2. Соціально-економічний розвиток Естонії у 1990–2005 рр.

На початку 90-х років XX ст. основну увагу приділяли формуванню ринкових засад, перегляду пріоритетів зовнішньої торгівлі. Одним з факторів, що сприяв успішному старту економіки, стала відмова країни визнати державний борг СРСР.

Завдяки цьому Естонії надали кредити з низькими відсотками й економічну допомогу на суму "285 млн. дол. Крім цього, країна отримала 100 млн. дол. З вкладів, які були у 1940 р. заморожені у західних банках через радянську окупацію Першої республіки.

Однією з основ розвитку господарства стали власні природні ресурси. Країна багата на поклади горючих сланців і фосфоритів, будівельні матеріали. З промисловості розвинуті машинобудування, металообробка, приладобудування, бавовняно-паперова сфера, харчова галузь. У сільському господарстві переважає м'ясо-молочне тваринництво. Вирощують картоплю, овочі, зернові та плодові культури.

ВВП з початку XXI ст. має тенденцію до зростання. Якщо у 2002 р. він становив 15,52 млрд. дол. (11 тис. дол. на душу населення), то у 2005 р. — 23,93 млрд. дол. (17,8 тис. дол. на душу населення). Загалом ВВП за 2000—2006 рр. збільшився на 60 %. Досягнуті економічні успіхи стали можливими внаслідок майже повної приватизації великих державних компаній.

У структурі ВВП частка промисловості становить 28,6 %, сільського господарства — 5,8 %, а сфери послуг — 65,6 %.

У вересні 1993 р. підписана (набула чинності 1 квітня 1994 р.) естонсько-литовсько-латвійська угода про прибалтійський спільний ринок. Цим було створено умови для консолідації регіонального економічного простору з метою вироблення умов для швидшої євроінтеграції.

У 1999 р. країна стала членом СОТ. Естонія експортує машини, обладнання, лісоматеріали, продукцію деревообробки, текстиль і текстильні вироби, сільськогосподарські товари тощо. Серед імпорту переважають машинне обладнання, метал і продукція металообробної промисловості, хімічна сировина тощо.

Найбільшими торговими партнерами є Фінляндія, Швеція, Німеччина, Росія.

Економіка Естонії - 112-а економіка світу за об'ємом ВВП по ППС (на 2009 рік). Частка сфери послуг у ВВП Естонії складає 71 %, промисловості - 26 %, сільського господарства - 3 % (2009 р.).

Розвиток економіки Естонії залежить від використання вигідного економіко-географічного положення.

Основними галузями промисловості є паливно-енергетичний комплекс, хімічна промисловість, машинобудування, текстильна промисловість, целюлозно-паперова і деревообробна промисловість.

Основу ПЕК складає здобич і використання горючих сланців. Естонія має в своєму розпорядженні найбільші в Європі родовища горючих сланців і фосфоритів (розвідані запаси оцінюються в 3,8 млрд. тонн, прогнозних, - від 6 до 15 млрд. тонн).

На сланцях працює Естонська і Балтійська ГРЕС. Сланцевий басейн знаходиться на півночі-сході Естонії.

У 2004 році на ТЕЦ, що використовують горючі сланці, вироблялося 95 % електричній енергії, вироблюваній в країні. Завдяки великим запасам горючих сланців Естонія впродовж останніх років є нетто-експортер електроенергії, проте із-за спалювання сланців країна займає одне з перших місць в світі по викидах вуглекислого газу, причому використання сланців дає 85 % цих викидів. У перспективі планується будівництво двох нових електростанцій потужністю 250-300 Мвт, на що планується виділити приблизно 50 млн. євро.

Машинобудування представлене як нематеріаломісткими (випуск електроустаткування, радіоапаратури і т. п.), так і металоємні (устаткування для здобичі і переробки сланців) галузі. Транспортне машинобудування представлене суднобудуванням (BLRT Grupp, Локсаський суднобудівельний завод). Спеціалізацією машинобудівної промисловості Естонії став перш за все субпідряд на західні ринки (перш за все до Фінляндії і Швеції).

