Джерела виникнення та сфери використання американського та українського молодіжного та студентського сленгів

1.3. Джерела виникнення та сфери використання американського та українського молодіжного та студентського сленгів

Передовсім, сленг є засобом маркування приналежності мовця до певної соціальної групи. Інакше кажучи, сленг – це мовний засіб виокремлення маленької групи у великому суспільстві. Водночас відділяючись від одних і наближаючись до інших, людина певним чином самовиражається.

Окрім цього, літературна мова чи діалект часто не надають можливості висловити думку стисло та емоційно. Привабливість сленгу полягає в тому, що його іноді дещо грубувата лексика дозволяє надати мовленню експресивного забарвлення. Це особливо суттєво для молоді [26;28]. Молодіжна мова відображає нестійкий культурно-мовний стан суспільства, що балансує на грані літературної мови та жаргону [31;10].

Сленг традиційно протистоїть офіційній загальноприйнятій мові і повністю зрозумілий тільки представникам вузького кола осіб. Однак, при тому, що сьогодні, як стверджують дослідники [19;168], провалля між правильним мовленням і сленгом розширюється з кожним днем у зв'язку не лише з демократизацією, а й з вульгаризацією громадського життя, сленг накладає свій відбиток на стиль життя всієї планети.

 Сленг - поняття дуже широке відносно причин і мотивів його використання. У живому, розмовному мовленні продукування і використання молодіжного сленгу в цілому стимулюються:

1) невдоволенням традиційними словами і виразами;

2) зіткненням з новими обставинами, для яких наявний лексикон виявляється бідним;

3) прагненням вразити суспільство;

4) бажанням “правдивого, непідробного” спілкування;

5) бажанням досягти певного комічного ефекту;

6) бажанням створити певний стилістичний ефект за допомогою яскравості та експресивності сленгу [18;57].

До того ж, дуже часто на позначення нового предмета або поняття мовець не знаходить лексеми в літературній мові та її діалектах. У цьому випадку використовується сленгова лексика або звичні механізми сленгового словотвору. Щоправда, як вже зазначалося, є одна необхідна умова для виникнення чи функціонування слова саме як сленгізму: цим поняттям має оперувати тільки певна соціальна група – користувачі сленгу, адже якщо це поняття або предмет увійде до побуту усього суспільства, слово стане нормативним і адаптується в літературній мові [26;27].

Сленг не залишається постійним. Зі зміною одного модного явища іншим, старі слова забуваються, приходять інші. Цей процес проходить дуже швидко. Якщо в будь-якому іншому сленгу слово може існувати протягом десятків років, то в молодіжному, а отже й в студентському, сленгу лише за минуле десятиліття бурхливого світового прогресу з'явилася та пішла в історію неймовірна кількість слів [4;49].

 Вищесказане дозволяє нам визначити сленг, зокрема студентський, як динамічне явище, що постійно розвивається. Тому він має потребу в поповненні. Опираючись на вищенаведене, можна стверджувати, що первинним джерелом поповнення сленгу є самі люди, що користуються сленгом, а також “знавці” або колекціонери сленгу [9;30]. Крім того, більшість слів, що відносяться до студентського сленгу, є похідними від професійних термінів [7;191].

Невичерпним джерелом сленгу є також засоби масової інформації. Порівняно новим явищем стало впровадження сленгу не тільки через бульварні, але й досить респектабельні засоби масової інформації, телебачення та Інтернет. Якщо раніше переважали колоквіалізми та діалектизми, то потім додалися тисячі нових слів, які відображають політичні, історичні і соціокультурні зміни. В умовах технологічної революції кожне нове явище повинне одержати своє словесне позначення, свою назву. Фільми, радіо- і телепередачі, пісні, мовлення персонажів деяких авторів - все це є джерелами сленгу [9;110].

Вважається також, що джерелом для сленгу може стати все, що є прийнятним для певного кола людей, сфер їхніх інтересів, спілкування та родів діяльності [31;124].

Діяльність людини в суспільстві|товаристві| дуже багатоманітна|різноманітна|. Умовно можна виділити ряд|низку| типів діяльності, кожен з яких протікає в специфічній обстановці, передбачає|припускає| вирішення специфічних завдань|задач|. Відомо, що за своєю природою мовлення ситуативне: люди спілкуються в різноманітних ситуаціях. А це, у свою чергу|в свою чергу|, накладає відбиток на характер спілкування і через нього — на характер мовної діяльності. Ось чому|от чому| лінгвістика констатує: “мови|промови| взагалі” не існує, мову|промову| можна представити|уявляти| як ряд|низка| різновидів, кожна з яких, як би мовити, “обслуговує” ту або іншу сферу діяльності і спілкування [23;33].

