Билеты по всемирной истории для 11 класса на украинском языке

1.Паризька мирна конференція та її головні рішення за підсумками Першої світової війни.

18 січня – 28 червня 1919р.

Приймало участь 27 країн. Було більше 1000 делегатів. Не приймали участь Німеччина, Росія, Болгарія,Туреччина.

Велика трійка “Рада трьох”.

Президент США Вудро Вільсон.

Примєр міністр Англії Ллойд Джордж.

Примєр міністр Франції Жорж Клемансо.

Черга денна.

Підготовка умов мирних договорів з переможеними країнами.

Створення ліги націй.

Російське питання.

Колоніальне.

Версальський договір був розроблений за схемою:

Підсумки конференції.

1 Створена “Ліга націй”.

2 Створені нові держави: Польша, Чехогсловаччина, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Сербія (схс).

3 Німеччина втратила всі колонії і бувшу владу.

4 Франція поверула Ельзас і Лотарінгію і приєднала Саарський бассейн.

5 Розпалась Австро-Угорська імперія та Російська, Німецька, Османська.

6 Туреччина одержала незалежність.

Зміни у світі після Першої світової війни:

Утвердження панівного становища Антанти і СЩА.

Світ розколовся на дві системи (капіталізм та соціалізм).

Поширився комуністичний режим.

Принцип “відкритих моорей” не був реалізован.

Нестабільність “Версальського договору” привела до суперечок.

Українське питання на паризькій конференції.

Причини через які Антанта не прийняла українську делегації

В роки української революції Антанта була ворогом України.

Сильною була пропольська позиція

Білет № 10

1.Створення Ліги Націй та її діяльність у міжвоєнний період.

Питання про створення Ліги Націй активно оговорювалась на Парижській мирній конференціі (1919). Тоді ж і був розроблений її Устав. Днем народження Ліги Націй вважається 10 січня 1920 ( вступ в силу Версальського договору ). Її перше засідання пройшло в Парижі.

Цілі створення Ліги Націй :

Содействіє розвику співробітництва усіх народів світу;

Гаранти мира і безпеки;

Відмова від ведення війнияк засоба розв’язання конфліктів, введення санкцій проти стран-агресорів.

Ліги Націй мала три головних органи : Ассамблея, Рада, Секретаріат.

Ассамблея була виші органом Ліги Націй. Кожна країна в ній мала один голос. Асамблея збиралась один раз на рік в Женеві.

Рада працювала в перевах між засіданнями Ассамблеі. В її склад входили 5 постійних членів-країні 4 непостійних ( згодом їх кількімть возросла до 9 ). На Раді роздивлялися питання, які торкалися свіу та планети. В разі загрози віни Рада повинна була висупати як посередник і в випадку необхіносі рекомендувати застосування військовихзаходів з цілью розгрома агресора.

Секретаріат займався підготовкою документів і звітів для засідання Асамблеі і Ради.

Спочатку статут Ліги Націй підписали 44 країни, в першу чергу країни-переможниці. США не війшла в склад Ліги Націй, оскільки не ратифікуавли Версальський мирний договір. До 1934 вне Ліги Націй залишилась СРСР.

На практиці Ліга Націй підтриала Версальсько-Вашингтонську систему мирних договорів і, як наслідок, сталазброєю ведачих держав Заходу. В першу чергу це виразилось в фактичному переросподілі колоній між країнами-переможницями. Було введена так звана мандатна система. Країнами-переможниці одержали мандати на управління територіями які раніше складали володіння колоніальних держав, які програли в Першій світовій війні. Ліга Націй затвирдила три категоріі мандатів :

Третя категорія – колоніі, які ставали володіннями держав володарками мандатів.

Діяльність Ліга Націй в політичній області була невдалою. Ліга Націй виявилася безсильною завадити захвату Японією Манжурії в 1931. Італією Ефіопії в 1935, Німеччиною Австрії в 1938, Німеччиною Чехословачини 1939. Ліга Націй займала антирадянську позицію після початку радянсько-фінської війни 1939 і виключила СРСР зі свого складу. Цей крок також не зміцнював її позиціі як організаціі призваної розвивати співробітництво між народами і гарантувати їх мир і безпеку. Нарешті Ліга Націй побічно підтримувала політику “умиротворення” агресора і не завадила нападу Німеччини на Польщу в 1939, що стало початком Другої світової війни. Перед облеччям агресивних дій Німеччини та її союзників в 30-ті Ліга Націй проявила пасивність і бездіяльність.

Позитивними сторонами діяльності Ліги Націй були спроби налагодити міжнародне співробітництво в сочіально-економічній сфері : в області охорони здоров’я, протидія поширенню наркоиків; міжнародного робітничого законодавства; вирішення проблем біженців. Лігою Націй обговорювалися питання надання промилово розвиненим державам нових технологій розвиваючимся державам; торкалися проблеми матері і дитини, інтелектуального співробітництва держав.

Висновок : Ліга Націй стала першою міжнародною організацією яка була призвана формувати на нових умовах міжнародний правовий простір в міжвоєнний період. Головна причина провала діяльності Ліги Націй в області збереження миру – небажання головуючих в ній держав рахуватися з взятими на себе зобов’язаннями. Ліга Націй не досягла проголошених її засновниками цілей, оказалась не ефективною в політичній сфері, але добилась деяких позитивних результаів в соціально-економічних областях.