2.2 Масові репресії радянського режиму проти населення Західної України. Операція «Вісла»

Відновлення радянської влади в західних областях України супроводжувалося посиленням репресивного тиску на місцеве населення. Основною метою репресій було створення сприятливих умов для «радянізації» краю, експлуатації його демографічного та природного потенціалів; насильне залучення населення до радянської системи господарювання; руйнація національних структур самозахисту, духовним осередком яких була Українська греко-католицька церква; максимальне звуження соціальної бази збройного опору, очолюваного ОУН—УПА; остаточне утвердження на місцях органів радянської влади[54].

Наприкінці війни й у повоєнний період розгалужений сталінський репресивний апарат, що діяв у західноукраїнських землях, широко використовував вже апробований у попередні роки арсенал репресивних акцій[55]. Арешти, вбивства, конфіскації майна, масові депортації, запровадження системи заручництва — далеко не повний перелік форм і методів репресивного тиску на місцеве населення[56]. Своєрідним сигналом до початку репресій стало розпорядження НКВС СРСР від 7 січня 1944 р., у якому зазначалося: «...усіх виявлених пособників на території України заарештувати з конфіскацією майна і відправити до Чорногорського спецтабору» (Красноярський край). З наближенням фронту до західноукраїнських земель репресивна діяльність радянського режиму посилюється[57]. Зокрема, у березні 1944 р. з'являється нове розпорядження НКВС СРСР, у якому вказувалося: «Сім'ї, у складі яких є оунівці, що перебували на нелегальному становищі, а також сім'ї засуджених оунівців взяти на облік і виселити до тилових областей . 15 травня 1945 р. М. Хрущов провів у Львові нараду із секретарями обкомів КП(б)У і начальниками управлінь НКВС. У своїй доповіді він вимагав рішучих каральних акцій проти сімей повстанців, а також рекомендував застосовувати «нові методи роботи», суть яких полягала у створенні в західноукраїнському краї атмосфери «кругової поруки» та взаємної підозри[58]. У кожному селі мали бути відібрані заручники із заможних селян, які мусили повідомляти офіційну владу про наміри та дії повстанців. Водночас їх суворо попереджали, що вони несуть відповідальність за будь-яку подію, що станеться на території сільської ради. Крім цього, місцеві радянські активісти мали стежити за заручниками і в разі їхньої неблагонадійності заарештовувати і виселяти. Хрущов вимагав організовувати збори селян, на яких оголошувати імена тих, хто допомагає повстанцям, і застосовувати проти них репресії.

Основними жертвами репресивних акцій були, як правило, члени сімей оунівців і «бандпособників», куркулі з сім'ями, стара західноукраїнська інтелігенція, священики греко-католицької церкви. Про масовий характер репресій свідчить той факт, що лише протягом 1946—1948 рр. у східні райони СРСР було депортовано майже 500 тис. західних українців[59].

 Сталінське керівництво використовувало репресії в західноукраїнських землях і як засіб державного примусу, і як метод покарання. Основною метою каральних акцій було створення сприятливих умов для тотальної «радянізації» Західної України[60].

Операція «Вісла» — це завершальний етап процесу переселення українського населення із території Закерзонні (Лемківщина, Посяння, Підляшшя, Холмщина). Початок цьому процесу було покладено 9 вересня 1944 р. угодою між польським Тимчасовим комітетом національного визволення та урядом УРСР, відповідно до якої українське населення, що проживало в Закерзонні, мусило добровільно переїхати до Радянської України. Цю масштабну міграцію можна поділити на три етапи:

І етап — «добровільне переселення» (вересень 1944 — серпень 1945 р.). У цей період по селах почали свою роботу переселенські комісії, створені з представників УРСР та Польщі, які проводили агітацію за переселення. Проте місцеві жителі не поспішали залишати обжиті місця та зароблене важкою працею майно, крім того, вони боялися колективізації та сталінських репресій, які вже мали місце в Західній Україні наприкінці 30-х — на початку 40-х років[61]. Саме тому в русло добровільного переселення потрапляли переважно люди, господарства яких були знищені війною, малозаможні, або ж ті, хто зазнав чи боявся репресивних дій з боку підпільних польських формувань. Тому до 1 березня 1945 р. в Україну із Закерзоння переселилася лише 81 тис. осіб.

