий топонім з цього роману – Barnduin. Ця назва означає «довга золотисто-коричнева річка». Brandywine являє собою викривлене Barnduin (наголос на середній склад), від «baran», «коричневий, жовто-коричневий» + «duin», «ріка». У тих випадках, коли використовується саме ця назва річки, її написання слід зберегти без змін.
Топоніми Isengard і Isenmouthe. «Isen» – це застаріла варіація англійського слова «iron» («залізо»); «gard» – слово німецького походження, що означає «огородже місце», особливо навколо житла або групи будинків, а слово «mouthe» (похідне від «mouth», «рот; отвір; гирло») відповідає староанглійському» ma «(від» m») –» гирло»,» отвір», яку використовують для позначення гирла річок, а також для позначення інших отворів (але не частин тіла).Isengard («залізний двір») назвався так завдяки тому, що камінь в тих місцях був дуже твердий, особливо той, з якого була побудована центральна башта.
Поняттєвий компонент значення топонімів прагне до додаткового лексичного наповнене у промові. Потенційна кількість можливих географічних об'єктів, а також різний ступінь їх значимості для суспільства призводять до того, що мовний статус різних груп топонімів різниться.
У переважній більшості випадків уточнення, до якого саме конкретного референта належить той чи інший топонім, що виникає у мовленні.
Неможливо і не потрібно знати назви всіх географічних об'єктів. Однак в різній сфері спілкування (у відношенні топонімів перш за все територіальної) люди пов'язують знання ряду відомих їм ознак географічних об'єктів з їх назвами.
Знання, які пов'язують різних людей з одним і тим же референтом, звичайно, суто індивідуальні й можуть бути різними. Однак у знаннях, які пов'язують з одним і тим же топонімом учасники однієї комунікативної сфери, можна виділити якийсь загальний мінімум ознак, необхідний їм для комунікації.
Наприклад, хоча різні носії англійської мови можуть пов'язувати різні уявлення, скажімо, про місто Ексетер (Exeter) у США, проте, очевидно, в межах тієї мовної спільноти, де цей топонім має суттєве значення для комунікації, спільним для мовців буде знання про те, що це невелике, але старовинне американське місто.
Зміст, обумовлений фоновими знаннями про географічний об'єкт у членів комунікативної сфери і той, що виникає у відповідних цій сфері контекстах і ситуаціях, формує компонент значення топоніма.
Топоніми ─ американізми поділяються на одиничні і множинні.
Популярність об'єкту нерідко сприяє тому, що комунікативна сфера, в якій реалізується референція топоніма, розширюється до всього мовного колективу. У такому випадку ознаки референта, що припускаються в значенні топоніма в мові, набувають мовний статус.
Так, практично кожен мовець пов'язує з топонімом Florida ─ «штат та напів острів на південно-сході США, осередок приморських курортів», з топонімом Coney Island – «район в Нью-Йорку, місце масових розваг».
Такі топоніми називаються одиничними. В їх значення входить якийсь мінімальний набір найбільш суттєвих характеристик географічного об'єкта.
Поняттєвий характер цього компонента топонімів ─ амеріканізмів проявляється і в можливості їх конкретизації за допомогою артиклів в англійській мові:
There was a different New York surrounding her.
Які ж ознаки входять до компоненту значення одиничних топонімів? У більшості випадків, очевидно, вказівка на приблизне місце розташування об’єкта, зокрема стосовно інших об'єктів. Це ілюструє наступний приклад:
«No more than two,» Sonia said. «Remember, you're in the tropics.»
«When it comes to my drinking», Murphy said, «the tropics begin just below Labrador for my wife» (С. Shaw).
Крім того, у значенні топоніма можуть відображатися й інші особливості географічного об'єкту: зв'язок з історичними подіями (Appomatox, Pearl Harbor, Canossa, Dunkirk, Mafeking), суспільно-культурна значимість (Broadway), сусідство з соціально-політичними інститутами (Potomac) і т. д.
Решта масиву топонімів ─ американізмів, що існують практично в мові і лише потенційно здатні отримати мовний статус з повнозначним значенням, – це топоніми множинні. Уявлення про те, що кожен топонім називає тільки один об'єкт, відображає лише бажане, але не фактичне становище. Обслуговуючи одну невелику комунікаційну сферу, множинний топонім може з успіхом застосовуватися і в інших, ізольованих (і навіть не надто ізольованих) від даної комунікативних сферах. Відомо, що одна назва може зустрічатися навіть в межах однієї і тієї ж адміністративно-територіальної одиниці. Наприклад, San Francisco – затока Тихого океану у США, San Francisco – місто, штату Каліфорнія.
Інформація побудована на матеріалі англійської й української мов, однак в повній мері враховується й підкреслюється той факт, що читач може мати справа із власними іменами, що відбуваються із самих різних мов, і що йому в жодному разі не слід допускати «англізації» таких імен (на жаль, сьогодні це вже стало сумною масовою тенденцією, особливо відносно імен власних зі східних мов).
... , пов’язаних з фразеологічними одиницями порівняння. Детальніше ці проблеми будуть розглянуті в наступних розділах нашого дослідження. РОЗДІЛ ІІ СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМПАРАТИВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ Згідно з нашими спостереженнями, у своїй переважній більшості компаративні фразеологічні одиниці належать до непредикативних словосполучень і являють собою фраземи з пі ...
... » [5, c.хiii]. При чому він додає свої зауваження щодо історичного поступу поглядів на роль ідіоматичних одиниць у художньому тексті – від заперечення їхнього позитивного впливу і навіть можливості використання у поетичному або прозаїчному художньому тексті до визнання їхнього права на існування та їхніх стилістичних функцій у художньому тексті: “This was not always recognized. Pearsall Smith in ...
... роль у культурах мови оригіналу та мови перекладу; 4.Ступінь сприйняття незвичних словосполучень та “екзотичних” виразів у культурі мови перекладу [23]. РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ РЕАЛІЙ НА ОСНОВІ ПЕРЕКЛАДУ СТАТЕЙ З ГАЗЕТИ НЬЮ- ЙОРК ТАЙМС. В першому розділі ми розглянули теоретичний аспект проблеми перекладу реалій- американізмів. В другому розділі автор даної ...
0 комментариев