Навигация
Бібліотека Києво-Могилянської академії
52227
знаков
0
таблиц
0
изображений
3. Бібліотека Києво-Могилянської академії
Унікальною була бібліотека Києво-Могилянської академії. Закладена вона була, вірогідно, ще в Братській школі. Свою бібліотеку, до якої входили й книги Йова Борецького і Тарасія Земки,— 2131 книгу вітчизняних і зарубіжних видань — заповів Колегіуму митрополит Петро Могила. Так було започатковано традицію дарувати Академії книги. Значні книжкові зібрання передали до академічної бібліотеки Єпіфаній Славинецький, Симеон Полоцький, митрополит Димитрій Ростовський, ректори Йоасаф Кроковський, Варлаам Ясинський, Давид Нащинський (129 книг), митрополити-покровителі Рафаїл Заборовський (137 книг), Тимофій Щербацький (144 книги), Гавриїл Кременецький (понад 70 книг), історики Микола Бантиш-Каменський (150 книг) й Василь Рубан (154 книги), професори Іван Самойлович (1147 книг), Амвросій Юшкевич. Щедрим дарителем книг був гетьман Іван Мазепа. 1768 р. була заснована бібліотека при бурсі її вихованцем істориком М. Бантишем-Каменським. Урочисто звертався до бурсаків колишній вихованець Академії, відомий громадський діяч, письменник Семен Гамалія, надсилаючи книги до бурсацької бібліотеки: «Милостиві панове! Люб'язні християни-брати! Жителі великих київських бурс! Прошу милостиво прийняти до вашої бібліотеки додані до цього книги: Готшедової німецької граматики — 3, історії імператора Феодосія Великого — 4. Ониє присвячує на вашу користь той, що проживав колись у вашому товаристві. Ваш покірний слуга.
Бібліотеки поповнювалися також за рахунок закупок, надходжень з видавництв України, Росії, Білорусі, Амстердама, Гамбурга, Галле, Берліна, Братислави, Данцига, Варшави, Лондона, Парижа, Рима, Болоньї та інших міст. Крім друкованих книг, в академічній бібліотеці зберігалися численні рукописи: невидані твори, хроніки, хронографи й хронічки, літописи, діаріуші, щоденники, а також лекції професорів конспекти студентів, документи минулих віків, дарчі, грамоти, привілеї і поточна документація. Значне місце у бібліотеці займали періодичні видання.
Справжнім святом для Академії і її студентів були щорічні Контрактові ярмарки в Києві. На ярмарки приїздили купці з книгами: різних країн. Особливо добрі контакти мала Академія з купцями: Ломбардії, які неодмінно розташовувалися зі своїми книгами, естампами, картами, навчальними приладами біля самої академічної брами.
У 60-80-х рр. XVIII ст. Академія придбала Французьку енциклопедій під редакцією Дідро, «Всеобщую историю» в 125 томах, історичні твори відомих зарубіжних учених Г. Роллена, Л. Гольберга, Г. Курас «Краткий российский леходисец» М. Ломоносова, праці професор Московського університету І. Третякова «О происшествии й учреждений университетов в Европе», «О государственном правлений й разных родах оного из французской Знциклопедии» Ф. Туманського, Вихованця Києво-Могилянської академії, «Статьи о философии й части ее из Знциклопедии» також києвомогилянця Я. Козельського, популярну на той час книгу «Жизнь й приключения Робинзона Крузо» Д. Дефо й ін. В останні десятиліття XVIII ст. був укладений каталог книжок бібліотеки за окремими блоками: Святе Писання, грецька та латинська патристика, історія Церкви, книги на теологічні теми, книги з історії, географії, поетики, риторики, граматики, філософії, гомілетики, юриспруденції, медицини, геометрії, арифметики, астрономії, психології, нумізматики, художньої літератури і т. п. В окремих випадках зазначена мова, якою або з якої видані книги, кількість примірників тощо.
Наставники навчали студентів, як треба поводитися з книгою: не класти її на коліна, не слинити, перегортаючи сторінки, а бережно, двома пальцями брати їх за верхній край, не загинати аркушів тощо.