II етап — «насильницька депортація» (вересень 1945 — серпень 1946 р.). З другої половини 1945 р. добровільне переселення майже припиняється, більше того, почався процес нелегального повернення українців, які відчули важку руку сталінського режиму, на старі місця проживання. Відповіддю польської сторони на небажання українців залишати свої домівки та землі предків став відкритий терор. Спочатку інструментом репресій були збройні формування Армії Крайової, вояки якої грабували та палили українські села, вбивали їхніх жителів. Проте навіть цих жорстоких дій виявилося замало, щоб зламати опір українців, які не бажали переселятися в УРСР. Саме тому восени 1945 р. головний уповноважений уряду УРСР у справах евакуації порушив клопотання перед польським урядом про «надання військової допомоги в прискоренні масової депортації населення»[62]. Відповіддю Варшави на це «прохання» став наказ трьом польським дивізіям примусово відселити українське населення з 50-кілометрової прикордонної смуги на територію УРСР. Процес відселення супроводжувався вбивствами, пограбуваннями, мародерством. Під тиском таких «аргументів» на залізничних станціях збиралися натовпи бажаючих переїхати на територію УРСР.

 Акція насильницької депортації, що розпочалася у вересні 1945 р., закінчилася у серпні 1946 р. Внаслідок цього в УРСР було переселено 482 тис. осіб — 96,8% українського населення Закерзоння[63].

III етап — «операція «Вісла» (квітень — липень 1947 р.). Формальним приводом для початку цієї репресивної акції стала загибель у березні 1947 р. у бою з формуваннями УПА заступника міністра оборони Польщі К. Свєрчевского. Одразу після цієї події польським керівництвом було прийнято рішення про виселення українців і членів змішаних українсько-польських сімей з українських етнічних та прилеглих земель (Посяння, Лемківщини, Холмщини, Підляшшя [64]) і поселення їх у так званих повернутих західних та північних районах з обов'язковим розпорошенням серед польського населення. Ці репресивні дії і становили основний зміст операції «Вісла». Репресивна акція була скоординованою на міждержавному рівні дією — під час її проведення відділи НКВС та чехословацької армії заблокували східні та південні кордони Польщі. За польськими даними, депортовано було 140,5 тис. осіб, ув'язнено в концтаборі Явожно 3800 осіб, а вбито понад 650 осіб[65].

 Отже, у середині 40-х років українське населення Закерзоння стало жертвою масових насильницьких депортацій, які до серпня 1946 р. здійснювалися в напрямку УРСР, а з квітня 1947 р. — у глиб Польщі. Суттю операції «Вісла» було «очищення» теренів Південно-Східної Польщі від автохтонного українського населення та цілковита асиміляція українців-переселенців у польському середовищі.


 Висновки

 

 Отже відмова значної частини селянства західних областей вступати до насильницьких створюваних колгоспів засвідчувала що Західна Україна не підкорилася більшовицькій владі . Тодішні керівники не бачили іншого виходу , як повторити на західноукраїнських землях ганебний досвід «великого перелому» — більшовицької колективізації наприкінці 20-х — на початку 30-х рр.

 Провалилася й акція агітації за « соціалістичну перебудову західноукраїнського села «з допомогою провідних письменників України.

 Протягом 1945 -1950 років загони УПА втратили тисячі вояків , які були убиті і близько 30 тисяч полонених . Суть перетворень у західних областях УРСР полягала в тому, щоб продовжити і завершити соціалістичну перебудову «возз'єднаних» земель, тобто, як зазначає історик О. Субтельний, привести західних українців у відповідність з радянською системою та їхніми співвітчизниками. З цією метою в Західній Україні швидкими темпами мали бути здійснені індустріалізація, колективізація, культурна революція, утвердження влади органів диктатури пролетаріату. Всі ці процеси і мали створити умови для остаточної інкорпорації (включення до складу) західноукраїнського регіону до СРСР.

 Радянізація західних областей України надто дорого обійшлася місцевому населенню і всьому українському народу. Значною мірою вона здійснювалася силами кадрів, що надсилалися зі східних областей. Відголоски багаторічного жахливого протистояння відчуваються навіть через півстоліття, у наші дні .

 Процес відбудови у «возз'єднаних» районах УРСР проходив набагато складніше, ніж на сході республіки. Це було зумовлено низкою причин: значними руйнаціями, завданими фашистською агресією; слабкістю економічного потенціалу регіону (у промисловості Галичини було задіяно лише 4% населення); особливостями менталітету західних українців, які неоднозначно сприймали соціалістичні перетворення, що відбувалися водночас з процесом відбудови; пасивним та активним опором нововведенням значної частини місцевого населення та ін.

