Посилення колоніального гніту з боку Англії в першій половині та середині XVIII ст
Другий континентальний конгрес. Декларація незалежності 4 липня 1776 року
Ухвалення конституцій штатів в революційний період
Формування центральної північноамериканської влади епохи війни за незалежність. „Статті Конфедерації і вічного союзу”
Вплив війни за незалежність колоній на державотворення Сполучених Штатів
Прийняття поправок до Конституції. Білль про права
Навигация
Прийняття поправок до Конституції. Білль про права
Значення війни за незалежність для розвитку держави і права США
54989
знаков
0
таблиц
0
изображений
3.3 Прийняття поправок до Конституції. Білль про права
Конституція 1787 року повинна була набути чинності після ратифікації її конвентами дев'ятьма з тринадцяти штатів. Антидемократичні риси конституції викликали обурення народних мас по всій країні, і навкруги її ратифікації розгорнулася гостра політична боротьба.
В усіх штатах піднявся широкий рух за демократизацію конституції. Великим трудом плантатори і буржуазія добилися ратифікації конституції більшістю штатів за умови внесення до неї поправок, але в деяких штатах боротьба з її ратифікацією продовжувалася до1790 року.
В 1789 році був вибраний Конгрес Сполучених Штатів. Першим президентом США став Джорж Вашингтон. Штати вимагали включити розділ про громадянські права і свободи, закріпити принцип, за яким, штати зберігали суверенітет у тих межах, в яких його не було передано федерації. Тому конгрес в 1789 році прийняв десять поправок до конституції, запропонованих штатами. У 1791 році вони були ухвалені більшістю штатів і дістали назву „Білль про права”.
Поправка перша проголошувала, що конгрес не має права видавати закони, які обмежували б свободу совісті, „свободу слова чи преси або право народу мирно збиратися й звертатися до Уряду з петиціями”.
Оскільки для безпеки вільної держави необхідна добре організована міліція, було сказано в другій поправці, „право народу зберігати і носити зброю не підлягає обмеженню”.
У мирні часи заборонялося розміщати солдатів на постій до будь якого будинку без згоди його власника (поправка третя).
Поправка четверта декларувала право народу на охорону особи, житла, паперів та власності „від необгрунтованих обшуків чи затримань”. Ордери на обшук чи затримання не повинні видаватися без достатніх підстав, підтверджених присягою чи урочистою обіцянкою.
Особливе значення мала п'ята поправка, яка забезпечувала охорону особи і приватної власності. Ніхто не повинен притягатися до відповідальності за тяжкий чи інший ганебний злочин інакше, як за постановою чи звинуваченням, ухваленим розширеною колегією присяжних. Ніхто не повинен двічі відповідати життям чи тілесною недоторканністю за один і той самий злочин, було сказано в цій поправці, нікого не повинні притягувати свідчити проти самого себе, ніхто не повинен бути позбавлений життя свободи чи власності без належного судового розгляду, „ніякої приватної власності не повинні відбирати для державного використання без справедливого відшкодування”.
Білль про права надавав громадянам право „на скорий і прилюдний суд безсторонніх присяжних” у випадках карного переслідування (поправка шоста). Звинувачений мав право вимагати, щоб його повідомили про характер і мотиви звинувачення й очну ставку із свідками, які свідчать проти нього. Звинувачений міг вимагати примусового виклику своїх свідків і „користуватися допомогою адвоката для захисту”. У цивільних судових справах „з ціною позову, яка перевищує двадцять доларів”, також зберігалося право на суд присяжних на основі положень загального права (поправка сьома).
Поправка восьма забороняла вимагати надмірно великі застави, стягувати завеликі штрафи, „накладати жорстокі і незвичайні покарання”.
При цьому перелік даних прав і свобод зовсім не розглядався у Біллі про права як вичерпний або „як заперечення чи применшення інших прав, що зберігаються за народом” (поправка дев'ята). Права і повноваження, не віднесені конституцією до компетенції Союзу і не заборонені нею ж окремим штатам, „залишаються відповідно за штатами або за народом” (поправка десята).[18].
Білль про права органічно ввійшов у конституцію 1787 року, яка відобразила таким чином дві тенденції у становленні незалежної американської держави: прагнення буржуазії та плантаторів всіляко обмежити завоювання революції, з одного боку, і активну діяльність народних мас завдяки яким було здобуто перемогу у війні за незалежність, – з другого.
Так у запеклій боротьбі лише після прийняття Білля про права у 1791 році була остаточно ратифікована конституція США. Однак офіційною датою прийняття конституції вважається 17 вересня 1787 року.
Не дивлячись на обмовки і недомовки, прийняті в 1791 році 10 поправок до конституції мали велике прогресивне значення і з'явилися важливим завоюванням народу США. В історію США ці поправки ввійшли під назвою „Білля про права”.
