1. Про сільське господарство України і про роботу на селі

Резолюція пленуму ЦК ВКП(б)

Листопад 1929 р.

<...> Комуністична партія і Радянська влада України завдяки своїй правильній і послідовній політичній лінії як у галузі господарського будівництва, а також щодо політичної та організаційної роботи на селі, на сьогодні зуміли не тільки відновити попередній рівень сільського господарства, а й у дечому перевищити його (посівні площі - 109,3%, зернові 97%, технічні культури - 287,5%, валовий збір зернових - 92,2% довоєнного рівня, тваринництва - 107%). <...>

Досвід минулого року підтвердив, що досягнення високих темпів у розвитку сільського господарства, розв'язання зернової проблеми можуть бути досягнуті тільки при посиленому розвитку великого громадського господарства - колгоспів, радгоспів, що побудовані на базі найновішої техніки.

Україна за своїми умовами (порівняно високий рівень сільського господарства, в тому числі по товарності, наявність великих кадрів сільськогосподарських робітників і батрацтва) має всі дані як для Степу, так і на Правобережжі для того, щоб у галузі переведення індивідуального селянського господарства на колективні рейки йти більш посиленим темпом попереду інших республік. Україна повинна протягом найкоротшого строку дати зразки організації великого громадського господарства не тільки на території окремих районів, а навіть на суцільних площах, які охоплюють цілі округи, маючи на увазі протягом найближчих років суцільну колективізацію всього степового району України. У цьому напрямі дуже важливу організуючу роль повинні відіграти МТС, що набули на Україні особливо широкого розвитку. <...>

Усі ці завдання КП(б)У може розв'язати тільки при умові, коли у всіх ланках своїх правильно враховуватиме винятково складну обстановку в українському селі, значне загострення класової боротьби та особливу активність куркульства. Куркуль є найлютішим ворогом наших заходів у галузі колективізації, хлібозаготівель та ін„ і ці заходи можливо проводити тільки проти куркуля, тільки в боротьбі з ним.

Тому партійна організація України повинна ще більше посилити роботу по організації та піднесенню культурного рівня пролетарських мас села (сільгоспробітники, батрацтво), по згуртуванню і піднесенню активності всієї бідняцької маси, справжньому зміцненню її союзу з середняком для рішучого наступу на куркуля. Ради, кооперація, колективи повинні стати головними опорними пунктами цього наступу...

Комуністична партія Радянського Союзу в резолюціях і рішеннях з Чадів, конференцій і пленумів ЦК. - К., 1980. -Т.4.- С. 344-350.

2. Лист ЦК КП(б)У всім секретарям райкомів, головам райвиконкомів, уповноваженим обкомів про обов'язкове вивезення всіх наявних колгоспних фондів, у тому числі і посівного, в рахунок виконання плану хлібозаготівель 24 грудня 1932 р.

У зв'язку з відміною постанови ЦК КП(б)У від 18 листопада ц.р. про колгоспні фонди пропонуємо:

1. В усіх колгоспах, що не виконали плану хлібозаготівель, в п'ятиденний термін вивезти всі без винятку наявні колгоспні фонди, в тому числі і посівний, в рахунок виконання плану хлібозаготівель.

2. Всіх, хто чинить цій справі опір, в тому числі і комуністів, арештовувати і віддавати до суду.

3.. Попередити всіх голів колгоспів, що в разі, якщо по закінченню вказаного терміну будуть виявлені будь-які невивезені чи приховані фонди, комори і т.п., голови, а також інші винуваті в цьому посадові особи будуть притягнуті до судової відповідальності і сурово покарані.

4. Зобов'язати секретарів РПК, голів РВК і уповноважених обкому протягом 24 годин вручити дану постанову головам колгоспів під розписку.

3. З доповіді Голови Раднаркому УСРР В.Я. Чубаря про підсумки1933 сільськогосподарського року на об'єднаному пленумі ЦК та ЦКК (Центральна контрольна комісія) КП(б)У 18 листопада 1933 р.

Внаслідок упертої більшовицької боротьби підсумки 1933 сільськогосподарського року багато кращі за попередні роки. Дійсно, цього року ми досягли великих успіхів у боротьбі за перетворення всіх колгоспів на більшовицькі. Цього року ми створили міцну базу для того, щоб усіх колгоспників зробити заможними. Ми ще не спромоглися остаточно розв'язати це завдання 1933 року, але ті досягнення, що ми їх вже маємо, є перші кроки, і нашим дальшим завданням є цілковите перетворення в життя цього гасла.