 Характер змін, що відбулися в процесі відбудови на території Західної України, неоднозначний.


 Джерела та література

Монографії

 

1.  Кудлай О.С Робітничий клас Української РСР у боротьбі за відбудову і розвиток промисловості в післявоєнний період . К . , Наук . думка , 1965 .296 с.

2.  Варецький В .Л Соціалістичні перетворення у західних областях УРСР . ( В довоєнний період ) .К . , В-во. Акад . Наук УРСР . 1960 .

3.  Вад зарук Л Дорогоа до безсмертя : Нариси / Л. Вад зарук . – Івано – Франківськ : Місто НВ,2003 .-204 с .

4.  З історії західноукраїнських земель . Т 1.2.3 .К., Вид – во АН .УРСР .Інст . суспільних наук .)

5.  Івасюта М. Нарис історії колективізації на Тернопільщині .(1939 – 1950 р.р ) К., В – во Акад. .наук УРСР, 1958 . 115 с.

6.  Місця скорботи . Львівська область : Місця знищення євреїв Західної України – Львів .,-20 с.

. Вегеш М . М Карпатська Україна .Документи і факти : Монографія М.М . Вегеш . – Ужгород: Карпати, 2004 . – 432 с.

 7. Історія міст і сіл Української РСР в 26 – тит . Головн. Ред.. колегія : Тронько П.Т (голова ) та інші .

 8 . Макарчук С.А . Українська республіка Галичан . Нариси про ЗУНР . – Львів : Вид . « Світ » , 1997 . – 192 с.

 9. Литвин В.М Україна в першому повоєнному десятилітті ( 1946 – 1955 )/ В.М Литвин ; Відп. Ред. В .А Смолій . К. : Вид . дім « Лі – Терра » , 2004. – 240 с .

 10. Масловський В .И . В борьбе с врагами социализма : Очерки истории классовой борьбы на селе в период построения основ социализма в западных областях Украины 1939 – 1950 . – Львов – 1984.

 11. Михайлюк О.Г . , Кічий О.В .Історія Луцька . – Львів : Світ , Поліщук Я .О . Рівне , мандрівка крізь віки : Нарис історії міста .- Рівне , 1998.

 12. Гранчак І .М . , Пальок В .В .Місто над Ужем . Іст. нарис .Ужгород « Карпати » ,1973 .

 13 . Герасименко М.П . Дудикевич Б .К . Боротьба трудящих Західної України за возєднання з Радянською Україною . К . , Держполітвидав УРСР. 1960 .

 14. Дудикевич Б .К . Боротьба трудящих Західної України за возєднання з Радянською Україною . К., 1959.

Збірники наукових документів і матеріалів

 15. Вегеш М.М . Карпатська Україна . Док. і факти / М.М .Вегеш . – Ужгород : Карпати . 2004 . – 432 с.

 16.Історія Львова в документах і матеріалах : Збірник документів і матеріалів /АНУРСР . Ін – т сусп.наук ; Держ . архів Львів . обл. ; Упоряд . У.Я .Єдлінська та ін. ; Відп. ред. М.В . Брик – К , ;Наук – думка .

 17 .Соціалістичні перетворення в Західних областях Української РСР

1939 – 1979 : Збірник документів і матеріалів / Ред.. кол .: Д.А Яремчук (відп .ред . ) та інші . – К .: Наук . думка , 1980 – 549 с.

 18 .Сергійчук В . І . Десять буремних літ : Західноукраїнські землі у 1944 – 1953 р.р : Нові документи і матеріали / В .І . Сергійчук . К . :Дніпро , 1998 . -944 с.

 19 . Історія Львова в документах і матеріалах : Збірник документів і матеріалів . – К .: Наукова думка , 1986 . 417 с . – ( АН УРСР ).

 20 . Ровно 700 років . 1283 – 1983 : Збірник документів і матеріалів . – К . : наук. Думка ,1983 . – 196 с.


 Періодичні видання

 

 21. Нариси історії Львова / Ред. . І.П . Крип’якевич . – Львів : Кн. – журнал вид – во , 1956

 22. Слободянюк П .Я . Культура Хмельниччини : Наук . ред.. Тронько П.Т . / П . Я . Слободянюк . Хмельницький : Поділля . , 1995.

 23. Лемко І. Львів понад усе : спогади Львівщина др. Пол. .. 20-го ст. / Ілько Лемко Вид . 2-ге , доп . – Л . :Піраміда , 2007 .- 188 с.

