Українська мова у професійному спілкуванні

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

Українська мова у професійному спілкуванні

1. Особливості використання займенників у виробничо-професійному стилі

 

Займенник – це самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх. Своє конкретне лексичне значення займенник набуває лише в контексті, коли його співвідносять з певними частинами мови.

Так, особові, питально - відносні, заперечні, неозначені займенники можуть заступати іменник і в реченні відігравати роль підмета чи додатка. Наприклад: я, ти, ніхто, ніщо і т.д.

Присвійні, означальні й вказівні займенники частіше заступають прикметники й у реченні виконують роль означення. Наприклад: наш, кожний, інший, такий і т.п.

За українською мовною традицією дійова особа в реченні, виражена займенником, стоїть переважно у називному відмінку, а не в орудному, як у російській мові.

Наприклад: Основну увагу ми звернули на виготовлення предметів широкого вжитку.

Характерна ознака займенників – це те, що вони не зберігають, як правило, своєї основи в непрямих відмінках. І цим вони відрізняються від інших частин мови, у яких основа залишається незмінною.

Наприклад: я – мене, ти – тебе, він – його.

Під час відмінювання змінюється й основа займенників: я – мене, ти – тобі, хто – кому.

Важливо пам’ятати, що в основі багатьох займенників відбувається чергування і, й , о – мій – мого, моєму; твій – твого, твоєму.

В особових займенниках третьої особи після прийменників у, до, біля, на тощо з’являється приставний приголосний н.

Наприклад: У нього є угода... До нас завітали представники...

У діловому спілкуванні надається перевага використанню різних форм та розрядів займенників множини, зокрема особових. Наприклад: ми запланували; ми підписали; вони використали.

Слід зазначити, що російським прислівником по-моему, по-вашему в українській мові відповідають особові займенники, що стоять у знахідному відмінку з прийменником на. Наприклад: На нашу думку; на ваш розсуд.

2. Оформлення ділових паперів: трудова угода (контракт)

Трудова угода. Це документ, яким регламентуються стосунки між установою і позаштатним працівником.

Трудова угода, укладена зі штатним працівником, визначає коло його доручень, які виходять за межі безпосередніх службових обов'язків.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок.

3. Місце складання.

4. Дата.

5. Текст з переліком повноважень і зобов'язань сторін.

6. Юридичні адреси сторін.

7. Підписи.

8. Печатка установи.

Трудова угода складається в декількох примірниках, один з яких передається виконавцю, а решта зберігаються у справах організації-замовника.

Наприклад:

Трудова угода

м. Київ 23 листопада 2008 р.

Школа-інтернат № 12 в особі директора школи Кравченка Л.Б,, що далі йменується "Замовник", з одного боку, і Київська фабрика "Київвзуття" в особі головного інженера Берегового СВ., що далі йменується "Виконавець", з другого боку, уклали угоду про таке:

ПРЕДМЕТ УГОДИ

1.1. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання, виготовити 20 пар взуття шкіряного, 15 пар гумового до ,12 червня 2009 року.

1.2. Розмір, форму й колір визначає Замовник, Виконавець виконує замовлення точно за вимогою.

1.3. Виконавець зобов'язується виготовити взуття доброякісно.

1.4. Замовник зобов'язується вчасно прийняти й оплатити роботу.

2. РОЗМІР І ПОРЯДОК ОПЛАТИ

2.1. За виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві дві тисячі (2000) гривень.

2.2. Оплата здійснюється протягом двох днів від дня прийняття роботи.

3.1. Сторони несуть матеріальну відовідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов'язань згідно з чинним законодавством.

4. ДОСТРОКОВЕ РОЗІРВАННЯ УГОДИ

4.1. У разі порушення однією із сторін зобов'язань за угодою друга сторона має право розірвати її в односторонньому порядку.

5. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

5.1. У разі виникнення спорів за цією трудовою угодою вони вирішуватимуться судовими органами того району, в якому мешкає Виконавець.

6. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ СТОРІН: Замовник: бульв. Лесі Українки, 30, Київ-2. Виконавець: вул. .М.Коцюбинського, 1, Київ-40

3. Зробіть переклад фахового тексту

Виберіть одну сторінку тексту за Вашою майбутньою спеціальністю (з підручників, посібників, журналів, що виходять російською мовою). Зробіть копію і задокументуйте її (вкажіть прізвище та ініціали автора, назву праці, місце і рік видання, назву видавництва, сторінку). Перекладіть цей уривок українською мовою.

Автор цієї статті – Тетяна Швець. Називається вона “ Как обуздать бедность по-украински”, надрукована у газеті “Зеркало недели” №42 сторінка 12, 2007 рік.

У світі немає ні однієї країни, що переборола бідність. Таку ж стратегію затверджують й у США, і в Німеччині, і в інших розвинених країнах. На перших двох етапах ми переборювали прояви крайньої бідності, тобто домагалися поліпшення умов життя громадян, які перебували за рисою бідності, - деяких категорій інвалідів, самотніх матерів і тому подібне.

Зараз реалізується третій етап стратегії, розрахований на 2005-2009 рік. Мова йде про заходи, спрямовані на підвищення рівня зайнятості, розвиток соціального страхування, удосконалення адресної соціальної допомоги, соціальну підтримку батьків з дітьми й дітей, позбавлених батьківської турботи. Крім того, здійснюється постійний моніторинг показників бідності.

І тут саме час зупинитися на конкретних вимірах бідності. Їх оцінюють по складній формулі, в відповідності з даними комплексного обстеження стану домогосподарств, що регулярно здійснюється Держкомстатом. Якщо в 2001 році, наприклад, риса бідності становила 175 грн., а рівень бідності - 27,2%, то в 2005 році чорта була встановлена вже на позначці 365 грн., а рівень бідності при цьому становив 27,1%.

Таким чином, підвищується риса бідності в грошовому вимірі, а інфляційні процеси в нашій державі враховуються безпосередньо у вимірі показників бідності.

Моніторинг показників бідності проводиться й за критерієм, певному ООН для країн регіону Центральної й Східної Європи в розмірі 4,3 дол. США в паритеті купівельної спроможності. За цим критерієм рівень бідності в Україні в 2005 році становив 1,3% проти 3,2% в 2004-м й 11% - в 2001-м. Комплексно оцінюючи за різними критеріями всі зміни ситуації, можна зробити висновок, що вони відбуваються в позитивному напрямку, і ця динаміка збережеться й у наступному році.

Зараз у нас взагалі унікальна ситуація: бідність є проблемою й для працюючих. За станом на червень 2006 року, 814 тис. громадян України була нарахована зарплата нижче мінімальної, установленим законодавством, а зарплата 2,76 млн. чоловік була менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На таких категоріях громадян необхідний зосередити особливу увагу. Саме тому прем'єр-міністр України визначив подолання бідності серед працюючих як один з основних пріоритетів соціальної політики на наступний рік.