Навигация
Козацько-селянські повстання кінця ХVІ - першої половини ХVІІ ст.
30744
знака
0
таблиц
0
изображений
Контрольна робота
на тему: «Козацько-селянські повстання
кінця ХVІ - першої половини ХVІІ ст.»
Зміст
Вступ…………………………………………………………………3
Розділ І Причини та наслідки козацько-селянських повстань під проводом К. Косинського, С. Наливайка та Г. Лободи............ 5
1.1 Виступи 90–х рр. ХVІ ст……………….…..............5
1.2 Козацько-селянські повстання 20-х рр. ХVІІ ст…..8
Розділ ІІ Народні виступи 30-х років XVII ст. Причини їх поразок
2.1 Виступи 30-х рр. ХVІІ ст. Причини поразок…….. 9
2.2 Феодально-кріпосницьке гноблення………...……11
Висновок……………………………………………………………...14
Список літератури………………...…………………………....17
ВСТУП
Актуальність теми зумовлена необхідністю більш ґрунтовного дослідження теми на основі документальних джерел і потребою детальнішого висвітлення ряду аспектів проблеми, зокрема, слід чіткіше визначити характер і масштаби, форми пасивного опору селянства, дослідити економічне підґрунтя соціальних конфліктів, визначити соціальну природу найбільших повстань кінця ХVІ та початку ХVІІ ст.
Ця тема актуально ще й тому, що це дає нам перевагу бачити та аналізувати свої помилки, які можна не допустити у майбутньому.
Історіографію досліджуваної теми умовно можна поділити на 2 групи:
1. Узагальнюючі праці з історії України. До них можна віднести авторські праці Грушевського М. С. “Ілюстрована історія України”, Субтельного О. “Історія України-Руси”, Зайцева Ю. “Історія України” та ін., а також вузівські курси: “Історія України. Курс лекцій”, “Історія України: нове бачення” та ін. Проте у цих працях дана тема висвітлена фрагментарно. Майже не акцентується увага на пасивні форми опору селянства, козацько-селянські повстання подані схематично. Більше уваги селянським виступам у 1569 – 1648 рр. Приділено в “Історії Української РСР” в 10 т., “Українська національна революція” із серії “Україна крізь віки”. У цих працях показується важке становище селянства, його боротьба проти польських і місцевих феодалів. Але, на мою думку, ряд епізодів вимагають документальної аргументації, а окремі питання, зокрема, хід ряду козацько-селянських повстань детальнішого висвітлення;
2. Спеціальні праці, в яких більш детально висвітлені різні аспекти досліджуваної теми. Зокрема, становище селян в 2 половині ХVІ ст. досліджують у своїх працях такі історики, як Марочкін В. П. “Антифеодальний і визвольний рух на Україні”, Поршнєв Б. “Феодализм и народные массы”, Легкий В. М. “Крестьяне Украины в начальный период освободительной войны 1648 –1654 гг.”, Бойко І. «Селянство України в 2 половині ХVІ — 1 половині ХVІІ ст.” та ін. Проблема козацько-селянських виступів в Україні в 2 половині ХVІ — 1 половині ХVІІ ст. досліджував Антонович В. у працях “Про козацькі часи на Україні”, “Коротка історія козаччини”, Леп’явко С. А. в праці “Козацькі війни в ХVІ ст. в Україні”, Щербак В. О. в праці “Антифеодальні рухи на Україні напередодні визвольної війни 1648 – 1654 рр.” та ін.
Вивченню даної проблеми на території Волині займалися такі дослідники, як Ткачук А. П., Кіку І. О. у статтях, які вміщені в збірках: “Минуле і сучасне Волині: Проблеми джерелознавства”, “Архіви України”. В науковій періодиці, зокрема в “Українському історичному журналі” надрукована стаття Щербака В. О. “До питання про еволюцію класово-станової структури феодального суспільства України”. Велика кількість праць, у яких висвітлюється дана тематика, видані ще за радянських часів. В них, на мою думку, простежується однобічний підхід до проблеми. Соціальні конфлікти вони висвітлювали у контексті положення про класову боротьбу як рушійну силу історії. Автори дещо спрощено трактували причини класових протиріч, не вдаючись до аналізу їх економічної основи. Важко погодитись із визначенням масових повстань кінця ХVІ — 1 пол. ХVІІ ст. як селянсько-козацьких. Виходячи з того, що розпочинало ці конфлікти козацтво, яке і було організованою рушійною силою, то метою цих рухів був захист у першу чергу станових козацьких інтересів, а селянство приєднувалося до козаків, оскільки їх виступи були спрямовані проти спільного ворога — магнатів і шляхти, то ці повстання доцільніше трактувати як козацько-селянські.
Сучасні дослідники намагаються більш ґрунтовно дослідити різні аспекти даної проблеми, залучивши ширше коло історичних джерел. У своїх працях вони детально аналізують економічні, політичні, соціальні, етнічні процеси, що мали місце в Україні у 1569 – 1648 рр. і у цьому контексті висвітлюють причини соціальних конфліктів, визначають їх характер. Цікавими є регіональні дослідження, у яких автори показують перебіг повстань в окремих регіонах і населених пунктах, серія історичних портретів козацьких ватажків.
Вибір теми: щоб на основі вивчення та аналізу різноманітних джерел, спеціальної літератури, показати історичні передумови соціальних конфліктів за участю українського селянства, визначити їх характер, показати найбільш характерні форми опору проти посилення феодального, національного, релігійного гноблення з боку Речі Посполитої.
Розділ І ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ КОЗАЦЬКО-СЕЛЯНСЬКИХ ПОВСТАННЬ ПІД ПРОВОДОМ К. КОСИНСЬКОГО, С. НАЛИВАЙКО ТА Г. ЛОБОДИ.
Похожие работы
... іональної свідомості українського народу . Вирішальною силою в цій боротьбі було українське козацтво. Народні повстання мали антифеодальний і визвольний характер. 2. Найбільші козацько-селянські повстання (суспільні рухи) кінця XVI ст. Польський уряд використовував козаків не тільки для охорони краю від татар, а й у війні з Москвою, після якої козаки знову повернули свої сили проти турк ...
... зробили з дерев завали й загатили річку. Затоплена балка перетворилася на в'язке багновище. Військо Б. Хмельницького переможно вступило в Білу Церкву. Звідси гетьман розіслав по всій Україні універсали й закликав усіх, хто може тримати зброю в руках, іти до козацького війська. Усім, хто приєднувався до нього, гетьман обіцяв волю. До Білої Церкви поспішали люди. Вони везли із собою порох, кулі, ...
... і української лінгвістики належить Б. Грінченку, авторові чотиритомного «Словника української мови». Друкуються перші праці з національної історії — «Історія України-Руси» М. Аркаса, «История украинского народа» О. Єфименко та ін. Найвизначнішу роль у становленні й розвитку української історичної науки відіграли в цей час роботи М. Грушевського — «Очерк истории украинского народа», «Ілюстрована і ...
... єдина грошова одиниця; – Литва зберігала певну автономію, маючи окремі закони – Литовський статут, судову систему, військо, уряд і адміністрацію; – до Польщі, у складі якої вже перебували Галичина, Холмщина та Західне Поділля, відходили всі українські землі, що раніше належали литовцям: Підляшшя (сьогодні – територія Польщі), Волинь, Поділля, Брацлавщина та Київщина; – українська шляхта зрі ...
0 комментариев