 24. Історія Львова / Ред. .кол . В.В . Секретарюк / Відпов. Ред. .та інші . – К .: Наукова думка 1984 . – 412 с.

 25 . Литвин В.М . Україна в першому повоєнному десятилітті ( 1945 – 1955 ) / В.М.Литвин ; Відп. ред. В.А.Смолій . – К .,2004 . – 240 с .


[1] Литвин В.М Україна в першому повоєнному десятилітті ( 1946 – 1955 )/ В.М Литвин ; Відп. Ред. В .А Смолій . К.: Вид . дім « Лі – Терра» , 2004. – 240 с .

[2] Гранчак І .М. Пальок В .В .Місто над Ужем . Іст. нарис .Ужгород « Карпати « ,1973 .

[3] . Ровно 700 років . 1283 – 1983 : Збірник документів і матеріалів . – К . : наук. Думка ,1983 . – 196 с.

[4] Історія Львова в документах і матеріалах : Збірник документів і матеріалів . – К .: Наукова думка , 1986 . 417 с . – ( АН УРСР ).

[5] Сергійчук В. І . Десять буремних літ : Західноукраїнські землі у 1944 – 1953 р.р : Нові документи і матеріали / В .І . Сергійчук . К . :Дніпро , 1998 . -944 с.

[6] Варецький В .Л Соціалістичні перетворення у західних областях УРСР . ( В довоєнний період ) .К . , В-во. Акад . Наук УРСР . 1960 .

2.Кудлай О.С Робітничий клас Української РСР у боротьбі за відбудову і розвиток промисловості в післявоєнний період . К . , Наук . думка , 1965 .

[8] З історії західноукраїнських земель . Т 1.2.3 .К., Вид – во АН .УРСР .Інст . суспільних наук .)

[9]Вегеш М . М Карпатська Україна .Документи і факти : Монографія / М.М . Вегеш . – Ужгород : Карпати, 2004 .

[10] - З історії західноукраїнських земель . Т 1.2.3 .К., Вид – во АН .УРСР .Інст . суспільних наук .)

[11] Масловський В .И . В борьбе с врагами социализма : Очерки истории классовой борьбы на селе в период построения основ социализма в западных областях Украины 1939 – 1950 . – Львов – 1984

[12] - Вегеш М . М Карпатська Україна .Документи і факти : Монографія / М.М . Вегеш . – Ужгород : Карпати, 2004

[13] - Івасюта М. Нарис історії колективізації на Тернопільщині .(1939 – 1950 р.р ) К., В – во Акад. .наук УРСР, 1958 .

[14] Там само .

[15] Історія міст і сіл Української РСР в 26 – тит . Головн. Ред.. колегія : Тронько П.Т (голова ) та інші .

[16] Варецький В .Л Соціалістичні перетворення у західних областях УРСР . ( В довоєнний період ) .К . , В-во. Акад . Наук УРСР . 1960 .

[17] - Дудикевич Б .К . Боротьба трудящих Західної України за возєднання з Радянською Україною . К., 1959.

[18]- Історія Львова в документах і матеріалах : Збірник документів і матеріалів /АНУРСР . Ін – т сусп.наук ; Держ . архів Львів . обл. ; Упоряд . У.Я .Єдлінська та ін. ; Відп. ред. М.В . Брик – К , ;Наук – думка .

 

[19] Варецький В .Л Соціалістичні перетворення у західних областях УРСР . ( В довоєнний період ) .К . , В-во. Акад . Наук УРСР . 1960 .

[20] -Сергійчук В . І . Десять буремних літ : Західноукраїнські землі у 1944 – 1953 р.р : Нові документи і матеріали / В .І . Сергійчук . К . :Дніпро , 1998 .

[21] - Варецький В .Л Соціалістичні перетворення у західних областях УРСР . ( В довоєнний період ) .К . , В-во. Акад . Наук УРСР . 1960 .

[22] - Масловський В .И . В борьбе с врагами социализма : Очерки истории классовой борьбы на селе в период построения основ социализма в западных областях Украины 1939 – 1950 . – Львов – 1984 .

[23] - Варецький В .Л Соціалістичні перетворення у західних областях УРСР . ( В довоєнний період ) .К . , В-во. Акад . Наук УРСР . 1960 .

[24] - Івасюта М. Нарис історії колективізації на Тернопільщині .(1939 – 1950 р.р ) К., В – во Акад. .наук УРСР, 1958 .