Головною галуззю сільського господарства є тваринництво м'ясо-молочного напряму і свиноводство (особливо беконне). Рослинництво займається в основному виробництвом кормів для тваринництва, а також вирощуванням технічних культур. Розвинене рибальство. У зв'язку з скороченням рибних ресурсів Балтійського моря в даний час строго дотримуються міжнародні квоти, і щорічний улов риби складає близько 130 тис. тонн.

Частка сільського господарства у ВВП послідовно знижується з 5 % у 2000 році до 3 % у 2006 році.

Перехід на євро, відповідно до оновленого в червні 2009 року планом уряду Естонії, відбудеться 1-го січня 2011 року. Первинне введення євро планувалося на 2007 рік, але цього не відбулося у зв'язку з тим, що темпи інфляції в Естонії не відповідали у той час Маастрихтським критеріям.

12 травня 2010 року Єврокомісія виступила з офіційною пропозицією про приєднання Естонії до Єврозони, оскільки країна виконала всі необхідні умови для переходу на євро. Остаточне рішення про ухвалення Естонії в Єврозону повинне бути затверджене 6 липня 2010 року на зустрічі міністрів фінансів 16-ти країн Єврозони.

Центральним банком є Банк Естонії, який був заснований в 1919 році, в 1940 році перетворений в республіканське управління Держбанку СРСР, відтворений 1 січня 1990 року. Його завдання - збереження і гарантії повноцінності естонської крони, розвиток, надійність, стабільність банківської системи, задоволення потреб населення в готівці. Об'єм золотого запасу Естонії в кінці 2008 року склав 0,2 тонни.

Одна з головних характеристик естонської економіки - високий ступінь її відвертості. Вже в 1996 році експорт склав 73 % ВВП, імпорт - 86,5 %, що перевищує відповідні показники решти країн Балтії, а також країн Центральної і Східної Європи і Скандинавії.

У 1999 році Естонія вступила в Усесвітню Торгову Організацію, а в 2004 році - в Європейський союз.

3. Культурний розвиток Естонії у 1990 – 2005 рр.

Наприкінці 90-х років XX ст. естонською мовою навчалося більше 67 % учнів середніх і 80 % студентів вищих шкіл. На початку XXI ст. в країні діяло 10 державних вищих навчальних закладів (34,5 тис. студентів). Найбільші вищі школи: Тартуський університет, 7,4 тис. студентів), Талліннський технічний університет (6,8 тис. студентів), Талліннський педагогічний університет (3,1 тис. студентів), Естонська сільськогосподарська академія в Тарту (2,8 тис. студентів), Талліннський університет мистецтв (500 тис. студентів), Естонська музична академія в Таллінні (500 тис. студентів). Академія наук реорганізована в персональну академію, а її інститути передані університетам.

У 1990 р. була ліквідована цензура друкованих видань і засобів масової інформації. У сучасній Естонії з 15 щоденних газет 11 виходить естонською мовою ("Поштар", "Естонська щоденна газета", "Вечірня газета" та ін.).

Важлива увага приділена екології. Для збереження генофонду й охорони ландшафту створено національні парки, державні заповідники. Всього під охороною держави перебуває близько 10 % естонської території. У 1995 р. парламент ухвалив закон про стійкий розвиток країни, а у 1996 р. уряд затвердив стратегію з охорони навколишнього середовища.

4. Основні вектори зовнішньої політики Естонії у 1990–2005 рр. Естонсько-українські відносини

Після відновлення незалежності країна стала членом ООН (вересень, 1991 р.), ОБСЄ, Ради Європи (13 травня 1993 р.). У 1994 р. Естонія приєдналася до програми НАТО "Партнерство заради миру", а 23 березня 2004 р. стала членом НАТО. У червні 1995 р. естонський уряд підписав попередню угоду про вступ країни до Євросоюзу, а в березні 1998 р. розпочав безпосередні переговори з цього питання.