Серед американців затвердився справжній культ конституції, яку вони визнали гарантією і вмістищем всіх прав і свобод. Саме розуміння конституції в порівнянні з колоніальним періодом радикально змінилося: якщо раніше під нею мали на увазі сукупність англійських біллів, законів, прецедентів і колоніальні хартії, то з початком революції її сталі ототожнювати з єдиним компактним документом, розробленим і схваленим в результаті демократичної процедури – правового втілення суспільного договору.
Роблячи висновки до третього розділу, можна сказати, що причинами заміни Конфедерації і об'єднання я штатів в федеративну республіку були:
Ø Невирішеність соціально-економічних питань, перекладання воєнних витрат на плечі народу, що привело до хвилювання народних мас.
Ø Відсутність армії, неспроможність Конфедерації подавити повстання фермерів і ремісників.
Ø Усунення перешкод пов'язаних з відсутністю єдиних торгових законів, правил та єдиної грошової системи для розвитку національного ринку.
Ø Питання зовнішньої політики. Слабий уряд, створений на основі „Статей Конфедерації”, не міг з достатнім авторитетом представляти США на міжнародній арені.
Прийняттям Конституції США 1787 року і поправок до неї, закінчився третій етап буржуазної революції.
4 Історичне значення війни за незалежність для подальшого розвитку державності в США
Війна за незалежність колоній, в ході якої була утворена нова федеративна держава – Сполучені Штати Америки, мала велике історичне значення і зіграла велику роль в розвитку мирової цивілізації.
Американська революція 1775-1783 років ознаменувалася серйозною зміною історичних доль північноамериканських провінцій: в ході антиколоніальної війни вони знайшли повну незалежність, а „внутрішня революція” змінила їх суспільно-політичний лад.
Результатом війни були обширні і радикальні соціально-економічні і політичні перетворення в суспільстві.
Демократичні перетворення торкнулися переважно політичної сфери, тут вони виявилися вельми серйознішими, залучивши до політичної влади велику частину середніх і частину нижніх шарів білих американців (чоловіків).
Дворянські титули і майорати були скасовані, а крупні латифундії, які належали лойялистам (торі), були конфісковані. Відмінялося домове рабство.
В соціально-економічній сфері восторжествували ліберально-індивідуалістичні цінності: вони схвалювалися більшістю білого населення, а їх втілення на практиці підносило на соціально-економічну вершину найудачливіших і заповзятливих. Як показала подальша історія Сполучених Штатів, відміна англійського колоніального панування, яке пригнічувало ці цінності, створила міцну основу для успішного ліберально-буржуазного, все більш випереджаючого по відношенню до інших країн розвитку США, але торжество індивідуалістичного лібералізму як національна віра означало також створення не менш міцної основи для соціально-економічної диференціації американського суспільства.
Вирішальною силою північноамериканської революції були народні маси: фермери, ремісники, дрібна міська буржуазія. Їх роль яскраво виявилася в патріотичному підйомі народу під час війни, в створенні місцевого ополчення (міліції) в Новій Англії і Західній Віргінії. Народні маси склали основу партизанської армії, яка розгромила англійських пригноблювачів. Встановлення республіканської форми правління, обмеження і заборона рабства на півночі, демократичний „Білль про права” 1791 року також були завоюванням народних мас.
Але внаслідок неорганізованості народних мас, керівна роль в цій війні і в створенні нової держави США належала крупним землевласникам-плантаторам і буржуазії. В країні збереглася крупна земельна власність, західні землі захоплювали в свої руки рабовласники і крупні земельні спекулянти. Вільна запашка земель скватерами на Заході була обмежена. Рабство в південних штатах було узаконено, і плантаційне господарство отримало подальше розповсюдження на південний Захід країни. В конституціях всіх штатів зберігалися майновий ценз і інші обмеження виборчого права.
Війна за незалежність мала історичне значення для демократичної правотворчості і в Старому Світі. Ідея і інститут конвенту були сприйняті Великою французькою революцією в період її щонайвищого підйому. В північноамериканській війні за незалежність брали участь добровольцями прогресивні французькі офіцери, наприклад маркіз Лафайет, польський патріот, майбутній предводитель повстання 1794 року в Польщі Костюшко, англійський революціонер і буржуазний демократ Т. Пен, майбутній соціаліст-утопіст Сен-Симон і інші. К. Маркс писав, що „...американська війна XVIII сторіччя за незалежність прозвучала дзвоном набату для європейської буржуазії...”[14].
Підсумовуючи наведене, можна стверджувати, що війна за незалежність колоній була ліберально-буржуазною революцією, в ході якої були закладені основи американської державності. Вона мала велике історичне значення як для подальшого розвитку Сполучених Штатів, так і для держав Старого Світу. Висунуті в ході революції ідеї верховенства нації, зробили великий вплив на підготовку буржуазних революцій в Європі.
Висновки
В результаті розкриття теми курсової роботи можна зробити наступні висновки:
По-перше: війна за незалежність Американських колоній Англії була спровокована посиленням колоніального гніту збоку Англії в першій половині XVIII сторіччя.