[25]. З історії західноукраїнських земель . Т 1.2.3 .К., Вид – во АН .УРСР .Інст . суспільних наук .)

[26]. З історії західноукраїнських земель . Т 1.2.3 .К., Вид – во АН .УРСР .Інст . суспільних наук .)

[27] Гранчак І .М , Пальок В .В .Місто над Ужем . Іст. нарис Ужгород « Карпати « ,1973

[28]Історія Львова в документах і матеріалах : Збірник документів і матеріалів /АНУРСР . Ін – т сусп.наук ; Держ . архів Львів . обл. ; Упоряд . У.Я .Єдлінська та ін. ; Відп. ред. М.В . Брик – К , ;Наук – думка .

24 . Макарчук С.А . Українська республіка Галичан . Нариси про ЗУНР . – Львів : Вид . « Світ « , 1997 .

25 Там само .

[31]Гранчак І .М . , Пальок В .В .Місто над Ужем . Іст. нарис Ужгород « Карпати « ,1973 .

[32] . Михайлюк О.Г . , Кічий О.В .Історія Луцька . – Львів : Світ , Поліщук Я .О . Рівне , мандрівка крізь віки : Нарис історії міста .- Рівне , 1999

[33] . Герасименко М.П . Дудикевич Б .К . Боротьба трудящих Західної України за возєднання з Радянською Україною. К , Держполітвидав УРСР. 1960 .

[34] Литвин В.М . Україна в першому повоєнному десятилітті ( 1945 – 1955 ) / В.М.Литвин ; Відп. ред. В.А.Смолій . – К .,2004 .

[35] . З історії західноукраїнських земель. Т 1.2.3 .К., Вид – во АН .УРСР .Інст . суспільних наук .)

[36] . Історія Львова в документах і матеріалах : Збірник документів і матеріалів /АНУРСР . Ін – т сусп.наук ; Держ . архів Львів . обл. ; Упоряд ..Я .Єдлінська та ін. ; Відп. ред. М.В . Брик – К , ;Наук – думка .

[37] . Соціалістичні перетворення в Західних областях Української РСР

1939 – 1979 : Збірник документів і матеріалів / Ред.. кол .: Д.А Яремчук (відп .ред . ) та інші . – К .: Наук . думка , 1980 .

[38] .Вегеш М . М Карпатська Україна .Документи і факти : М.М . Вегеш . – Ужгород : Карпати, 2004 .

[39] . Історія міст і сіл Української РСР в 26 – тит . Головн. Ред.. колегія : Тронько П.Т (голова ) та інші .

.[40] . Дудикевич Б .К . Боротьба трудящих Західної України за возєднання з Радянською Україною . К., 1959. Вад зарук Л Дорога до безсмертя : Нариси / Л. Вад зарук . – Івано – Франківськ : Місто НВ,2003 .

[41] . . Історія Львова в документах і матеріалах : Збірник документів і матеріалів . – К .: Наукова думка , 1986 . 417 с . – ( АН УРСР ).

[42] . Нариси історії Львова / Ред. . І.П . Крип’якевич . – Львів : Кн. – журнал вид – во , 1956

[43] Лемко І. Львів понад усе : спогади Львівщина др. Пол. .. 20-го ст. / Ілько Лемко Вид . 2-ге , доп . – Л . :Піраміда , 2007 .

[44] . З історії західноукраїнських земель . Т 1.2.3 .К., Вид – во АН .УРСР .Інст . суспільних наук .)

[45] Історія Львова в документах і матеріалах : Збірник документів і матеріалів /АНУРСР . Ін – т сусп.наук ; Держ . архів Львів . обл. ; Упоряд . У.Я .Єдлінська та ін. ; Відп. ред. М.В . Брик – К , ;Наук – думка .

[46] Литвин В.М Україна в першому повоєнному десятилітті ( 1946 – 1955 )/ В.М Литвин ; Відп. Ред. В .А Смолій . К. : Вид . дім « Лі – Терра « , 2004. – 240 с . Вад зарук Л Дорога до безсмертя : Нариси / Л. Вад зарук . – Івано – Франківськ : Місто НВ,2003

[47] Сергійчук В . І . Десять буремних літ : Західноукраїнські землі у 1944 – 1953 р.р : Нові документи і матеріали / В .І . Сергійчук . К . :Дніпро , 1998 .

[48] . З історії західноукраїнських земель . Т 1.2.3 .К., Вид – во АН .УРСР .Інст . суспільних наук .)

