Морфологічна характеристика рас

План

Вступ 3

1. Раси і їхнє походження 4

1.1. Історія людських рас 4

1.2. Гіпотези про походження рас 4

2. Механізм утворення рас 7

2.1. Фактори расогенезу 7

2.2 Роль умов середовища на формування рас 10

3. Расогенез і генетика 12

3.1. Морфологічні ознаки 13

Висновок 15

Використана література 16

Вступ

На Землі вже нараховується близько 6,5 млрд. людей. Серед них не має, і не може бути двох зовсім однакових людей; навіть близнюки, що розвивалися з одного яйця, незважаючи на величезну подібність їхнього зовнішнього вигляду, і внутрішньої будови, завжди якимись дрібними рисами відрізняються один від одного. Наука, що вивчає зміни фізичного типу людини – «антропологія» («антропос» – людина). Особливо сильно помітні тілесні розходження між територіальними групами людей, що проживають в різній природно-географічній обстановці. Розподіл виду Homo Sapiens на раси відбулося два з половиною сторіччя назад. Походження терміна «раса» точно не встановлена; можливо, що він являє собою видозміну арабського слова «рас» (голова, початок, корінь). Є також думка, що термін цей пов'язаний з італійським razza, що значить «плем'я». Слово «раса» приблизно в тому значенні, як воно вживається тепер, зустрічається вже у французького ученого Франсуа Бернье, що опублікував у 1684 р. одну з перших класифікацій людських рас.

Метою даної роботи є систематизувати і поглибити знання про людські раси.

1. Раси і їхнє походження

Наука про раси називається Расознавство. Расознавство вивчає расові особливості (морфологічні), походження, формування, історію.

1.1. Історія людських рас

Про існування рас люди знали ще до нашої ери. Тоді ж були початі і першої спроби, пояснити їхнє походження. Наприклад, у міфах древніх греків виникнення людей з чорною шкірою пояснювалося необережністю сина бога Геліоса Фаєтона, що на сонячній колісниці так наблизився до Землі, що обпік білих людей, що стояли на ній. Грецькі філософи в поясненнях причин виникнення рас велике значення додавали клімату.

Прагнення систематизувати представлення про фізичні типи народів, що населяють земну кулю, датуються XVII століттям, коли, спираючи на розходження людей у будові обличчя, кольору шкіри, волосся, окочей, а також особливості мови і культурних традицій, французький лікар Ф. Бернье вперше в 1684 році розділив людство на три раси - європеоїдну, негроїдну і монголоїдну. Подібну класифікацію пропонував К.Ліней, що, визнаючи людство як єдиний вид, виділяв додаткову (четверту) pacy - лапландську (населення північних районів Швеції і Фінляндії). У 1775 році Ж. Блюменбах розділив рід людський на п'ять рас— кавказьку (білу), монгольську (жовту), ефіопську (чорну), американську (червону) і малайську (коричневу). В 1889 році росіянин учений І. Е. Денікер поділив людство на шість основних і більш ніж на двадцять додаткових рас.

 На підставі результатів вивчення антигенів крові (серологічних розходжень) У. Бойдом у 1953 році було виділено в людстві п'ять рас.

 Незважаючи на наявність сучасних наукових класифікацій, у наш час дуже широко поширений підрозділ людства на європеоїдів, негроїдів, монголоїдів і австралоїдів.

1.2. Гіпотези про походження рас

Уявлення про походження рас існує в декількох гіпотезах.

Відповідно до гіпотези поліцентризму, чи поліфілії, автором якої є Ф.Вайденрайх (1947), існувало чотири основних расоутворення — у Європі чи Передній Азії, в Африці південніше Сахари, у Східній Азії, у Південно-Східній Азії і на Великих Зондських островах. У Європі чи Передній Азії склалося расоутворення, де на основі європейських неандертальців виникли европеоїди. В Африці з африканських неандертальців утворилися негроїди, у Східній Азії синантропи дали початок монголоїдам, а в Південно-Східній Азії і на Великих Зондських островах розвиток пітекантропів і яванських неандертальців привело до формування австралоїдів. Отже, европеоїди, негроїди, монголоїди й австралоїди мають свої власні расоутворення. Головним у расогенезі були мутації і природний добір. Однак ця гіпотеза викликає заперечення. По-перше, в еволюції не відомі випадки, коли б ідентичні еволюційні результати відтворювалися кілька разів. Більш того, еволюційні зміни завжди нові. По-друге, наукових даних про те, що кожна раса володіє своїм власним расоутворенням, не існує.

У рамках гіпотези поліцентризму пізніше Г.Ф.Дебец (1950) і Н.Тома (1960) запропонували два варіанти походження рас. В першому варіанті, расоутворення европеоїдів і африканських негроїдів існувало у Передній Азії, тоді як вогнище расоутворення монголоїдів і австралоїдів було в Східній і Південно-Східній Азії. Европеоїди пересувалися в межах Європейського материка і прилягаючих до нього районів Передньої Азії.

В другому варіанті, европеоїди, африканські негроїди й австралоїди складають один стовбур расоутворення, тоді як азіатські монголоїди й американоїди — іншої.

B відповідності з гіпотезою моноцентризму, (Я.Я.Рогинський, 1949), що заснована на визнанні-спільності походження, соціально-психічного розвитку, а так само однакового рівня фізичного і розумового розвитку всіх рас, останні виникли від одного предка, на одній території, але вона вимірялася багатьма тисячами квадратних кілометрів. Передбачається, що формування рас відбулося на територіях, Східного Середземномор'я, Передньої і, можливо Південної Азії.