Дослідники Ю.І.Пассов [25], В.Л.Скалкін [28], Е.П.Шубін [37], М.Уест [22] визначили типові комунікативні ситуації, що за принципом схожості об'єднуються у великі групи під назвою “сфери спілкування”, тобто, власне, сфери використання окремих мовних одиниць, в нашому випадку – сленгових конструкцій. В.Л. Скалкін виділяє вісім сфер спілкування, які притаманні будь-якому сучасному мовному колективу:

1) соціально-побутову;

2) сімейну;

3) професійно-трудову;

4) соціально-культурну;

5) сферу громадської діяльності;

6) адміністративно-правову;

7) сферу ігор та захоплень;

8) видовищно-масову сферу [28;63].

В цілому ми удаємося до того або іншого мовного різновиду залежно від умов спілкування, від того, які завдання вирішуємо в даний момент: хочемо обмінятися особистими враженнями, повідомити якусь суспільно значиму або наукову інформацію, пояснити її, передати своє (або чиєсь) бачення світу або вплинути якимось чином на думки і відчуття|почуття| інших людей. Залежно від вирішуваних нами завдань|задач| ми і будуємо вислів, який можна віднести до тієї або іншої сфери спілкування, а в деяких випадках, навіть до декількох одночасно.

Кожна із вище наведених комунікативних ситуацій передбачає|припускає| такий відбір відомостей, використання таких мовних засобів, які б дозволили якомога краще та точніше|якнайкраще| вирішувати поставлені мовні завдання [28;63-64]. Зважаючи на те, що предметом нашого дослідження є сленгові конструкції, а саме ті, що можна віднести до студентського сленгу, ми можемо додати, що не останню роль у вирішенні поставленого мовного завдання грає емоційне забарвлення мовних засобів, що використовуються.

 З огляду на вищенаведене виходить, що поділ мови на сфери спілкування стосується мови взагалі, тобто мови як загального явища. Але оскільки в даній дипломній роботі ми займаємось дослідженням студентського сленгу, ми вважаємо, що представлені вище сфери спілкування характеризують певні мовні ситуації, що виникають в сленгу, зокрема в студентському, і тому в рамках нашої роботи ми вважаємо за можливе розглядати ці сфери саме як сфери спілкування, які притаманні студентському сленгу. Але, як показало наше дослідження, не всі вищезазначені сфери спілкування притаманні студентському сленгу.

Отже, згідно з результатами нашого дослідження, проведеного на основі вибірки сленгової лексики, а саме студентського сленгу, взятої зі словників сучасного сленгу, можна стверджувати наступне: з вище перелічених восьми сфер спілкування або комунікативних ситуацій студентському сленгу притаманні лише чотири. З них найбільш великою за кількістю віднесених до неї лексичних одиниць є професійна сфера спілкування. Слідом за нею, відповідно до кількості лексики, яка входить до її складу, йде соціально-побутова сфера спілкування. Наступною є видовищно-масова сфера, та найменшою кількістю лексики відзначається сімейна сфера спілкування.

Необхідно зазначити, що, як вже відмічалося нами трохи вище, в деяких випадках одні й ті самі лексичні конструкції можуть відноситися до декількох сфер спілкування одночасно. Саме з таким явищем ми зіткнулись під час проведення нашого дослідження. Певна кількість сленгової лексики характеризувалася ознаками, притаманними двом сферам спілкування одночасно, а саме професійній та соціально-побутовій. Для підтвердження вищесказаного наведемо декілька прикладів:

Амер. сленг Укр. сленг

air head - порожня голова; балда, вавка в голові;

brain dead - безмозкий, нездатний думати; дуплятор,одоробло, товстолобий;

clam – помилка; глюк, прокол;

dodo - дурень; аут, ботинок, дурбелик;

have a belfry – бути розумним; бути вумним, грамотним;

mind-boggling - дуже важкий для розуміння; вішалка, мозколомний;

rack one’s brain – думати. напружувати мозок.

Отже, хоча в студентському сленгу можуть виникати всі з вищерозглянутих восьми сфер спілкування, в межах розглянутої нами вибірки мають місце лише означені чотири. Тому можна стверджувати, що, як правило, більшість лексики як американського, так і інших, в тому числі українського, студентського сленгів обертається саме навколо зазначених чотирьох.