Любов до книги, прищеплену ще під час навчання в Академії, зворушливо висловив один із найвідоміших її вихованців Стефан Яворський. Працюючи в Росії й не маючи змоги повернутися в Україну, задумав відкрити в його рідному Ніжині духовний центр — Колегію, яка готувала б високоосвічених, високоморальних священнослужителів. З цією метою він на власні кошти зводить осередок задуманого центру — Благовіщенський собор при Спасо-Преображенському монастирі. Основою цього закладу повинна була стати бібліотека його власних 609 книг, яку збирав він упродовж життя. Відправляючи свою бібліотеку до Ніжина, Яворський склав власноручно їх реєстр і «Тестамент», в якому навчав, як зберегти книги від «огненого випадку, вологості, шашелів, крадіжок» і т. ін.
Розстаючись із книгами, він написав свою знамениту елегію «Прощання з книгами», в якій зізнавався, що книги були його «любов'ю і скарбом, паче злата й срібла дорожчі...»
Книги, прощайте! Пора.
Я гортав вас, леліяв і пестив,
Світло і гордість й утіхо моя!
Іншим тепер прислужітесь
достойнішим людям.
Спрагу блаженних сердець
ваш погамує нектар.
Горе мені! Очі мої розлучаються з вами навіки.
І остигаючу душу вже не зігріє ваш жар.
«Прощальна елегія» полонила серця читачів, її переписували віршами й прозою, перекладали різними мовами в різних країнах аж до Англії.
Бібліотека, що комплектувалась протягом двох століть, являла собою унікальне зібрання світового значення, на якому вигострювали свій розум вихованці Академії. Вона відіграла важливу роль не тільки у формуванні знань і світогляду багатьох поколінь викладачів і студентів, а й мала вплив на розвиток української культури взагалі, її скарби були відкриті для всіх охочих. За академічними правилами «...бібліотекок вчителям у всі дні й години користуватися не забороняється, а учням іншим бажаючим — у визначені дні й години». З фондів бібліотек» Академії розпочали своє існування книгозбірні Переяславського Чернігівського колегіумів. А численні вихованці Академії, яким було прищеплено любов до книги, стали невтомними збирачами власних: бібліотек, які, у свою чергу, заповітами їх власників поклали почате численним бібліотекам навчальних закладів України й Росії. На жаль бібліотека Академії не збереглася до нашого часу. Значно постраждала вона від пожеж. Тільки 1780 р. згоріло близько 9 тис. томів, 1811 р.т близько 1000, а з ними — ті цінні відомості, які, можливо, пролили б більше світла на нашу історію. У 1920-х рр. із закриттям Духовна академії бібліотека була розформована, її книги потрапили до різних книгосховищ. Частина їх знаходиться нині в Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського. На деяких з них можна побачити автографи власників — професорів, ректорів Акадамії, її покровителів, меценатів.
Похожие работы
... і професора Московського університету І. Третякова "О происшествии и учреждении университетов в Европе", "О государственном правлений и разных родах оного из французской Энциклопедии" Ф. Туманського, вихованця Києво-Могилянської академії, "Статьи о философии и частях ее из Энциклопедии" також києво-могилянця Я. Козельського, популярну на той час книгу "Жизнь и приключения Робинзона Крузо" Д Дефо й ...
... «сподвижників», Петро Могила цим підніс Україну до небувалого культурного розвитку. В цей час Україна почала випромінювати своїми церковними і культурними досягненнями на ввесь православний світ, а насамперед на Молдавію і Волощину. Назагал про Петра Могилу, як особу, знасмо мало, нам доводиться говорити про його творчість; його біографія це частина історії української православної церкви. 4) ...
... відповісти на питання, що є розумні істоти, він неспроможний відповісти на питання, хто вони є. Непрониклива для розуму, «голови» глибина особистісно-індивідуального є те, що представники української класичної філософії (Сковорода, Гоголь, кирило-мефодіївці) називали серцем, до якого вела давня (від Ставровецького і навіть від Іларіона) тенденція ще з докласичних часів. Розум виявляє загальне в ...
... знати віру та любов у всій їхній повноті, бо це і є пізнання людини. 3. Кордоцентризм у філософії Г. Сковороди та його відображення у творчості українських мислителів Багатьом національним культурам притаманна філософська система або вчення, що найбільше характеризує її своєрідність та унікальність у світі. Таким філософським вченням, яке виражає специфіку української національної культури ...
0 комментариев