[49] Ровно 700 років . 1283 – 1983 : Збірник документів і матеріалів . – К . : наук. Думка ,1983 .

[50] Історія міст і сіл Української РСР в 26 – тит . Головн. Ред.. колегія : Тронько П.Т (голова ) та інші

[51] Вегеш М . М Карпатська Україна .Документи і факти : М.М . Вегеш . – Ужгород : Карпати, 2004 .

[52] Гранчак І .М . , Пальок В .В .Місто над Ужем . Іст. нарис Ужгород « Карпати « ,1973 .

[53] . З історії західноукраїнських земель . Т 1.2.3 .К., Вид – во АН .УРСР .Інст . суспільних наук .)

[54] Литвин В.М Україна в першому повоєнному десятилітті ( 1946 – 1955 )/ В.М Литвин ; Відп. Ред. В .А Смолій . К. : Вид . дім « Лі – Терра « , 2004. Союзу».

[55] . Історія міст і сіл Української РСР в 26 – тит . Головн. Ред.. колегія : Тронько П.Т (голова ) та інші .

[56] . Лемко І. Львів понад усе : спогади Львівщина др. Пол. .. 20-го ст. / Ілько Лемко Вид . 2-ге , доп . – Л . :Піраміда , 2007

[57] . Литвин В.М . Україна в першому повоєнному десятилітті ( 1945 – 1955 ) / В.М.Литвин ; Відп. ред. В.А.Смолій . – К .,2004 .

[58] . Бойко О.Д .Історія України .К ., -2002 .

[59] .Литвин В.М . Україна в першому повоєнному десятилітті ( 1945 – 1955 ) / В.М.Литвин ; Відп. ред. В.А.Смолій . – К .,2004 .

[60] . З історії західноукраїнських земель . Т 1.2.3 .К., Вид – во АН .УРСР .Інст . суспільних наук .)

[61] . Лемко І. Львів понад усе : спогади Львівщина др. Пол. .. 20-го ст. / Ілько Лемко Вид . 2-ге , доп . – Л . :Піраміда , 2007 .

[62] . Вегеш М . М Карпатська Україна .Документи і факти : М.М . Вегеш . – Ужгород : Карпати, 2004 .

[63] .Там само .

[64] З історії західноукраїнських земель . Т 1.2.3 .К., Вид – во АН .УРСР .Інст . суспільних наук .)

[65] Герасименко М.П . Дудикевич Б .К . Боротьба трудящих Західної України за возєднання з Радянською Україною . К . , Держполітвидав УРСР. 1960 .


Информация о работе «Соціально–політичне становище в Західній Україні 1945-1950 роки»
Раздел: История
Количество знаков с пробелами: 67556
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
195443
0
0

... українського народу. Україна на шляху суверенного розвитку: суспільно-політичні трансформації. Формування політичних партій. “Партія влади” та опозиція, їх вплив на громадсько-політичне життя в Україні. Соціальна політика в контексті нових реалій. Культура, освіта та наука в умовах функціонування суверенної держави. Українська церква та проблеми духовного відродження нації. Партійне життя. ...

Скачать
71656
0
0

... процеси, що проходили на західноукраїнських землях, охарактеризовано в окремих монографічних дослідженнях – О. Рубльова і Ю. Черченка «Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції (20 – 60-ті роки ХХ ст.)» [26], Б. Яроша «Тоталітарний режим на західноукраїнських землях. 30 – 50-ті роки ХХ ст. (історико-політологічний аспект)» [35], М. Сеньківа «Західноукраїнське село: насильницька колективі ...

Скачать
255477
0
0

... , нечіткість програмних установок, гнучка політика польського уряду, спря­мована на розкол лав повстанців тощо. Однак, незважаючи на поразки, козацько-селянські повстання відіграли значну роль в історії українського народу, оскільки суттєво гальмували процеси ополячення та окатоли­чення, зменшували тиск феодального гніту, підвищували престиж та авто­ритет козацтва, сприяли накопиченню досвіду ...

Скачать
314875
0
0

... » [11, с.773]. Отже, завершуючи огляд наукових джерел, видається можливим стверджувати, що, незважаючи на розробку у зазначених працях окремих ас-пектів формування й розвитку соціальної держави, ці проблеми залишаються недостатньо опрацьованими у рамках загальнотеоретичного державознавства і правознавства. А відтак — потребують подальших досліджень. 1.2 Методологічні аспекти дослідження сутності ...

0 комментариев


Наверх