По-друге: по суті Війна за незалежність була Американською ліберально-буржуазною революцією XVIII сторіччя, яку можна розділити на три етапи: перший етап революції почався в квітні 1775 року з початком воєнних дій і закінчився проголошенням незалежності Сполучених Штатів в липні 1776 р. Основною подією другого етапу Американської революції була спроба об’єднання колоній, формування центральної північноамериканської влади і підписання „Статей Конфедерації і вічного союзу”. Третій, останній етап революції закінчився прийняттям Конституції США в 1787 році і прийняття Конгресом „Білля про права”.
По-третє: в ході війни в усіх штатах був ліквідований монархічний устрій і прийняті конституції штатів. В багатьох штатах розробка і ухвалення конституцій були передані особливим представницьким органам – конвентам, які обиралися на більш широкій і демократичній основі, ніж звичайні законодавчі збори.
В четвертих: в Конституції США вперше були сформульовані і введені в політичне життя положення, які були раніше суто теоретичними ідеями різних мислителів. Основні принципи американського основного закону - розділення властей, конституційний нагляд і федералізм. Перші два положення знайшли своє віддзеркалення і в поточній Конституції України.
В п'ятих: Прийняті в 1791 році 10 поправок до конституції мали демократичний характер і з'явилися важливим завоюванням народу США. В історію США ці поправки ввійшли під назвою „Білля про права”.
Література
1. Аптекер Г.А. История американского народа: колониальная эра. - М.: Проспект, 1996. – 496 с.
2. Аптекер Г.А. Американская революция. - М.: Проспект, 1998. – 367 с.
3. Война за независимость и образование США / Под ред. А.В. Севастьянова. - М.: Юристь, 1999. – 541 с.
4. История Соединенных Штатов Америки / Под ред. В.Ю. Болховитинова. - М.: ИНФРА-М, 2003. – 563 с.
5. Иностранное конституционное право. Учеб. пособие / Под ред. В.В. Маклакова. - М.: Юристъ, 1996. – 785 с.
6. Конституции и законодательные акты буржуазных государств XVII - XIX вв. / Под редакцией П.Н. Галанзы. - М.: Проспект, 2002. – 674 с.
7. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Учебник / Под ред. Б.А.Страшуна. - М.: БЕК,1995. – 647 с.
8. Конституция США / Комментарий Л.В. Сморгунова. – СПб.: Бизнес-центр, 1992. – 345 с.
9. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К.; Атіка, 2006.– 679 с.
10. Мишин А.А., Власихин В.А. Конституция США. Политико-правовой комментарий. - М.: Юристъ, 1985. – 236 с.
11. Согрин В.В. Идейные течения американской революции XVIII в. - М.: Приор, 1991. – 422 с.
12. Согрин В.В. Война США за независимость как социально-политическая революция. „Новая и новейшая история” №3 2005 р.
13. Соединенные Штаты Америки: Конституция и законодательные акты: пер. с англ. / Сост. В.И. Лафитский; под ред. и со вступительной статьей О.А. Жидкова. - М.: Прогресс, Универс,1993. – 587 с.
14. Фурсенко А.А.. Американская революция и образование США. - М.: Юристъ, 1999. – 468 с.
15. Main J.T. The Sovereign States. New York, 1973, p.205.
16. Wood G.S. American Revolution: a History. Hew York, 2002.
17. Болховитинов Н.Н. США: проблемы истории и современная историография. М., 1980.
18. http://ru.wikipedia.org/wiki/Билль_о_поравах_(США).
Похожие работы
... торгівля з американцями. Об'єднання цих європейських держав з Францією стало більшою загрозою для Англії, аніж стосунки з американськими колоніями [75-76;5]. В ході Війни за незалежність сталося фактичне оформлення єдності колоній, а також формування нової системи державної влади в колоніях. Другий Континентальний конгрес впродовж ряду років грав роль єдиного законодавчого органу влади, який ...
... і наукового, теоретичного відображення правової дійсності, на основі узагальнення і розвитку найбільш відомих і значущих державно-правових теорій минулого і сучасності, вивчення основних закономірностей становлення, розвитку і функціонування держави і права. · Правова психологія утворбється стихійно на основі емпіричного, безпосереднього відображення суб’єктами правових відносин, правової ...
... дуже чітке пророблення маршруту - уміле сполучення візуальної інформації з образними розповідями й обов'язково - зміна вражень". Саме тому визначити саме яке місце буде в Україні більш перспективним для розвитку ностальгічного туризмові досить складно. Алі нинішні одиничні випадки поїздок родичів по місцях поховання своїх предків коли-небудь, чи навряд переростуть у дійсний туристичний бум. Так, ...
... елементарних громадянських прав і політичних свобод, свавілля властей спричиняли спалахи народного протесту. У 1958 розпочалася реформа середньої школи. Строк навчання збільшився з 10 до 11 років. Починаючи з 9 классу учні 2 дні на тиждень мали опановувати виробничі спеціальності безпосередньо на фабриках і заводах. У тіж роки почалося цькування і переслідування творчої ентелігенції. Передбачалося ...
0 комментариев