Доказом того, що ми маємо певні досягнення, певні зрушення в сільському господарстві, є ті факти, які ніхто не може заперечувати: ми цього року вперше за ряд років виконали план хлібоздачі дотерміново - до Жовтневих свят. Ми заготовили на цей час понад 220% в порівнянні зі здачі 1932 року. Наші радгоспи на це число здали хліба майже втричі більш ніж минулого року, і в два з лишком рази більш, ніж минулого року » цілому. Колгоспи виконали свої зобов'язання перед державою і в той же час забезпечили утворення насіннєвих і фуражних фондів. <...>

Можна було б навести ще багато фактів, що промовляють за наші успіхи. Але відмічаючи перемоги, яких здобула українська партійну організація в піднесенні сільського господарства цього року, треба зосередити всі сили на ліквідацію тих хиб і недоліків, які зменшують наші темпи на низці дільниць і загрожують нам у боротьбі за цілковите здійснення постанов партії, за цілковите виконання планів і програм соціалістичного сільського господарства. Ці відсталі ділянки не дозволяють нам заспокоїтись на досягнутих успіхах, а вимагають від нас дальшої більшовицької настирливості в боротьбі. Голод 1932-1933 років в Україні: очима істориків, мовою документів К„ 1990. -С. 559,563.


Література

1.    Орест Субтельний Україна Історія. – К.: Либідь, 1991 – с. 500.

2.    Червінський В. І., Обушний М. І. Історія України. Джерельний літопис. – К.: ДП «Дирекція ФВД», 2008 – с. 800.

3.    Новітня історія України 1900-2000. – К.: Вища школа, 2002 – с. 720.

4.    Великий довідник школяра. – Видавництво «Ранок», 2008 (електронний варіант)

5.    Гайдуков Л. Ф., Крушинський В. Ю. Історія України: Посібник для старшокласників та абітурієнтів. – К.: Либідь, 1992. – 272 с.

6.    Кульчицький С. В., Коваль М. В., Лебедєва Ю. Г. Історія України: Підручник для 10 кл. серед. Школи – К.: Освіта, 1998. – 288 с.

7.    Підкова І. З., Шуст Р. М. Довідник з історії України. Т. І. – К.: Ґенеза, 1993. – 293 с.

8.    Сторінки історії України: XX століття: Посіб. для вчителя / За ред. С. В. Кульчицького. – К.: Освіта, 1992. – 336 с.

9.    Турченко Ф. Г. Новітня історія України. Частина перша.1917-1945. 10 клас: Підр. Для серед. ЗОШ – К.: Ґенеза, 2000 – 384 с, іл.

10.  Хрестоматія з новітньої історії України. (1917-1945): Навч. посіб. для 10 кл. серед. шк. – К.: Ґенеза, 1998. – 400 с.


Информация о работе «Політика суцільної колективізації»
Раздел: История
Количество знаков с пробелами: 25664
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
31425
0
0

... у державний бюджет і завершенню реконструкції промисловості, а з іншого боку, призвело до дезорганізації й деградації сільського господарства. Насувався голодомор 1932-1933 рр. На відміну від адміністративно-репресивних факторів змін у складі селян УСРР у 1927-1932 рр., організований набір та стихійний відплив у промисловість та будівництво відбувалися загалом за власним бажанням селян. Однак ...

Скачать
15301
0
0

... створити економічну базу для побудови комунізму 4) забезпечити всебічну обороноздатність СРСР, перетворити його на наймогутнішу державу світу Термін проведення: 1928 – кінець 1930-х рр. ( Перша, Друга і Третя п’ятирічки) Характер індустріалізації: імпортозамінна Джерела: -           Націоналізація промисловості і ліквідація приватного сектора ( згортання непу) -           Збільшення прямих ...

Скачать
255949
0
0

... на особисто вільних землевласників (посполитих) з правом (хоча і обмеженим) володіння оброблюваною ними землею в обмін на сплату податків до військової скарбниці. Значення Запорозької Січі в історії українського народу. Ліквідація козацької республіки в останній чверті XVIII ст. Запорозька Січ — українська козацька республіка. Виникла і розвинулась на Наддніпрянщині, за порогами, в перших ...

Скачать
134145
9
0

... елементарних громадянських прав і політичних свобод, свавілля властей спричиняли спалахи народного протесту. У 1958 розпочалася реформа середньої школи. Строк навчання збільшився з 10 до 11 років. Починаючи з 9 классу учні 2 дні на тиждень мали опановувати виробничі спеціальності безпосередньо на фабриках і заводах. У тіж роки почалося цькування і переслідування творчої ентелігенції. Передбачалося ...

0 комментариев


Наверх