Повноправним членом ЄС країна стала в квітні 2004 р. Має тісні зв'язки зі скандинавськими країнами, передусім із Фінляндією, є членом-засновником Ради балтійських держав (1992).

Упродовж 90-х років XX ст. формувалася договірно-правова база двосторонніх естонсько-українських відносин. Україна визнала незалежність Естонії вже 26 серпня 1991 р., а 9 грудня Естонія визнала незалежність України.

4 січня 1992 р. між двома державами встановлено дипломатичні відносини. Обмін візитами на найвищому рівні було започатковано у травні 1992 р., коли Естонію відвідав президент України Л. Кравчук. Основою подальших двосторонніх відносин став Договір про дружбу та співробітництво між Україною та Естонією (26 травня 1992 р.).

У межах цього договору за останні п'ятнадцять років підписано майже 50 різних угод з питань, що становлять взаємний інтерес. Україна входить у десятку найбільш активних торговельних партнерів Естонії. У 2000 р. торгове сальдо для України було позитивним і становило майже 300 млн дол. У структурі українського експорту переважає готова харчова продукція, метали і вироби з них, хімічні та мінеральні продукти, папір (разом — майже 65 %).

В естонському експорті переважають залізничні вантажні вагони, метали і вироби з них, продукція харчової промисловості (разом — майже 75 %). На початку XXI ст. спостерігалася позитивна тенденція у сфері інвестиційного співробітництва. На початку 2005 р. естонські інвестиції в українську економіку становили майже 20 млн. дол., а українські в естонську — близько 1,1 млн. дол.

Пріоритетним напрямом естонсько-українських взаємин було правове забезпечення економічного співробітництва з огляду на перспективи євроінтеграції, фінансова підтримка естонсько-українських семінарів з євроінтеграційної проблематики.

Розвивається співробітництво у сфері освіти і культури. Партнерські відносини встановлені між провідними ВНЗ Естонії і України. Здійснюється обмін художніми колективами, відбуваються презентації виставок, проводяться заходи на вшанування пам'яті видатних діячів культури і мистецтва України та Естонії, гастролі артистів тощо.


Информация о работе «Політичний та соціально-економічний розвиток Естонії у 1990–2005 рр.»
Раздел: История
Количество знаков с пробелами: 17502
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
280355
2
1

... . Деякі американські фірми купують устаткування для АЕС навіть в Японії! США не побудували жодного реактора за останні десять років. [48] РОЗДІЛ ІІ ГОЛОВНІ ФАКТОРИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ США 2.1. Геополітичні плани США На початку ХХ століття коли США почали перетворюватися в одну з ведучих держав світу, ідеологи американського гегемонізму заявили про зазіхання США на панування у всьому ...

Скачать
236336
0
0

... : обмежувався конкуруючий імпорт, ліцензувались усі види імпорту — більш пільговий для пріоритетних галузей, менш пільговий — для інших. Заходи по лібералізації полегшують тут доступ в еконо­міку зарубіжних технологій, сприяють розвиткові експорт­ної бази, включаючи створення підприємств із 100% екс­портною орієнтацією. Вартим уваги явищем останнього десятиліття є досить активний експорт підприє ...

Скачать
129498
9
19

... відділом Посольства. Щоб бути чинними на території Бразилії, будь-які документи мають бути легалізовані Міністерством закордонних справ України та консульським відділом Посольства Бразилії. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ, УГОРЩИНОЮ, ФРАНЦІЄЮ ТА БРАЗИЛІЄЮ   2.1 Рівень міжнародної торгівлі між Україною та Угорщиною, Францією і Бразилією   В табл.2.1 ...

Скачать
283774
14
10

... ії. Протее чинний рівень потоку ПІІ по відношенню до ВВП уже є порівнювальним із показниками більшості країн Східної Європи.   4.1 Аналіз негативних і позитивних тенденцій перебігу взаємної інвестиційної діяльності   Детальніший аналіз процесу залучення польських інвестицій в Україну дозволяє виявити цілу низку негативних тенденцій: 1. Обсяги надходження інвестицій з Польщі в українську ...

0 комментариев


Наверх